РОСІЯ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛ. XVIII СТ., ІСТОРІЯ

РОСІЯ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛ. XVIII СТ., ІСТОРІЯ

Основні дати та події:

1672–1725 рр. — роки життя Петра I;
1700–1721 рр. — Північна війна;
1703 р. — заснування Санкт-Петербурга;
1709 р. — розгром шведів під Полтавою;
1721 р. — прийняття Петром I титулу імператора.

ХІД ЗАНЯТТЯ РОСІЯ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛ. XVIII СТ., ІСТОРІЯ

ІІ. Актуалізація знань

Бесіда за запитаннями

1. Коли виникає поняття «освічений абсолютизм»?

2. Назвіть представників «освіченого абсолютизму»?

3. Дайте характеристику правлінню Фрідріха II.

4. Дайте характеристику правлінню Йосифа II.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Особа першого імператора Росії, Петра як у літературних, так і в наукових працях трактується по-різному. То він постає як визначний діяч, мудрий реформатор, то уособлює зловісну персону в історії Росії, яка розв’язала терор проти власного народу, то характеризується як людина, яка замість царя-батечка стала всевладним государем. Ще у 1905 р. Д. Мережковський у статті «Грядущий храм» порушив питання «Що таке Петро: чудо чи чудовисько?» Цю проблему ми маємо розв’язати під час уроку.

IV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Правління Петра І

Вислови істориків про Петра I.

…Петро навернув росіян до світової цивілізації, але наслідування Заходу призвело Росію до мавпування, а це, у свою чергу, до здичавіння. (М. Карамзін)
…Заслуга Петра I — в усвідомленні безперспективності варварства Московської Русі, але методи Петра гідні осуду: «Батогом і татарами нас тримали у неуцтві, сокирою та німцями нас освічували, і в обох випадках рвали нам ніздрі і таврували залізом». (О. І. Герцен)
…Почувши ім’я Петра Великого, ми в першу чергу згадуємо про його перетворення… (В. Ключевський)
Кого ховаємо? Петра Великого ховаємо. Закотилося сонце землі Російської. (Феофан Прокопович)

Лабораторна робота

Клас розбивається на групи, кожна з яких отримує пакети документів до уроку, які учні використовують як аргументи для позитивної або негативної оцінки діяльності Петра I.

Текст 1.

Економічне становище Росії

1) За весь період діяльності Петра Великого в Росії виникло близько 180 порівняно великих мануфактур, половина з яких належала казні.

Мануфактури і бергколегії залучали до будівництва заводів і фабрик людей всіх чинів і звань.

2) Виплавка чавуну збільшилася з 150 тис. пудів до 800 тис. Росія, що ввозила метал, з 1722 р. почала його експортувати. Уже до кінця 40-х років вона виплавляла чавуну у 1,5 раза більше, ніж Англія, й до початку XIX ст. утримувала світову першість у виробництві металу. Значне зростання спостерігалося й в інших галузях промисловості.

3) Особливо великого значення набув уральський металургійний район. На його заводах відливали та кували гармати, ядра, гранати, рушниці, багнети, якорі, шаблі та ін. Всього за роки роботи цих та інших заводів було виготовлено 300 гармат — удвічі більше, ніж втрачено під Нарвою. Російська армія отримала прекрасну зброю, що певною мірою перевершувала зброю їхніх супротивників. Протягом декількох років Петру вдалося забезпечити армію першокласною стрілецькою зброєю, якою були озброєні далеко не всі армії Європи.

4) За перші п’ять років XVIII ст. у Росії було виготовлено 250 тис. рушниць, 50 тис. пістолетів, 3 500 снарядів, побудовано 56 великих військових кораблів, 85 галер і понад 300 весельних судів.

5) Засновувалися суконні, полотняно-парусні та інші промислові підприємства. За часів царювання Петра I текстильна промисловість була створено наново.

6) Аж до кінця другого десятиріччя XVIII ст. мануфактуру зазвичай будувала казна, перш за все для забезпечення військових потреб. Та й приватна мануфактура працювала під жорстким державним контролем у вигляді численних регламентів, статутів, пільг та обов’язків (у тому числі першочергового виконання казенних замовлень). Посилення боротьби із селянами-втікачами і зростання масштабів промисловості загострило проблему робочих рук, у 1721 р. власникам мануфактури було дозволено купувати для своїх підприємств кріпаків (История СССР. Учебное пособие / Под ред. Б. А. Дацюка. — М.: Мысль, 1973. — Ч. 1. — С. 81–83; Россия в период реформ Петра I. — М., 1973. — С. 27–32).

Запитання

1. Чим був зумовлений вибір напрямів економічної політики?

2. Назвіть причини стрімкого промислового зростання Росії у XVIII ст.

3. Які види мануфактур розвивалися швидше за інші?

4. Чим пояснити той факт, що за часів царювання Петра I текстильну промисловість була створено наново?

Текст 2.

Бюджет Росії 1704 р.

Прибуток — всього — 6 400 132 карбованці

Витрати — всього — 3 515 553

У тому числі:

на палацове господарство –11 6421

на військові витрати — 14 149 832

кавалерію — 41 541

артилерію — 26 3274

озброєння — 93 116

порох і селітру — 694

обмундирування — 99 716

флот — 174 496

будівництво укріплень — 116 763

на дипломатію — 75 042

казенні підприємства — 59 011

фінанси — 32 073

адміністрацію — 12 166

церкву — 29 777

медицину — 11 335

просвіту — 3 786

шляхи сполучення і пошту — 2 267

(Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI — к. XVIII ст. — К.,1998. — С. 168).

Запитання

1. Проаналізувавши наведений документ, назвіть, які галузі фінансувалися найбільше, а які — найменше.

2. Як це характеризує розвиток Росії?

Текст 3.

Реформи Петра Великого

Створив регулярну армію.
Встановив обов’язкове навчання дворянських дітей.
Запровадив масове навчання дворян за кордоном.
Створив новий вид збройних сил — флот.
Запровадив цивільний шрифт.
Домігся виходу до Балтійського моря.
З 1703 року почала виходити перша друкована газета «Ведомости»
Створено перший загальнодоступний театр.
Засновано місто Таганрог.
Створені математичні школи.
Запроваджено нове літочислення від Різдва Христового.
Установив початок нового року з 1 січня.
Створив органи міського самоврядування.
Провів податкову реформу.
Відкрив Морську Академію.
Здійснив грошову реформу.
Збудував Санкт-Петербург.
Заснував Сенат.
Створив «Табель про ранги».
Провів губернську реформу.
Сприяв дослідженню нових земель.
Організував пошук руд і корисних копалин.
Замість наказів було організовано колегії.
Заснував офіцерські військові школи.
Створив Статут військовий і Статут морський .
Запровадив перший російський орден Св. Андрія Первозванного.
Заснував перший музей — Кунсткамеру.
Заснував першу публічну бібліотеку.
Заснував Академію наук.
Увів традицію влаштовувати асамблеї. (Буганов В. И. Петр Великий и его время. — М.: Наука, 1989. — 192 с.)
Наведений перелік реформ Петра І розбийте по галузях: політика, економіка, культура. Зробіть висновок.

Текст 4.

Попередники Петра І

Навіть побіжне вивчення джерел і мемуарів переконує: до Петра Росія зовсім не була відгороджена від решти Європи якоюсь «залізною завісою»…

Вперше збрив бороду батько Івана Грозного Василь III.

Ще Івану Грозному якийсь дяк Тимофіїв дорікав за пристрасть до іноземних лікарів. А перші наймані іноземні солдати (німці) з’явилися в російській армії якраз за Василя III.

Ще Борис Годунов послав п’ятьох молодих дворян вчитися до Англії.

Ще Лжедмитрій I мав намір відкрити в Росії університет за європейським зразком.

А в другій половині царювання Олексія Михайловича іноземні новини починають поширюватися Росією прямо-таки семимильними кроками…

Перші кораблі західного зразка побудовані були саме тоді. Перший театр на західний зразок німець Грегорі організував на Русі за часів царювання Олексія. При дворі з’явилася чимала кількість «іноземних фахівців». Німецький учений Адам Олеарій у своєму «Описі подорожі до Московії» писав: «Його царська величність утримує також, з великими витратами, багато товмачів для різних мов, а також багато інших слуг з німців та іноземців. Особливо багато у нього вищих військових офіцерів, частина яких залишили свою релігію й охрестилися; вони й за мирних часів отримували велику винагороду.

Тут же Олеарій відзначав, що росіяни доброзичливо ставляться до іноземців та їхньої культури, охоче засвоюючи те, що вони вважають за потрібне. «У них вистачає світлих голів для навчання. Між ними трапляються люди дуже талановиті, наділені гарним розумом і пам’яттю».

У Москві на той час іноземці вже відкрили аптеки, де росіяни вчилися фармацевтичної справи й латини.

Сам Олексій Михайлович, як і решта дітей Михайла, з дитинства носив німецьке вбрання. Правда, зійшовши на престол, вимушений був дотримуватися традицій та одягатися «по-дедовськи», а також заборонив носити німецьке вбрання при дворі — але не загалом у Москві.

За вказівкою царя у Посольському наказі почали перекладати іноземні книги з космографії, риторики та фортифікації. Військова реформа на європейський зразок — знову ж таки новина допетровського часу. Ще в 1646 р. князь І. Д. Милославський виїхав до Голландії з дорученням запросити майстрів залізної справи, досвідчених капітанів і солдатів — «чоловік 20 добрих самих вчених». Це й послужило початком для широкого реформування армії.

