ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Вимова приголосних звуків. уподібнення приголосних звуків. спрощення в групах приголосних, українська мова

Хід заняття Вимова приголосних звуків. уподібнення приголосних звуків. спрощення в групах приголосних, українська мова

II. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних».

2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле (учитель акцентує увагу п’ятикласників на визначеннях таких понять, як уподібнення, спрощення, асиміляція). Уподібнення — зміна під впливом суміжного, близького звука. Спрощуватися — ставати простішим, звільняючись від усього зайвого, ускладненого. Асиміляція — уподібнення одних звуків іншим.

3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа

Люблю я свій прекрасний край,
Його річки глибокі, його степи широкі,
Де вітер гне буркун, розмай.
М. Ф. Чернявський

ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Робота над текстом (навчальне читання вголос)

Прочитати текст уголос.

ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ЛЮДИНИ

Любов до природи, бережливе ставлення до неї тісно пов’язується з поняттям «батьківщина». Шанувати природу неможливо без глибоких знань про навколишній світ. Калина під вікном рідної оселі, тополя на околиці села, лелече гніздо на клуні, жебонлива криничка при перехресті доріг, боброва гатка в тихоплинній заплаві, терпкий запах лісової конвалії — усе це овиди нашого дитинства, наш духовний світ, з яким ми вирушали чи маємо вирушати в життя. Знати, а тим паче берегти ці нетлінні критерії — наш святий і непорушний обов’язок. Людина, котра не освоїла таких духовних цінностей, не перейнялася любов’ю до природи, рано чи пізно стане брутальним споживачем, опліснявіє міщанським практицизмом.

Ми іноді годинами можемо розповідати про далеку Амазонку, загадкову Сахару, непрохідні джунглі, проте забуваємо про дніпрові кручі, карпатську смереку, які поруч з нами, про унікальну пам’ятку історії, що заростає бур’яном на околиці села чи міста. А між іншим, культура людини складається з багатьох чинників, серед яких осібне місце займає наше ставлення до природи (За В. Скуратівським).

Дати відповіді на подані питання:

1) Яка основна думка тексту?

2) Чому любов до природи тісно пов’язана з поняттям «батьківщина»?

3) Що є обов’язком кожного громадянина України?

Розтлумачити виділені слова за допомогою словника. (Гатка — настил з дерева, хмизу. Заплава — частина річкової долини, що затоплюється під час весняної повені. Овид — обрій, виднокруг. Практицизм — діловий підхід до чогось. Уміння влаштовувати якісь справи у своїх інтересах).

Учнівське повідомлення на лінгвістичну тему «Приголосні звуки української мови».

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Пошуково-вибіркова робота

Знайти і виписати з тексту «Екологічна культура людини» слова, в яких вимова приголосних не збігається з написанням.

Створення проблемної ситуації

П’ятикласникам пропонується дослідити, чому виникає така розбіжність між вимовою і написанням у словах гатка, берегти, розповідати, загадкову, просьба, боротьба.

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими

Розбіжність між вимовою і написанням виникає внаслідок одзвін-чення глухих приголосних [с], [т] і оглушення [г], [з], [д], також відбувається асиміляція шиплячих до свистячих.

Усередині, як і в кінці слова, приголосні в українській мові не оглушуються. Виняток становить [г], який перед глухими вимовляється, як парний йому глухий.

Правила літературної вимови приголосних звуків

Приголосні

Як вимовляються

[дж] [дз]Злито, як один звук
Буквосполучення -тьс(я)Як м’який подовжений звук [ц’:]
Буквосполучення -шс(я)Як довгий м’який звук [с’:]
[г] перед [т’], [к]Як [х]
Префікс з- перед [к],[п],[т],[ф],[х],[ц]Як [с]

Коментар учителя. Кажуть, що мова українська не багата, не така витончена, як, скажімо, мова французька, італійська. Але звідки ж тоді в українських піснях оця естетична чистота, цнотлива краса, рідкісна милозвучність, звідки таке багатство поетичної символіки й оця мистецька довершеність, музичність образів, що приваблювали і Бортнянського, і Бетховена, і Лисенка? Звичайно, їх приваблювало миле звучання мови, яке досягається правильною вимовою голосних і приголосних звуків, спрощенням у групах приголосних, чергуванням звуків.

