ІНДІЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ., ІСТОРІЯ

ІНДІЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ., ІСТОРІЯ

ХІД ЗАНЯТТЯ ІНДІЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ., ІСТОРІЯ

ІІ . Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Яка партія очолювала національно-визвольний рух в Індії і міжвоєнний період?

2. Які форми антиколоніальної боротьби мали місце в Індії?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Індія, як колонія Британії, брала участь у Другій світовій війні: 3 млн індійців воювали на фронті.

Під час бойових дій у країні розвинулося машинобудування. Тому Індія сплатила усі борги Британії і вийшла з війни економічно зміцнілою. Однак країна не мала адміністративної єдності через багатоетнічний склад населення Індії, протистояння двох основних релігійних громад — індуїстів, інтереси яких представляв Індійський національний конгрес (ІНК), та мусульман, очолюваних Мусульманською лігою. Усе це заважало згуртуванню населення і послаблювало національно-визвольний рух.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній і зовнішній політиці

Одразу після закінчення Другої світової війни рух протии колоніального панування охопив широкі верстви населення Індії.

Робота зі схемою

Учні заповнюють схему під керівництвом вчителя, опрацьовуючи текст підручника

Поділ Індії

Основи державного ладу, внутрішньої та зовнішньої політики Індії були закладені за прем’єр-міністра Дж. Неру (1947–1964), для якого ідеалом розвитку країни був демократичний соціалізм.

Запитання та завдання

1. Чому на території колишньої британської колонії виникло дві держави — Індія і Пакистан?

2. Назвіть дату здобуття Індією незалежності.

Робота з таблицею в парах

Один з учнів за текстом підручника заповнює колонку «Внутрішня політика», інший — «Зовнішня політика», після чого вони обмінюються інформацією.

Політика Інді ї після здобуття незалежності

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Прискорений розвиток держсектору в промисловості (за рахунок будівництва державою підприємств в металургії, машинобудуванні, електроенергетиці, вугільній і нафтовій промисловості).

Активна підтримка приватного бізнесу, контроль за діяльністю монополій.

Створення сприятливих умов для розвитку національної економіки (за рахунок обмеження доступу іноземного капіталу в країну).

Проведення аграрної реформи (обмеження розмірів феодального землеволодіння, передача землі за викуп орендарям з нижчих каст, заохочення створення кооперативів).

Проведення адміністративно-територіальної реформи у 1956 р. (розмежування за національноюта мовною ознаками)

Дотримання принципу «позитивного нейтралітету», неприєднання до військово-політичних блоків (уряд Індії засудив створення СЕАТО в 1954 р. і СЕНТО в 1955 р.).

У відносинах з іншими країнами застосовували п’ять принципів мирного співіснування «панча шіла» (уперше щодо Китаю):

• взаємна повага територіальної цілісності і суверенітету;

• взаємний ненапад;

• невтручання у внутрішні справи одне одного;

• рівність і взаємна вигода;

• мирне співіснування.

Дж. Неру був одним з ініціаторів Бандунзької конференції 1955 р. і створення Руху неприєднання

На початку 60-х рр. через перебування на території Індії Далай-лами Тибету погіршилися індійсько- китайські відносини. Китайські війська окупували частину індійської території

Після смерті Дж. Неру прем’єр-міністром Індії стає Л. Б. Шастрі, який дотримувався курсу Неру. Але у 1965 р. виникає новий військовий конфлікт з Пакистаном через Кашмір.

Саме тоді, як Індії і Пакистану за допомогою міжнародних політичних сил вдалося владнати ситуацію (в січні 1966 р.), Л. Б. Шастрі несподівано помирає. Новим прем’єр-міністром стає донька Дж. Неру — Індіра Ганді (мала гарну освіту, політичний досвід, в уряді Шастрі була міністром інформації та радіомовлення).

Продовження роботи з таблицею

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Проведення радикальних соціально-економічних реформ:

• націоналізація банків і системи загального страхування;

• передача до рук держави експортної та імпортної торгівлі;

• організація кооперативної торгівлі товарами широкого вжитку у містах і сільській місцевості;

• обмеження діяльності монополій;

• продовження аграрної реформи;

• зменшення податку на невеликі ділянки землі, земельного максимуму;

• скасування пенсій та привілеїв для князів.

Але паралельно із цим:

• запровадження надзвичайного стану (1975), заборона страйків;

• порушення громадянських прав і свобод;

• антигуманні методи розв’язання демографічної проблеми (через примусову стерилізацію)

Активізується співробітництво із СРСР, особливо у військовій сфері.

У грудні 1971 р. Індія розпочинає чергову війну проти Пакистану і доводить її до успішного кінця.

Після цього авторитет Індії на міжнародній арені зростає.

Але за умов енергетичної кризи 1973 р. ця війна гальмує здійснення економічних і соціальних програм.

Економічна ситуація в країні погіршується, формується опозиція уряду І. Ганді

Завдання та запитання

1. Визначте спільні ознаки внутрішньої політики Дж. Неру та І. Ганді. У чому полягали особливості внутрішньополітичного курсу І. Ганді?

2. Визначте основні напрями зовнішньої політики Індії у повоєнний період.

Робота з історичними документами

Із виступу Індіри Ганді по Всеіндійському радіо 20 січня 1966 р.

«Із хвилюванням душі берусь я за розв’язання величезних проблем, що стоять перед нами. Сили та впевненості додають мені вчення, що їх заповіли Ганді та мій батько, а також власна моя безмежна віра в індійський народ. В останні роки, як і в минулому, він продемонстрував прагнення і спроможність впоратися з новими труднощами. На цій традиційній для Індії основі ми здатні протистояти будь-яким випробуванням… Сьогодні я знову повторю клятву вірності ідеям творців нашого суспільства — ідеям демократії та секуляризму, планової економіки і соціального прогресу, миру та дружби між народами».

Запитання

1. Які ідеї були покладені в основу політики І. Ганді?

2. На яких відомих діячів Індії вона посилається і чому?

На виборах 1977 р. Індіра Ганді програла. В ІНК відбувається розкол. І. Ганді створює власну партію — ІНК(І).

В економіці країни назріває критична ситуація, і в 1980 р. І. Ганді знову стає прем’єр-міністром. Але в цей період активізуються сепаратистські тенденції в країні. 31 жовтня 1984 р. І. Ганді була вбитасикхськими екстремістами.

Робота з історичними документами

«Всесвітня історія. Індія»

«Прагнучи створити державу Халістан на території Пенджабу (північно-західної частини Індії), сикхські сепаратисти закликали до розчленування Індії, тероризували населення, вбивали небажаних їм політичних і громадських діячів, провокували зіткнення між різними релігійними громадами. Сикхи організували низку диверсій на залізницях, індійських авіалайнерах. Навесні 1984 р. вони захопили Золотий храм в Амрітсарі, перетворивши його на штаб-квартиру. Операція урядових військ «Блакитна зірка» з очищення храму від терористів не тільки не поставила крапку в розв’язанні пенджабської кризи, а й стала відправним пунктом для її поодальшого трагічного розвитку — убивства сикхськими екстремістами прем’єр-міністра І. Ганді 31 жовтня 1984 р.».

Запитання

У чому суть проблеми сепаратизму в Індії?

Підсумок. Діяльність І. Ганді мала загалом позитивне значення для соціально-економічного розвитку Індії. Проте складність проблем усередині індійського суспільства унеможливила успішне завершення реформ І. Ганді.

Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

У грудні 1984 р. прем’єр-міністром Індії стає син І. Ганді — Раджив Ганді, який спрямував свої зусилля на:

подальше зміцнення єдності країни;
боротьбу проти сепаратистів;
боротьбу проти «старих ворогів» індійського суспільства: бідності, безробіття, неписьменності, хвороб.

До середини 1990-х років в політиці Індії домінував ІНК, яку очолювали представники сім’ї Неру-Ганді. Лише після конфлікту, який посилився після руйнування мечеті Бабрі в Айодге, в країні почали спалахувати серйозні міжетнічні та міжконфесійні конфлікти.

За таких умов відбувається радикалізація індійського суспільства, як наслідок у країні набули популярності крайні націоналістичні партії та рухи. Саме тоді Бхаратія джаната парті (БДП) почала виконувати перші ролі, а її керівникам вдалося об’єднати частину крайньо-правих партій, які під гаслами індуїзації країни намагалися перехопити владу у розгублених консерваторів, яких ще й гризли внутрішні корупційні конфлікти. 1998–2004 рр. БДП очолила уряд та створила більшість в палатах парламенту Індії, а керівником уряду був обраний більш поміркований їх представник — Атал Біхарі Ваджпаї.

Але після нападу на потяг з паломниками в 2002 р. почалася різанина в місті Гуджарат, на яку доволі м’яко відреагували державні структури (подекуди своїми діями ще більше провокуючи конфлікт). Суспільство поступово відходити від крайньо правих ідей. Тому в 2004 р. на парламентських виборах опозиційна тоді партія Національного Конгресу досягла відчутної перемоги під Керівництвом Соні Ганді. Але створивши коаліцію та маючи більшість в парламенті, Соня Ганді відмовилася від поста прем’єр-міністра (через сумну долю своїх родичів на цій посаді). Тому 22 травня 2004 р. Манмохан Сінґх став головою уряду Індії. А в 2009 р. на чергових парламентських виборах Коаліція Об’єднаного прогресивного альянсу на чолі з керівництвом ІНК забезпечила собі підтримку в парламенті, а Манмохана Сінґха було переобрано прем’єр-міністром.

На сьогодні значна частина населення Індії проживає в злиднях, близько половини населення залишається неписьменною, зберігається високий рівень безробіття. Серед соціально-економічних, національних та релігійних залишається актуальною демографічна проблема. Населення Індії щороку зростає на 14 млн чоловік і сьогодні перевищує 1 млрд чол.

Активною залишається зовнішньополітична діяльність країни.

Зокрема, налагоджуються українсько-індійські зв’язки. Протягом тривалого часу українські підприємства традиційно співпрацюють з індійськими кампаніями: на багатьох індійських підприємствах запроваджені й використовуються українські технології, машини та обладнання. Взаємовигідна торгівля між Україною та Індією є важливим фактором зміцнення співробітництва між обома країнами.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Які труднощі мали місце у політичному житті й економічному розвитку Індії у 80–90-ті роки?

2. Які політичні, економічні, національні і зовнішньополітичні проблеми розв’язує Індія на початку ХХІ ст.?

3. Чому, незважаючи на великі поклади корисних копалин в Індії, вона залишається слаборозвиненою країною?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.