Урок №2 Статеве розмноження організмів, біологія, 11 клас

Урок №2 Статеве розмноження організмів, біологія, 11 клас

Цілі уроку: ознайомити учнів з різними способами розмноження живих організмів, докладно розглянути способи статевого розмноження, розвивати вміння аналітично мислити, виховувати позитивне ставлення до живих організмів.


Обладнання й матеріали:
таблиці або слайди презентації зі схемами життєвих циклів живих організмів і зображень різновидів нестатевого та статевого розмноження.


Базові поняття й терміни:
статеве розмноження, жіноча стать, чоловіча стать, статеві клітини, сперматозоїди, яйцеклітини, запліднення, гермафродити, роздільностатеві організми, поліембріонія, партеногенез.

 

 

 


Хід уроку №2 Статеве розмноження організмів, біологія, 11 клас

І. Організаційний етап

 

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Чим відрізняються між собою нестатеве і статеве розмноження?

2. Які характерні ознаки нестатевого розмноження?

3. Які способи нестатевого розмноження є у тварин?

4. Які способи нестатевого розмноження є у рослин?

5. Які переваги має нестатеве розмноження?

6. Які недоліки має нестатеве розмноження?

 

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Статеве розмноження — тип розмноження, за якого утворюються спеціалізовані статеві клітини й відбувається статевий процес. Статеве розмноження спостерігається у представників більшості систематичних груп рослинного і тваринного світу. Під час статевого розмноження утворення нового організму зазвичай відбувається за участі двох батьківських організмів (у випадку гермафродитизму статевим шляхом може розмножуватися й однаособина). Під час статевого розмноження відбувається злиття статевих клітин — гамет чоловічого й жіночого організму. Таким чином, новий організм несе спадкову інформацію обох батьків.

Жіноча стать — стать організмів або частин організмів, яка виробляє яйцеклітини. Особина жіночої статі не може розмножуватися статевим шляхом без доступу до чоловічих гамет за винятком партеногенезу. Проте, деякі організми можуть розмножуватися, як статевим шляхом, так і нестатевим шляхом.

Чоловіча стать — стать організмів або частин організмів, яка продукує малі рухливі гамети, що називаються сперматозоїдами. Кожен із сперматозоїдів може злитися з жіночою гаметою, яйцеклітиною, запліднюючи її. Організми чоловічої статі не можуть розмножуватися статевим шляхом, не маючи доступу до принаймні одної яйцеклітини, але деякі організми можуть розмножуватися як статевим, так і нестатевим шляхом.

Статеве розмноження — утворення нового організму за участю двох батьківських організмів. Під час статевого розмноженя відбувається злиття статевих клітин — гамет чоловічого і жіночого організму. Новий організм несе спадкову інформацію обох батьків. Статеві клітини формуються в результаті особливого типу поділу, при якому число хромосом у клітинах, що утворюються внаслідок поділу, у два рази менше, ніж у вихідній материнській клітині. Таким чином, гамети мають удвічі меншу кількість хромосом. В результаті злиття двох гамет кількість хромосом у клітині, що знову утворилася, — зиготі, збільшується у два рази, тобто відновлюється, причому одна половина усіх хромосом є батьківською, інша — материнською. Видами статевого розмноження є партеногенез і самозапліднення.

Статеве розмноження спостерігається у представників усіх типів рослинного і тваринного світу. Воно пов’язане з утворенням особливих статевих клітин: жіночих — яйцеклітин і чоловічих — сперматозоонів (згідно з Міжнародною гістологічною номенклатурою, вживаний раніше термін «сперматозоїд» застосовують для позначення рухливих чоловічих гамет рослин). Для статевих клітин (гамет) характерне одинарне (гаплоїдне) число хромосом. Крім того, вони різняться за співвідношенням об’ємів цитоплазми і ядра (порівняно із соматичними).

Чоловічі статеві клітини — сперматозоїди — зазвичай дуже малі і рухливі. Типові сперматозоїди мають головку, шийку і хвіст.  Головка майже цілком складається з ядра, вкритого тонким шаром цитоплазми. Спереду на головці є гострий, твердий горбик, який сприяє проникненню сперматозоона в яйцеклітину. До складу шийки вхолить цитоплазма, в якій е центріоль (складова частина клітинного центру, або центросоми), мітохондрії та АТФ як джерело енергії для забезпечення руху сперматозоїда. Хвіст сперматозоїда складається з тонких волокон, вкритих цитоплазматичним циліндром; це орган руху. Загальна довжина сперматозоона у ссавців і людини становить 50 — 60 мкм. Кількість сперматозоїдів дуже велика (у ссавців їх упродовж життя дозріває сотні мільйонів).

