НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ: И, І У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ; ПРАВОПИС М’ЯКОГО ЗНАКА Й АПОСТРОФА; ПОДВОЄННЯ БУКВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ: И, І У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ; ПРАВОПИС М’ЯКОГО ЗНАКА Й АПОСТРОФА; ПОДВОЄННЯ БУКВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ: И, І У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ; ПРАВОПИС М’ЯКОГО ЗНАКА Й АПОСТРОФА; ПОДВОЄННЯ БУКВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Орфографічне редагування

Прочитати текст. Знайти помилки, пояснити свій вибір за допомогою правил.

КУПАЛА

Івана Купала — це одне із найважливіших свят наших предків, яке було повязане з літнім сонцеворотом. У деяких місцевостях на україні існував звичай, коли на купала віткочували від багатя колесо — це могло означати поворот світила на зиму. Існувало повіря, що солнце в цей день «грає» на світанку — переливаєця усіма кольорами веселки, занурюєця у воду і знову зявляєця на поверхні (немов купаєця).

IV. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу

Дослідження-пошук

Прочитати. З’ясувати основні ознаки слів іншомовного походження. Аеропорт, імунітет, Фінляндія, екватор, евкаліпт, абрикос, інструмент, шифр, сандвіч, фабрика.

Зіставлення власних думок і теоретичного матеріалу з теми Коментар учителя. Правила написання українських та іншомовних (тобто таких, що недавно запозичені з інших мов) слів часто бувають зовсім різними. Тому для правопису важливо вміти розрізняти їх.

1. Майже всі слова, які починаються з а, е і більшість на і — іншомовного походження: абажур, абрикос, евкаліпт, екзотичний, ідея, історія.

2. В іншомовних словах бувають збіги голосних: біолог, буржуазія, ідеал, океан. В українських — збіги можливі лише на межі префікса і кореня: виорати, наодинці. Таких слів небагато.

3. Іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних: абстрактний, пункт, смокінг.

4. Іншомовного походження всі ті слова, які мають звук ф: фрукт, сифон (за винятком трьох слів: Фастів, форкати, фе).

5. В іншомовних словах не чергуються о, е з і та немає випадних о, е: бетон — бетону (пор. українське дзвін — дзвону), артишок — артишока (пор. кусок — куска). Але є чимало й українських слів, у яких голосні не чергуються і не випадають: тінь — тіні, ліс — лісу, холод — холоду.

6. В іншомовних словах рідко виділяються префікси й суфікси, а корінь може мати три і більше складів: вітамін, галюцинації, гіпотенуза, дисципліна, кандидат. Якщо ж і виділяємо префікси і суфікси, то вони відмінні від споконвічно українських: а-симіляція, ди-си-міляція, екс-порт.

7. Частина іншомовних слів з кінцевим голосним не відмінюється: амплуа, пюре, радіо. Запозичений іменник пальто в українській мові відмінюється: пальта, пальтом та ін.

Спостереження-узагальнення

Прочитати вголос слова іншомовного походження. З’ясувати, чи є відмінності у правилах уживання апострофа, м’якого знака, подвоєння приголосних у словах власне українських й іншомовних?

Браконьєр, монпасьє, Етьєн, пеньюар, Ле Корбюзьє, каньйон, гільйотина, Орок’єта, Х’юрон, п’єдестал, диз’юнкція, ад’ютант, вілла, бароко, хокей, Діккенс, Голландія.

Робота з узагальнювальною таблицею
Зіставити власні думки з теоретичним матеріалом. и, і в словах іншомовного походження

Загальні назви

Власні назви

и

У загальних назвах після дев’яти букв перед приголосним, крім й: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (дипломат, дисидент, шифр). Але є винятки:

1.    У давно запозичених словах навіть після приголосних, що не належать до «дев’ятки», пишемо и: бинт, бурмистер, єхидна, мирт, химера.

2.  У словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, кинджал, кисет, кишлак.

3.  У словах церковного вжитку: єпископ, єпитимія, митрополит

и

1.    Після шиплячих: Вашингтон, Цицерон, Чикаго, Чилі, Шиллер, Йоркшир.

2.  Лише в географічних назвах:

•   з кінцевим -ида, -ика: Антарктида, Мексика;

•   із звукосполученням -ри- перед приголосним: Крит, Гринвіч, Париж.

3.    У ряді інших географічних назв після приголосних згід­но з традиційною вимовою: Аргентина, Бразилія, Китай, Сиракузи, Сирія

I

1.  На початку словадеал, інтернат).

2.  У кінці незмінюваних слів після приголосних (шасі, журі).

3.    Після всіх приголосних перед голосним або дж (пріоритет, тріумф, ревізія, цезій).

Після приголосних, крім «дев’ятки»інарний, мінор, гід, фільтр, кіно, німб)

 

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення орфографічних умінь з теми

Лексико-орфографічна робота

Записати слова під диктовку, пояснюючи за допомогою правил їх написання. Розтлумачити незнайомі слова за допомогою тлумачного словника.

Дисидент, ексклюзивний, пюпітр, нирка, Чилі, Флорида, Сирія, к’янті, вольєр, ін’єкція, рюш, папільйотки, бонна, манна, Міссісіпі, Руссо.

Творче конструювання

До слів іншомовного походження дібрати українські слова-синоні-ми. Увести їх у речення на тему «Моє улюблене народне свято». Аванс, автономія, авторитет, історія, ілюстрація, ілюзія, фантазер, фізкультура.

Довідка: завдаток, самоврядування, вплив, минуле, малюнок, Омана, мрійник, зарядка.

VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати та дати відповіді на питання:

1. Як упізнати слова іншомовного походження? За якими ознаками?

2. Які розбіжності при вживанні м’якого знака, апострофа, подвоєних приголосних є між власне українськими та іншомовними словами?

3. Яких правил слід дотримуватися при написанні власних і загальних назв з и, і?

VIII. Домашнє завдання

1. Вивчити правила вживання м’якого знака, апострофа, подвоєних приголосних, голосних и, і у словах іншомовного походження. До кожного з правил дібрати по 3 приклади.

2. З підручника математики виписати 10—15 слів іншомовного походження. Пояснити їх правопис.

НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ: И, І У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ; ПРАВОПИС М’ЯКОГО ЗНАКА Й АПОСТРОФА; ПОДВОЄННЯ БУКВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова