С. ОЛІЙНИК «ЧУДО В ЧЕРЕВИКУ», українська література
Хід заняття С. ОЛІЙНИК «ЧУДО В ЧЕРЕВИКУ», українська література
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
- Чим відрізняється гумор від сатири? Наведіть приклад.
- Які негативні явища, риси характеру викриває у своїх творах С. Олійник?
- Прокоментуйте наступні слова Остапа Вишні: «Треба підняти народ до розуміння сміху, хорошого, світлого.».
- Чи вірите ви в чудеса? З якою метою у творах художньої літератури різних жанрів письменниками використовується уявне, фантастичне, казкове?
- Для чого діти ходять до школи? Які несподівані ситуації з ними трапляються?
- Порівняйте школу минулого і сучасну. Які переваги кожної з них, якщо такі є?
ІV. Основний зміст уроку
Такий гумор є майже у всіх вітчизняних гумористів, але чи не найтонкішим майстром такого гумору є якраз С. Олійник.
Остап Вишня
Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує…
Остап Вишня
Коли людина сміється, вона зла не робить.
К. Паустовський
1. Теорія літератури
1.1. Іронія (eironeia — удавання, лукавство) — троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають у дійсності про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.
1.2. Гіпербола (гр. hyperbole — перебільшення) — троп, що полягає в навмисному перебільшенні певної ознаки, явища, події з метою надати зображуваному більшої виразності, загостреності.
Наприклад. Смільчака такого, такого красеня, такого розумниці, як цей хлопчик удався, пошукати по цілім широкім і великім світі, та ще удень, при ясному сонцеві, та ще із свічею променистою (Марко Вовчок).
2. Опрацьовування гуморески С. Олійника «Чудо в черевику»
2.1. Виразне читання твору.
2.2. Тема: зображення Васі, який намагався скористатися «чудом справді чарівним» для відмінного навчання, не витрачаючи при цьому будь-яких зусиль і старань.
2.3. Ідея: засудження ліні, надмірної самовпевненості, байдужості до праці; прагнення легким шляхом здобути у будь-чому перемогу.
2.4. Основна думка: тільки у наполегливій праці, відповідальному ставленні до навчання можна досягти позитивних результатів, а не сподіватися на випадкове чудо.
2.5. Сюжет твору.
Учень 5-го класу Вася Боровик вирішив скористатися чарівною порадою друга. Її суть: якщо хочеш вчитися на «відмінно», необхідно п’ятак приліпити в черевик під ліву п’ятку. Однак це чудо не спрацювало. Вася після закінчення уроків отримав п’ять двійок і надавив мозоль.
2.6. Композиція.
Експозиція: роздуми автора про ледачих людей; Васі порадив друг скористатися чарівним чудом і без мороки отримати п’ятірки.
Зав’язка: Вася зробив все так, як йому порадив друг.
Кульмінація: замість чуда — у класі сміх.
Розв’язка: Вася отримав п’ять двійок і надавив від п’ятака собі мозоль — такий результат чуда.
2.7. Характеристика образу Васі Боровика.
Орієнтовний план
1) Вася Боровик — учень п’ятого класу.
2) Риси характеру хлопця:
а) ледачий (несерйозно сприймає навчання);
б) наївний (живе марними сподіваннями);
в) безтурботний (вірить у велике чудо);
3) Негативний приклад навчання Васі для сучасних школярів.
2.8. Аналізування змісту гуморески за питаннями:
- Чому вас захоплює чудо? Чи вірите ви у його існування?
- Як автор ставиться до ледачих?
(Ждуть легенької удачі,
Без труда щоб їм повезло!») - Яким ми уявляємо Васю на початку твору?
- Що за чудо вразило хлопця?
- Чому Вася вирішив скористатися цим чудом і довірився йому?
- Чим пояснити незвичну ходу Васі по дорозі до школи?
- Що відчував Вася Боровик, коли його викликали на уроках?
- Поясніть фразеологізм «ні в сих ні в тих». Як він стосується Васі Боровика?
- Чому п’ятак у черевику був морокою для хлопця?
- Чи зрозумів Вася після закінчення уроків хибність такого чуда? Чи відбулося це раніше?
- Якими ж, на вашу думку, будуть подальші дії Васі? Чи звернеться він до цього чуда наступного разу?
