Г. ТЮТЮННИК «ДИВАК». ОБРАЗ ОЛЕСЯ, РИСИ ЙОГО ХАРАКТЕРУ. ОПИСИ ПРИРОДИ У ТВОРІ, українська література
Хід заняття № 64. Г. ТЮТЮННИК «ДИВАК». ОБРАЗ ОЛЕСЯ, РИСИ ЙОГО ХАРАКТЕРУ. ОПИСИ ПРИРОДИ У ТВОРІ, українська література
I. Повідомлення теми і мети уроку
II. Вивчення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя
Сьогоднішню розмову я хочу розпочати словами нашого великого пророка Тараса Шевченка:
Один у другого питає,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? Чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм.
А покидаємо діла.
Справді, кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: «Навіщо я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина — добра чи зла?» Запитання нелегкі.
І не завжди людина знаходить на них відповідь. Оточуючі ж оцінюють її за вчинками: це добродій, а це — нікчема чи зла людина, чи злочинець.
2. Бесіда.
- Як ви розумієте поняття таких слів, як «добро», «сміливість», «справедливість», «співчуття до знедолених». Я пропонувала вам заглянути з приводу цих слів у словник. Приблизні відповіді учнів:
Добро — це все гарне, корисне у людських стосунках. Добро — моральна оцінка поведінки людей, яка оцінюється позитивно. Це норма поведінки людини — «творити добро».
Справедливий — той, хто діє чесно, відповідно до істини, до закону, тобто правильно, правдиво, праведно.
Співчуття — чути, відчувати, як іншому погано, тяжко доводиться жити, і вміння допомогти людині, зарадити її лиху — це теж співчуття.
Учитель. Отже, ми розібралися з вами в категоріях добра, сміливості, справедливості, співчуття до інших. Я хотіла б, щоб ви зуміли побачити ці категорії в новелі.
III. Закріплення матеріалу
1) Яка тема, ідея новели?
2) Чого вчить вона нас? (Учні говорять, що треба охороняти природу.)
3) Чому новела називається «Дивак»? (Так всі звали Олеся.)
4) У чому ж його дивацтва? Перерахуйте. (Не любить псувати молодий лід, коли дятел шишки їсть; боляче йому, коли щука пліточку впіймала; так любить природу, що передає свою любов до неї на уроці малювання, забувши завдання вчительки намалювати горщечок; жаліє коней, коли дід б’є їх батогом; жаліє стару сосну.)
5) Чи вважаєте ви це дивацтвом? (Ні, він залюблений у природу.)
6) Чому дорослі, та й однолітки, не розуміють хлопця? (Бо звикли жити за хижими законами.)
7) Як це? (А ось дід говорить йому, що на землі не бити не можна, бо як не ти, так тебе одрепають, ще й плакать не дадуть.)
8) Це так? (Так, більшість вважає: щоб пробитися вперед, треба топтати інших — і будеш щасливий. Цього вчить і «мудрий» дід Олеся. Це обивательсько-хижацька «філософія». Через неї коїться на землі стільки лиха.)
9) А як же треба жити на землі? (Берегти, захищати від усякого лиха те, що народжується, дбати не тільки про себе, а й про всіх: «буде в людей — буде і в нас». Більше б таких диваків на землі, як Олесь, і світ набагато став би добріший.)
10) Вам подобаються дивацтва Олеся? (Так, з таких дивацтв люди бувають справжні, чесні, чисті душею і помислами своїми.)
11) Яку істину обстоює в новелі Г. Тютюнник? (Нема щастя на чужому нещасті. Тому топтати інших не треба, щоб бути щасливим. Бережи все навколо себе, примножуй на благо собі й людям — ось і щастя вже. Небагато, виявляється, й треба.)
12) Чи можна назвати благородними товаришів, сусідів, діда, які вважали Олеся диваком? (Ні, найблагородніші наші вчинки будуть знецінені, якщо хоч одна людина зазнає кривди.) Зачитайте, що любив Олесь. (Зиму, малювати на снігу, бродити лісом і спостерігати за всім, бродити верболозом і т. п.)
13) Чи любив дід свого онука, навчаючи жити по-хижацьки? (Так, це видно, як він озивається до нього в хаті, змирившись із тим, що онук такий дивак. Він знає, що у світі його можуть затоптати.)
14) Отже, дід правий? (Може, й так. Але хочеться, щоб світ був добріший.)
15) Який висновок ви зробили для себе, прочитавши новелу? (Бути чесними і чистими душею, помислами, оберігаючи природу, довкілля.)
- А як ще можна сформулювати вашу думку? (Бути духовно чистими у всіх своїх помислах.)
Учитель. Молодці, я вірю в те, що вам допоміг цей урок в духовному очищенні. А отже, світ завдяки вам стане добрішим. Душа духовно досконалої людини чиста, світла. Недобрий вчинок нікуди не дівається, а лишається на нашій душі, справляє на неї негативний вплив. Як каже прислів’я: «Стоїть, як гріх над душею». А можна ж уникнути цього. Давня мудрість вчить: «Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й на душі буде легко і світло.
Не ждіть від цього слави,
Не ждіть багатства, знань та похвали — робіть добро.
Непоказно, буденно.
Це принесе найвищу з нагород —
Ні з чим непорівнянне почуття,
Що ти живеш не марно на цім світі.
(В. Крищенко)
V. Домашнє завдання
Написати твір-роздум: «Збережімо наш скарб — природу», «Я і природа», «Вмій творити добро людям».
Г. ТЮТЮННИК «ДИВАК». ОБРАЗ ОЛЕСЯ, РИСИ ЙОГО ХАРАКТЕРУ. ОПИСИ ПРИРОДИ У ТВОРІ, українська література
Повернутися на сторінку Українська література