СИСТЕМА РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА
ХІД ЗАНЯТТЯ СИСТЕМА РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА
III. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на розвиток пунктуаційної грамотності учнів
Лінгвістична задача
Поясніть, які розділові знаки ставляться на місці цифр. «Книги (1) морська глибина (2) хто в них пірне (3) аж до дна (4) той (5) хоч і труду (6) мав досить (7) дивнії перли виносить (8)» (І. Франко).
Коментар. 1 — тире, 2 — двокрапка, 3 — немає знака, 4 — кома, 5 — кома, 6 — немає знака, 7 — кома, 8 — крапка.
Дослідження-узагальнення
Назвіть розділові знаки і їх функції, заповнивши схему.
Згадайте правила постановки розділових знаків, заповніть другу колонку таблиці.
Розділовий знак | Коли ставиться |
| Крапка | У кінці розповідного та спонукального речення |
| Знак питання | У кінці питального речення |
| Знак оклику | У кінці окличного речення, після звертань, вигуків |
| Три крапки | У кінці речення, всередині при скороченні цитат |
| Кома | У складному реченні, при однорідних і відокремлених членах речення, звертаннях, вставних словах, вигуках |
| Крапка з комою | У складному реченні |
| Двокрапка | У складному реченні, при однорідних членах речення, прямій мові, цитуванні |
| Тире | Між підметом і присудком, при однорідних членах речення, у складному реченні, при вставних словах, прикладках, прямій мові й діалозі |
| Дужки | У реченнях із вставними конструкціями |
| Лапки | При прямій мові, цитатах, назвах книг, слів, вжитих в алегоричному смислі |
Пунктуаційний практикум
Спишіть, розставляючи розділові знаки. Графічно виділіть пунктограми, поясніть правила, які ви використали для постановки розділових знаків.
Сонце вже стояло в полудні і припікало так що поки вийшли за вал у поле добряче впріли і потомилися (Б. Шевчук). Кольорові нитки раніше виготовляли в домашніх умовах знаходячи природні рослинні й мінеральні барвники (В. Скуратівський). Як відомо взаємини між людьми можуть обмежуватись усмішкою кивком голови та іншим жестом. Певну роль для практики відіграли книжки М. Амосова який писав медицина непогано лікує багато захворювань але не може зробити людину здоровою. Осягнувши вершини світової культури Рильський заповів нащадкам як парость виноградної лози плекайте мову. Праця людини окраса і слава праця людини безсмертя її! (В. Симоненко). У мові втілюються творчою силою народного духу в думку в картину і звук небо вітчизни її повітря її фізичні явища її клімат її поля гори й долини її ліси й ріки її бурі та грози весь той глибокий повний думки й почуття голос рідної природи (К. Ушинський).
Трансформуйте останнє речення так, щоб узагальнювальне слово стояло перед рядом однорідних членів. Як зміниться при цьому пунктуація?
Дослідження-спостереження
Проаналізуйте розстановку розділових знаків у реченнях. Поясніть, коли ми зустрічаємось із сполученням знаків. Сполучення яких знаків можливі?
Його непокоїло, коли діти на питання: «Яким ти хочеш вирости?» — відповідали: «Сміливим, хоробрим, дужим», — але майже ніхто не говорив: «Чесним і добрим» (І. Цюпа). В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! (Б. Симоненко). Зі скреготом і брязкотом у двір,— якщо те, що залишилося, можна назвати двором, — в’їжджають два бульдозери (О. Довженко). Годинник бив — що з ним? — зовсім не в ту годину (І. Жиленко).
Який знак ставиться першим у сполученнях знаків? Графічно відобразіть, як виглядають такі сполучення: знак оклику і знак питання, тире та коми, коми та дужки, двокрапки та дужки, крапки та дужки.
Складіть речення з цими сполученнями знаків.
Робота з текстом
Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Обґрунтуйте свою точку зору. Назвіть основні ознаки цього стилю.
Випишіть речення, у яких між підметом і присудком ставиться тире. Обґрунтуйте свій вибір.
Рідна мова це невід’ємна частка Батьківщини, голос народу і чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі.