Жіночі статеві клітини (яйцеклітини) нерухливі і, як правило, більші від сперматозоонів. Зазвичай вони мають кулясту або овальну форму і різну будову оболонок. У ссавців розміри яйцеклітин порівняно невеликі і становлять 100—200 мкм у діаметрі. В інших хребетних (риб, амфібій, плазунів, птахів) яйцеклітини великі. У їхній цитоплазмі міститься велика кількість поживних речовин. У птахів, наприклад, яйцеклітиною є та частина яйця, яку зазвичай називають жовтком. Діаметр яйцеклітини курки становить 3—3,5 см, а страуса — 10—11 см. Ці яйдеклітини вкриті кількома оболонками складної будови (шар білка, підшкаралупова і шкаралупова оболонки тощо), які забезпечують нормальний розвиток зародка.

Гермафродит — організм, що має чоловічі та жіночі статеві органи одночасно. Це є нормою для таких видів, як земляні хробаки і равлики, звичайний для квітучих рослин. Перехресне запліднення є правилом серед гермафродитів, коли батьки виконують чоловічі і жіночі функції одночасно, або функції одної зі статей на якийсь проміжок часу. Псевдогермафродити мають внутрішні статеві органи однієї статі, а зовнішні — іншої. Реальна стать виявляється у зрілому віці, коли нормальна діяльність гормонів змушує функціонувати внутрішні органи.


В одних випадках гермафродити можуть одночасно утворювати як чоловічі, так і жіночі статеві клітини (наприклад, різні види плоских червів). В інших випадках організм спочатку функціонує як особина однієї статі, а через деякий час — іншої (деякі риби, ракоподібні). Як випадкове явище гермафродитизми спостерігається у роздільностатевих тварин, а також у людини.

Статеві клітини формуються в результаті особливого типу поділу (мейозу, або редукційного поділу), за якого число хромосом у клітинах, що утворюються внаслідок поділу, у два рази менше, ніж у вихідній материнській клітині. Таким чином, гамети мають удвічі меншу кількість хромосом. Крім того, статеві клітини відрізняються від соматичних і за співвідношенням об’ємів цитоплазми і ядра. У результаті злиття двох гамет кількість хромосом у клітині, що знову утворилася, — зиготі, збільшується у два рази, тобто відновлюється, причому одна половина всіх хромосом є батьківською, інша — материнською. Особливими способами розмноження організмів, яки виникли на основі статевого способу розмноження, є поліембріонія і партеногенез.

Поліембріонія (від грецьк. поліс — численний і ембріон — зародок) — процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини. Поліембріонія досить поширена серед різних групп тварин (війчасті та кільчасті черви, деякі членистоногі, риби і ссавці). Як постійне явище вона притаманна деяким комахам (наприклад, їздцям) і ссавцям (наприклад, броненосцям). У людини в разі поліембріонії народжуються однояйцеві близнята, які мають ідентичний набір спадкової інформації. Трапляється поліембріонія й у рослин. При цьому в одній насінині розвивається кілька зародків (тюльпани, лілії, латаття, суниці тощо). Додаткові зародки в насінині можуть розвиватися не тільки із заплідненої яйцеклітини, а й з інших клітин насінини.

Партеногенез (від грецьк. партенос — дівчина і генезис — походження) — розвиток нового організму з незаплідненої яйцеклітини. Як і у випадку поліембріонії, за партеногенезу дочірні організми мають ідентичний з материнським набір спадкової інформації. Є організми, в яких партеногенез — єдиний спосіб розмноження (деякі комахи-паличники та прямокрилі). У інших видів, наприклад, у ящірок, існують роздільностатеві та партеногенетичні популяції. У життєвому циклі попелиць і дафній закономірно чергуються покоління, які розмножуються статевим способом і партеногенетично.

Партеногенез за своїми особливостями займає ніби проміжне положення між нестатевим і статевим способами розмноження. З одного боку, новий організм розвивається зі спеціалізованої статевої клітини — яйцеклітини, а з іншого — розвитку дочірньої особини не передує запліднення.

Статевий процес не завжди пов’язаний із процесом розмноження. Так, у інфузорій, статевий процес відбувається шляхом кон’югації, коли вони обмінюються спадковим матеріалом мікронуклеусів. Але розмноження при цьому не відбувається (кількість особин залишається незмінною).

Найголовнішою перевагою статевого способу розмноження є суттєве збільшення генетичного різноманіття нащадків унаслідок комбінації батьківських генотипів. Це сприяє виживанню виду у випадку змін умов існування, хоча й потребує витрат значних ресурсів унаслідок утворення двох статей.

 

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Чим відрізняються між собою нестатеве і статеве розмноження?

2. Які характерні ознаки статевого розмноження?

3. Які приклади статевого розмноження можна навести у тварин?

4. Які приклади статевого розмноження можна навести у рослин?

5. Які переваги має статеве розмноження?

6. Які недоліки має статеве розмноження?

 

V. Домашнє завдання

Вивчити відповідний параграф підручника.

 

Урок №2 Статеве розмноження організмів, біологія, 11 клас

Повернутися на сторінку

Конспекти уроків біологія 11 клас

Комментарии закрыты.