Життя і творчість Х. Д. Алчевської, українська література
Хід заняття Життя і творчість Х. Д. Алчевської, українська література
ІV. Основний зміст уроку
Я — атом у великому всесвітньому порядкові речей
Х. Алчевська
1. Вступне слово
З-поміж безлічі видатних митців Харківщини є постать, яка заслуговує на велику повагу і шанобливе ставлення — це Христина Олексіївна Алчевська. Як письменниця і яскрава особистість вона порушує у своїй творчості вічні загальнолюдські проблеми, і робить це досить цікаво й своєрідно. Ці поезії створені нею для харків’ян та гостей Першої столиці, стануть ключем до розуміння її душі, прагнень, мети власного життя.
Тож сьогодні ми поговоримо про нашу землячку — Х. А. Алчевську, яка зробила значний внесок у розвиток історії та культури Харківщини.
2. Інформація про життя і творчість Х. Алчевської
Повідомлення № 1. Родина, в якій виховувалася майбутня письменниця (Огляд фотоілюстрацій родини Алчевських)
У домі Олексія Кириловича та Христини Данилівни Алчевських панувала настільки інтелігентна атмосфера, що не могло бути й мови про якісь докори. Сам Олексій Кирилович хоч і зробив ділову кар’єру (із власника маленької крамнички виріс у великого промисловця і банкіра), проте був людиною гуманною, м’якою, навіть мрійливою, у молодості писав вірші, допомагав у створенні Сумської бібліотеки, а в середині 60-х рр. очолив харківську «Громаду» і з тих пір відігравав досить помітну роль у культурному житті Харкова. Добре знаючи літературу, разом із дружиною переживаючи щастя зустрічей з видатними письменниками Росії, О. К. Алчевський особливо глибокі почуття відчував до генія українського народу Шевченка, знав напам’ять багато його творів і любовно прищеплював їх своїм дітям. За два роки до кінця століття з волі господарів на садибі Алчевських було встановлено мармурове погруддя великого Кобзаря, як виявилось потім — другий у світі й перший в Україні пам’ятник Шевченкові.
Мати письменниці — Христина Данилівна — була дбайливою хранителькою родинного вогнища і створила у власному домі й у тому суспільстві, в якому оберталася, великий культ — культ школи, принесла на вівтар загальнолюдський свою невичерпну енергію і розум. Так, вона заснувала знамениту Харківську приватну жіночу недільну школу, була чудовою і талановитою вчителькою літератури.
Діти Алчевських теж були пов’язані з материною школою міцним духовним зв’язком: Дмитро, кандидат природничих наук, грав ще й на віолончелі та малював; Григорій був видатним композитором і педагогом; Іван — знаменитим оперним співаком; Микола — педагогом і присяжним повіреним, людиною літературно обдарованою; Анна — випускниця художньої школи, а Христя, молодша,— відома письменниця і теж педагог.
Повідомлення № 2. Дитинство Х. Алчевської, роки навчання
Христина Олексіївна Алчевська народилася 16 березня 1882 року в Харкові у висококультурній сім’ї відомого промисловця і банкіра Олексія Кириловича Алчевського. Мати, Христина Данилівна, була видатним педагогом. Майбутня поетеса вчилась у домашній школі, потім у Харківській жіночій гімназії, а далі — на вищих педагогічних курсах у Парижі, де й отримала ґрунтовну освіту. Великий вплив на неї мала мати. Саме вона вперше відкрила наймолодшій доньці, як і п’ятьом старшим дітям, світ вітчизняної і світової літератури, мистецтва.
Христя гарно співала і малювала, захоплювалася заняттями в драмгуртку, та найбільшою її пристрастю була література. Дівчина не тільки багато читала, але й сама писала оповідання, складала вірші.
Повідомлення № 3. Творчість письменниці, останні роки її життя
Христя Алчевська почала друкуватися рано, спочатку в газетах, а потім в альманахах. Протягом усього життя вона плідно працювала, її поетичний доробок досить великий; він складається з 12 поетичних збірок, чималої кількості окремих віршів, двох драматичних поем, багатьох перекладів, літературно-критичних статей. Найвідоміші збірки поезій письменниці — «Туга за сонцем», «Вишневий цвіт», «Моєму краю», «Пісня серця і просторів». Знайомлячись з ними, ми захоплюємося громадською позицією поетеси, адже любов до рідного краю, вболівання за його долю є основними мотивами творчості Алчевської. Поетичний талант письменниці розкривається насамперед в її пейзажній та інтимній ліриці, яка вчить читача бути добрішими, милосерднішими, жити за законами правди, совісті, краси.
Крім літературної діяльності після трагічної загибелі батька поетеса вчителювала в харківських школах і в гімназіях, бо велика сім’я втратила все своє багатство.
Христя Алчевська померла 27 жовтня 1931 року, похована на Харківському міському кладовищі.
3. Ідейно-художній аналіз окремих поетичних творів Х. Алчевської.
3.1. «Люби життя».
3.1.1. Виразне читання поезії.
3.1.2. Тема: оспівування поетесою ніжної любові до найціннішого, що є в людини — її життя.
3.1.3. Ідея: заклик любити життя, яке сповнене боротьби, «громів бурі», «відроджень доби», «надій золотих».
3.1.4. Основна думка: «Люби життя: у ньому є краса».
3.1.5. Віршований розмір: ямб.
3.1.6. Римування: перехресне переплітається з парним.
3.1.7. Рима: чоловіча.
3.1.8. Жанр: громадянська лірика.
3.1.9. Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:
- Що є життя для кожної людини? Чому повсякчас говорять про його миттєвість?
- У чому письменниця вбачає життєву красу?
- Через що журяться похилі люди?
- Які страждання мала на увазі Х. Алчевська, зазначаючи: «Хоч горе бачать небеса»?
- Про що мріяла героїня твору?
- Чому за життя слід боротися?
- Як пов’язані між собою поняття «життя», «щастя», «боротьба»?
- Про які «хмурні» роки говорить письменниця у творі?
- Чому Х. Алчевська закликає читача не забувати і любити те міс-це, де ти народився, вперше почув материн спів колискової?
- Яким бачить поетеса свій край «без радощів життя»?
- Через що любов до життя для поетеси — це над усе?
3.1.10. Як авторка поезії пропонує висловити свою любов до життя? Складіть з приводу цього інформаційне ґроно.
3.1.11. «Мікрофон»: Чим вразила вас ця поезія? Чи змусила вона вас переосмислити ставлення до свого життя?
3.1.12. Художні особливості твору.
Епітети: «Люди похилі», «хмари гніву», «роки хмурні», «надії золоті», «ясна ніжність», «хати вбогі, прості».
Метафора: «горе бачать небеса».
Риторичні оклики: «І хмари гніву, й роки хмурні!», «І край без радощів життя!».
3.2. «Крик чайки».
3.2.1. Виразне читання твору.
3.2.2. Тема: зображення чайки, яка всупереч усіляким труднощам, погрозам, важким випробуванням здатна протистояти і загинути в боротьбі за краще життя.
3.2.3. Ідея: заклик героїні повстати на боротьбу і спільними зусиллями намагатися подолати труднощі, оскільки у єдності — сила.
3.2.4. Основна думка: Гей же, до мене, чайки, прилучайтесь, / Лучче ні жити, а згинуть в бою, / Хутко зі мною над морем єднайтесь, / Міцно борітесь за долю свою!
3.2.5. Жанр: громадянська лірика.
3.2.6. Рима: перехресна.
3.2.7. Віршований розмір: анапест.
3.2.8. Аналіз поезії. Бесіда за питаннями:
- Назвіть символічні образи, зображені у творі? Для чого письменниця їх використала?
- Про що свідчить початок поезії?
- Чому героїня твору називає себе «провозвіснецею гніву безодні»?
- Чому, на думку авторки, море є сумним?
- Яким ви уявляєте море під час бурі?
- Як у творі характеризується та чайка, яка закликає інших до об’єднання, щоб протистояти бурі?
- Чим пояснити думку героїні про те, що «лучче не жити, а згинуть в бою»?
- Чи подолають чайки негоду, згуртувавшись до купи? Відповідь вмотивуйте.
- Спростуйте або підтвердьте фразу: «Крик чайки — заклик боротися за свою долю».
- Що символізує образ чайки у творі? (Свободу, чистоту, любов до життя)
3.2.9. Художні особливості поезії.
Епітети: «гнівні пісні», «море сумне», «море розбурхане».
Метафори: «серце не злякають примари», «в темряві… не згубить день», «думка збуджує сили народні», «гасло сяє променем», «море плеще і виє», «кидає піною, рве береги», «буря і блискавка спалить і змиє».
Звертання: «Гей же, до мене, чайки, прилучайтесь».
Риторичні оклики: «Гасло, що променем сяє ясним!», «Міцно борітесь за долю свою!».
3.3. «Золота осінь».
3.3.1. Виразне читання поезії.
3.3.2. Тема: зображення останньої осінньої краси, яка змушує ліричну героїню жалкувати з цього приводу.
3.3.3. Ідея: уславлення неповторності золотої осені, що незабаром закінчиться.
3.3.4. Основна думка: з часом зникає осіння пора і поступово минає «щастя молодої» людини.
3.3.5. Жанр: пейзажна лірика.
3.3.6. Римування: перехресне.
3.3.7. Віршований розмір: ямб.
3.3.8. Опрацювання змісту вірша. Бесіда за питаннями:
- Чому осінь називають золотою порою року?
- Що відчуває лірична героїня, прогулюючись смерековим парком? (Зі мною йдуть рожеві мрії / У мій невиспіваний жаль…)
- Яким чином в поезії зображується господарка-осінь? (В алеях осінь розсипає / Останнє листя золоте)
- Чим викликаний сум авторки твору? Через що вона страждає?
- Чому мрії героїні названі рожевими і сяючими?
- Що свідчить про звернення авторки до сонця? Чи виконає воно її прохання?
3.3.9. Художні особливості поезії.
Метафори: «Мовчать смереки», «сіяють роси», «йдуть рожеві мрії», «осінь розсипає», «щастя потопає».
Епітети: «рожеві мрії», «листя золоте», «щастя молоде».
Порівняння: «сіяють роси, як кришталь».
Повтори: «минулі…», «пожди, пожди!», «зогрій!… зогрій!».
Звертання, риторичні оклики: «Спинися, сонце!.. я вмираю…», «Поди, пожди!.. зогрій!.. зогрій!..».
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
«Люби життя»
1. На думку поетеси, небеса бачать:
а) красу;
б) мальовничі краєвиди;
в) горе;
г) непосильну працю вбогого селянина.
2. Авторка пропонує любити життя за (оберіть кілька правильних відповідей):
а) швидкоплинність;
б) красу;
в) мудрість;
г) боротьбу;
д) цілеспрямованість;
е) оригінальність.
3. Яка пісня згадується у творі?
а) Жниварська;
б) рекрутська;
в) колискова;
г) історична.
4. Люд у поезії позбавлений:
а) розуму;
б) світла;
в) вбогих хат;
г) вечірньої ніжності.
«Крик чайки»
1. Чого не боялася лірична героїня твору?
а) Рясного дощу;
б) грому;
в) сильного вітру;
г) морозу.
2. Коли авторка була малою, то вона звикла:
а) слухати казки мами зі страшним змістом;
б) до неприємної зовнішності вбогих людей;
в) гуляти поночі;
г) до гнівних пісень.
3. «Променем сяє ясним» у творі:
а) думка;
б) гасло;
в) біла чайка;
г) піна морська.
4. Яка доля очікувала те, що «піднятись не мало снаги»? Воно буде:
а) спалене і змите;
б) розшматоване або понівечене;
в) розсічене і сплюндроване;
г) захищене хвилями морськими.
«Золота осінь»
1. Прогулюючись, лірична героїня йшла із:
а) житнього поля;
б) смерекового парку;
в) квітника з троянд;
г) березового гаю.
2. Сяяння роси нагадувало:
а) смарагд;
б) дзеркало;
в) кришталь;
г) золото.
3. Осінь, наче жива істота:
а) розфарбувала листя;
б) прикрашала подвір’я людей;
в) попереджала всіх мешканців лісу про наближення холодів;
г) розсипала останнє листя золоте.
4. Авторка поезії, відчуваючи наближення власної смерті, звертається до:
а) неба;
б) осені;
в) квітів;
г) сонця.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Поміркуйте, чому осінь («Золота осінь») — пора, яка змушує людину переосмислити своє минуле і висловити з цього приводу особистий жаль і сум. Як це відтворено в поезії?
2. Чому Х. Алчевська з великою любов’ю і прихильністю ставиться до простого люду, краю, який не має «радощів життя» («Люби життя»)? Наведіть переконливі аргументи.
3. Чайка («Крик чайки»), звертаючись до інших, закликає:
а) якомога швидше тікати від негоди;
б) героїчно сприйняти смерть під час бурі;
в) єднатися і протистояти лиху;
г) допомагати одне одному.
Картка № 2
1. Словесно відтворіть картину бурі на морі («Крик чайки»). Як вона пов’язана з ідейним змістом поезії?
2. Дослідіть, яких змін зазнало внутрішнє почуття героїні («Золота осінь») під час останнього подиху осінньої пори? Свої спостереження узагальніть.
3. Рідний край письменниця пропонує любити («Люби життя»), навіть якщо він:
а) не здатний розігнати «хмари гніву»;
б) зраджений і принижений;
в) усіма забутий;
г) позбавлений радощів.
Картка № 3
1. Якими почуттями, на ваш погляд, була охоплена Х. Алчевська, вирішивши написати свій твір «Люби життя»? Свої міркування вмотивуйте.
2. Як у вірші «Крик чайки» зображено головну героїню? Чи не нагадує вона саму поетесу? Відповідь умотивуйте.
3. Художній засіб, який використала Х. Алчевська, називаючи свою поезію «Золота осінь»:
а) епітет;
б) гіпербола;
в) метафора;
г) синекдоха.
VІІІ. Домашнє завдання
Написати міні-есе про Х. Алчевську, творчість якої викликає у нас, читачів, законну гордість, бо поетеса наша землячка.
Життя і творчість Х. Д. Алчевської, українська література
Повернутися на сторінку Української література