ВЛАСНІ І ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ. ВЕЛИКА БУКВА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Власні і загальні назви. Велика буква і лапки у власних назвах, українська мова

Хід заняття Власні і загальні назви. Велика буква і лапки у власних назвах, українська мова

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Лінгвістична гра «Хто більше наведе власних назв»

► Учні по черзі наводять власні назви.

IV. Систематизація і узагальнення матеріалу

Колективна робота з текстом

► Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Як ви розумієте заголовок тексту? Напишіть вільний диктант одного з уривків тексту, використовуючи, крім загальних, власні назви.

МАРАФОН У СИНТАКСИСІ

Чи знаєте ви, на які дистанції бігають спортсмени? Пригадаймо собі різні види їх бігу. Бігуни-спринтери бігають на короткі дистанції: 60 м, 100 м, 200 м. Бігуни-стаєри бігають на довгі дистанції: 5000 і 10000 м. Спортсмени-марафонці долають дистанцію 42 км 195 м.

Для чого, подумали ви, ми пригадали різні види бігу? Не для витівок, звичайно. Лише для зіставлення із синтаксичними явищами. У синтаксисі є різні уподобання мовців. Одні полюбляють «спринтерські» дистанції. Другі віддають перевагу довгим реченням. А треті захоплюються й реченнєвим «марафоном». Будують надто довгі речення.

Найкоротшими реченнями в українській мові є вигукові. Вони можуть складатися з одного-єдиного звука: О!, А!. Наприклад: О! — тільки й вирвалось у хлопців (М. Стельмах).

Дуже короткі речення також заперечне речення Ні! і стверджувальне речення Так.

На «спринтерській дистанції» використовують й інші короткі однослівні речення. Це переважно називні й безособові, які лаконічно, скупими штрихами передають думку. Ось як називними й безособовими реченнями в поєднанні з іншими реченнями змальовує Микола Бажан душевний стан юної розвідниці — парашутистки Оксани — у розвихрені дні війни: «Пружнаста віхола — прудка підпора крилам. Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка. Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом! Як ухають, працюючи навзаводи, мотори! Вигук. Вихлоп. Спазм. Виття. Брести крізь ніч, в морозній хузі плавати, нести моє малесеньке життя…

Підкинуло. Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння…»

Найближчими сусідами однослівних речень є дво- і трислівні речення: То журавлі! (М. Рильський); Так пахли небеса! (Б. Олійник). Короткі речення добре відтворюють динаміку дій, зміну ситуацій.

Але інколи треба передати взаємодію подій, перехід з одного стану в інший, складне переплетення ситуацій, синтез побаченого й почутого. Цій меті добре слугують розгорнені речення, що складаються з великої кількості вихідних, об’єднаних спільним настроєм або спільною думкою. Мовці іноді виходять на довгі, марафонські або й надмарафонські синтаксичні дистанції. І будують надзвичайно ускладнені конструкції за змістом і стилістично викінчені.

Так Михайло Стельмах у повісті для дітей «Гуси-лебеді летять…» майстерно використовує досить поважні за розміром конструкції. Одна із них: «На возі злегенька поторохкують червонобокі, в поливі миски, на днищах яких спочивають соняшники, квіти і сонце; перехоплюють вітерець зеленкуваті і сизі, наче в них і досі не розтопилася паморозь, глечики; розкапустилися макітри і ринки, запишалися горшки-двійнята, що в них аж цілий обід понесуть добрим людям; дебеліють горлові горщики, в яких би вмістився і я, і гончареві скощавлені дрібнята; цвітуть «бокасті куманці, зачоплені кумедними п’яноокими голівками баранців…»

Зразком поетичного надмарафону можуть бути заключні акорди поеми М. Бажана «Політ крізь бурю». Речення-гігант складається із шістдесяти дев’яти віршових рядків.

Що ж краще в синтаксисі: короткі чи розгорнуті речення? Відповімо: як перші, так і другі. Проте цими синтаксичними одиницями потрібно користуватися вміло (За І. Вихованцем).

Пошук-асоціація

► Наведіть аналогічні приклади на вживання власних назв та лапок у них.

1. Серед безкрайніх українських степів на Черкащині, на березі річки Ольшанки, поблизу містечка Городише, розкинувся невеличкий хутір Гулаківщина. Тут народився Семен Степанович Гулак-Артемовський, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм».

2. У зоряному небі круто вигинається Чумацький Шлях.

3. Депутати Верховної Ради України обговорюють нагальні проблеми нашого життя.

4. На пароплаві «Перемога» ветерани оформили цікаву виставку своїх фронтових світлин.

5. Колись-то Лебідь, Рак і Щука приставить хуру узялись (Л. Глібов).

Тренувальні та творчі вправи

► Складіть речення з наведеними словосполученнями. Поясніть уживання великої букви і лапок у власних назвах.

Герой України, медаль «За відвагу», «Пісня про рушник» (Платон Майборода), Велика і Мала Ведмедиця, дід Мороз, картина «Дев’ятий вал», острови Франца Йосифа і Нова Земля, станція «Північний полюс», журнал «Здоров’я», Антонівська середня школа, університет імені Г. С. Сковороди, село Зелений Гай, гори Карпати, День слов’янської писемності.

► Перекладіть українською мовою. Порівняйте правила написання великої букви і лапок у власних назвах обох близько-споріднених мов.

1. Возрождается патриотическая игра «Зарница».

2. В нашей стране широко отмечается День Победы, День молодёжи, День космонавтики, День учителя, Международный женский день.

3. Конкурс вокалистов имени Оксаны Петрусенко проходил по всей Украине.

4. Ряду городов нашей страны было присвоено звание «Город-герой».

► Наведіть свої приклади на правила вживання великої літери у власних назвах, про які ще не йшлося сьогодні на уроці. Запишіть їх.

V. Підсумок

► На базі запропонованого тексту визначте зв’язки між мовою і літературою. Поясніть вживання великої букви та лапок у власних назвах.

МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ

Для поетичних натур часто-густо дитинство стає джерелом наснаги і активного діяння на все життя. Видіння дитинства іноді здатне заступити все убоге духовне оточення у зрілі роки.

Коли друзі, вся громадськість відзначали 50-річний ювілей Михайла Панасовича Стельмаха, коли письменник уже поклав на стіл читачеві трилогію «Хліб і сіль» (1949-1951), «Кров людська — не водиця» (1957), «Велика рідня» (1959) та роман «Правда і кривда (1961),— над ним майнула чарівність дитинства — казки. Немов гуси-лебеді принесли її на своїх крилах, і вона вклала в уста письменника «оте слово, до якого дослуховуються земля і вода, птиця в небі і саме небо» (За В. Яременком).

VI. Домашнє завдання

► Одним із варіантів може бути: написати творчий переказ, доповнивши наведений текст розповіддю про власний такий берег і, використовуючи, крім загальних, власні назви.

НА БЕРЕЗІ ДИТИНСТВА

У кожного є два береги — од якого людина одпливає і до якого має неодмінно причалити. На цій довгій дорозі зустрічаються чимало інших, не менш значних. Серед таких — берег Надії, берег Юності, берег Любові…

І все ж, хоч би де зупинялася людина на почасти нетривких і мінливих берегах-пристанищах чи «білих островах», їй неодмінно світитиме далеким вогником, оповитим щемним спогадом отой найперший — берег Дитинства. Хай то буде молода людина, освітлений життєвою вдачею статечний митець чи припорошений сивиною дідусь, кожному по-своєму пектиме спогадами цей берег. І чим далі людина відпливатиме роками, тим більшатиме тяга до нього.

Мандрівка в молодість, на свій берег Дитинства — не мода і не забаганка, а людська потреба, освячується духовними витоками, громадським обов’язком. Антуан Екзюпері писав: «Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає». А пам’ятати таки годилося б про свій берег — берег Дитинства (За В. Скуратівським).

Власні і загальні назви. Велика буква і лапки у власних назвах, українська мова

Повернутися на сторінку Українська мова