Є мови більш і менш розвинені, мови, що своїм чарівним звучанням здобули світову славу. Та наймиліша й найдорожча для людини мова це її рідна мова. Бо рідна мова не тільки зберігає світлі спогади з життя людини і зв’язує її із сучасниками. У ній чується голос предків, відлунюють перегорнені сторінки історії свого народу. Мова є тим найдорожчим і найміцнішим зв’язком, що з’єднує всі покоління народу в одне велике історичне живе ціле. Мова народу це саме життя.
Український народ завжди ставився з великою пошаною, вірою і любов’ю до своєї мови яка була йому на тернистих шляхах поневіряння сумній минувшині і за єдину зброю і за єдину втіху. Нашою мелодійною, співучою мовою милувались іноземці, що побували в Україні.
Ми повинні цінувати нашу мову нетлінний скарб українського народу, що його наші предки зберегли, незважаючи на всілякі заборони й утиски, передавши нам у спадщину (За Б. Антоненком-Давидовичем, 52 слова).
Виділене речення трансформуйте так, щоб між підметом і присудком уживалося тире.
Поясніть усі орфограми останнього речення.
Розподільна робота
Запишіть дієслова у дві колонки: 1) з літерами е, є; 2) з літерами и, ї. Виділіть особові закінчення. Поясніть їх правопис.
Шепоч..мо, шука..ш, чист..мо, залишаєш, вар..те, лет..мо, вел..ш, заспокоюєш, уч..те, злаз..мо, говор..ш, маха..те, стереж..ш, брин..ш, пита..мо, мовч..мо, визволя..те, розбива..мо, сол..ш, кот..мо, чеш..ш, захоч..мо, махн..те, город..ш, збира..ться, каж..мо, спрвад..мо, очіку..те, потривож..ш, пиш..ш, звар..те, чист..ш, змож..мо, онов..ться, унад..теся, вір..мо, бор..ться, туж..ш, зчеш..те, зневір..теся, виправиться, пошл..мо, скроп..мо, бач..ш, оглян..шся, сто..те, виточ..ш, доглян..те.
Тестові завдання
Варіант І
1. Правильно подано тлумачення фразеологізму зуби з’їсти у рядку:
А торкнутися найболючішого, того, що найбільше хвилює;
Б мати великий життєвий досвід;
В укрити ганьбою, соромом;
Г почати кричати, лементувати;
Д ретельно щось виконувати.
2. У реченні відокремлюються обставини, якщо вони виражені:
А прислівниками;
Б прикметниками;
В дієприкметниками і дієприкметниковими зворотами;
Г дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами;
Д числівниками.
3. Відбувається спрощення в групі приголосних на письмі в усіх словах рядка:
А проїз..на, безжаліс..но, гігантський, ряс..ний;
Б доблес..ний, цінніс..ний, захис..ник, студен..ський;
В безжаліс..ний, тріс..нути, форпос..ний, улес..ливий;
Г бряз..нути, навмис..не, тис..нути, пропагандис..ський;
Д блис..нути, сутніс..ний, благовіс..ний, благочес..ний.
4. Допущено помилку в правописі присвійних прикметників у рядку:
А Мелащин, Раїсин, ковалів;
Б голубиний, Ольги, доччин;
В Мусіїв, свекрушин, майстрове;
Г Ігорів, Маріїн, зміїний;
Д Батьків, Софіїн, солов’їний.
5. Правильно написано всі слова іншомовного походження в рядку:
А інтермецо, оппонент, бравісимо, бароко;
Б лібрето, вар’єте, досьє, Вірджинія, імміграція;
В Сирія, сольфеджіо, беладона, мадона;
Г Джульетта, сюрреалізм, голандський, акомпанемент;
Д тонна, кон’юктура, по-сицилійські, Чилі.
6. Усі закінчення у формі родового відмінка однини вжито правильно в рядку:
А зеленого лугу, апарату президента, під час розрахунка, стрибка вгору;
Б високого даху, краси Лондона, вдалого малюнка, яскравого вогню;
В минулого вівторка, політичного блоку, хімічного елементу, Діда Мороза;
Г широкого Нілу, долара в кишені, куреню на полі, відкритого складу;
Д вищого ґатунку, особового займенника, гордість колектива, боятися морозу.
7. Граматичний зв’язок не порушено в сполученні числівника з іменником у рядку:
А півтора року, дві третіх доби;
Б дві десяті відсотка, чотири ножиці;
В двоє лошат, з першим лютим;
Г п’ять із чвертю року, два заручники;
Д одна друга кілограмів, три сьомих метра.
8. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку:
А важко/хворий, віце/президентський, північно/західний;
Б військово/технічний, діаметрально/протилежний, літературно/художній;
В високо/кваліфікований, радіо/телефонний, Середземно/ морський;
Г парусно/моторний, блідо/рожевий, історико/культурний;
Д автомобільно/транспортний, вище/зазначений, ясно/зелений.
9. Прикладка не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено):
А Доля Олеся Гончара світоча української нації сповнена любові до рідної землі.
Б Генетика як самостійна біологічна наука сформувалася в XX ст.
В Де Залізняк душа щира де одпочиває?
Г Солов’ї нічні товариші мої у сад злетілись до вікна.
Д Богдан як індивідуаліст сидів окремо.
10. Правильно записано всі числівники в рядку:
А двомастами сорока, чотирмастами шістидесяти восьми;
Б сімдесятьома сімома, тисячу дев’ятий;
В семистам сімдесятьом чотирьом, двадцятивосьмитисячний;
Г чотиристами тридцятьма, тисяча сорока шістьма;
Д трьомастами сорок шістьма, тисячою.
11. Через дефіс слід писати всі прислівники в рядку:
А часто/густо, по/англійськи, якось/то, без/угаву;
Б як/от, по/латині, де/таки, десь/не/десь;
В рука/в/руку, віч/на/віч, де/факто, аби/як;
Г десь/інколи, по/іншому, по/части, хоч/не/хоч;
Д по/всякому, на/гора, на/троє, як/най/більше.
12. Усі словосполучення написано правильно в рядку:
А гострий біль, одноманітне меню, розумна шимпанзе, весь Перу.
Б поважний маестро, прийшла міс, швидкий кенгуру, прозорий тюль.
В весела попурі, мудра Дороті, офіційний аташе, барабанний дріб.
Г крикливий какаду, вчена ступінь, важка путь, мудрий кюре.
Д широке Дніпро, цікава леді, чергове кліше, яскрава гуаш.
Варіант II
1. Усі слова є займенниками у рядку:
А жодний, такий, сам, деякий;
Б скільки, інший, тільки, себе;
В дещо, мабуть, цей, нічий;
Г усякий, увесь, хто-небудь, десь;
Д ранок, чи, інший, деякий.
2. Апостроф ставиться у всіх словах рядка:
А сурм..яний, мавп..ячий, перед..ювілейний, торф..яний;
Б між..ярусний, зв..ялений, медв..яний, харків..янин;
В розв..язано, черв..як, кон..юктивіт, Х..юстон;
Г н..юанс, моркв..яний, без..язикий, реп..ях;
Д прем..єра, ад..ютант, Рів..єра, п..юпітр.
3. Усі слова з nie-, полунаписано правильно в рядку:
А пів’їдальні, пів-Європи, полудень, пів-ясена;
Б півмісяць, пів’яблука, пів-Одеси, пів Дніпра;
В пів’ясена, пів-України, півмашини, полукіпок;
Г півуроку, пів-усмішка, півкниги, пів-Києва;
Д півострів, полумисок, пів-Харкова, пів-століття.
4. Закінчення -у(-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:
А щавл.., каталог.., метрополітен.., мотор..
Б процес.., жар.., синтаксис.., Єгипт..
В хист.., родовод.., театр.., майданчик..
Г теніс.., момент.., Ельбрус.., конус..
Д абзац.., прибутк.., ритм.., стусан..
5. Граматичний зв’язок порушено у словосполученні:
А згідно з опитуванням;
Б понад сто гривень;
В командувач миротворчих сил;
Г вилікуватися від нежиті;
Д двадцять перше лютого.
6. Усі складні слова потрібно писати разом:
А військово/полонений, радіо/фізик, воєнно/стратегічний;
Б кримсько/татарський, екс/чемпіон, мікро/схема;
В мало/населений, авіа/лайнер, Дніпро/ріка;
Г контр/атака, східно/слов’янський, гори/цвіт;
Д чар/зілля, перекоти/поле, біло/сніжний.
