ЛЕКСИКОЛОГІЯ І ФРАЗЕОЛОГІЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА
ХІД ЗАНЯТТЯ ЛЕКСИКОЛОГІЯ І ФРАЗЕОЛОГІЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА
ІІ. Ознайомлення із темою, метою і завданнями
Прочитайте наведені афоризми. Що їх об’єднує. Сформулюйте тему й мету уроку.
1. Слова — це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти (Ю. Мушкетик).
2. Кожне слово — це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови (І. Цюпа).
3. Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати (М. Рильський).
4. Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі (В. Сухомлинський).
Групова робота
Поясніть зміст афоризмів за стратегією «Прес».
ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів
Бліцопитування «Точка зору»
Що вивчає лексикологія? Що називають лексикою?
Що розуміють під лексичним значенням слова?
На які групи за значенням поділяють слова?
Дайте визначення омонімам, синонімам, антонімам, паронімам. Наведіть приклади.
Що вивчає фразеологія? З якими розділами вона пов’язана?
Яку роль відіграють фразеологізми в нашій мові?
Назвіть основні ознаки фразеологізмів.
У яких стилях мовлення найчастіше вживаються емоційно-експресивні фразеологізми?
Робота зі схемами
Пригадайте, що вам відомо про лексику й фразеологію? Доповніть подані схеми власними прикладами.
ІV. Процесуально-діяльнісний етап
Робота з текстом
Прочитайте уважно текст. Визначте, до якого стилю мовлення належить (публіцистичного). Яка комунікативна мета тексту? («…пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення».) З’ясуйте значення вислову «вилити душу» (розповісти про те, що наболіло). Схарактеризуйте лексичні особливості тексту (користуючись наведеною вище схемою).
УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ
Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим?
Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші, найтонші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості?
Який боєць не знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, бойової щедрості, любові до народу, презирства до ворога і до смерті? Виринають із сивини століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди — Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Хмельницький, славний Морозенко, козаки Швачка та Голота…
Який трудівник — ой у лузі та ще й при березі, чи в полі на роздоллі, чи серед степу широкого, чи на морі глибокому, чи в шахті під землею, чи на заводі за верстатом — не почував легкості й бадьорості од її геніальногоритму? Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх?
Яка дівоча весна не приносила кохання на її крилах?
Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу.
Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що віки бився, як лев, за свою свободу, що віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови», на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!..
Тяжка була історія. Кривава, бодай, не вернулась. І народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кривавій боротьбі вилив свою душу, свій поетичний геній в єдине, що міг, — у пісню, в безсмертну українську народну пісню. Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине,
От де, люде, наша слава,
Слава України.
Т. Шевченко
Честь і слава українському народові, що створив ці пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення.
Честь, вічна слава і добра пам’ять достойному сину українського народу — композитору Миколі Лисенку, який у найпохмуріші царські часи, часи народної темноти, не кинув народ свій, а все життя своє присвятив збиранню українських народних пісень, який учився в народу (як він казав, «вчився на сірій свитині, на грубій сорочці, на дьогтяних чоботях — там душа Божа сидить»), який увесь свій талант і многолітній труд поклав на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу, повернути нам, любовно очищені й витончені, як скромний дар гідного сина й учня своєму батькові — народу-вчителеві.
Будьмо гідними цих коштовних перлин, бережімо їх і очищаймо ними наші душі й серця, передаваймо цей неоціненний скарб нашим дітям і внукам (За О. Довженком; 443 слова).
Групова робота
Випишіть із тексту попереднього завдання словосполучення в один із стовпчиків, другий доповніть власним прикладом.
| Пряме значення | Переносне значення | Пояснення |
| Прозора вода | Прозоре дитинство | Нічим не затьмарене |
| Глибоке море | Глибокі думки | Ґрунтовні, змістовні |
| Легкий вантаж | Легкі пісні | Плавні, граціозні |
Порівняйте словосполучення обох колонок. Що між ними спільного і чим вони відрізняються? Свої твердження обґрунтуйте.
Аналіз мовного матеріалу
Установіть відповідність між групою лексики та словом, яке до неї належить. З’ясуйте лексичне значення слів (за потреби скористуйтеся словником). Знайдіть серед поданих слів синоніми, визначте їх стилістичні особливості.
| Групи лексики | Лексичні одиниці |
| 1 загальновживана лексика; 2 власне українська лексика; 3 діалектизми; 4 термінологічна лексика; 5 застарілі слова. | А сорочка;Б ритмомелодика; В чугай; Г пісня; Д свитина. |
Відповідь: 1. Г. 2. А. 3. В. 4. Б. 5. Д.
Стилістичний експеримент
У поданому тексті фразеологізми замініть лексичними відповідниками.
Що втрачає художній текст? Визначте автора рядків.
Возний. Коли другії облизня поймають, то і ми остерігаємося. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака; глядя на сіє, і я собі на умі. Виборний. А вам що до Наталки? Будто всі дівки на неї похожі? Не тілько світа, що в вікні; сього дива повно на світі. Та до такого пана, як ви, у іншої жижка задрижить.
Змінений текст
Возний. Коли другим не повезло, то і ми остерігаємося. Наталка многим женихам одмовила; глядя на сіє, і я боюся. Виборний. А вам що до Наталки? Будто всі дівки на неї похожі? Таких багато скрізь. Та до такого пана, як ви, кожна захоче.
Проблемне запитання
Яка відмінність фразеологізмів розмовно-побутового стилю від усталених зворотів офіційно-ділового й наукового стилів? Відповідь обґрунтуйте, наводячи власні приклади.
Самостійна робота
Складіть висловлювання, в якому наведені вислови виступали б у значенні фразеологізмів.
1. Виходити сухим із води.
2. Заради гарних очей.
3. Ніде голці впасти.
4. Гладити проти шерсті.
5. Співати дифірамби.
6. Чужими руками жар загрібати.
7. Міряти на свою мірку.
8. Ні в тин ні в ворота.
9. Поставити на ноги.
10. До сьомого поту.
11. Покласти на обидві лопатки.
12. Ні риба ні м’ясо.
13. Розбити горщика.
14. Клювати носом.
15. Прикусити язика.
16. Висмоктати з пальця.
17. Гора з плечей звалилася.
18. Ледве ноги носять.
19. Комар носа не підточить.
20. Чорний кіт перебіг.
V. Контрольно-рефлексивний етап
Тестування
Тестові завдання мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких потрібно вибрати один правильний варіант.
1. Укажіть, на які групи поділяється лексика української мови за походженням:
А загальновживана, запозичена, спільнослов’янська;
Б діалектизми, історизми, неологізми;
В спільнослов’янська, власне українська, запозичена;
Г загальновживана, неологізми, термінологічна;
Д спільнослов’янська, архаїзми, жаргонізми.
2. Визначте, на які групи поділяється лексика української мови за сферою вживання.
А власне українські та запозичені слова;
Б спільнослов’янські слова та екзотизми;
В стилістично марковані слова та неологізми;
Г загальновживані та стилістично забарвлені слова;
Д історизми, архаїзми.
3. Укажіть, у яких стилях мовлення найбільше виявляють свої стилістичні можливості багатозначні слова.
А художньому та науковому;
Б публіцистичному та конфесійному;
В художньому та публіцистичному;
Г розмовному та епістолярному;
Д науковому та розмовному.
4. Укажіть, до якої групи лексики належать слова плай, вивірка.
А загальновживані слова;
Б терміни;
В жаргони;
Г архаїзми;
Д діалектизми.
5. Визначте рядок, у якому всі слова належать до стилістично забарвленої лексики.
А лимонка, низи, біржа, світанок, кошелик;
Б електродоїння, прогресивка, спонсор, надія, жага;
В добривечір, артіль, атрамент, любий, марево;
Г реготати, лупцювати, репетувати, злиняти;
Д фіранка, мастак, гультяй, танцювати, плентатися.
6. Укажіть рядок із стилістично забарвленими синонімами.
А працювати, трудитися, гнути спину;
Б мужній, сміливий, безстрашний;
В ректи, гл аго лити, базікати, балакати;
Г сміятися, веселитися, хіхікати;
Д відпочивати, насолоджуватися, спати.
7. Укажіть рядок, у якому всі пари слів — пароніми.
А веселий — щасливий; швидкий — повільний;
Б далекий- близький; знайомий — маловідомий;
В музичний — музикальний; робочий — робітничий;
Г усміхнений — похмурий; усмішка — посмішка;
Д бити байдики — точити ляси; ревма ревіти — заливатися сміхом.
8. Укажіть правильне твердження.
А фразеологізми найчастіше вживаються у науковому стилі мовлення;
Б стійке словосполучення може розкладатися і виступати в ролі різних членів речення;
В за своїм значенням фразеологізми сприймаються як єдине ціле;
Г крилаті вислови видатних людей не належать до фразеологізмів;
Д фразеологічні словосполучення не є загальновживаними.
9. До якого типу фразеологізмів належать такі звороти: бити байдики, правити теревені?
А фразеологічні єдності;
Б фразеологічні зрощення;
В професійно-технічні вислови;
Г фразеологічні сполучення;
Д крилаті вислови видатних людей.
10. Укажіть рядок, у якому всі фразеологізми біблійного походження.
А ахіллесова п’ята, барон Мюнхаузен;
Б дамоклів меч, тридцять срібняків;
В Соломонове рішення, лебідь з Ейвону;
Г Ноїв ковчег, канути в Лету;
Д блудний син, поцілунок Іуди.
11. Укажіть фразеологізм-синонім до вислову замилювати очі.
А ловити на слові;
Б дати перцю;
В закрутити гайки;
Г бити в литаври;
Д напускати туману.
12. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-антоніми.
А замилювати очі, удар нижче пояса;
Б ревма ревіти, стріляна птиця;
В байдики бити, працювати не розгинаючи спини;
Г головою лягти, ні пари з уст;
Д тримати язик за зубами, легкий хліб.
Відповіді
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
в Г В д Г В В В Б д Д в
VІ. Підсумки
Перевірка самостійної роботи (загальна та індивідуальна) й виконання тестових завдань. Оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання), за результатами визначення завдань для домашньої самостійної роботи
VІІ. Домашнє завдання (на вибір)
Складіть опорний конспект з теми уроку.
Підготувати повідомлення з лінгвістичної теми «Іскрометні скарби мовної образності».
ЛЕКСИКОЛОГІЯ І ФРАЗЕОЛОГІЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА
Повернутися на сторінку Українська мова