НІМЕЧЧИНА У 1871 – 1900 РР., ІСТОРІЯ

НІМЕЧЧИНА У 1871 – 1900 РР., ІСТОРІЯ

Основні події:

18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії;
1873 р. — утворення «Союзу трьох імператорів»;
1882 р. — утворення Троїстого союзу.
Сер. 80-х рр. ХІХ ст. — Г. Даймлер та К. Ф. Бенц розробили перший автомобіль з бензиновим двигуном.
1887 р. — Г. Р. Герц довів існування радіохвиль.
1895 р. — В.- К. відкрив рентгенівське випромінювання.
1896–1897 рр. — Р. Дізель створив двигун внутрішнього згоряння.

ХІД ЗАНЯТТЯ НІМЕЧЧИНА У 1871 – 1900 РР., ІСТОРІЯ

І. Актуалізація знань

Бесіда за запитаннями

1. Як ви вважаєте, яка з держав — Пруссія чи Франція — була зацікавлена у війні 1870–1871 рр.? Свою відповідь аргументуйте.

2. Як ви вважаєте, які демократичні реформи, проведені в роки Третьої республіки, найбільше вплинули на розвиток країни?

3. Поясніть причини економічного відставання Франції від Великобританії та США наприкінці XIX ст.

4. Назвіть основні напрями зовнішньої політики Франції в XIX ст. Який із них, на ваш погляд, на цей момент був пріоритетним. Чому?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

На карті Європи з’явилася нова держава — Німецька імперія.

До складу Німецької імперії ввійшли 22 монархії, що зберегли автономію, і три вільні міста — Гамбург, Бремен і Любек. Перед Бісмарком та імператором Вільгельмом постала задача створити сильну державу, здатну зберегти свою територіальну цілісність і стати лідером континентальної Європи.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Конституція Німеччини 1871 р.

Метод «Мозковий штурм»

Учні мають актуалізувати свої знання з історії Німеччини.

Передбачувані відповіді:

Пруссія починає боротьбу за об’єднання Німеччини;
війни з Данією та Австрією;
франко-прусська війна;
приєднання території, захоплення Ельзасу і Лотарінгії;
об’єднання Німеччини;
нова держава.

Групова робота

Учитель пропонує учням утворити групи, прочитати документ, відповісти на запитання та заповнити таблицю «Органи державної влади в Німеччині».

Текст 1.

Конституція Німеччини 1871 р.

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 41–43.

«1. Територія союзу складається з держав… (наводиться перелік 22 держав).

3. Для всієї Німеччини існує загальне право громадянства, згідно з яким житель кожної союзної держави… повинен у кожній іншій союзній державі розглядатися як його природний мешканець.

Щодо зарубіжних держав всі німці користуються рівним заступництвом з боку імперії.

3) Визначення системи заходів, ваги і грошової системи; основні положення, що стосуються випуску паперових грошей, гарантованих рухомими і нерухомими цінностями…

7) Загальна охорона німецької торгівлі за кордоном, німецького мореплавання й морського флоту, консульське представництво імперії.

13) Загальне законодавство цивільного права та кримінального судочинства.

14) Армія та військовий флот імперії.

5. Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейхстагом. Згода більшості обох зборів необхідна для ухвалення й набуття чинності імперського закону…

11 . Президентство в союзі належить королю прусському, який носить титул німецького імператора. Імператор є представником імперії в міжнародно-правових відносинах, він від імені імперії оголошує війну й укладає мир, союзні та інші договори з іноземними державами, призначає і приймає послів. Для оголошення війни від імені імперії потрібна згода союзної ради, окрім випадків нападу на імперію або її узбережжя…

12. Імператору належить право відкривати, відстрочувати й закривати союзну раду і рейхстаг…

15. Головування в союзній раді і керівництво його роботою належить імперському канцлеру, який призначається імператором…

18. Імператор призначає посадовців імперії, примушує їх присягати імперії і видає в разі потреби розпорядження про їх звільнення…

20. Рейхстаг обирається шляхом загальних і прямих виборів і таємного голосування…»

Органи державної влади в Німеччині

Органи державної влади в Німеччині
Назва органу влади	Гілка влади	Повноваження
Імператор	Законодавча	Утвердження законів, скликання Союзної ради та рейхстагу, зовнішня політика, головнокомандуючий, призначав вищих чиновників, у тому числі канцлера
Канцлер	Виконавча	Глава уряду
Союзна рада	Законодавча	Утвердження законопроектів, поданих Союзною радою
Рейхстаг	Законодавча	Обговорення проектів нових законів та бюджету

О. Бісмарк: внутрішня і зовнішня політика

Незважаючи на те, що Німеччину очолював імператор Вільгельм ІІ, країною протягом майже 20 років керував Отто фон Бісмарк.

Учитель просить учнів пригадати принципи, якими керувався Бісмарк у своїй діяльності.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний текст параграфа і заповнити таблицю

Внутрішня і зовнішня політика О. Бісмарка

Заходи	Значення
Внутрішня політика
Ліквідація автономних прав окремих монархій	Централізація влади
Фінансова реформа	Прискорення розвитку капіталізму
Військова реформа	Посилення боєздатності армії
1872 р. — «культуркампф»,духівництво позбавлялося права нагляду за школами; священникам заборонено проводити політичну агітацію; запроваджувалася державна реєстрація народження та смерті; громадянський шлюб	Зменшено вплив церкви на суспільство
1878 р. — прийняття «Виняткового закону проти соціалістів»	Заборона діяльності соціалістичних організацій; СДПГ була вимушена перейти на напівлегальний стан
1881–1891 рр. — соціальні закони про пенсійне забезпечення, страхування від нещасних випадків та інші	Німеччина стала державою, яка мала перше соціальне законодавство
Зовнішня політика
1873 р. — підписання договору «Союзу трьох імператорів» (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія)	Ізоляція Франції; Німеччина посіла чільне місце на європейській арені
1879 р. — підписання договору Німеччини та Австро-Угорщини, спрямований проти Росії	Розвал «Союзу трьох імператорів». Початок формування Троїстого союзу
1882 р. — створення Троїстого союзу	Союз Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, початок підготовки до світової війни

Робітничий рух у Німеччині

В умовах економічного зростання в Німеччині відбувається збільшення чисельності робітничого класу, зростає його організованість.

У 1875 р. у Німеччині була утворена Соціал-демократична партія Німеччини.

Робота з документом

Учитель пропонує учням проаналізувати документ і відповісти на питання.

Текст

Ерфуртська програма Соціал-демократичної партії Німеччини Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 43–44.

«Соціал-демократична партія Німеччини висуває в першу чергу такі вимоги:

1. Загальне, рівне, пряме активне і пасивне виборче право під час таємної подачі голосів для всіх громадян імперії, що досягли 20-річного віку, незалежно від статі, під час всіх виборів і голосування…

2. Пряме законодавство, здійснюване народом за допомогою права вносити і відкидати законопроекти… Обрання посадовців народом, їх цивільна і кримінальна відповідальність. Щорічне затвердження податків.

3. Загальна військова підготовка для несення військової служби всіма громадянами. Вирішення всіх міжнародних конфліктів у порядку третейського суду.

4. Скасування всіх законів, що обмежують або пригнічують вільне висловлювання думок і право союзів і зборів.

5. Скасування всіх законів, що обмежують права жінок у публічних і приватно-правових відносинах порівняно з чоловіком.

6. Оголошення релігії приватною справою. Припинення будь-яких витрат суспільних коштів на церковні і релігійні цілі.

7. Запровадження світської освіти.

8. Безкоштовність судочинства та юридичної допомоги. Здійснення судочинства обраними народом суддями. Скасування смертної страти.

9. Безкоштовна лікарська допомога, включаючи допомогу під час пологів і лікування. Безкоштовне поховання.