Розвиток гірської справи і промисловості почався знову ж таки за царювання Олексія Михайловича. У 1666 р. «рудознавці» князі Милорадови шукали поклади срібла на Мезені, а майор Мамкеєв — у Холмогорському повіті. Саме тоді у Невьянську і заклав перші заводи мідеплавильник Тумашев (проте офіційна історіографія приписує цю заслугу Петру) (Бушков А. Россия, которой не было. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1997. — С. 358–360).

Запитання

1. Які нововведення були здійснені попередниками Петра I?

2. Як ви вважаєте, чому всі зміни, що сталися в Росії, історики намагаються приписати Петру I?

3. Визначте ставлення авторів цих документів до Петра I.

4. Чи згодні ви з твердженням автора, що Росію абсолютно ні від чого було рятувати? Свою відповідь поясніть.

Текст 5.

Адміністративна реформа

Створюючи струнку «регулярну систему» державних органів, Петро I прагнув до всебічної та докладної регламентації їхньої діяльності. Для кожної колегії, інших установ розроблявся свій регламент. Ця система регламентів увінчалася Генеральним регламентом, виданим у 1720 р., який встановлював порядок діяльності всіх державних установ. Так з’явився універсальний документ, що ознаменував завершальний етап у становленні бюрократичної системи, формуванні бюрократичної думки епохи Петра I. Основні положення та ідеї Генерального регламенту зберігали своє значення протягом багатьох подальших десятиріч. Відповідно до Генерального регламенту, попри те, що система управління змінювалася, скасовувалися одні установи й виникали нові, робота державних органів і діяльність всіх урядовців імперії організовувалася аж до 1917 р.

На відміну від наказів XVII ст., компетенція колегій була чітко визначена, кожній з них доручалася певна галузь керівництва. Це видно вже з назв колегій. Колегія закордонних справ відала відносинами з іншими державами, замінивши Посольський наказ. Для керівництва армією і флотом створювалися Військова та Адміралтейська (Адміралтейц-колегія) колегії. Юстиц-колегія відала судовими установами, в’язницями, їй підкорялися установи, які займалися оформленням і реєстрацією різного роду операцій, позик, заповітів. Берг-колегія керувала переважно гірською і металургійною промисловістю. У віданні Мануфактур-коллегії перебували головним чином підприємства легкої промисловості. Комерц-колегія відала торгівлею, перш за все зовнішньою. Фінансове управління було розділено між трьома колегіями. Головною з них була Камор-колегія (від нім. Кашшег — тут: палата, державна установа), яка керувала збиранням доходів, податків, податей, мит. Штатс-контор-колегія (букв.: державна контора) відала витратами, керувала касами, звідки видавалися гроші різним установам. Ревізіон-колегія спостерігала за правильністю витрат. Незабаром на додаток до названих тут колегій були створені Головний магістрат, Святійший Синод (Духовна колегія) і Вотчинна колегія, що відала питаннями дворянського землеволодіння (Хрестоматия по истории России: В 4-х т. / Состав. И. В. Бабич, В. Н. Захаров, И. Е. Уколова. — М.: МИРОС — Международные отношения, 1995. — Т. 2. — С. 202).

Запитання

1. Порівняйте адміністративні реформи Івана IV та Петра I.

2. Як на вашу думку, яка з реформ більш прогресивна? Свою відповідь поясніть.

Групи учнів презентують свою точку зору. Учні обмінюються думками по ходу дискусії і визначають, чудом чи чудовиськом був Петро Перший для Росії.

V. Закріплення знань

Історичний диктант

1. Назвіть подію, яку Петро I назвав «матір’ю Полтавської баталії». (Перемога під селом Лісова наприкінці вересня 1708 р.)

2. Хто носив звання «око государево» за часів Петра I? (Генерал-прокурор)

3. Назвіть документ, який у XVIII ст. визначав систему чинів і порядок просування по державній службі. («Табель про ранги», 1722 р.)

4. Назвіть перший жіночий навчальний заклад у Росії. (Інститут шляхетних дівчат при Смольному монастирі у Петербурзі)

5. Як називалася перша в Росії газета? («Відомості»)

6. Яка заборона була накладена на неосвічених дворян? (Одружуватися)

7. Яку назву мали вечори, зустрічі, бали, які проводилися за участі жінок, запроваджені Петром Великим? (Асамблеї)

8. На честь кого Північна столиця отримала свою назву? (Апостола Петра)

9. Коли було видано указ про створення Академії наук? (1724 р.)

10. Назвіть перший російський музей. (Кунсткамера)

11. Назвіть автора відомого підручника з арифметики 1703 р. (Магніцький)

12. Назвіть орган державної влади, створений Петром I, що замінив Боярську Думу. (Сенат)

VІ. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Складіть таблицю «Військові походи і війни петровської доби».

Дата	Подія	Результат	Значення

3. Підготувати повідомлення «Росія та Україна за часів Петра І».