ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ДИКТАНТ). НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ МОНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Тематична контрольна робота (диктант). Навчальне аудіювання художнього тексту монологічного характеру, українська мова

Хід заняття Тематична контрольна робота (диктант). Навчальне аудіювання художнього тексту монологічного характеру, українська мова

IV. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту вчителем

Учні під час першого слухання тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на наявність вивчених пунктограм, визначають слова, значення яких не зрозуміли у процесі сприймання.

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями

На нашій планеті налічується понад 8600 видів птахів. Загальна кількість їх становить близько 100 мільярдів особин. В Україні відомо понад 350 видів осілих, перелітних, зимуючих та залітних птахів. Величезна й різноманітність пернатих у природі. Від найменшого на землі птаха колібрі-джмеля, який мешкає в Центральній Америці, до африканського страуса. Він досягає висоти 270 сантиметрів і важить 90 кілограмів. Серед птахів України найменшим є корольок, а найбільшим — дрохва.
Як відомо, птахи походять від стародавніх плазунів. Тіло птахів покрите пір’ям. Воно захищає його від пошкоджень, дає можливість підтримувати порівняно високу температуру, забезпечує аеродинамічні властивості в польоті. Швидка і своєрідна рухливість, яскраве забарвлення оперення й мелодійні співи — усе це робить птахів прикрасою рідної природи (За Ф. Гальченком, 110 сл.).

Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного
Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час написання контрольного диктанту

VІІ. Проведення навчального аудіювання художнього тексту монологічного характеру
Читання вчителем незнайомого тексту від початку до кінця і сприймання його учнями

ЗАКОЦЮБЛИКИ

Не першу сотню літ росте на пагорбі посеред заплавної луки кремезний дуб із розлогим, покрученим, мов пальці в старої роботящої людини, гіллям. Він міцно вчепився в землю товстим корінням, і жодному вітрові, здається, несила похитнути його сонцем обсмалений, дощами й морозами покарбований стовбур.
Час добряче подзьобав кору велетня, блискавкою скосило верховіття, а внизу, поблизу землі, виникло чималеньке дупло. Саме це дупло й завдало найбільше прикрощів дубові.
Дупло, звичайно, не одразу було таким, як тепер. Спочатку це була звичайнісінька виразка на корі — вепр ікла точив. Потекли соки з рани, накинулися на солодке питво комахи різні, хотіли висмоктати з дерева всю живильну вологу, та воно не здалося — швиденько рану зарубцювало. У дерев, як і в людей, болячки змолоду швидше гояться.
Другу, уже невигойну, рану дуб одержав під час фашистської навали. Він урятував тоді життя молодому винищувачеві танків, прийнявши на себе ворожий постріл. Снаряд глибоко проник у тіло велетня, трохи навіть надколов стовбур, обпалив довкола себе деревину. Добре, що не вибухнув. Пізніше, через кілька років, дерево виштовхнуло зі свого тіла осоружну залізяку. Але рану затягнути вже сил не вистачило. Туди одразу ж набилося багато комах-деревоточців. Самі вони не їдять деревини, а ось їхні личинки тільки нею й живляться. Ви бачили, напевне, які глибокі ходи залишають вони після себе в найміцнішому дереві. Дупло з року в рік збільшувалося. Розкошували деревоточці, а що міг дуб зробити? Стогнав, сердешний, від безсилля, опускав додолу гілля від горя невтішного. Важко оборонитися від хвороб звірові, та все ж таки знаходить він нерідко поміч (то в мурашник від надокучливих комах ляже, то рослинку лікарську знайде), а дереву тільки доля-вдача може зарадити.
Не обминула радість і нашого дуба. Летів улітку бджолиний рій, сів перепочити на гілку, а тут дупло. Далі бджоли не полетіли, оселилися в ньому. Швиденько почистили, зайвину з нього викинули. Затишно стало, сухо. А там, де сухо, немає місця деревоточцям. Деякі з них, щоправда, хотіли проникнути в дупло, так де там: хазяї і на поріг не пустили. Невдовзі бджоли обжилися, меду наносили. Довго їм дупло за вулика правило. Дуб уже й хвилюватися за свою рану перестав. Аж тут нова біда: пасли хлоп’ята корів на луках та й надибали якось на бджіл. Не знайшлося серед пастушків розумника, щоб зупинив, стримав їхнє бажання звідати дикого бджолиного меду. Хоч і хоробро захищалися крилаті трудівниці, та викурили їх з дупла хлоп’ята. Наїлися меду з вощиною. А дупло знову нічиїм стало… Однак ненадовго, бо вподобали його навесні їжаки. Невдовзі і їжаченята у гнізді з’явилися. Знову заспокоївся дуб, бо нові гості, ласі до різних хробачків, не дадуть їм дерево їсти. Та ось натрапив на їжачу сімейку голодний лис. Уже й проминув дуба, а тоді почув запах їжаків і вліз у дупло. Як не підступає до них — голки колються, а до тіла — зась! І все одно придумав хитрюган: випхав батька-їжака з дупла, хоч і лапи та морду поколов, а тоді покотив його до озера.
У воді їжачу сімейку згубив.
Після того в дуплі довго ніхто не жив, потім цілу зиму господарювала в ньому куниця, її налякали все ті ж пастушки, і вона подалася до лісу. Однієї весни качка вивела в дуплі каченят…
А ще під відхиленою корою знайшли притулок метелики, мухи, комарі. Вони й не дишуть. Може, загинули на холоді? Ні. Як прийде весна, відтануть закоцюблики, оживуть.
Неподалік від дупла, під зашерхлим листям, зібралося кільканадцять яскраво-жовтих сонечок. Улітку вони поодинці розкошували на луках, де на пагонах щавлю збиралися шкідливі попелиці — найулюбленіша їхня здобич, а як тільки потягло холодом, сонечка збилися тут докупи й також закоцюбли. Прямо під ними, у заглибинці, теж життя тепліє: равлик, що влітку об’їдав листя на кущах, знайшов у ній схованку.
Цього літа дуб страшенно здивований: у гущавині його гілля з’явилася не бачена досі істота — дуже схожий на білочку звірок, тільки надто маленький. Мордочка гостренька, на щоках чорні плями, вуха великі, круглі. Хвіст довгий, ще й з китичкою на кінці. Звірок довго нишпорив по дубу в пошуках малого дупельця, але не знайшов його. Тоді спустився на землю, набрав сухої трави й звив собі на дубі кубельце. Перепочив і почав полювати на слимаків, гусінь, комах різних. Виходить, ще один захисник з’явився, зрадів дуб. Пізніше всюдисуща сорока розповіла йому, що цього звірка сонею звуть. Що жила вона, соня, донедавна в саду, там у неї дупельце було в старій груші, тепер її спиляли, от соня і помандрувала в пошуках схову.
Дуб здивувався тоді незвичайній назві звірка, бо той спав дуже мало, усе нишпорив у гіллі, а то й на землю спускався в пошуках їжі. А тепер, коли холоди настали, зрозумів, що соня справді любить спати. Зі свого благенького житла ще рано восени перебралася в міцне гніздо вивільга, укрилася, немовби ковдрою, кількома дубовими листочками й міцно заснула. Нічого, до прильоту птахів проснеться (А. Давидов, 765 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

1. До якого типу мовлення належить висловлювання?
А Розповідь.
Б Розповідь з елементами роздуму.
В Роздум.
Г Розповідь з елементами опису.

2. Яка основна думка прослуханого тексту?
А Життя дуба.
Б Збереження природи — наш обов’язок.
В Природа живе по-своєму.
Г Дупло — найбільша прикрість дуба.

3. Скільки років на пагорбі росте кремезний дуб?
А Більше тисячі років.
Б Не перший десяток років.
В Не одну сотню років.
Г Не одне тисячоліття.

4. З чим порівнюється гілля дуба?
А З пальцями старої людини.
Б З людськими руками.
В З пальцями музиканта.
Г З пальцями старої роботящої людини.

5. Що найбільше завдало прикрощів дубові?
А Час подзьобав кору велетня.
Б Блискавка скосила верховіття.
В Дупло, яке виникло поблизу землі.
Г Різні тварини.

6. Невигойну рану дуб одержав:
А Коли вепр ікла точив.
Б Під час фашистської навали.
В Коли набилося в дерево багато комах-деревоточців.
Г Під час сильної пожежі.

7. З чиїм приходом почалося радісне життя у дуба?
А З прильотом бджолиного рою.
Б З приходом пастушків.
В З приходом їжачої родини.
Г З приходом лиса.

8. Кого називав «закоцюбликами» автор тексту?
А Жителів дупла.
Б Метеликів, мух, комарів.
В Сонечок, равлика.
Г Качку з каченятами.

9. Продовжити речення: Цього літа дуб страшенно здивований: у гущавині його гілля з’явилася…
А Куниця.
Б Шкідливі попелиці.
В Небачена істота.
Г Білочка.

10. Коли соня перебралась у міцне гніздо?
А З холодами.
Б Рано восени.
В Рано навесні.
Г Восени.

11. Який художній засіб використано автором у реченні: Він (дуб) урятував тоді життя молодому винищувачеві танків?
А Епітет.
Б Метафора.
В Гіпербола.
Г Алегорія.

12. Розташувати пункти плану відповідно до хронології подій у тексті.
1 Радість у житті дуба.
2 Поранення дуба.
3 Кремезний дуб.
4 Виникнення чималенького дупла.
5 Зміна жителів дуба.
6 Пастушки — нова біда для дуба.

Ключ

Номер завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Правильні відповіді	Б	Г	В	Б	А	Б	А	Б	В	Б	Б	3, 4, 2, 1, 6, 5
Кількість балів	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1

VІІІ. Домашнє завдання
Виписати 5–6 прислів’їв про тварин. Пояснити правопис ужитих іменних частин мови, указати на їх граматичні ознаки.