10. Прогресивний прибутковий і майновий податок.

З метою захисту робітничого класу Соціал-демократична партія Німеччини висуває такі першочергові вимоги:

1. Чинне національне і міжнародне робітниче законодавство на таких підставах:

а) встановлення нормального робочого дня тривалістю не більше восьми годин;

б) заборона праці дітей віком молодше чотирнадцяти років;

в) заборона нічних робіт, за винятком таких галузей промисловості, які вимагають нічної праці за характером самого виробництва, з технічних причин або на користь суспільного блага;

г) безперервний відпочинок не менше тридцяти шести годин на тиждень для кожного робітника;

д) заборона видачі заробітної платні товарами.

2. Імперська організація страхування робітників передати до рук держави за вирішальної участі робітників у керуванні нею».

Запитання

1. Визначте політичні вимоги.

2. Визначте економічні вимоги.

3. Визначте соціальні вимоги.

СДПГ відстоювала, перш за все, інтереси громадян, а не держави. Представники соціал-демократії вважали, що держава існує для забезпечення умов існування громадян. Вони прагнули створити громадянське суспільство, яке понад усе ставитиме вимоги дотримуватися закона. Саме тому на сучасному етапі ідеологія соціал-демократії набула поширення у світі. Так, наприклад, сьогодні в Україні діють Українська соціал-демократична та Соціал-демократична партія України (об’єднана).

Але на той час уряд Німеччини вдався до репресивних заходів щодо соціал-демократів і прийняв проти них Винятковий закон.

Текст

Закон проти суспільно небезпечних прагнень соціал-демократії (витяг)

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 43–44.

«§ 1. Союзи, які переслідують соціал-демократичні, соціалістичні або комуністичні цілі, спрямовані на повалення існуючого державного або суспільного порядку, забороняються.

§ 4. Влада, якій доручений нагляд, уповноважується:

1) бути присутньою на всіх зборах професійних союзів;

2) скликати загальні збори союзів і розпускати їх;

3) проглядати документацію і перевіряти касу союзів, вимагати відомості про їх зв’язки;

4) забороняти виконання рішень, що сприяють намаганням, передбаченим у § 1;

5) доручати виконання обов’язків членів правління або інших керівних органів союзів відповідним особам;

6) брати на себе зберігання каси і завідувати нею.

§ 7. Публічні збори просто неба і ходи вулицями і площами вимагають дозволу поліцейської влади.

§ 11 . Забороняються друкарські видання, мета яких — повалення державного або суспільного ладу».

Запитання

Охарактеризуйте повноваження, які отримувала державна влада щодо робітничих організацій.

Незважаючи на переслідування, соціалісти зберегли свою партію, їхній вплив продовжував зростати.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота з таблицями

Учитель пропонує учням проаналізувати таблиці й відповісти на запитання (Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 73.)

Зростання міського населення в Німеччині
Роки	Всього населення	% сільського населення	% міського населення
1871	41 млн	63,9	36,1
1880	45 млн	58,6	41,4
1890	49 млн	57,5	42,5
1900	56 млн	45,6	54,4
1910	64 млн	40	60

Зайнятість населення в Німеччині у найважливіших сферах діяльності (у %)
Рік	1880	1907
Все активне населення	17 млн чол.	25 млн чол.
Сільське господарство %	42	34
Промисловість %	35	39,7
Торгівля %	8,4	13,3
Державна служба %	6,6	7
Прислуга %	8	6

Запитання

1. Визначте, як економічні зміни вплинули на соціальну структуру Німеччини.

2. Як ви вважаєте, з чим пов’язані ці зміни?

3. Отто фон Бісмарку, належать слова: «Якби у нас не було соціал-демократів, людей, які їх бояться, не існувало б навіть тих помірних успіхів у галузі соціальних реформ, яких ми досягли тепер». Про які успіхи говорить канцлер?

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати помилкові твердження.