- Чи цінує Вася дружбу? Змінилося, на вашу думку, ставлення хлопця до друга після отримання ним п’ятьох двійок?
- Чи є у нас в класі такі учні, як Вася?
- Які «ліки» ви б запропонували проти ліні?
- У чому значення даної гуморески С. Олійника для сучасних школярів?
2.9. Художні особливості твору.
Епітети: «легенька удача», «чарівне чудо», «велика морока».
Порівняння: «приліпи його, мов латку».
Риторичні оклики: «Під п’ятою ж є п’ятак!»; «П’ятак надавив йому мозоль!»; «А у сумці, стільки ж двійок!»
Фразеологізм: «ні в сих, ні в тих».
Метафори: «п’ятак відіграв роль, надавив мозоль».
V. Закріплення вивченого матеріалу на тему «С. Олійник «Чудо в черевику»»
1. Розв’язування тестових завдань
1. Всі ледачі, на думку автора, очікують:
а) отримання результату за допомогою чаклунства;
б) легенької удачі;
в) спокою і щасливої миті.
2. В якому класі навчається Вася?
а) П’ятому;
б) шостому;
в) другому.
3. Про що розповів Васі його друг?
а) Цікаву пригоду, що з ним трапилася на канікулах;
б) чарівне чудо;
в) отримання квитка до цирку.
4. Що необхідно було зробити Васі для того, щоб без будь-яких старань отримувати п’ятірки?
а) Мати зразкову поведінку;
б) до черевика покласти під п’ятку п’ятак;
в) промовляти чарівні слова.
5. Чому хлопець повірив своєму другу?
а) Це було вже перевірено;
б) Вася дуже довіряв другові;
в) не було іншого варіанту.
6. Який фразеологізм має місце у творі?
а) Ні холодно ні жарко;
б) ні риба ні м’ясо;
в) ні в сих ні в тих.
7. Куди приліпив п’ятак Вася, йдучи до школи?
а) Під п’ятку;
б) коліно;
в) черевик.
8. Що було незвичайного у ході Васі по дорозі до школи?
а) Припадав на ліву ногу;
б) підстрибував на правій нозі;
в) вона була дуже швидкою.
9. На яких уроках хлопець намагався перевірити дію чуда?
а) Читання і фізкультури;
б) малювання і української мови;
в) арифметики і географії.
10. Відповідаючи на першому уроці, Вася п’ятак:
а) потер;
б) натис;
в) підкинув.
11. На другому уроці поведінка Васі викликала у класі:
а) обурення;
б) схвильованість;
в) сміх.
12. Яку «роль відіграв п’ятак» для хлопця?
а) Надавив йому мозоль;
б) зіпсував взуття;
в) забруднив шкарпетки.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. З якою метою, на ваш погляд, С. Олійник починає гумореску з негативної оцінки Васі Боровика? Особисту думку обґрунтуйте.
2. Доведіть, що навчання для кожного школяра — головний обов’язок. Чому Вася цього не розуміє?
3. Яке із зазначених прислів’їв відповідає ідейному змісту гуморески?
а) «Хто не навчивсь, не буде знать»;
б) «Кожний майстер колись був невмілий»;
в) «Не берися не за своє діло».
Картка № 2
1. Висловте ваше ставлення до Васі? Що необхідно зробити хлопцю для того, щоб він осмислив значимість навчання?
2. Порівняйте, як ставитесь до навчання ви і Вася Боровик? Власні спостереження узагальніть і зробіть відповідний висновок.
3. Друга Васі, що запропонував йому чарівне чудо, звали:
а) Петром;
б) невідомо як;
в) так, як і головного героя твору, Василем.
Картка № 3
1. У чому Вася вбачає для себе чудо? Поясніть, чому хлопець повірив у його чарівність?
2. Дослідіть, як сам автор ставиться до свого героя? Особисті міркування обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з тексту твору.
3. По закінченню уроків учні:
а) співчували Васі;
б) сміялися над хлопцем;
в) розбіглися хто куди.
VIII. Домашнє завдання
Знати ідейний зміст твору П. Глазового «Тарас Бульба в Києві», скласти план до нього.
С. ОЛІЙНИК «ЧУДО В ЧЕРЕВИКУ», українська література
Повернутися на сторінку Українська література