Урок № 7 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. С. ВАСИЛЬЧЕНКО «ОЛИВ’ЯНИЙ ПЕРСТЕНЬ», 7 клас, українська література

Урок № 7 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. С. ВАСИЛЬЧЕНКО «ОЛИВ’ЯНИЙ ПЕРСТЕНЬ», 7 клас, українська література

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість С. Васильченка, ознайомитися з його повістю «Олив’яний перстень», опрацювати зміст твору, з’ясувати його ідейно-тематичне спрямування; залучати учнів до читання художніх творів самостійно і під керівництвом учителя; розвивати пам’ять, увагу, вміння виразно читати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; раціонально використовувати навчальний час; виховувати в учнів почуття пошани, поваги до творчості С. Васильченка, творів української літератури; порядність, доброту, чесність, любов до праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет С. Васильченка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 7 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. С. ВАСИЛЬЧЕНКО «ОЛИВ’ЯНИЙ ПЕРСТЕНЬ», 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
• Які твори С. Васильченка ви вже читали? («Бусурмен», «Свекор»…) Чим вони вам запам’яталися?
• Хто є героями багатьох творів письменника? Чому?
• Що вам відомо про життя і творчість С. Васильченка?
• Чому С. Васильченко присвятив майже все своє життя вчителюванню?
• Що б ви розповіли письменнику під час зустрічі з ним?
• Дайте визначення повісті як прозовому жанру художньої літератури. (Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибинного їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням)

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

ІV. Основний зміст уроку

Я глибоко вірю у велике майбутнє українського слова.
С. Васильченко

Професійний педагог, патріот і гуманіст, Степан Васильченко може бути уособленням того, що ми вкладаємо в поняття народний учитель.
О. Гончар

Любіть землю! Любіть працю на землі.
О. Довженко

 

1. Життєвий і творчий шлях С. Васильченка. Матеріал для вчителя

СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ ВАСИЛЬЧЕНКО (справжнє прізвище — Панасенко) (1879–1932)
Народився Степан Васильченко на Чернігівщині в старовинному містечку Ічні. Зростав він у багатодітній трудовій родині, яка постійно боролася з нуждою. Аби хоч якось зводити кінці з кінцями, в домі працювали всі без винятку — і дорослі, й діти. Незважаючи на злидні, сім’ю не полишав дух взаємної приязні й доброзичливості, тут не піддавалися смутку, полюбляли жарт, веселу історію, вечорами робота супроводжувалася піснею, і нерідко в руках у когось із хлопців, що збиралися на ніч, з’являлася й справжня книжка. Найчастіше це був зачитаний до дірок «Кобзар» чи повісті Гоголя. Степан Васильченко згадував ці роки, важкі, напівголодні, які, проте, щедро дарували йому доброту й ласку близьких людей, роки, насичені нехитрим і простим, але таким напруженим і світлим духовним життям.

Найболючішим і найпринизливішим було відчуття безправності. По кілька місяців на рік діти наймитували у багатіїв, з малоліття осягаючи азбуку соціальної нерівності. І все ж скільки пісень лунало вечорами над Ічнею, які прекрасні й поетичні були сині літні ночі, що ними колись захоплювався Пушкін і Гоголь, а потім Тичина й Довженко! Їхню чарівну силу відчув на собі й Степан Васильченко і переніс її на кращі сторінки своєї одухотвореної прози.

Явно виражені здібності до навчання, працелюбність і великою мірою щасливий збіг обставин допомогли С. Васильченку переступити поріг Коростишевської вчительської семінарії, зі стін якої він вийшов з дипломом, що відкрив, здавалося, широку й пряму дорогу в життя. Дев’ятнадцятилітній юнак, сповнений життєвих сил, їде вчителювати у віддалене село на Київщині, в Канівський повіт — шевченківські краї. С. Васильченко горів прагненням бути корисним трудовому люду, допомогти селянським дітям розкрити свої здібності — адже навіть серед найзнедоленіших, нужденних, напівголодних стрічалося на його життєвому шляху скільки обдарованих самобутніх натур…

Невдовзі після появи в селі нового вчителя стали виникати драмгуртки, склався народний хор: до школи потяглися не тільки діти, а й дорослі. Це відразу насторожило сільських верховодців, ревнителів усталеного порядку.
Доноси, що посипалися на молодого вчителя, спричинилися до того, що він попервах опинився під наглядом поліції, а невдовзі й зовсім утратив роботу. Почалася важка смуга в його житті — кочування із школи в школу, із села в село.

У роки реакції вчитель Васильченко опинився за гратами. Бахмутська в’язниця… Так уже виходило, що багато чудових творів української літератури, які стали потім його гордістю, задумувалися, а часто й писалися в тюремній камері. Безсмертні вірші Т. Шевченка, «Тюремні сонети» І. Франка, громадянська лірика П. Грабовського… Роки, проведені в неволі, не були безплідними й для Васильченка. Тут, у камері, народжувалося багато його задумів, звідси бере початок цілий цикл «Осетинських казок», створених пізніше на основі фольклору кавказьких народів, до багатств якого С. Васильченка прилучив його друг — осетин, товариш по неволі, що знемагав разом з ним у Бахмутській в’язниці.

З 1908 р. Васильченко, хворий, виснажений, вийшов на волю.

У Києві в 1911 році виходить перша книжечка його творів під назвою «Ескізи».

З 1914 р. С. Васильченко на війні, після повернення продовжує вчителювати. Зростає його авторитет і в літературі, і в педагогіці. С. Васильченка вважають одним із кращих учителів України. До останніх днів свого життя, що рано обірвалося (письменник помер у 1932 році), він підтримує зв’язок зі школою, вчителює в Києві, пише твори для дітей та юнацтва — «Червоний вечір», «Авіаційний гурток», «Олив’яний перстень».

У цей час багато перекладає: завдяки йому українською мовою заговорили Гоголь, Лєсков, Короленко, Серафимович.
Упродовж багатьох років С. Васильченко жив думкою написати великий масштабний твір про Т. Шевченка, і хоч устиг завершити тільки першу частину задуманої праці — повість «У бур’янах» — уже вона засвідчила, як глибоко проник письменник у життя Великого Кобзаря, чий подвиг самовідданого служіння народові завжди викликав у його душі синівське благоговійне почуття.

Учитель із Ічні чесно виконав свій письменницький обов’язок. У чудових творах закарбував він свою полум’яну любов до людей праці і нагородою йому за це — вдячні почуття нових і нових поколінь читачів.

 

2. Опрацювання твору С. Васильченка «Олив’яний перстень» (1927 р.)

2.1. Тема: зображення активного відпочинку київських хлопців у селі на Полтавщині.

2.2. Ідея: уславлення краси праці, душевної доброти, безкорисливості, відчуття любові, щирості; засудження заздрості, пияцтва як негативного соціального явища.

2.3. Основна думка: тільки в праці, гармонії з природою, оточуючим світом людина стає красивою, душевно багатою, здатною до міцної дружби, палкого кохання.

2.4. Жанр: повість.

2.5. Композиція.

Твір складається з 28 розділів. Події відбуваються на Полтавщині під час літніх канікул у школярів.

Експозиція: троє хлопців — Валер’ян Ліщина, Вітя Барановський, Кость Ясінський — вирушили у мандрівку до села на Полтавщину.

Зав’язка: гостювання Валі, Віті, Костя у Бондарів, допомога хлопців збирати урожай мешканцям села, які потребують допомоги; дружба, а потім кохання між Настею до Костя і Віті до Насті.

Кульмінація: непорозуміння у коханні до Насті між Костею і Вітею.

Розв’язка: від’їзд хлопців додому; олив’яний перстень на руці у Костя — згадка про дружбу, кохання з Настею.

2.6. Проблематика твору:
• праця і невміння;
• любов і ненависть, страждання;
• збереження національних традицій (речі-експонати для музею);
• особистість і суспільство.

2.7. Зміст твору.
Троє київських хлопців — Валер’ян, Вітя, Кость — вирішили під час літніх канікул здійснити подорож до села на Полтавщину: відвідати родину Бондарів. Перебуваючи на селі, хлопці допомагали багатьом його мешканцям у жнивний час, брали активну участь в організації і проведенні вистави «На баштані». Напружений момент твору — коли виникли непорозуміння між Костею і Вітею. Вітя у нетверезому стані намагався домогтися кохання і поваги від дівчини.
Олив’яний перстень, який Настя купила на ярмарку, вона подарувала Кості на згадку про себе.
Швидко промайнув час, і хлопці вирушили знову додому в Київ.

2.8. Аналізування змісту твору за питаннями:
• Чим відрізнялися між собою Валер’ян Ліщина, Вітя Барановський, Кость Ясінський? Зробіть порівняльну міні-характеристику хлопців.
• Як у творі описаний Київ у спекотний час? («Над Києвом спадав курний вечір. Цілий день пекло як огнем сонце, і в місті стояла неймовірна задуха. До того скрізь робили на вулицях ремонт: чистили каналізаційні труби, лагодили трамвайні лінії, штукатурили й фарбували будинки. Кипіли по вулицях казани з смолою, і сморід не давав дихати, а курява, що увесь день хмарою стояла над вулицями, густа й їдка, різала очі, налазала в ніс, хрускотіла на зубах. Широкі вулиці великого міста, що на них раніш плавом плив усякий люд, тепер спорожніли: снували по них тільки тоненькі людські течії, як ті, що попересихали од спеки, багатоводні колись ріки»)
• Чому Ліщині не вдалося зібрати експедицію серед учнів класу, друзів?
• Про що свідчить ставлення Василя до хліба? («…Завжди не втерпить, щоб не підняти, коли побачить долі, «святий хлібець»; обдує на йому порох, у кишеню ховає «оддам чиїсь корові, щоб з’їла»). Як ви поводите себе, коли бачите хліб долі, на смітнику?
• Стисло опишіть подорож хлопців до села на Полтавщину.
• Як Бондарі прийняли гостей з Києва?
• Чим пояснити особливе ставлення мешканців села до діда Маркіяна? («Це такий дід, що коли б не коняка, він би до ночі тут гомонів,— промовила Бондариха.— Це наш студент кутянський,— додав Василь.— “Я,– каже,— всякому студентові докажу”. Та ви ще узнаєте його добре, він такий, ще не раз прийде. Ще, мо, й набридне».)
• В чому виявилася гостинність Бондарів до Валі, Віті і Костя?
• Через що хлопці не могли потрапити до хати Бондарів, прокинувшись уранці? (Не знали, що таке ступа) Хто їм допоміг?
• Опишіть село Липовий Кут. Порівняйте цей опис села із сучасним. Чому праця селян є важкою?
• Як у творі зображені жнива? («Людей у полі, як мурашок. Косарі — рядами, простоволосі, сорочки повипускали, ламають жито-пшеницю, як стіну, покоси кладуть. Біліють скрізь сорочки пригнутих женців, прип’яті пасуться коні; під возами-колисками, в колисках діти. А над усім музика: ірже десь лоша, лунко хтось клепає косу, гуде далі по степу машина, робітниками гостро оточена. Метушня, руханина. Віє од ланів силою великою, могутньою, бадьорою»)
• Яке враження на хлопців справила їх робота на полі?
• Яку роботу мала виконати Соня на селі? («Обслідувати економічний стан села, вияснити число незаможників, куркулів, зробити доклад про яслі, виявити число грамотних, неграмотних, жінвідділів, лікнепів, читалень…»)
• Чому Бондариха попросила молодь допомогти Марині Петрінковій жито зв’язати? Як вони до цього поставилися?
• Для чого Вітя розповів Костю про любов і до чого вона доводить?
• Як гостювання киян у Бондарихи вплинуло на мешканців села?
• За що баби сварилися на Вітю? («…Завівся з жінками за попів та віру. Та так гаряче завівся, що обурені баби не в жарт хотіли йому зняти штани та нажалити його кропивою»)
• Через що Вітя перебував у нетверезому стані? Чому алкоголь є шкодою для здоров’я людини?
• Чим Настя причарувала Вітю? Що ви найбільше цінуєте в людині?
• На підставі чого виник спір між Валею і дідом Маркіяном?
• Як у творі описано ярмарок? («Ярмарок, як марево в степу. Перше, що впадає в очі,— проти сонця стоїть на прогалині посеред ярмарку спітнілий дядько, бриль на потилиці, в руках — батіг, а на виду, як на рахівниці, грають веселі рахунки. Все, як на екрані: рухається, жестикулює, сміється, а згуку ще не чуть. …Ярмарок шумів і чув, як буйна зелена діброва. Море сміху, море гомону-гумору, а в цьому морі то в одному, то в другому місці лунають нотки смутку») Чому, на ваш погляд, в одних людей на ярмарку обличчя усміхнені, веселі, а в інших — сумні?
• Чому Вітя вважав Настю зрадницею?
• Чи мала успіх театральна вистава, підготовлена молоддю? Відповідь обґрунтуйте.
• Про яке народне свято згадується у творі? (Маковія) Що вам відомо про нього?
• Яким чином Вітя вирішив примусити покохати себе Настю.
• Яку майбутню професію обрав для себе Кость? Чому? А ким би ви хотіли працювати? Чому?
• Які враження залишилися у Бондарихи після від’їзду хлопців додому?
• Чи вдалими, на вашу думку, були канікули у хлопців, під час їх перебування на селі?
• Через що хлопці швидко потрапили додому?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Валер’ян Ліщина був сином:
а) шахтаря;
б) учителя;
в) перукаря.

2. Хто з хлопців мав грубенький у палітурці зшиток своїх віршів, які він читав дівчатам?
а) Валер’ян Ліщина;
б) Вітя Барановський;
в) Кость Ясінський.

3. Костя Ясіньського в школі дражнили:
а) «Метелик»;
б) «Дівчур»;
в) «Босяк».

4. Більшу частину літніх канікул хлопці провели в селі на:
а) Полтавщині;
б) Херсонщині;
в) Львівщині.

5. Чому Валя, Вітя, Кость вирішили погостювати у Бондарів? Оскільки ця родина має:
а) пасіку;
б) цікаві експонати для шкільного музею;
в) чудове озеро в кінці города.

6. Щоб потрапити у село до Бондарів, хлопці вимушені були пройти пішки верст:
а) п’ятсот;
б) триста;
в) двісті.

7. Який художній засіб використав автор у фразі: «Ще не спала роса на траві…»?
а) Метафору;
б) епітет;
в) порівняння.

8. Мандруючи до села, Валер’ян Ліщина під рукою ніс:
а) валізу з харчами;
б) резиновий човен;
в) редакторський портфель.

9. Кому з героїв твору належить наступна портретна характеристика: «Засмажений, м’язистий, в полотняній широкій сорочці він таки скидався тепер на доброго дядька»?
а) Василю Бондару;
б) Валер’яну Ліщині;
в) Віті Барановському.

10. Хлопцям, щоб потрапити до хати Бондарів, треба було взяти ключ:
а) в сараї на цвяху;
б) під килимом;
в) у ступі.

11. Вирушивши до ставка купатися, Вітя, Валя, Кость проходили повз село, яке їм нагадувало:
а) скрутні часи;
б) казкову країну;
в) далеку минувшину.

12. Людей у полі під час жнив було, як:
а) зірок на небі;
б) мурашок;
в) листя на дереві.

13. Село, де жили Бондарі, мало назву:
а) Семигори;
б) Дяківка;
в) Липовий Кут.

14. Дід Маркіян, вперше побачивши хлопців на полі у Бондарів, продекламував поезію Т. Шевченка:
а) «Заповіт»;
б) «Мені тринадцятий минало»;
в) «Якби ви вчились так, як треба».

15. Скільки було нав’язано жита молоддю на полі у Марини Петрінкової?
а) Чотири копи й вісім снопів;
б) вісім снопів;
в) чотири копи.

16. «Та така вже люба та мила дитина: і привітна, і слухняна, і роботяща, де воно й зародилось таке,— краще, ніж яке рідне»,— так схарактеризували бездітні старий і стара:
а) Валю Ліщину;
б) Настю Бондар;
в) Костя Ясінського.

17. Для участі у виставі Насті необхідно було купити на ярмарку:
а) червону хустку;
б) олив’яний перстень;
в) різнокольорову спідницю.

18. Про яких видатних осіб знає дід Маркіян?
а) Ч. Дарвіна і К. Маркса;
б) П. Куліша і Ф. Енгельса;
в) М. Лисенка і Лесю Українку.

19. Ревнощі Віті до Насті з Костею «їли його», як:
а) черв’як соковите яблуко;
б) іржа;
в) голодні собаки м’ясо.

20. Про яку істоту Вітя зазначив таке: «Яке маленьке, а дивись, яке розумне й трудяще!»:
а) комаху;
б) бджолу;
в) гусінь.

21. На відміну від інших мешканців села дід Маркіян мав:
а) сад кращих груш та яблук;
б) пасіку;
в) ставок з різною рибою.

22. За те, що Валя програв спір діду Маркіяну, він вимушений був:
а) виконати будь-яку пісню;
б) станцювати гопака;
в) влізти на дерево і прокувати зозулею.

23. В якому журналі Валя запропонував прочитати діду Маркіяну про радіо:
а) «Дніпро»;
б) «Знання»;
в) «Мудра наука».

24. Город Бондарихи можна було порівняти з:
а) квітником;
б) казковим полем;
в) скарбницею.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

 

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Що, на ваш погляд, символізує олив’яний перстень? Власну відповідь вмотивуйте, посилаючись на зміст твору.
2. Порівняйте, як у творах С. Васильченка «Олив’яний перстень» і В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» зображено організацію і проведення театральної вистави. Свої спостереження узагальніть.
3. Валя, Вітя, Кость мешкали у:
а) Полтаві;
б) Києві;
в) Миргороді.

Картка № 2
1. Вмотивуйте, чи можна вважати Валю, Костя, Вітю справжніми друзями. Яким, на вашу думку, повинен бути друг? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору, власний життєвий досвід.
2. Обґрунтуйте, чому старі люди радили Марині Петрінковій, коли та розшукувала дитину: «Слухай, молодице, вухом до землі, воно так не сидітиме, десь плаче».
3. Де ночували друзі під час мандрівки до села?
а) В школі;
б) у дядька на горищі;
в) біля криниці.

Картка № 3
1. Прокоментуйте уривок з твору, який стосується олив’яного персня: «Тільки що ж то та сяє і гріє на руці в Костя? Що то не тьмариться серед кам’яних мурів і золочених київських верхів?» Свої думки обґрунтуйте.
2. Що, на вашу думку, об’єднувало різних за характером, соціальним становищем героїв твору? Відповідаючи, посилайтеся на факти з повісті.
3. Діда Маркіяна на селі називали:
а) розумним дурнем;
б) кутянським студентом;
в) великим вченим.

 

VІ. Підсумок уроку. Питання до класу
• Що вам сподобалося в оповіданні С. Васильченка «Олив’яний перстень»?
• Як би ви провели канікули, перебуваючи на селі?
• Чому вчить ця повість?

 

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

 

VІІІ. Домашнє завдання
Підготуватися до уроку літератури рідного краю (знати ідейно-художній зміст твору К. Перелісної «Три правди»).

Урок № 7 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. С. ВАСИЛЬЧЕНКО «ОЛИВ’ЯНИЙ ПЕРСТЕНЬ», 7 клас, українська література

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 7 клас

Комментарии закрыты.