ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М'ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Робота над текстом (навчальне читання вголос)

Прочитати вголос текст.

ПАСКА

Великдень (Великий день), або Паска, є найурочистіше церковне свято. «Паска» — слово єврейське і означає «визволення», «рятунок».
Свято це вставлене у пам’ять воскресіння розп’ятого на хресті Ісуса Христа. Після введення християнства на Русі Великдень злився з весняним святом стародавніх слов’ян. Паска відзначається після першого весняного новолуння у неділю, яку називають Світлою.

У пасхальну суботу пізно ввечері народ збирався біля церкви. Існувало повір’я: хто засипав у цю святкову ніч, той просипав своє щастя. Опівночі починалося богослужіння. Потім виносили плащаницю — полотнище із зображенням тіла Христа в труні, і відбувався хресний хід навколо церкви. На світанку всі приносили для освячення пасхальний хліб, крашанки, сало, ковбаси і поспішали додому, де відбувалося урочисте родинне розговіння (З календаря).

Дати відповіді на запитання до тексту:

1) Що відображає заголовок — тему чи основну думку висловлювання?

2) Що таке плащаниця?

3) Що нового ви дізналися про святкування Великодня?

Виписати з тексту слова з подвоєнням приголосних. Пояснити написання за допомогою правил, вивчених у початкових класах.

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення орфографічних умінь з теми

Робота з опорною таблицею

Учням пропонується узагальнити вивчене з теми «Подвоєння приголосних» у початкових класах і знайти нові теоретичні відомості. (Див. додаток)

Лексико-орфографічна робота

1. Записати слова під диктовку. Пояснити за допомогою правил умови подвоєння приголосних.

Наддніпрянщина, піддашшя, безсистемністю, заполоччю, напруженість, юннати, юністю, дерев’яний, орлиний, вощаний, окаянний, рахманний, спросоння, виллємо.

2. Пояснити значення виділених слів за словником (вощаний — просочений воском, зроблений з воску; заполоч — кольорові бавовняні нитки для вишивання; рахманний — смирний, тихий, спокійної вдачі).

3. Увести виділені слова у речення з прямою мовою.

4. Прочитати уривок з твору усної народної творчості. Вставити пропущені букви. Аргументувати свій вибір. З’ясувати, чому вони римуються. Записати фонетичною транскрипцією виділені слова.

А дівчина та вродлива,
Кароока, чорнобрива.
Ще й волос..я, як колос..я,
Слово скаже, як зав..яже.

Творча робота

Скласти речення за темою «Народні свята українців», використовуючи слова з подвоєними літерами. Ускладнити речення однорідними членами.

1) Прийшла перша Пречиста, стала дівка речиста.

2) Прийшов Спас, готуй рукавиці на запас.

3) Минула Покрова — з’їла полудень корова.

4) Як прийшла Покрова — так і жінка здорова.

5) Похвала похвалить, вербна поставить, а біленька й побілить.

6) На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька.

7) Напередодні масляного сиропусного тижня відзначали м’ясопусну неділю, яку називали «ножковим пущенням». Хоч пузо роздайсь, а Божий дар не зостаньсь.

8) Кво! Кво! Кво! Завтра в нас Різдво!

VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Унаслідок чого можливе подвоєння приголосних?

2. За якої умови відбувається подвоєння приголосних?

3. Правопис яких слів треба запам’ятати?

VIII. Домашнє завдання

1. Вивчити правила вживання подвоєних приголосних у словах.

2. Скласти усну розповідь про святкування народних свят вашою родиною, використовуючи слова з подвоєнням приголосних.

Подвоєння букв, що позначають приголосні звуки

Унаслідок подовження	Унаслідок збігу	У суфіксах прикметників	В іншомовних словах
1) в іменниках середнього роду на —я і похідних словах (дозвілля, збіжжя, узбіччя, каяття)	1) префікс + корінь (оббігати, роззброєний, віддарувати, наддалекий, беззубий, роззуватися)	1) у прикметниках з наголошеним суфіксом —енн-, який указує на збільшену міру ознаки (священний, мерзенний, блаженний)	1) у загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються, крім винятків: білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, примадонна, тонна
2) в орудному відмінку однини іменників III відміни (розкішшю, памороззю, тінню, сіллю, віссю)	2) корінь + суфікс (антенний, осінній, кінний, письменник, охоронник, іменник, істинний, віконниця)	2) у деяких прикметниках (захланний, старанний, притаманний, рахманний)	2) в іншомовних власних назвах подвоєння зберігається (Андорра, Голландія, Будда, Аполлон)
3) у кількох прислівниках (навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння)	3) корінь + постфікс (винісся, пасся, розрісся, піднісся, трясся, але підносься)	3) у прикметниках старослов’янського походження (благословенний, блаженний, священний)
4) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити і в похідних (ллє, ллю, ллєш, виллємо, наллють)	4) основа + основа (військкомат, заввідділом)