ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ КРІСТОФА РАНСМАЙРА. «ОСТАННІЙ СВІТ»: ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА СИТУАЦІЯ ЗНИКНЕННЯ КНИГИ ТА ЇЇ АВТОРА В РОМАНІ. ХУДОЖНІЙ ЧАС І ПРОСТІР, ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Життєвий і творчий шлях Крістофа Рансмайра. «Останній світ»: постмодерністська ситуація зникнення книги та її автора в романі. Художній час і простір, зарубіжна література

Перебіг заняття Життєвий і творчий шлях Крістофа Рансмайра. «Останній світ»: постмодерністська ситуація зникнення книги та її автора в романі. Художній час і простір, зарубіжна література

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Розгадування кросворда

  • Розгадавши кросворд, у виділених кольором клітинках прочитаєте ім’я сучасного письменника-постмодерніста.
  1. Країна, у якій народився Мілорад Павич. (Сербія)
  2. Художній метод — «… (магічний) реалізм».
  3. Назва міста, де похований Й. Бродський. (Венеція)
  4. Вавилонська бібліотека — це модель. (Усесвіту).
  5. Світоглядно-мистецький напрям сучасної літератури (Постмодернізм)
  6. Річ, яку шукав герой оповідання Х. Л. Борхеса «Вавилонська бібліотека». (Книга)
  7.  Х. Л. Борхес народився у М. Буенос-… (Айрес).
  8. Визнання множинності істин. (Плюралізм)

Ключове слово: Рансмайр.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Є автори, які написали десятки книг, але відомі лише вузькому колу читачів. Австрійський письменник Крістоф Рансмайр за 20 років опублікував всього 3 романи, але з моменту виходу друком уже першого з них був визнаний і читачами, і літературною критикою. Його найвідомішими творами є романи «Жахіття криги та пітьми» (1984), «Останній світ» (1988) і «Хвороба Кітахари» (1995) . Роман «Останній світ» отримав світове визнання і переведений 30 мовами. Із творчістю цього письменника ми почнемо знайомство сьогодні.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ

1. Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням

1) Огляд життя та творчості К. Рансмайра

2) Історія написання К. Рансмайром твору «Останній світ»

— Історія написання цього твору досить незвичайна. Відомий німецький письменник, засновник і видавець серії «Інша бібліотека» Ґанс Маґнус Енценсберґер звернувся до молодого автора з пропозицією підготувати для видавництва «Ґрено» прозовий переклад славетних «Метаморфоз» Овідія. К. Рансмайр, працюючи над твором античного поета, інтерпретуючи його, відчував, що здолав межі просторово-часової структури «Метаморфоз», що вічні образи і теми ожили у сучасності . Так з’явився оригінальний задум своєрідної міфологізації дійсності. В опублікованому згодом «Задумі роману» К. Рансмайр лаконічно схарактеризував зміст свого твору: «Тема — зникнення і реконструювання літератури, поезії; матеріал — «Метаморфози» Публія Овідія Назона».

2. Система образів та художні особливості твору (загальний огляд)

Образи роману можна поділити на історичні та міфологічні. Якщо до перших належали поет Публій Овідій Назон, імператор Октавіан Авґуст та молодий римлянин Котта, то постаті, що складали громаду Том, запозичені з Овідієвих «Метаморфоз» К. Рансмайр додав до свого твору своєрідний довідничок — «Овідіїв репертуар», де стисло схарактеризував персонажів «Останнього світу» та їхніх прототипів у давньому світі У формі енциклопедично стислого викладу письменник створив невеликий подвійний ескіз до кожного персонажа роману, проводячи паралель між міфологічними та історичними постатями, цитуючи провідні місця з Овідієвих «Метаморфоз» чи інших літературних та історичних джерел Автор інтерпретував персонажів, пояснив їхнє місце в сюжеті та в образній системі, роль у розвитку авторської думки. Давньогрецький поет став центральною постаттю твору. Дія, у якій взяли участь усі персонажі, постійно розвивалася навколо особистості Овідія, хоча протягом усього роману він не з’явився жодного разу. Справа не лише в дії Античний поет — безпосередній натхненник «Останнього світу».

Точка відліку сюжетної лінії «Останнього світу» також перебувала на історичному полотні Звістка про вигнання довела до відчаю Овідія, і він жбурнув у вогонь майже закінчені «Метаморфози», заприсягся не писати Але вже під час плавання грудневим Середземним морем у його голові народилися нові рими «Скорботних елегій».

Роман К Рансмайра — не тільки одна зі спроб оригінальної інтерпретації античності. Це твір про вічність і плинність, самотню долю й неприкаяність таланту не лише у вигнанні, а й у власній вітчизні, у суспільстві несхожих на нього, про всю гаму людських почуттів, що реагували на найменші дисонанси.

З’єднувальною ланкою між історичним та міфологічним світом став образ Піфагора Давньогрецький філософ став у Овідієвій поемі виразником упевненості античного поета в тому, що все змінюється В «Останньому світі» це — гротескна постать старого, переконаного в реальності попередніх інкарнацій людської душі У розпачі та стражданнях поета він упізнав власну долю і знайшов гармонію між своїми та Назоновими думками Саме він намагався увічнити поета, поставивши пам’ятник на честь кожного його слова.

Завершальна сцена роману — початок апокаліпсису Змінився клімат, усе підвладне скам’янінню, спустошенню. На руїнах буяє природа. Зникає і твір Овідія, література перетворюється на окремі елементи — слова, написані на клаптиках тканини, які перебирає напівбожевільний Котта.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Слово вчителя

— Художній світ роману складний і неоднозначний. Перше, на що ми звертаємо увагу,— це дивне поєднання в одному творі рис різних історичних епох. Події, що відбуваються в романі, пов’язані з античністю, але визначити історичний час твору дуже складно: міфічні, історичні, вигадані персонажі живуть у якомусь умовному часі, де наче спресовано всю історію людства.

2. Інтерактивний прийом «Вільний мікрофон»

  • Завершіть речення: «Художній світ К. Рансмайра для мене — це…».

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дочитати роман К. Рансмайра «Останній світ» до кінця, уміти аналізувати його.

Біографія К. Рансмайра

Крістоф Рансмайр народився 20.03.1954 р. у Велсі (Верхня Австрія), що поблизу озера Траун, у сім’ї сільського вчителя. У дитинстві хлопець любив спостерігати за красою скель та насолоджуватися тишею. «Мої гори завжди зі мною, їх ви знайдете і в “Останньому світі”»,— зазначав пізніше письменник.

Школу Крістоф відвідував у Ройтгамі та Ґмундені, а в містечку Ламбах закінчив Бенедиктинську гімназію. Протягом шести років (1972-1978) він вивчав філософію та ентомологію у Віденському університеті Особливо його цікавила філософсько-естетична теорія трансцендентального мислення, яка позначилася на подальшому літературному стилі письменника: «Мистецтво — це відбиток того, що недосяжне смерті, туга за чимось зовсім іншим» В університетські роки Рансмайр розпочав працювати над дисертацією про політичні утопії та співвідношення індивідуальної свободи і суспільної Але, захопившись письменницькою діяльністю, наукової роботи так і не завершив.

Тривалий час К Рансмайр працював журналістом, що до певної міри дало йому змогу розв’язувати матеріальні проблеми, відкривати неоціненні можливості спілкування та спостереження, пізнавати життя безпосередньо Робота над репортажами та есе відшліфувала його письменницький стиль, привчила лаконічно, виразно висловлювати думки.

З 1978-го до 1982 рр. Рансмайр працював редактором у газеті Extrablatt, опублікував кілька статей і есе в GEO, Transatlantik і Merian. Після виходу друком 1988 р. його роману «Останній світ» активно подорожував Ірландією, Азією, Північною та Південною Америкою. 1994 року перебрався у Вест-Корк (Ірландія), де друг запропонував йому орендувати розкішний будинок на березі Атлантичного океану за сприятливою ціною, а також тому, що письменників у Ірландії не обкладають прибутковим податком Після одруження навесні 2006 р. Рансмайр повернувся до Відня.

Книги К. Рансмайра переведено 30 мовами світу. Він — лауреат 12 престижних літературних премій, зокрема премій імені Франца Кафки, Бертольта Брехта, Державної літературної премії Австрії. Значну частину часу письменник подорожує найвіддаленішими куточками світу і лише кілька разів на рік читачам випадає щаслива нагода поспілкуватися з улюбленим автором.

Сьогодні проживає в Дубліні.

Основні твори К. Рансмайра

«Жахіття криги та пітьми» (1984), «Останній світ» (1988), «Хвороба Кітахари» (1995) . «Останній світ» — роман, завдяки якому Рансмайр зажив найбільшої слави та над яким працював цілих 3 роки. Ця книга — зразок постмодерністського роману, що ілюструє концепцію постмодернізму про світ як текст: реальність сприймається як різновид безмежного тексту, текст стає головним героєм постмодерністської літератури Твір Рансмайра знайшов свого читача, здобувши визнання в німецькомовних країнах, упродовж нетривалого часу його переклали 24 мовами світу. Українською мовою надзвичайно вдало передав особливості стилю та багатство мови роману «Останній світ» Д. Логвиненко. Його переклад визнано найкращим перекладом 1993 р в Україні та відзначено премією ім. М. Лукаша.

Життєвий і творчий шлях Крістофа Рансмайра. «Останній світ»: постмодерністська ситуація зникнення книги та її автора в романі. Художній час і простір, зарубіжна література

Повернутися на сторінку Зарубіжна література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *