ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ). КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ). КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ІV. Виконання тестових завдань закритої й відкритої форми за варіантами

Варіант 1

1. Визначити рядок, у якому прислівник позначає ознаку предмета.
А Діяти наперекір.
Б Поділити надвоє.
В Читання вголос.
Г Повертати наліво.

2. Визначити рядок, у якому всі прислівники утворені префіксально-суфіксальним способом.
А Увечері, догори, вночі, поволі.
Б Удень, скраю, побіч, наяву.
В Набік, зараз, заочі, укупі.
Г Напочатку, напам’ять, знизу, впоперек.

3. Визначити, у прислівниках якого рядка у процесі творення простої форми вищого ступеня порівняння відбувається чергування.
А Ніжно, ясно.
Б Довго, вузько.
В Чітко, весело.
Г Швидко, мудро.

4. Записати прислівники стрілою, мимоволі, тишком-нишком, давно-давно в такій послідовності:

утворений злиттям основ;
складанням двох однакових слів;
складанням двох близьких за значенням слів;
переходом іменника в прислівник.

5. Установити відповідність між прислівниками та їх розрядами за значенням.

А Занадто.	1 Часу.
Б Угорі.	2 Способу дії.
В Швидко.	3 Мети.
Г Згарячу.	4 Причини.
Д Напоказ.	5 Міри й ступеня дії.
Е Віддавна.	6 Місця.

6. Установити відповідність між прислівниками та ступенями порівняння.

А Найбільш весело.	1 Вищий ступінь порівняння (проста форма).
Б Веселіше.	2 Вищий ступінь порівняння (складена форма).
В Більш весело.	3 Найвищий ступінь порівняння (проста форма).
Г Найвеселіше.	4 Найвищий ступінь порівняння (складена форма).

7. Відновити словотворчий ланцюг слова по-братськи.

По-братськи ← _______________ ← брат.

8. До дієслова виростати дібрати й записати прислівники, різні за значенням. Указати на розряд прислівників за значенням.

9. Записати текст, поширюючи його потрібними за змістом прислівниками. Визначити їх синтаксичну функцію.

З одинокої на ціле татарське село кав’ярні … видно було і море, і сірі піски берега. В одчинені вікна і двері на веранду … перлась ясна блакить моря.

З моря … дув вітер. Солона прохолода … принаджувала гостей, і вони тислися до вікон або сідали на веранді. Навіть хазяїн кав’ярні … стежив за потребами гостей (За М. Коцюбинським).

Варіант 2

1. Визначити рядок, у якому прислівник позначає ознаку стану.
А Сидіти праворуч.
Б Радіти по-батьківськи.
В Вдало дібраний.
Г Бігти швидко.

2. Визначити рядок, у якому всі прислівники утворені префіксальним способом.
А Спідлоба, передусім, удвоє, ушир.
Б Помалу, щовечора, деінде, навстіж.
В Удосвіта, заново, зліва, услід.
Г Щодалі, абияк, казна-де, чимало.

3. Визначити, у прислівниках якого рядка у процесі творення простої форми вищого ступеня порівняння відбувається чергування.
А Низько, дорого.
Б Темно, легко.
В Дешево, хитро.
Г Світло, гостро.

4. Записати прислівники любо-дорого, ледве-ледве, ліворуч, весною в такій послідовності:
утворений злиттям основ;
складанням двох однакових слів;
складанням двох близьких за значенням слів;
переходом іменника в прислівник.

5. Установити відповідність між прислівниками та їх розрядами за значенням.

А Наперекір.	1 Часу.
Б Знічев’я.	2 Способу дії.
В Весело.	3 Мети.
Г Щороку.	4 Причини.
Д Праворуч.	5 Міри й ступеня дії.
Е Надто.	6 Місця.

6. Установити відповідність між прислівниками та ступенями порівняння.

А Найлегше.

Б Менш легко.

В Найменш легко.

Г Легше.

1 Вищий ступінь порівняння (проста форма).

2 Вищий ступінь порівняння (складена форма).

3 Найвищий ступінь порівняння (проста форма).

4 Найвищий ступінь порівняння (складена форма).

7. Відновити словотворчий ланцюг слова по-козацькому.

По-козацькому ← _______________ ← козак.

8. До дієслова говорити дібрати й записати прислівники, різні за значенням. Указати на розряд прислівників за значенням.

9. Записати текст, поширюючи його потрібними за змістом прислівниками. Визначити їх синтаксичну функцію.

Над берегом… висів солоний туман од дрібних бризків. Каламутне море скаженіло. Уже не хвилі, а буруни… вставали на морі, високі, сердиті, з білими гребенями, од яких… одривалися довгі китиці піни і злітали… Буруни йшли…, підбирали під себе зворотні хвилі, перескакували через них і… заливали берег. …було мокро, поналивано, в берегових ямках лишалася вода (За М. Коцюбинським).

Оцінювання тестових завдань

V. Проведення контрольного аудіювання тексту публіцистичного стилю

Сприймання на слух учнями незнайомого тексту від початку до кінця

З-ПІД ЕВКАЛІПТІВ

Давно збирався написати про цього достойного чоловіка, та стримувала думка: в інших є більше на те підстав. Він організовував їхні літературні вечори там, на п’ятому континенті, вони гостювали в його оселі в Ньюпорті, що поблизу Мельбурна,— їм, як то мовиться, й карти в руки. Та ба, час спливає, і я зважуюся сказати слово про людину, яку ще тільки маю надію побачити, хоч, здається, знаю її цілу вічність.

Лев Толстой колись обмовився, що він відчуває людей фізично. Фізичне відчуття можливе й на відстані, якщо підґрунтя його — кількарічне листування і прочитані книжки адресата.

Адресат отой — Дмитро Васильович Нитченко, без подвижницької праці якого життя української спільноти в Австралії мені просто не уявляється.

Понад чотири десятиліття живе він у загадковій країні кенгуру й евкаліптів. А до того було дитинство в заможній хліборобській родині на Полтавщині, навчання в індустріально-технічній школі в Зінькові, праця у П’ятигорську, Краснодарський робітфак, на який він, до речі, потрапив завдяки втручанню брата Луначарського і звідки невдовзі був вигнаний як «класовий ворог». Нарешті Харків, мовно-літературний факультет педагогічного інституту, робота в Державному видавництві України, прилучення до активного літературного життя колишньої столиці, війна, полон, еміграція.

Звичайно, це тільки голий перебіг фактів. А за ними — півжиття переслідувань, поневірянь, розпачу, голодомору, трагедії ближніх, що невіддільні від загальнонародної трагедії періоду найкривавішого розгулу сталінщини. Про все це Дмитро Васильович ґрунтовно розповів у своїй найголовнішій книжці «Від Зінькова до Мельбурну», яка має підзаголовок «Із хроніки мого життя».

Життя зводило Д. Нитченка з багатьма письменниками, зокрема з В. Сосюрою, І. Багряним, У. Самчуком, А. Любченком та іншими, і він лишив про них цінні свідчення. «Суд над Сосюрою», «Арешт і допит Багряного», «Самогубство Хвильового», «Сергій Борзенко» — ці назви з розділів книги промовляють самі за себе.

Цікаві записи, що вів їх Дмитро Васильович у таборі переселенців у Німеччині, вони органічно вплелися у загальну канву його книги. Своєрідна атмосфера емігрантського середовища, викладацька робота в Ульмівській українській гімназії, літературні вечори, спроба налагодження культурного осередку, як і факти з письменницьких біографій, усе це для нашого читача, на жаль, і досі tеrrа іnсоgnitа.

Працю Д. Нитченка треба б видати в Києві, аби матеріал цей увійшов в обіг, у живий літературний процес відродження. «Від Зінькова до Мельбурну» — книга, яка не тільки увиразнює давно відшуміле минуле, дає живий поштовх уяві, а й змушує не раз замислитися над тим, що відбувається в Україні сьогодні. Чого вартий хоча б розділ, де йдеться про історію русифікації Харківського медичного інституту. Або ось таке, цитую: «В плані українізації на Північному Кавказі, головним чином, на Кубані, відкрилося 240 українських шкіл. У станиці Полтавській відкрився український педагогічний технікум. У самому Краснодарі, крім педтехнікуму, були українські відділи в педінституті, сільськогосподарському інституті. Усе це радувало наші серця». Як сумно читати ці рядки, знаючи, що сталося з українською культурою потім, зокрема в тому регіоні, про який згадує автор.

З 1949 року Дмитро Нитченко в Австралії. З товкучки і невлаштованості нашого сьогодення ми схильні дивитися на діаспору ледь не заздрісно, як на щось суціль заможне, що процвітає і благоденствує. І вже зовсім не замислюємося над тим, ціною яких зусиль утверджувалися на чужині переселенці з України.

Не знаю, як попервах складалася доля Д. Нитченка, але з уривчастих розповідей колишнього галичанина Б. Подолянка, до слова сказати, колеги і товариша Дмитра Васильовича, вимальовується воістину драматична картина. Усе там було: і повсякденна важка боротьба за виживання, і відчай, і приниження, і складнощі через незнання англійської мови — загалом болісний процес адаптації (В. Базилевський, 550 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

1. Від чийого імені йдеться розповідь у тексті?
А Письменника Д. Нитченка.
Б Автора тексту.
В Галичанина Б. Подолянки.
Г Лева Толстого.

2. Розташувати факти із життя Д. Нитченка в хронологічному порядку.
А Праця в П’ятигорську.
Б Робота а Державному видавництві України.
В Навчання в індустріально-технічній школі в Зінькові.
Г Краснодарський робітфак.
Д Навчання на мовно-літературному факультеті педінституту в Харкові.

3. У якій країні знаходився Д. Нитченко в таборі переселенців до виїзду в Австралію?
А Німеччина.
Б Австрія.
В Франція.
Г Польща.

4. З якого року Д. Нитченко живе в Австралії?
А 1940 р.
Б 1959 р.
В 1949 р.
Г 1963 р.

5. Де оселився Д. Нитченко в Австралії?
А В Аделаїді.
Б У Сиднеї.
В У Мельбурні.
Г У Ньюпорті.

6. Який підзаголовок має книга Д. Нитченка «Від Зінькова до Мельбурну»?
А «Біографічна хроніка».
Б «На шляху д еміграції».
В «Мої спогади».
Г «Із хроніки мого життя».

7. «Суд над Сосюрою», «Арешт і допит Багряного», «Самогубство Хвильового», «Сергій Борзенко» — це…
А Назви окремих оповідань.
Б Назви розділів однієї книги.
В Назви поезій.
Г Назви газетних статей.

8. Установити відповідність між твердженнями правого й лівого стовпчика.

А На Кубані…

Б У Краснодарі…

В У станиці Полтавській…

1 Відкрито українські відділи в педінституті.

2 Відкрито український педагогічний технікум.

3 Відкрито 240 українських шкіл.

VІІ. Домашнє завдання

1. Скласти узагальнювальну таблицю з теми «Прислівник як частина мови».

2. Виписати 5–7 прислів’їв або приказок з прислівниками. Визначити їх розряд за значенням і синтаксичну роль. Два прислівники розібрати як частину мови.