Урок № 69 ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. ДМИТРО НИТЧЕНКО-ЧУБ «ВОВЧЕНЯ», українська література, 6 клас

Урок № 69 ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. ДМИТРО НИТЧЕНКО-ЧУБ «ВОВЧЕНЯ», українська література, 6 клас

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Д. Нитченка-Чуба; проаналізувати твір «Вовченя», з’ясовуючи його ідейно-тематичне спрямування, проблематику, композицію; розвивати усне мовлення школярів, пам’ять, увагу; вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, поваги до митців літературного слова; любов до природи, тварин; пунктуальність; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Д. Нитченка-Чуба, бібліотечка його творів, учнівські малюнки до твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 69 ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. ДМИТРО НИТЧЕНКО-ЧУБ «ВОВЧЕНЯ», українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

  • Чим нам близькі письменники рідного краю?
  • Які письменники Харківщини вам відомі?
  • Чи можемо ми пишатися митцями рідного краю? Чому? Доведіть власну думку.
  • Назвіть літературні жанри.
  • Що характерно для оповідання як літературного жанру? (Оповідання — невеликий прозовий твір, у якому зображується коротка в часі подія чи події з життя головного героя, ці події показані лише в кількох епізодах.)
  • Які оповідання яких письменників про природу ви знаєте?
  • Що вам відомо про таку тварину, як вовк? (Інформація з енциклопедичного словника. Вовк — хижий звір сімейства псових. Довжина тіла 1—1,6 м. Розповсюджений майже по всій території країни, але багато цих тварин тільки в зоні степів.)

 

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

 

IV. Основний зміст уроку

Кожному мила своя сторона.
Народне прислів’я

…Життя поклало між ними глибоку прірву.
Д. Нитченко-Чуб

1. Вступне слово вчителя

Ми милуємося красою, чарівністю казкових краєвидів нашої рідної Харківщини за допомогою прекрасних творів, які продовжують нам дарувати письменники Слобожанщини. Серед них той, який заслуговує на велику увагу, — це Дмитро Нитченко-Чуб. Сьогодні ми познайомимося з його твором, що проймає душу, примушує нас хвилюватися, по-розмислити про зв’язок дикої тварини і людини. Його твір вчить нас цінувати природу, розуміти і любити її. Тож вирушаємо у мандри до села, яке знаходиться неподалік від лісу.

2. Життєвий і творчий шлях Д. Нитченка-Чуба (матеріал для вчителя)

ДМИТРО НИТЧЕНКО-ЧУБ
(1905-1999)

Нитченко-Чуб Дмитро Васильович (справжнє прізвище — Ніценко) народився 21 лютого 1905 року у Зінькові на Полтавщині в селянській сім’ї. Навчався в гімназії, профшколі. Переїхав до П’ятигорська, працював на залізниці, на заводі. Жив на Кубані, вступив на робітфак, звідки його виключено «за приховування свого соціального положення». Із 1927 р. у Харкові працює на виробництві, у Держвидаві. Публікує вірші в журналах, за порадою П. Тичини стає членом «Пролітфронту».

Виходять збірки «Поезії індустрії» (1931), «Склепіння» (1933). 1934 р. Нитченка звільнено з роботи у видавництві, працює на фабриці, в архіві, навчається в Харківському педінституті, який закінчує у 1940 році.

З початком війни на Західному фронті під В’язьмою потрапляє в полон, потім опиняється у Харкові. З наближенням радянських військ емігрував на Захід. У 1948 році перебрався до Австралії, де заснував українське видавництво «Ластівка» (1951), працював учителем, за його підтримки побачили світ 40 видань, серед яких альманах «Новий обрій».

Автор книги «Живий Шевченко», праці «У дзеркалі життя й літератури» (1982), «Орфографічного словника української мови», низки оповідань для дітей; редактор і упорядник книг «Двісті листів Б. Антоненка-Давидовича», «Листи письменників». Його перу належать мемуари у двох томах — «Від Зінькова до Мельбурна» (1990) і «Під сонцем Австралії» (1994).

Д. Нитченко — невтомний збирач коштів на підтримку харківського журналу «Березіль», видань молодих авторів.

Лауреат літературної премії ім. Лесі Українки.

Член національної Спілки письменників України з 1991 р.

Помер 15 вересня 1999 р.

3. Робота над оповіданнями Д. Нитченка-Чуба «Вовченя»

3.1. Вибіркове виразне читання твору.

3.2. Тема: розповідь про взаємостосунки хлопця і вовченяти, їх дружбу, порозуміння і врешті-решт вимушене розлучення.

3.3. Ідея: возвеличення краси почуттів, гармонії світосприйняття людини і тварини (вовченяти, яке хлопець любив, доглядав).

3.4. Основна думка: людина повинна любити, бережливо ставитися до всього живого в природі, бо сама є її складовою.

3.5. Жанр: оповідання про природу, дружбу, взаєморозуміння.

