ЧАСТИНИ МОВИ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ЧАСТИНИ МОВИ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ ЧАСТИНИ МОВИ, УКРАЇНСЬКА МОВА

II. Ознайомлення із темою, метою і завданнями

Сьогодні предметом нашої уваги стане термін, що походить із коренів двох грецьких слів. Його винахідником вважають німецького поета Гете, який багато років вивчав будову і форму рослин і тварин. На початку XX століття у підручниках з української мови замість нього вживали слово «етимологія».

Назвіть згаданий термін (морфологія) і сформулюйте тему й мету уроку.

III. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів

Пригадайте, що вам відомо про частини мови?

Бліцопитування

Назвіть відміни іменників. Які слова не належать до жодної відміни? Наведіть приклади.

Що таке прономіналізація? Наведіть приклади.

Що таке суплетивізм? Наведіть приклади.

Як визначити рід незмінюваних іменників?

Що таке субстантивація? Наведіть приклади.

Якого роду слова соня, роззява, трудяга?

Яким членом речення буває вигук?

Робота з опорною таблицею

Заповніть подану таблицю.

Частини мови
Змінні	Незмінні
самостійні	самостійні	службові	Вигук

IV. Процесуально-діяльнісний етап

Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте його тему, мету, сферу застосування, стиль і підстиль, жанр. Відповідь обґрунтуйте, зважаючи на стилістику мовних одиниць. Що ви знаєте про використання сполучників у сучасній українській мові? Чим сполучники відрізняються від сполучних слів? Наведіть приклади. Запишіть числівники словами, поясніть їх правопис.

СПОЛУЧНИК

Сполучники — це службові слова. Головна їх функція — зв’язок слів у реченні або частин (простих речень) у складному реченні. Система сполучників, що існує в сучасній українській літературній мові, упродовж тривалого часу збагачувалася і вдосконалювалася. З 29 сполучників, зафіксованих у мові пам’яток, збереглося лише 8: а, і, бо, або, але, ані, ні, аби. Деякі дійшли у зміненій фонетичній формі: ніж, що, щоб. Сполучники сучасної української літературної мови мають давнє коріння: староукраїнська мова їх одержала від давньоруської на основі прислівників, займенників, часток і давніх сполучників. Деякі з них із часом змінювали своє значення. Сполучник як частина мови виокремився ще в античній Греції. Аристотель вирізняв у мові імена, дієслова і сполучники.
Сполучник бо в староукраїнській мові був сполучником сурядності! Нині він — часто вживаний сполучник підрядності. А сполучники да і ли виконували різні функції: то сурядності, то підрядності. З розвитком мови особливо помітно змінювалися складнопідрядні речення. Змінювалася і система сполучників. Деякі слова втрачали ознаки самостійної частини мови і перетворювались у підрядні сполучники. Сполучники як, що, хто, який, чий — вважалися раніше займенниками; куди, де, коли, звідки — прислівниками; аж, бо, ніби — частками, а хоч, мов — дієсловами. Наші предки називали сполучник з лучником, союзом. Уперше термін сполучник вжив О. Огоновський 1889 року.

Творчий диктант

Доповніть текст своїми міркуваннями, прикладами. У поданих реченнях визначте частини мови.

До неоціненних коштовностей українського фольклору належать прислів’я та приказки. Вони є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику. У своїй сумі прислів’я й приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися в повсякденному житті.

Групова робота

Група 1

Пригадайте і запишіть прислів’я, в яких уживаються дієслова у формі наказового способу. (Вік живи — вік учись. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. їж борщ з грибами, держи язик за зубами та ін.)

Група 2

Пригадайте і запишіть прислів’я, до складу яких входять числівники. (Кінь на чотирьох ногах і то спотикається. Сім раз відмір, один раз відріж. Хто в біді дав, дав два рази.)

Група 3

Пригадайте і запишіть прислів’я, до складу яких входять займенники. (Не смійся з старих, сам такий будеш. Хто любить музику, той не може не любити життя. Де хто літував, хай там і зимує.)

Група 4

Пригадайте і запишіть прислів’я, до складу яких входять прислівники. (Риба шукає, де глибше, а людина — де краще. Хто вище злізе, дужче падає. Близько лікоть, та не вкусиш.)

Індивідуальні завдання

Провідміняйте числівники 640, 287.

Правильно запишіть слова.

(Віце)президент, (будь)який, (в)троє, (багато)тисячний, (жовто) гарячий, (пів)яблука, хто (небудь), темно (зелений), (якнайкраще, все (таки).

Перекладіть українською мовою, розподіліть частини мови в окремі колонки, поясніть правопис.

Зато, возле, также, только, из-за, в связи, так как, разве, ох, лишь, из-под, вот как, айда, вследствие, тоже, что за, в течение, неужели, эх, пусть, так, что, о.

Складіть речення, щоб в одному випадку подані слова виступали прислівниками, а в іншому — однозвучними з ними словами. Поясніть написання прислівників:

Зверху, удень, назустріч, по-осінньому, по-своєму, напам’ять, збоку, зсередини, всередині.

Творча робота (у мікрогрупах) у формі міні-проекту

Прочитайте текст, визначте його тему, основну думку, сферу використання, тип і стиль мовлення.

До неоціненних коштовностей українського фольклору належать прислів’я та приказки — короткі влучні вислови. Прислів’я та приказки є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
У своїй сумі прислів’я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті.
Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують,— словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками.

Доберіть прислів’я і складіть із них звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті (за потреби скористуйтесь збіркою прислів’їв і приказок). Яка частина мови найчастіше вживається в народних висловах? Проведіть дослідження і зробіть висновок.

V. Контрольно-рефлексивний етап

1. Перевірка роботи в мікрогрупах, взаємооцінювання і самооцінювання.
2. Стратегія «Сніговий ком».
3. Колективне складання усного повідомлення про частини мови.

VI. Домашнє завдання (на вибір)

Складіть за матеріалами уроку опорний конспект.

Розробити тестові завдання для перевірки знань про частини мови.

Напишіть твір-мініатюру з теми «Народ скаже — як зав’яже».