В українській мові при словозміні та словотворенні відбувається збіг кількох приголосних, що утруднює вимову. Тому в процесі мовлення один з приголосних ( як правило, середній ) випадає, відповідно група приголосних стає легшою для вимови. Спрощення відбувається найчастіше у таких групах приголосних:

(ЖДН) — (ЖН): Тиждень — тижня (ЗДН) — (ЗН): проїзд — проїзний; (СТН) — (СН): честь —чесний; (СТЛ) — (СЛ): щастя — щасливий; (СЛН) — (СН): ремесло — ремісник; (ЛНЦ) — (НЦ): сонце (давньорус. сьнце); (РДЦ) — (РЦ): сердечний- серце; (СТКЛ) — (СКЛ): скло ( давньорус. стекло); (РНЧ) — (НЧ): горно — гончар; (СТС’К) — (С’К ): місто- міський; (ЗКН) — (ЗН): брязкати — брязнути; (СКН) — (СН): плюскати — плюскнути, але випуск — випускний.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Пошукове редагування

Прочитати текст, знайти пунктуаційні недоліки, а також орфографічні помилки, пов’язані з опрацьованим на уроці матеріалом.

УКРАЇНА

Яка ж ти прекрасна земле в промінні солнця! Голуба зелена квітчаста. Звідси далеко на схід розкинулася Україна.

Передранішній вітер злехка хвилює тирсу. Бліде небо михтить зірками до блакиті, що оповила стипову далечінь (За М. Коцюбинським).

Далі на схід розкинулась контрасна хвиляста рівнина. Ще далі чарівне Поділля з доблестним народом. Від прип’яті до десни вишумлює Полісся з рідкістними мешканцями флори і фауни, а далі Київщина, лісостеп, полтавські ріки, що горнуться до дніпра, за яким степи аж до самої Херсонщини (За І. Цюпою).

Творче конструювання

Від поданих слів утворити прикметники, у дужках позначаючи групу приголосних, в якій відбулося спрощення. Деякі слова (на вибір) увести в речення з теми «Сучасний екологічний стан України». Зразок: область — обласний (стн — сн).

Тиждень, форпост, студент, ненависть, гігант, користь, швидкість, перехрестя, солдат, інтелігент, Ужгород.

Словниковий розподільний диктант

Записати слова у 3 колонки:

1) слова, в яких відбулося уподібнення глухих і дзвінких приголосних;

2) у яких відбулося спрощення;

3) у яких спрощення не відбувається. Аргументувати свій вибір за допомогою правил.

Нігті, легко, ягідка, месник, кількісний, радісний, пізній, чесний, серцевий, ніжна, глибше, шістнадцять, фашистський, агентський, кістлявий, хвастливий, берізка.

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Дати відповіді на питання:

1. Що таке асиміляція і до чого вона призводить?

2. Як перевіряються приголосні, що уподібнюються?

3. Унаслідок чого виникло спрощення?

4. З якими новими правилами орфоепії ви познайомилися у процесі роботи над темою?

IX. Домашнє завдання

1. Підготувати розповідь у науковому стилі з теми «Уподібнення дзвінких і глухих приголосних», «Спрощення в групах приголосних», ілюструючи прикладами.

2. Підготувати розповідь про Дніпро, використовуючи слова на вивчені правила (спрощення, уподібнення), підкреслюючи орфограми однією лінією.

Вимова приголосних звуків. уподібнення приголосних звуків. спрощення в групах приголосних, українська мова

Повернутися на сторінку Українська мова

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *