ЧЕРГУВАННЯ [О]-[А], [Е]-[І], [Е]-[И] В ДІЄСЛІВНИХ КОРЕНЯХ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ЧЕРГУВАННЯ [О]-[А], [Е]-[І], [Е]-[И] В ДІЄСЛІВНИХ КОРЕНЯХ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ ЧЕРГУВАННЯ [О]-[А], [Е]-[І], [Е]-[И] В ДІЄСЛІВНИХ КОРЕНЯХ, УКРАЇНСЬКА МОВА

III. Генералізація знань (відтворення теоретичних відомостей)

Творче спостереження над мовним матеріалом

Розглянути таблицю. Які чергування голосних можуть відбуватися у дієсловах? Сформулювати правила чергування і навести приклади. Доповнити ряд прикладів власними.

Чергування голосних у дієслівних коренях
Чергуються голосні	Вживається	Умови вживання	Приклади
[о] — [а]	[а] [і]	Перед наголошеним суфіксом -а-	Котитися — кататися
[е] — [і]	[и]	Перед наголошеним суфіксом -а- і -ува-	Берегти — зберігати Чесати — зачісувати
[е] — [и]		Перед наголошеним суфіксом -а- у префіксальних дієсловах перед [р], [л]	Завмерти—завмирати Жерти — пожирати

Коментар. При зміні слів та творенні нових слів голосні звуки можуть замінювати один одного, тобто чергуватися. Так утворюються різні варіанти одного й того ж кореня.

Буква а пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом -а- (-я-): скочити — скакати. Буква і пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом -а- (-я-): вимітати, згрібати. В окремих словах вимовляється звук [і] і пишеться буква і також перед суфіксом -ува-(-юва-): викоренити — викорінювати. У деяких дієслівних формах звук [е] випадає і чергується зі звуком [и]: терти — тру — витирати. Буква и пишеться в префіксальних дієсловах після букв, що позначають приголосні звуки перед [р], [л] і наголошеним суфіксом -а- (-я-): беру — збирати, стелити — застилати.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Колективна робота над текстом

Прослухати текст. Дібрати інший заголовок. Визначити основну думку. До якого типу мовлення цей текст належить? Довести своє твердження.

КВІТНЕВА ЛАСТІВКА ДЕНЬ ПОЧИНАЄ, А СОЛОВЕЙ КІНЧАЄ

Якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: кланяється їй низько, стелить шовковий килим під ноги, заплітає довгу косу, прикрашаючи її щедро барвистими квітами.

Четвертий місяць року в давнину в Україні йменувався березнем. Лише у XVI столітті в літературній мові з’явилося сучасне означення «квітень». Але найактивніше почала вживатися ця назва лише на початку XX століття, а попередня з часом відмирала.

Письменники послуговувалися переважно словом «апріль» од латинського «апріліє», чи ще давнішого «апрілюм» або «апрікус», себто «сонячний». Одначе найпершою давньоруською назвою, як засвідчують історичні джерела, був «цвєтєнь». Подібні паралелі є і в інших слов’янських народів. У болгар — «цветник», чехів, словаків — «кветень», поляків — «квєцєнь», сербохорватів — «цвьотань». У білоруській мові закріпилася назва «красавік».

У різних регіонах України користувалися діалектними накличками. У західних областях в активному вжиткові був «квітень», на Поліссі — «краснець». Зустрічаються й інші — «лукавець», «снігогін», «дзюрчаль-ник», «водолій» тощо. А є в народі ще не менш цікава накличка — «ле-лечник». Ви, напевно, здогадалися: мова йде про найшанованішу в нашого народу птицю — лелеку, яка долаючи далекі відстані, приносить на своїх крилах весну. Недарма в народі кажуть: «У квітні прилетів лелека — весну приніс він нам здалека» (За В. Скуратівським).

Вибрати з тексту спільнокореневі слова до дієслів клонитися, застилати, плести, вмерти, літати. Утворити від них пари. Підкреслити голосні, що чергуються, виділити корені. В одному слові з кожної пари позначити суфікс і наголос.

Пояснити лексичне значення слова накличка. У разі потреби звернутися до тлумачного словника.

Прочитати народні прикмети. Які з них вам відомі?

1) У березні поскачи, а в квітні пограй, то дідька восени пектимеш коровай.

2) Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, а трохи літа.

3) У квітні ластівки літають — ясну годину обіцяють.

4) У квітні ранковий туман котиться низом — травень сонячний буде.

5) Туман стелиться по воді — на ясну погоду, піднімається вгору — на сумну негоду.

6) У квітні галки сідають на верхів’я дерев — до тепла, а всередині збираються — на мороз.

Виписати слова, в яких відбувається чергування. Дібрати до кожного спільнокореневе слово. З’ясувати вид чергування.

Зразок. Схопити — хапати ([о] — [а]).

Творчі завдання

1. Прочитати слова каток (ковзанка), коток (пристрій); богатир (силач), багатир (багач). Пояснити їх значення. Запам’ятати написання.

Усно скласти речення із цими словами.

2. Які квітневі свята ви знаєте? Коли і як вони святкуються? Прочитати речення і розказати про ці свята своєму товаришу.

1) На Хризанта (1 квітня) люди спостерігали: якщо вода витікає шумливо, то повинні бути густі трави, а тихо — кволі.

2) Із особливою пошаною українці ставилися до Благовіщення (7 квітня). У цей день не працювали, навіть коси не плели. Існує повір’я: «На Благовіщення птиця гнізда не в’є».

3) На Радіона (21 квітня) вилазить із землі всяке гаддя, але його не можна зачіпати, бо «Хто побачить гадюку і вб’є, той три дні буде плакати».

4) На Зосима (30 квітня), захисника бджіл, пасічники тричі обходили пасіки зі страсною свічкою і святою водою, скроплювали нею всі вулики, що берегло бджіл від напасників (За В. Скуратівським).

Змінити виділені слова так, щоб у них відбулося чергування. Простежити умови цих чергувань.

Пояснювальне письмо

Списати слова, вставляючи пропущені букви. Позначити орфограми. Усно пояснити вибір написання.

Допом..гати, розпл..тати, відм..рати, підб..рати, вит..кати, вим..гати, вх..пити, ск..чити, зач..пати, вим..сти, застр..лити, відб..ріть, підп..рати.

VІІ. Домашнє завдання

Скласти діалог з товаришем про квітень (5—6 реплік), використовуючи по одному слову з кожної поданої пари слів. Пояснити правила чергування голосних звуків у дієсловах.

Берегти — зберігати, гребти — загрібати, плести — заплітати, простерти — простирати, шептати — нашіптувати, текти — протікати.