7. Слід поставити двокрапку в безсполучниковому складному реченні (розділові знаки пропущено):
А Шумлять сади цвіте колосся у серці найніжніший цвіт.
Б Поглянь уся земля тремтить у палких обіймах ночі лист квітці рвійно шелестить траві струмок воркоче (Олександр Олесь).
В Вітер дихне пшениці ворухнуться розкішні (М. Сиротюк).
Г Розум без книги птах без крил (Народна творчість).
Д Шелестить пожовкле листя по діброві гуляють хмари сонце спить ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко).
8. Правильно записано всі числівники в рядку:
А восьмастами дев’ятьома, шістдесятьом сімом;
Б п’ятдесятьома сімома, тисяча семисотий;
В вісьмастами шістдесятьма чотирма, ста сорока сімома;
Г чотиристами тридцятьма, тисяча сорока шістьма;
Д трьомастами сорок шістьма, тисячою.
9. Разом треба писати всі прислівники в рядку:
А спокон/віку, чим/раз, в/смак, від/тепер;
Б в/вечері, під/вечір, насам/перед, за/панібрата;
В чим/дуж, в/день, по/волі, на/самоті;
Г на/провесні, від/нині, що/ночі, на/світанку;
Д у/п’ятеро, в/цілому, у/стократ, у/слід.
10. Вставним є слово в реченні (розділові знаки пропущено):
А Я навіть не уявляю скільки є мов на світі.
Б Принаймні так повідомили по радіо.
В Злива тривала майже годину.
Г Така прекрасна була та пісня що здавалось і листочки на тополі перестали шелестіти.
Д Варто все ж таки замислитись над деякими словами.
11. Правильно визначено рід усіх іменників у рядку:
А лікувальний аерозоль, чорна туш, довгий путь;
Б неприємний нежить, дешевий шампунь, вітальний туш;
В неабиякий розкіш, білий рояль, науковий ступінь;
Г болючий висип, тонка бязь, невеликий бандероль;
Д міцний накип, місткий бутель, запашний ваніль.
12. Від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса -ев-(-єв-):
А взірець, почуття, ключ;
Б корінець, помаранч, кварц;
В магній, марш, матч;
Г алича, життя, плюш;
Д яблуня, магнолія, ясен.
Правильні відповіді
Варіант І
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Б Г Д Б Б Б А Г Б В Б Б
Варіант II
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
А Д в Б В Г Б В А Г Б Б
IV. Домашнє завдання
Напишіть невеличкий твір «Значення розділових знаків у текстах» в одному з жанрів: а) лінгвістична казка; б) параграф шкільного підручника.
Розробити шість тестових завдань із пунктуації.
Орфографічно-пунктуаційна робота
В..сна ц..ого року (де)що пр..пізнилас..
(У) дні весняних канікул (по) пливли (с,з)жовклі скрижанілі за зиму сніги (за) струм..ніли під теплим со..нцем дзюркотливі ручаї жовтава каламуть поспішно (с,з)бігла в набухлу виповне (н,нн)у снігом і з..леною кр..гою Бузинку дороги і сте..ки за одну днину ро..багнило, на городах зачорніли гря..ки піднявсь часник і виткнулися гострі леза (блідо)зелених (півників) квітів які перші хіба (що) слідом за дітьми чують в..сну.
Річеч..ка Бузинка одна з тих що ж..вуть лише в..сною, та (во) сени а (на) літо і зиму вм..рають ховаються десь під з..млею чи кригою. Вона перерізає (нав) піл село Бузи(н,нн)е прокреслює його в усі пори року мов художник сміливим ро..черком олівця на дві половини. (В)зимку воно спить пообіч кр..жаної смуги на якій виразно ч..рніє д..рев..яний місток; в..сною обидві половини с..ла танцюют.. над бурхливим потоком влітку спадають до з..леної, квітучої заплави, а (во) сени до ч..рної розбагне(н,нн) ої смуги. Тільки отой один д..рев..яний міст і єднає два кутки — (право) сторо(н,нн) і Колумбаси та (ліво) бічну Гирівку — в одно село Бузинне що притулилося до широкої заплави самої Десни (Ю. Збанацький; 160 слів).
СИСТЕМА РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА
Повернутися на сторінку Українська мова