Тематична контрольна робота «Прикметник як частина мови» (тестові завдання). Контрольне аудіювання тексту-розповіді наукового стилю, українська мова
Хід заняття Тематична контрольна робота «Прикметник як частина мови» (тестові завдання). Контрольне аудіювання тексту-розповіді наукового стилю, українська мова
IV. Виконання завдань тестового характеру за варіантами
Варіант 1
1. Знайти правильне твердження:
а) прикметники змінюються за родами і числами;
б) прикметники змінюються за родами, відмінками і числами;
в) прикметники змінюються за відмінками і числами;
г) прикметники змінюються за групами, відмінками і родами.
2. Не можуть утворювати ступені порівняння:
а) якісні прикметники;
б) відносні;
в) присвійні;
г) відносні і присвійні.
3. Знайти рядок прикметників, у відмінкових формах яких допущені помилки.
а) На ріднім, на давньому, на яснолицьому;
б) життьовий, тіньовий, замшевий;
в) помаранчевий, ясеновий, дощовий;
г) кварцевий, гайєвий, почуттєвий.
4. Утворити вищий і найвищий ступені порівняння від прикметників смачний, великий.
5. Утворити від слів дорога, мова прикметники всіма можливими способами. Розібрати новоутворені слова за будовою.
6. Увести в речення слово молоді так, щоб в одному воно було іменником, а в другому — прикметником.
7. Зробити морфологічний розбір виділеного прикметника у реченні Широченний простір дніпровської повені розкривається перед очима (В. Собко).
Варіант 2
1. Знайти правильне твердження:
а) відносними називаються прикметники, які виражають ознаку, що виявляється в більшій чи меншій мірі;
б) відносними називаються прикметники, що виражають належність предмета людині;
в) відносними називаються прикметники, що виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не виявляється в більшій чи меншій мірі;
г) відносними називаються прикметники, що виражають ознаку безпосередньо.
2. До м’якої групи належать прикметники, які:
а) закінчуються на м’який знак;
б) закінчуються на пом’якшений приголосний;
в) у кінці основи мають м’який приголосний;
г) у кінці основи мають твердий приголосний.
3. Знайти рядки прикметників, у відмінкових формах яких допущені помилки.
а) Палацевий, яблуновий, вишневий;
б) на давнім, плюшевий, бойовий;
в) аличовий, взірцьовий, радієвий;
г) лицьовий, миттєвий, маршовий.
4. Утворити вищий і найвищий ступені порівняння від прикметників гарний, низький.
5. Утворити від слів пісня, сніг прикметники всіма можливими способами. Розібрати новоутворені слова за будовою.
6. Увести в речення слово худорлявий так, щоб в одному реченні воно було іменником, а в другому — прикметником.
7. Зробити морфологічний розбір виділеного прикметника в реченні І ліс, і моріжок мені здавались чарівними.
Оцінювання тестових завдань: 1—3 — по 1 балу, 4 — 2 бали, 5 — 3 бали, 6 — 2 бали, 7 — 2 бали.
V. Проведення контрольного аудіювання тексту-розповіді наукового стилю
Сприймання на слух учнями незнайомого тексту від початку до кінця
ТРАДИЦІЙНИЙ ОДЯГ
Формування українського народного одягу — цього яскравого й самобутнього культурного явища — відбувалося протягом багатьох століть. Ще за часів Київської Русі значного розвитку набули ткацтво та різноманітні ремесла, які мають безпосереднє відношення до створення одягу. Відтоді кожна епоха накладала відбиток на традиційне вбрання, і можна з упевненістю твердити, що особливості костюма являють собою одне з важливих джерел вивчення етнічної історії населення України, його соціальної структури, естетичних поглядів та уявлень тощо.
Загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу та численних доповнень до нього є декоративна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва матеріалів для одягу, створення його різноманітних форм, володіння багатьма видами й техніками опорядження та оздоблення. Водночас народному одягу притаманна значна варіативність. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров’я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні та декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця ХІХ ст. зберігали давні локальні особливості, а також способи носіння й об’єднання всіх елементів одягу в повний, завершений комплекс убрання.
Основні елементи українського народного одягу мають давньо-слов’янське походження і беруть свої витоки з культури Київської Русі. Це домоткані тунікоподібні сорочки, поясний одяг у вигляді прямокутної орнаментованої смуги тканини, вузькі полотняні чоловічі порти, рушникоподібне жіноче головне вбрання, плетені й ткані пояси та ін.
В українському традиційному вбранні кінця ХІХ — початку ХХ ст. поряд із збереженням давніх місцевих ознак простежуються й пізніші нашарування, пов’язані насамперед з історичною долею різних земель України. Так, одяг населення Правобережжя зазнав помітного впливу польсько-литовської, Лівобережжя — російської культури. Велике значення мало й те, що через Україну йшло інтенсивне та постійне торговельне й культурне спілкування країн Сходу та Заходу. Виникнення Запорозької Січі, специфічні політичні умови, в яких опинилася Україна в ХVІ—ХVІІІ ст., взаємні контакти з сусідніми народами — усе це зумовило своєрідність формування української національної культури, і зокрема культури вбрання. Стильові особливості західноєвропейського ренесансу та з часом бароко проникають у художній світ України, отримуючи місцеву інтерпретацію в одязі. Завдяки своїм самобутнім рисам традиційний костюм українців був певною позначкою належності людини до тієї чи іншої верстви суспільства, мав досить широку й складну семантику, символізуючи, крім етнічних, регіональних чи соціальних ознак, вік і стать людини, її сімейний стан тощо.
Найстійкішим щодо збереження традицій був одяг сільського населення. Багато його різновидів широко побутували до початку ХХ ст.
За способом виготовлення одяг українців, як і інших народів, розподіляється на шитий і нешитий. Останній, давніший, виготовляється з одного або декількох шматків матеріалу, огортає стан. Драпірується в різні способи, утримується на тілі за допомогою зав’язок, булавок, поясів. Деталі шитого одягу скріплюються швами. Він може бути глухий або розпашний, різний за кроєм. За розташуванням на стані людини одяг в основному розподіляється на натільний, нагрудний та стегновий (поясний). Одяг також буває верхній та нижній. Останній розподіл залежить від кліматичних та сезонних особливостей, а також від традицій носити певний набір одягу в хаті чи на вулиці, у будень чи на свята тощо (З ілюстративного етнографічного довідника, 497 сл.).
Виконання завдань тестового характеру за змістом тексту
1. Протягом якого часу відбувалося формування українського народного одягу?
а) Кількох десятиліть;
б) кількох століть;
в) багатьох століть;
г) двох століть.
2. Що є одним із найважливіших джерел вивчення етнічної історії?
а) Особливості побуту;
б) археологічні розкопки;
в) особливості літературної спадщини;
г) особливості костюма.
3. Що є загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу?
а) Декоративна мальовничість;
б) колір;
в) різноманітність декору;
г) різноманітність фасону.
4. До кінця якого століття традиційний український костюм зберігав давні локальні особливості?
а) XVII;
б) XVIII;
в) XIX;
г) XX.
5. Яке походження мають основні елементи українського народного одягу?
а) Давньотрипільське;
б) давньослов’янське;
в) давньотюркське;
г) давньогрецьке.
6. Впливу яких сусідніх держав зазнав одяг населення Правобережжя?
а) Польсько-литовської держави;
б) Молдавсько-румунської держави;
в) Польсько-вірменської держави;
г) Росії.
7. Яке військове поселення значно вплинуло на культуру вбрання?
а) Спартанське поселення;
б) загони Махна;
в) Олешківська Січ;
г) Запорозька Січ.
8. Які західноєвропейські напрями в стилі одягу проникають у художній світ України?
а) Декаданс і футуризм;
б) ренесанс і бароко;
в) модернізм і постмодернізм;
г) готика.
9. Одяг людини символізував:
а) релігійні вподобання;
б) ремесло;
в) статус у суспільстві;
г) індивідуальний смак.
10. Одяг якої верстви населення не зазнав змін?
а) Сільського населення;
б) інтелігенції;
в) панів;
г) духовенства.
11. На які види щодо розташування на людині розподіляється одяг?
а) Глухий, розпашний;
б) натільний, нагрудний;
в) верхній, нижній;
г) шитий, нешитий.
12. Визначити, які стильові особливості характерні для цього тексту:
а) уживання слів у переносному значенні;
б) художня образність;
в) офіційність, точність;
г) емоційність, невимушеність, достовірність.
Варіанти правильних відповідей до тестових завдань
Виписати з твору художньої літератури опис природи. Розібрати три прикметники як частину мови.
Тематична контрольна робота «Прикметник як частина мови» (тестові завдання). Контрольне аудіювання тексту-розповіді наукового стилю, українська мова
Повернутися на сторінку Українська мова