3.6. Проблематика твору.

Відповідальність і обов’язок (хлопець доглядав за вовченям, допомагав по господарству; їздив за п’ятнадцять кілометрів від села в гори по молоко, сир, випасав овець чи скотину).

Любов, доброта (до живої істоти — вовченяти)

Автор проводить паралель між тим, як хлопець і вовченя поступово стають дорослими, розумними, мужніми. І хоча наприкінці твору вони розлучаються, але зберігають доброту, вірність і любов.

3.7. Герої твору: батько, дідусь, Василь, сусіди, вовченя-вовк, собаки Плахта і Рябко.

3.8. Композиція.

Експозиція: батько приніс своєму синові вовченя, розповідь діда про вовків-хижаків.

Зав’язка: догляд Василя за вовченям («…виносив з хліва, бігав по двору, дратував його, перекидався, качався разом з ним по траві»); втеча дорослого вовка з двору господарів.

Кульмінація: раптова, хвилююча зустріч Василя і вовка-улюбленця.

Розв’язка: важкий смуток і самотність Василя внаслідок неможливості жити з вовком (…хлопець досить далеко відійшов, позаду почулось сумне тяжке виття»).

3.9. Обговорення змісту твору за питаннями:

  • З чим асоціювалося мале вовченя у Василя? («Скільки він чув страшних оповідань і казок про вовків. А тепер у нього самого є вовк. Дідусь йому часто розповідав про вовків, ще за ті часи, коли їх було багато. І про те, як за ним гналися два вовки, коли він їхав уночі повз ліс додому, і про те, як вовки колись узимку забралися по високих заметах снігу, прорвали у хліві стріху і, залізши, порозривали багато овець»)
  • Для чого, на вашу думку, батько приніс синові вовченя? Як хлопець це сприйняв? Доведіть на прикладі твору. («…по обличчю хлопця пробігла тінь розчарування)
  • Чому для Василька слово «вовк» звучало гордо?
  • Яку мрію визначив для себе хлопець стосовно вовченяти? Що про це сказано у творі?
  • Чим відрвзнявся дорослий вовк від собаки? («Хвостом майже не махав, як це роблять собаки»)
  • Чому батько вирішив вбити вовка? Як до цього поставився Василь? («Треба буде вовка вбити, — сказав якось увечері батько, — а то ще якогось лиха накоїть. Сусіди теж підказували таку думку»)
  • Як пояснити те, що вовк утік із села? («Справді, мов передбачаючи небезпеку, він уночі одірвався і втік із шматком ланцюга»)
  • Які обов’язки мав виконувати хлопець, будучи дорослим? А ви допомагаєте своїм батькам?
  • За яких обставин Василь удруге зустрів вовка? Чим він був схвильований?
  • Чому зустріч Вовка і Василя — це зустріч двох близьких істот?
  • Чи є, на ваш погляд, реальними події, зображені у творі? Доведіть це.
  • Як розуміти прислів’я «Як вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться»?
  • Яке значення для нас має це оповідання? Чого воно нас вчить?

3.10. Згадай і порівняй: що спільного і різного у вовків із творів Б. Грінченка «Сірко» і Д. Нитченка-Чуба «Вовченя».

3.11. Орієнтовний план оповідання Д. Нитченка-Чуба «Вовченя».

1. Батько приніс Василеві щеня-вовченя.

2. Розповідь дідуся хлопцю про небезпечність хижої тварини.

3. Догляд Василя за вовченям.

4. Незабаром Сірко стає небезпечним для оточуючих.

5. Втеча вовка — передбачення ним небезпеки.

6. Обов’язки Василя-парубка.

7. Раптова зустріч Василя і Сірка.

8. Любов хлопця до хижої тварини.

9. Неможливість продовження дружби між Василем і Сірком.

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Розв’язання тестових завдань

1. Увійшовши до хати, батько приніс синові:
а) кошик суниць;
б) цікаву іграшку;
в) сіреньке щеня.

2. Слово «вовк» для Василя звучало:
а) гордо;
б) стурбовано і схвильовано;
в) радісно.

3. Звідкіля хлопець дізнався про вовків?
а) З регулярних переглядів телепередач «У світі тварин»;
б) читання оповідань і казок, розповідей дідуся;
в) відвідування зоопарку і цирку.

4. Доглядаючи вовченя, Василько вирішив:
а) «Ні, я з нього зроблю ручного вовка»;
б) «Не дозволю йому знищувати наших овець»;
в) «Буду дресирувати тварину для виступу в цирку».

5. Як назвав хлопець вовченя?
а) Бобіком;
б) Султаном;
в) Сірком.

6. Дворові собаки ставилися до вовченяти:
а) мов до щеняти;
б) вороже і з обережністю;
в) байдуже, не звертаючи на нього уваги.

