УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ. ПРИЙМЕННИК ЯК ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ, УКРАЇНСЬКА МОВА

УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ. ПРИЙМЕННИК ЯК ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ. ПРИЙМЕННИК ЯК ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ІІІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

Вибіркова робота з елементами аналізу

До поданих сполучень слів дібрати з довідки синонімічні фразеологічні звороти. Виділити іменники з прийменниками. Назвати смислові відношення, виражені за допомогою прийменників, і відмінки іменників.

Просто неба, пустий гаманець, як хлющ, зводити кінці, як вітром здуло, не за горами, обоє рябоє.

Довідка: перебиватися з хліба на воду, з одного тіста, до останньої нитки, під носом, як крізь землю провалитися, під відкритим небом, вітер у кишенях.

З виділеними фразеологізмами скласти речення. З’ясувати синтаксичну роль сталих зворотів.

Рефлексія на рівні розуміння (взаємоперевірка)

Прочитати мовчки текст. Дібрати заголовок. З’ясувати стиль і тип мовлення. Списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Назвати пунктограми.

Почуття любові до Батьківщини починається з невеличких справ на загальне добро власного міста містечка села вулиці двору. Країна не може жити без участі громадян у вирішенні загальних справ. Громадська діяльність передбачає що людина робить щось важливе й корисне поза межами власної домівки основного місця роботи або школи. Це робити не обов’язково. Ніхто не примушує вас до таких дій але виявляючи власну активність виконуючи щось на добровільних засадах ви можете змінити життя навколо себе на краще (О. Данилевська).

Виділити в тексті прийменники. З’ясувати, з якими формами відмінків вони вживаються. Визначити синтаксичну роль прийменниково-іменникових сполучень.

ІV. Виконання системи завдань пізнавального характеру

Дослідження-відтворення

Списати, розкриваючи дужки. З’ясувати, на які відмінки вказують прийменники. Виділити відмінкові закінчення іменників і займенників.

Інтерес людини (до) своє власне ім’я; людина живе (в) суспільство; свідоцтво (про) народження; право (на) ім’я зберігається (за) людина; найменування людей пов’язане (з) історія; допомогти (у) вибір імені; розповідь (про) своє прізвище; прізвище походить (від) назва птаха; прізвище (із) суфікс; частина прізвищ спільна (для) слов’янські мови; частина прізвищ утворилася (від) імена; частина прізвищ указує (на) національність.

Моделювання словосполучень

Утворити словосполучення з поданими іменами, використавши прийменники з довідки. Визначити головне й залежне слова. Указати на відмінок іменників, ужитих з прийменниками.

1) Марічка, Оксана. 2) Михайло, Андрій.

Довідка: без, до, замість, назустріч, з, за, перед, про.

З’ясувати, з якими прийменниками залежне слово може стояти в різних відмінках.

За зразком утворити словосполучення, використовуючи подані прийменники й ураховуючи зазначені відмінки.

Зразок. Брати приклад з батька (Р.в.). Відпочивав з місяць (З.в.). Зустріч з актором (О.в.).

42

Визначити, у яких словосполученнях можна замінити прийменники синонімічними. Чи зміняться при цьому смислові відношення й відмінок іменників?

«Ти — редактор»

Прочитати народні вислови. Списати, вставляючи замість крапок прийменники (префікси) у або в. Пояснити їх уживання.

1) …господарстві, як… млині: ..се щось туркоче.
2) …дощ хату не покривають, а …погоду й так не капає.
3) Він ані… воді не ..тоне, ані… огні не згорить.
4) …своїм дворі ..сяк хазяїн.
5) …чужім оці бачить зразу, … своїм — ні разу.
6) Голка маленька, та …морі до самого дна добирається.
7) Гуде, немов чотири вітри …лісі.
8) Гуде, як вітер… порожній димар.
9) Два борсуки …одній норі не …живуться.
10) Краще …латанім, ніж …хапанім (Нар. творчість).

Розібрати за будовою виділені слова.

Коментоване письмо з обґрунтуванням

Записати прислів’я, добираючи з дужок потрібний варіант прийменника з. Обґрунтувати за допомогою правил милозвучності свій вибір.

1) (З, із, зі) своєї печі дим солодкий.
2) (З, із, зі) чужого коня перемоги.
3) (З, із, зі) письма слова не викидають.
4) (З, із, зі) глибокої криниці — студена водиця.
5) Звичка, що ввійшла в характер (з, із, зі) відро молоком матері, вийде тільки (з, із, зі) душею.
6) Дощ іде, як (з, із, зі) відра ллє, а (з, із, зі) стріх біжить, як цівкою.
7) Дружи (з, із, зі) розумним — не будеш дурнем.
8) Додому ворота широкі, а (з, із, зі) дому — вузькі (Нар. творчість).

Виписати словосполучення «дієслово + іменник з прийменником з». Указати на те, з якими відмінками іменників уживається прийменник з(із, зі).

Матеріал для вчителя. Для милозвучності мовлення в українській мові вживаються варіанти окремих прийменників, наприклад: у — в, з — зі — із. При цьому слід дотримуватися таких правил:

У — вЗ — із — зі
1. Прийменник у вживається:

а) між приголосними (запитав у Василя);

б) на початку речення перед приголосним (У Дмитра карі очі);

в) перед в, ф, льв, св, тв, хв (у Львові);

г) після паузи, що на письмі позначається комою, двокрапкою, тире або іншим розділовим знаком (Це було … у Києві).

2. Прийменник в уживається:

а) між голосними (думки в Андрія);

б) після голосного перед більшістю приголосних (спитати в батька)

1. Прийменник з уживається:

а) перед голосним незалежно від закінчення попереднього слова (Василь з Оксаною, Микола з Олесем);

б) перед приголосним, якщо попереднє слово закінчується голосним (Дарина з Кирилом).

2. Прийменник із уживається переважно перед з, с, ц, ч, ш, щ та між групами приголосних (разом із сусідами, виготовити із шовку).

3. Прийменник зі вживається перед сполученням приголосних спочатку слова (в руках зі зброєю, вийти зі школи)

Вибіркова робота з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. З’ясувати тип мовлення. Виписати сполучення слів з прийменниками у(в), з(із, зі). Пояснити їх уживання.

Кожен із нас зі своїм іменем має прожити життя, і всі наші звершення, усі наші діла, хороші й погані, стають відомі людям через наше ім’я — прив’язуються до нього. Ім’я, яке дають нам при народженні, — нехай випадкове, нехай не дуже вдале, нехай навіть нелюбе — міцно приростає до нас на все життя, стає невіддільним, зливається з нами.

Наші імена — це ще й та жива нитка, яка зв’язує нас із нашим родом і нашим народом, з нашою землею, культурою, мовою. Іменем людина пов’язується з сьогоденням, у якому є всі можливості заслужити собі добре ім’я.

Тому до свого імені, до імен інших людей, до імен узагалі слід ставитися з повагою, пам’ятаючи, що повага до імені є повагою до особистості, до людей, які вибирали це ім’я, до традицій свого народу і норм суспільства (А.Коваль).

Заповнити таблицю. Дослідити, з якими відмінками іменників і займенників уживаються прийменники в тексті.

ВідмінкиПриклади
Родовий відмінок
Давальний відмінок
Знахідний відмінок
Орудний відмінок
Місцевий відмінок

V. Підсумок

Експрес-опитування

1. З якими частинами мови ніколи не вживаються прийменники? Чому?

2. Які прийменники можуть виступати в ролі префіксів? Навести приклади.

3. Які прийменники є найбільш частотними в українській мові?

4. З якими відмінками прийменники не вживаються? Чому?

5. Які смислові відношення виражають прийменники у словосполученнях працювати в бібліотеці, дізнатися про свято, кожен із нас? Які ще відношення можуть виражати прийменники разом із відмінюваними словами?

6. Чи можуть бути прийменники синонімічними й антонімічними? Навести власні приклади.

7. Які прийменники-синоніми виступають як засіб милозвучності мови? Назвати правила їх уживання.

VІ. Домашнє завдання

Скласти розповідь про ваші обов’язки в родині, дотримуючись правил милозвучності при вживанні прийменників у — в, з — зі — із.

УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ. ПРИЙМЕННИК ЯК ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова