ВІДОБРАЖЕННЯ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ, ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ ЄВРОПИ В ПОЕМІ ДЖ. Ґ. Н. БАЙРОНА «ПАЛОМНИЦТВО ЧАЙЛЬД ГАРОЛЬДА». ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Відображення духовного життя особистості, історії та культури європи в поемі Дж. Ґ. Н. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда». Зарубіжна література

Перебіг заняття Відображення духовного життя особистості, історії та культури європи в поемі Дж. Ґ. Н. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда». Зарубіжна література

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ

Байрон прожив коротке життя, але воно було сповнене очікування великого повороту, що мав змінити весь перебіг тогочасного буття, пошуками свого місця у світі, бурхливими пориваннями. Французький письменник А. Моруа назвав життя поета «дорогою слави й честі». Сам поет полюбляв повторювати фразу: «Я проб’ю собі дорогу до вершин слави, але тільки не безчестям…» Його життя й творчість — краще тому свідчення.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

  • Розкажіть про основні етапи життя та творчості Дж. Ґ. Н. Байрона.
  • Що таке байронізм?
  • Виразно прочитайте вірші поета, прокоментуйте їх.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ

1. Слово вчителя

— Поему «Паломництво Чайльд Гарольда» було опубліковано 10 березня 1812 року. Це одразу прославило ім’я Байрона. Шлях паломництва героя поеми збігається з маршрутом подорожі автора: Португалія, Іспанія, Мальта, Албанія, Греція. Ця подібність, а також збіг цілої низки біографічних деталей у автора й героя, що одразу привернули до себе увагу, дали привід для їхнього ототожнення. Байрон протестував, наполягав спочатку на тому, що це не так, але поступово й сам дедалі більше забував про героя, ведучи оповідь від першої особи. Це особливо помітно в написаних пізніше третій (1816) і четвертій (1817) піснях.
Основний текст поеми, за винятком кількох ліричних вставок (зокрема, знаменитого прощання Чайльд Гарольда з батьківщиною), написаний класичною для англійської поезії спенсеровою строфою. Для Байрона важливими є значеннєві асоціації, що супроводжують цю форму, названу ім’ям її автора Едмунда Спенсера, який уславився різноманітними прийомами архаїзації поетичної мови. Уже самим ім’ям свого героя, що містить середньовічний титул Чайльд (його зазвичай мав молодший нащадок знатного роду), Байрон заглиблює в минуле, у якому герой отримував примарні втіхи: «Любив одну — приваблював любов’ю багатьох» (переклад В. В. Левика). Початок поеми відповідає середньовічній атрибутиці, сповнений архаїзмів, але поет відкидає всю цю бутафорію з початком подорожі, тому що герой мандрує сучасною авторові Європою.
У першій пісні перед читачем постають дві країни: Португалія й Іспанія. З 1807 р. на Піренейському півострові точиться війна, викликана вторгненням французької армії. Байрон поки що не вимовляє імені Наполеона: особистість цієї людини, сучасного героя для нього ще зберігає чарівність. Однак почуття справедливості, що рухає поетом, змушує його стати на бік народів, права яких зганьблено, чиї землі пограбовано, чию кров пролито. Він устигає багато сказати — іноді швидко, іноді захопившись описом. І тоді ми читаємо строфи про героїчну діву Сарагоси або про бій биків, жорстокий і прекрасний — із кров’ю, сонцем, яскравістю барв,— у ньому теж розкривається характер народу: «Ось яким є іспанець!»
Головного героя, ім’ям якого названа поема, поки що не забуто. Не випадково більша частина тексту першої пісні обрамлена двома ліричними вставками: прощання героя і романс «До Інеси». Це підкріплює ілюзію того, що свідомість героя, його душа в усій новизні вражень розкриті перед читачем. Щоб не порушити цю ілюзію, Байрон навіть відмовився від первісного задуму: на місце, де тепер стоїть вставний романс «До Інеси», спочатку передбачалося інше звертання — «Дівчині з Кадиса», гімн дівчині з народу, який оспівує прямий, рішучий характер. Він занадто явно дисонував би з тим розчаруванням, у яке занурений герой і яке лише частково передає характер автора, не вичерпуючи його.
Дистанція між ними справді існує, тому що герой є лише одним із можливих відображень авторського обличчя.
У другій пісні подорож триває Грецією; третя й четверта пов’язані з іншою подорожжю Байрона — з його мандрівним життям в Італії, після того як 25 квітня 1816 року він був змушений назавжди покинути Англію.

2. Словникова робота

Спенсерова строфа — строфа, створена англійським поетом XVI ст. Е. Спенсером у поемі «Королева фей». Для неї властивий п’ятистопний ямб, але останній рядок — із шестистопним ямбом. Має римування за схемою: аба ббв бвв. Зразком спенсерової строфи вважають поему Дж. Ґ. Н. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда».

3. Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

  • Виразно прочитайте та прокоментуйте фрагмент поеми Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда»:

Я й сам би плакав, та, на жаль,
Вже серцем скам’янів.
Жіночі сльози — лиш мана,
Облуди джерело:
Нагляне іншого вона,—
I сліз — як не було.
Не жаль минулого мені,
I море не страшить.
Нема у рідній стороні
За ким мені тужить.

  • Як побудовано першу пісню поеми?
  • У чому полягає причина розчарування й нудьги героя, його розриву з батьківщиною?
  • Як у поемі зображено вищий світ? Які засоби використовує автор у його описі?
  • Коли автор засуджує свого героя та за що?
  • Як змінюється Чайльд Гарольд у другій пісні поеми?
  • Чим автор пояснює зміни, що сталися з його героєм? Які почуття з’явилися в душі Чайльд Гарольда?
  • Які суспільно-політичні події зобразив поет у першій і другій піснях поеми?
  • Що, на погляд героя, заслуговує на повагу в історії, житті тих країн, які він відвідав, а що — на осуд?
  • Що сприяє зціленню та відродженню душі Чайльд Гарольда?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Інтерактивний прийом «Машина часу»

  • Уявіть, що Чайльд Гарольд мандрує тими самими місцями, що й у поемі Байрона, але вже у ХХІ ст. Завершіть речення: «Він бачить, що…».

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Заключне слово

— Спочатку Байрон задумав поему як хроніку, опис подорожі гордого юнака, який багато чим нагадував самого автора, але поступово задум уточнювався й поглиблювався. І ми бачимо не тільки любителя погуляти, порозважатися, а й людину розумну, вразливу, спостережливу, яка болісно сприймає «мерзоти» життя, не знаходить спільної мови не лише із суспільством, а й із самим собою. Розрив із суспільством — характерна риса романтичного героя. І це свідчить про вивищення героя над суспільством, але водночас — і про тягар самотності, на який це вивищення прирікає героя і який герой сам обирає.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: дочитати поему Дж. Ґ. Н. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда» до кінця, уміти переказувати, аналізувати.

Індивідуальне: підготувати виразне читання фрагментів 2-4-ї частин поеми, які найповніше розкривають тему та головні думки твору.

Творче: підготувати оповідь про головного героя твору за планом (план твору: 1) походження, суспільне становище; 2) наука юності Чайльд Гарольда; 3) ставлення автора до героя).

Відображення духовного життя особистості, історії та культури європи в поемі Дж. Ґ. Н. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда». Зарубіжна література

Повернутися на сторінку Зарубіжна література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *