МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ. «ЛІСОВА ПАННА», «БЕРЕГИНЯ», «ДАЖБОГ», «НЕОПАЛИМА КУПИНА», «ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ?», УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Міфи і легенди українців. «Лісова панна», «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина», «Чому пес живе коло людини?», українська література

Що нас так приваблює і хвилює в українських прадавніх міфах?..

Хід заняття Міфи і легенди українців. «Лісова панна», «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина», «Чому пес живе коло людини?», українська література

II. Бесіда за питаннями

Чому, на вашу думку, міфи і легенди належать до усної народної творчості?
Що являє собою фольклористика? (Наука про фольклор, що включає в себе збирання, вивчення та публікацію творів усної народної творчості.)
Як, на вашу думку, та у зв’язку з чим наші предки створювали міфи і легенди?
Що ви вже дізналися про міфи і легенди як жанр усної народної творчості?
Чому не лише в казках, а й у легендах діють герої-богатирі, лицарі? (Уважкі часи протидії стихіям природи та боротьбі з поневолювачами народ підносить у своїй творчості такі риси характеру людини, як сила, кмітливість, хоробрість, любов до рідної землі. Усі герої або ж з роду велетнів, які доброзичливо ставляться до простих трудівників і захищають їхні інтереси, або ж із середовища самого народу, подібно до Кирила Кожум’яки.)
В яких творах ми дізналися про первісні уявлення про всесвіт і людину?
Чи простежується на прикладі українських міфів і легенд боротьба добра і зла? Доведіть власну думку.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Героями міфів були не лише явища природи, космічні планети, а й духи і боги, прабатьки родів і племен, якими часто визнавались тварини, птахи, навіть рослини. В українській міфології найчастіше це були Сокіл-Род, Сварог, Дажбог, Перун, Волос, Макома та інші.

Для того, щоб по-новому оглянути відоме в літературі, глибше зрозуміти фольклорні та сучасні твори, слід звертатися до сивої давнини, знати міфологію свого народу. Ось тому ми і вивчаємо вітчизняну міфологію, подорожуючи шляхами таємничості, загадковості, чарівності.

Сьогодні, шановні школярі, предметом нашої уваги будуть цікаві твори, з якими я пропоную ознайомитися.

IV. Опрацювання змісту програмних міфів і легенд українців

«Лісова панна»

1. Виразне читання твору.

2. Тема: зображення нечистої сили («Лісова панна»), яка мала згубний вплив на молодих хлопців, перетворюючи їх на сивоволосих, згорблених старців.

3. Ідея: засудження зла, підступності, користі, яка руйнує, нівечить людину, робить її нікчемною, спустошеною.

4. Основна думка: людиною повинно керувати не тільки будь-яке її бажання, а й здоровий глузд.

5. Бесіда за питаннями:

Через що панну називали лісовою?
Скажіть, в чому виявляється згубний вплив лісової панни на молодих хлопців?
Чому, на ваш погляд, необхідно згідно з даним твором бути обережним, уважним, остерігатися будь-яких звабливих пропозицій?
Про що люди оповідають у Довгополі й вірять у Косівщині?
Як, на вашу думку, з чим пов’язане виникнення даного твору? Обґрунтуйте власні міркування.
Чим пояснити трагічне закінчення твору?

«Берегиня»

1. Виразне читання легенди.

2. Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Берегиня (Оберега) — найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усякого зла. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Берегині започаткувався в первісні часи, протоукраїнці приносили жертви упирям і берегиням.

З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає «хатньою» богинею, захищаючи оселю, всю родину, особливо малих дітей, від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо.

Зображували її (вишивали) на білих рушниках, що вивішували над вікнами й дверима і, за наївними уявленнями, мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивали на одягові, вирізьблювали на дереві (на віконцях, дверях, ґанках тощо). Невеликі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях.

Традиційний малюнок Берегині — символічна постать жінки із застережливо піднятими рукавами. Її образ з ХІV ст. входив до українського народно-ужиткового мистецтва і дійшов до наших днів (символічні зображення на кролевецьких рушниках і т. ін.).

Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а згодом у київських князів доби України — Руси стає національним гербом.

Мара (Марена) — богиня зла, темної ночі, страшних сповідань, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, Мара — дочка Чорнобога — сіє на Землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів: хто відгукнеться — той вмирає. Любить душити сплячих та смоктати їхню кров. Разом зі змієм народила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу та ін.). Згідно з повір’ям, вічно ганяється за богинею неба Колядою, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну Ніч. Давні українці щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у Воді.

Сварог — бог неба, заліза, ковальства і шлюбу, один із найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону. За народними уявленнями, Сварог навчив людей варити й кувати мідь та залізо, будувати домниці, кузні і т. ін. Викував першого плуга і першу шлюбну золоту обручку.

Чорнобог — бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного царства. Згідно з повір’ям, перетворювався на Чорного лебедя, постійно воював з Білобогом.

Білобог (Дід) — головний бог добра. Один із найдавніших і найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір’ям — творець Землі, Води, Світла; батько Перуна, захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди зображують Білобога у постійній боротьбі з Чорнобогом (символи боротьби добра і зла). Перетворювався, згідно з повір’ям, на Білого лебедя.

3. Тема: показ зародження людської цивілізації (побут, вірування, діяльність); вагомі ролі в цьому належать Берегині і Сварогу; боротьба світлого і темного.

4. Ідея: уславлення всього доброго, чистого, світлого; прагнення людей жити в добробуті, щасті; засудження «темних сил», що намагалися знищити все земне (Чорнобог, Мара).

5. Основна думка: життя — це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.

6. Побудова твору.

Твір має композиційну довершеність, нагадує казку, з такими складовими:

Вступ: життя людей у злиднях пітьми, голоді, допомога Сварога і Берегині влаштувати людську цивілізацію.

Основна частина: боротьба Берегині з Чорнобогом. Закінчення: перемога світлого, доброго; уславлення постаті Берегині в людському житті.

«Берегиня» побудована як протиставлення темного і світлого, доброго і світлого.

7. Елементи чарівності у творі:

панцирні істоти перетворилися на скелі;
Берегиня підняла руки і ящери почали понуро відповзати;
народження ящерів зі смердючої твані Чорнобога і Мари.

8. Обговорення змісту твору «Берегиня». Питання:

Що у легенді говориться про первісне людське суспільство? (Люди жили у темряві, голодні, напівголі, неосвічені, не вміли випікати хліб.)
Про що свідчить промова Сварога до людей? («Спочатку кутини будуйте. Виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити в світлій хаті…».)
Яким чином Берегиня хотіла облагородити життя людей? («Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як його відбілювати та вишивати».)
Яка загроза виникла людському суспільству? У чому це виявилося?
Яка мета була у Чорнобога, йдучи на Землю? Прочитайте, як про це зазначено у легенді. («Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє…».)
Чому Берегиня перемогла «темні сили» Чорнобога? Як про це зазначено у творі?(«Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати. І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор».)
Що сталося з «військом» Чорнобога? («І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закипіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог — творець Росі — змахнув чарівною рукою своєю — і тої ж самої миті панцирні потвори перетворились на скелі, що обрамили берега цієї річки».)
Яких практичних навичок навчили людей Сварог; Берегиня? («…Як ставити хату, як піч мурувати, як жорна тесати»; ткати полотно, шити одяг, вишивати, відбілювати його.)
Які народності згадуються у творі? (Роси, кияни, чурки)
Як шанували люди Берегиню у власних оселях? («…вишивали Берегиню з піднятими в захисному пориві руками, і почали вони вирізьблювати образ Великої Охоронниці на дверях, на вікнах, вишивати її постать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього злого завжди й повсюдно».)
Чим вас вразив цей твір? У чому його повчальне і виховне значення?

«Дажбог»

1. Виразне читання й переказування твору.

2. Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Дажбог (Даждьбог, Сонце-бог) — за найдавніших часів бог сонця, світла й добра. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Дажбога сформувався за скіфських часів у VI—ІV ст. до н. е. На початку н. е. стає богом лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Один з найголовніших персонажів української міфології.

У Києві ще за часів Трипільської культури (IV—II тисячоліття до н. е.) було велике капище Дажбога — на Дажбоговій горі (нині Хоревиця). За однією з легенд, Дажбог народився в багатодітній родині київського коваля Сварога. Коли в Києві почався голод, хлопчик приніс із гори зернятко, посадив його, і з нього виріс чудодійний кущ розкішної пшениці, якого люди й нагодувалися. Так Дажбог привчив людей сіяти пшеницю, вирощувати хліб, а батько його Сварог викував першого плуга. Коли Дажбог і Сварог почули про голод у країні росів, то повезли хліб голодуючим. Але по дорозі Чорнобогове військо знищило валку з хлібом, а Дажбога і Сварога посікли. Боги Вирію оживили обох, взяли до себе, зробили богами.

Зображували Дажбога у вигляді антропоморфного Сонця. З давніх-давен сонцевський образ Дажбога малювали на вітрилах кораблів, що виходили із Санбатоса — Київської гавані на почайні. Таке зображення є першогербом Києва.

3. Тема: зображення сина великого Сварога славетного Дажбога-Сонця, який володарював «над богами, над людьми і над усім світом».

4. Ідея: уславлення величі, мужності Дажбога, який був богом даючим і караючим.

5. Основна думка: українці гордо іменували себе «Дажбожими внуками», надзвичайно пишаючись цим.

6. Обговорення змісту твору за такими питаннями:

Яким у творі зображений Дажбог? (…Родоначальник русів-українців перший муж має широке, схоже на сонячне колесо обличчя й русяву бороду).
Чому українці з почестю йменували себе «Дажбожими онуками»?
Що символізувало те, що «у правій руці Дажбог тримав величезний турячий ріг з вином, а ліва торкалась рунів’я довгого меча»? Вмотивуйте власні міркування.
Як довести, що наше покоління пишається історичним минулим своїх предків?
Охарактеризуйте Дажбога.
Яке похвальне і виховне значення має твір?

«Неопалима купина»

1. Виразне читання й переказування твору.

2. Тема: зображення боротьби мешканців Дорогобужа з польськими та угорськими завойовниками, де виявлялася мудрість, завзятість, сила волі українського народу.

3. Ідея: ствердження незнищенності української землі та її народу.

4. Опрацювання змісту твору. Питання:

Як можна охарактеризувати дію королів по відношенню до мешканців міста Дорогобужа?
Прочитайте, що передав посланець від оборонців міста королю. Як це зрозуміти? («Мені старійшини доручили передати тільки це. А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно…. Воно горить і не згорає».)
Що символізує рослина неопалимого зела? (Ствердження незнищенності української землі та її народу.)
Опишіть ікону «Неопалима купина». У чому її призначення? («На ній зображення Богородиці з Сином на руках вписується у восьмикутну зірку, яка складається з двох — червоного і зеленого — чотирикутників з гострими кутами й увігнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущ купини, червоний — полум’я, яке охоронило рослину. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, нібито оберігає приміщення від пожежі та блискавки».)
Обґрунтуйте, що на прикладі цього твору переважає — сила чи мудрість.
Поясніть, чому неопалима купина — поетичне відображення долі України та українського народу.
Протиставте поведінку оборонців Дорогобужа і королів-завойов-ників.
Що нового ви дізналися з цієї легенди?

«Чому пес живе коло людини?»

1. Виразне читання твору й переказування.

2. Додатковий матеріал про міфічне походження собаки.

Собака (дворовий). Створений дияволом з глини (Ушицький повіт); проте він є найближчою до людини твариною і єдиним його вірним та надійним другом. Зліпивши першу людину й лишивши її просушуватися на сонці, Господь приставляє сторожувати собаку.

Наведемо на доповнення одну невелику легенду, записану в Харківському повіті; про те, як собака був спочатку без шерсті, а також про вміння собак деяких порід невтомно плавати і навіть пірнати, мабуть, дали початок легенді про те, що собаки спершу жили у воді, і тільки згодом стали жити на землі.

Якщо собака риє ямки, то хто-небудь помре в домі; якщо виє — буде пожежа.

У Літинському повіті, ймовірно, під впливом біблейської оповіді про покарання пророком Єлисеєм дітей, що насміхалися з нього (Друга Книга Царів: 2, 23—24), а також під впливом апокрифічного Іnfantial Evangelium і різних легенд про перетворення дитини. Коли Спаситель ходив по землі, то в одному селі хлопчик особливо переслідував його, бігаючи за ним і гавкаючи, подібно до собаки. Спаситель прокляв хлопчика за це і перетворив на собаку.

Собаку не слід убивати з рушниці: вона зіпсується та не буде придатна вже для полювання. Якщо когось укусить собака, то треба засипати рану його ж перепаленою шерстю: це — найкращий і найнадійніший засіб. Хто обдере із собаки шкуру, тому цілий рік не можна ходити до церкви — гріх (Старобільський повіт), а якщо він колотиме після того кабана, то сало смердітиме.

3. Тема: пошуки собакою небезпечного місця для житла, яке вона віднайшла тільки поруч із людиною.

4. Ідея: уславлення людської мудрості, сили, могутності, людина — цар природи.

5. Обговорення змісту твору «Чому пес живе коло людини?» у формі бесіди за питаннями:

Як пояснити те, що пес постійно шукав собі захисту?
Чому одна лісова тварина боїться іншу?
Через що лісові тварини вважають людину по відношенню до себе небезпечною?
Які фантастичні елементи притаманні даному творі? (Тварини розмовляють, мислять.)
Чи є у вас собака? Як ви до нього ставитесь? Чому він живе поруч з вами?
У зв’язку з чим людина, на думку собаки, є найсильнішою з усіх тварин? А що ви про це думаєте?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування.

2. Робота на картках.

VII. Підсумок уроку

На прикладі міфів і легенд українців ми можемо простежити, які риси характеру притаманні нашому народу, ознайомитися з його світоглядом, віруванням, прагненням захистити рідну землю від будь-якого ворога; міфи та легенди уславлювали мудрість, порядність, доброту, видатних героїв.

VIII. Домашнє завдання

Прочитати казку «Про жар-птицю та вовка», вміти її переказувати, піготувати малюнок за змістом казки.