7. Де тримав Василько вовченя, коли те підросло?
а) Дозволяв йому вільно пересуватися по двору;
б) прив’язував на ланцюжок до паркану;
в) у хліві з домашньою худобою.

8. Скільки часу пройшло з того, коли вовченя зробилося великим і міцним?
а) Рік;
б) півроку;
в) вісім місяців.

9. Чому доля вовка незабаром принесла Василеві чимало смутку?
а) Загриз ягня;
б) почав пильнувати за курами;
в) шкірив зуби на свиней і собак.

10. Через що навколишні собаки відчували присутність вовка як свого ворога?
а) Манеру ричати;
б) зовнішній вигляд;
в) тужливе, затяжне виття.

11. Уже дорослий вовк, Василевий улюбленець:
а) відчував самотність, тягу до вовчого життя;
б) не розумів, як він, вовк, опинився серед собак;
в) намагався звикнути до умов перебування у дворі.

12. Яка була думка у батька Василя та сусідів, щодо позбавлення вовка?
а) Відпустити його до лісу;
б) вбити;
в) втопити у глибокій річці.

13. З часом Василь підріс і на нього чимдалі більше лягало роботи, він:
а) прибирав у хаті;
б) обробляв городину;
в) їздив по молоко, сир; випасав худобу.

14. Як сталося так, що вовк зник із двору господаря?
а) Одірвався і втік із шматком ланцюга;
б) Василь потайки від батьків відпустив звіра до лісу;
в) батько хлопця побив тварину, вигнав з двору.

15. Якої пори року Василько знову зустрівся з вовком?
а) Узимку;
б) восени;
в) ранньою весною.

16. За якими ознаками Василько пізнав свого улюбленця вовка?
а) Кольором хутра і поглядом очей;
б) зростом і манерою поведінки;
в) нашийником і шматком ланцюга.

17. Чим при зусрічи нагодував Василько дорослого вовка?
а) Шматком коржа;
б) хлібом;
в) смачною цукеркою.

18. Який художній засіб використано у фразі: «Життя поклало між ними глибоку прірву»?
а) Епітет;
б) метафору;
в) порівняння.

19. Через що вовк не виявив бажання повернутися з Василем знову до села?
а) Звик до вільного життя;
б) мав свою родину в лісі;
в) зустріч з собаками, гавкіт яких чувся раз у раз.

20. Як хлопець сприйняв небажання вовка повернутися до села?
а) Почав плакати і просити тварину;
б) не відчув ніякого жалю з цього приводу;
в) йому зробилося невимовно боляче.

21. Розлучаючись, хлопець обійняв тварину, яку автор у творі назвав:
а) слухняною;
б) приємною;
в) щирою.

22. У заключному витті вовка до хлопця, за словами автора, чулися:
а) вдячність і пошана;
б) важкий смуток і самотність;
в) сум і бентежність.

23. Люди, згадуючи вовка, казали, що він:
а) міг бути корисним у господарстві;
б) наполовину собака;
в) був жорстокий і підступний.

24. Які враженння охопили Василя, коли він вдруге зустрівся з вовком, не впізнаючи свого улюбленця?
а) Перелякався і витягнув ніж;
б) втік на коні;
в) почав голосно кричати про допомогу.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

 

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Доведіть, що Василько любив тварин. Як це виявилося у його стосунках з вовченям.

2. Чому, на ваш погляд, вовченя не змогло жити серед людей? Власні думки обґрунтуйте.

3. За жанровою спрямованістю твір Д. Нитченка-Чуба «Вовченя»:
а) казка;
б) оповідання;
в) легенда.

Картка № 2

1. Чому, на вашу думку, письменник назвав твір «Вовченя»? Обґрунтуйте міркування. Доберіть власні назви до твору, вмотивовуючи їх.

2. Чим пояснити сумне розлучення вовка і Василя? Поміркуйте і висловте думку щодо подальшої дружби тварини і хлопця.

3. Розв’язкою твору «Вовченя» можна вважати:
а) розлучення хлопця зі своїм улюбленцем через неможливість життя вовка у селі;
б) отруєння вовка селянами за його шкоду господарству;
в) загибель Василя через напад на нього вовчої зграї.

Картка № 3

1. Пофантазуйте, які події могли відбутися далі, після закінчення твору. Власні міркування вмотивуйте.

2. Охарактеризуйте, як проблема взаємозв’язку людини і природи відображена у творі.

3. Як звали дворових собак Василя?
а) Плата і Рябко;
б) Буля і Шарко;
в) Найда і Вілько.

 

VI. Підсумок уроку

 

VII. Оголошення результатів роботи учнів

 

VIII. Домашнє завдання

Скласти план до характеристики образу Василя. Підготувати розповідь «Моя улюблена тварина».

Урок № 69 ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. ДМИТРО НИТЧЕНКО-ЧУБ «ВОВЧЕНЯ», українська література, 6 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури, 6 клас

Комментарии закрыты.