Українська культура XVIII ст. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода, історія України
Хід заняття Українська культура XVIII ст. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода, історія України
ІІ . Актуалізація знань
«Дерево дат»
Учні знімають з дерева по одному папірцю з датою, називають подію, яка пов’язана з цією датою, прикріплюють на стрічці часу, визначають століття.
«Аукціон імен»
Учні за бажанням або за викликом вчителя йдуть до дошки, де прикріплені портрети козацьких гетьманів, обирають будь-який портрет і розповідають про гетьманів: Івана Виговського, Петра Дорошенка, Данила Апостола, Івана Скоропадського, Пилипа Орлика (до 10 речень).
ІV. Вивчення нового матеріалу
З давніх часів шанували в Україні освічених людей. Цю традицію не змогли знищити завойовники.
У ХVII–XVIII ст. український народ залишався письменним і постійно прагнув знань.
Де ж можна було здобути освіту на українських землях?
Працюємо з історичним джерелом
Прочитати уривок з історичного джерела й дати відповідь на запитання.
«Сідати кожен має на своєму певному місці, визначеному за його успіхи: котрий більше знає, сидіти буде на першому місці, хай би й найубогішим був; котрий менше знати буде, має сидіти на гіршому місці. Багатий над убогим в школі нічим не має бути вищий, тільки самою наукою… Учитель повинен вчити і любити всіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт убогих, і які ходять по вулиці, милостиню просячи, кожен по своїй силі навчатися може» ( Зі статуту братських шкіл).
- Про які права та обов’язки тогочасних учнів та учителів ви дізналися з цього історичного джерела?
Робота в групах
Розділити учнів на 2 групи.
1-а група.
Опрацьовує матеріал про Григорія Сковороду і дає відповідь на запитання.
1. Чому Григорія Сковороду називають мандрівним філософом?
2. Що ви дізнались про його життєвий шлях?
2-а група.
Опрацьовує матеріал про Самійла Величка і виконує завдання до нього.
1. Запишіть у зошитах 2–3 речення, що характеризують Григорія Сковороду та Самійла Величка.
2. Розкажіть 5–6 реченнями про козацького літописця Самійла Величка.
Величними архітектурними пам’ятками залишили про себе пам’ять будівничі тих часів.
Троїцький собор у Новомосковську, церква всіх святих Києво-Печерської лаври, Георгіївський собор Видубицького монастиря у Києві, Чернігівський колегіум, Свято-Преображенський собор у Великих Сорочинцях на Полтавщині, собор Святого Юра у Львові, Андріївська церква в Києві. Доброчинцями й замовниками цих церков і соборів були українські державці — гетьмани, полковники, заможна козацька старшина.
Вправа на розвиток пам’яті
1. Учні розглядають та запам’ятовують архітектурні споруди.
З‑під ілюстрацій витираються або знімаються їхні назви. Проводиться конкурс, хто більш точно згадає назви архітектурних пам’яток.
2. На дошку прикріплюються ілюстрації із зображеннями сучасних споруд (можна використати зображення відомих будівель свого міста чи селища). Порівняти будівлі козацьких часів із сучасними спорудами.
V. Узагальнення та підбиття підсумків
Уявіть, що ви опинилися в Чернігові за козацьких часів. Де та яку освіту ви могли тут здобути?
Українська культура XVIII ст. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода, історія України
Повернутися на сторінку Історія