ВИНИКНЕННЯ І РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ» В 40–80-Х РР. ХХ СТ., ІСТОРІЯ
ХІД ЗАНЯТТЯ ВИНИКНЕННЯ І РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ» В 40–80-Х РР. ХХ СТ., ІСТОРІЯ
ІІ . Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. З приводу яких питань виникали суперечності між союзниками на заключному етапі війни?
2. Які рішення були прийняті на Ялтинській та Потсдамській конференціях про повоєнне облаштування світу?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Після закінчення Другої світової війни зміцнилися позиції у світі країн-переможниць, особливо СРСР і США. Почалася боротьба двох курсів — радянського і західного — з питань повоєнного облаштування світу.
Дві найсильніші держави у світі — СРСР і США — після війни намагалися якомога більше розширити зони свого впливу у світі.
Глобальне суперництво цих держав виявилося у гонці озброєнь.
Протистояння відбувалося також у дипломатичній, пропагандистській, зовнішньоекономічній діяльності. Ця конфронтація дістала назву «холодна війна». Вона не переросла в «гарячу» лише тому, що жодна сторона не була впевнена у своїй перемозі.
Із лютого 1946 р. радянська пропагандистська машина розгорнула антизахідну кампанію. Країни Заходу не залишилися у боргу.
У березні того ж року колишній прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль у виступі в американському місті Фултон заявив, що «комуністичний тоталітаризм» замінив собою «фашистського ворога» і планує підкорити світ. За його словами, через усю Європу — від Балтики до Адріатики — пролягла «залізна завіса».
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Виникнення й розгортання «холодної війни». Міжнародні кризи і конфлікти у 40–80-х рр. ХХ ст.
«Холодна війна» — ідеологічне, економічне, політичне, культурне протистояння соціалістичних і капіталістичних країн, насамперед СРСР і США, особлива система міжнародних відносин певного історичного періоду (друга половина 40-х — початок 90-х рр. ХХ ст.).
Передумови «холодної війни»
Співвідношення сил у світі після Другої світової війни змінюється: на міжнародну арену виходять дві супердержави — США і СРСР (головні переможці війни, монополісти ядерної зброї, держави з могутнім економічним потенціалом).
Але ці держави були з різним (антагоністичним) суспільно-політичним ладом, що призвело до конфронтації між ними і формування біполярного світу (так званого «західного», очолюваного США, та «комуністичного» на чолі з СРСР).
Між США та СРСР поступово наростає суперництво за вплив у світі (СРСР намагалися поширити комуністичні ідеї в інших країнах, США — завадити цьому).
Щоб довести свою перевагу, кожна зі сторін втягується в гонку озброєнь (особливо у створенні ядерної зброї). Їх суперництво не вилилося безпосередньо у відкриті військові зіткнення, а набуло форми «холодної війни» — ідеологічного, політичного та збройного протистояння в різних куточках планети.
Робота з таблицями
Учні заповнюють таблиці під час розповіді вчителя.
Етапи «холодної війни»
| Перший етап — 1945–1955 рр. | Розкол світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки: НАТО та ОВД |
| Другий етап — друга половина 50-х —60-ті рр. | Особливе загострення міжнародної напруги (Карибська криза 1962 р.; війна у В’єтнамі 1964–1973 рр.; зведення Берлінської стіни — 13 серпня 1961 р.; «Празька весна» — 1968 р.) |
| Третій етап — 70-ті — перша половина 80-х років | Розрядка міжнародної напруженості, її розвиток і закінчення |
| Четвертий етап — друга половина 80-х — початок 90-х рр. | Перебудова і деідеологізація міжнародних відносин, поступова ліквідація військово-політичного розколу світу й закінчення «холодної війни» |
Складові «холодної війни»
ХОЛОДНА ВІЙНА | Утворення військово-політичних блоків: НАТО і ОВД |
| Регіональні конфлікти: • війна в Кореї 1950–1953 рр.; • війна у В’єтнамі 1964–1973 рр.; • Карибська криза 1962 р.; • війна в Афганістані 1979–1989 рр. | |
| Гонка в галузі космічних досліджень | |
| Економічна війна та взаємна технологічна блокада | |
| Взаємне залякування США та СРСР | |
| Пропагандистська війна | |
| Гонка ракетно-ядерних і звичайних озброєнь | |
| Боротьба розвідувальних служб та здійснення ідеологічних диверсій | |
| Боротьба за вплив у країнах, що розвиваються | |
| 1947 р. — «доктрина Трумена» — доктрина «стримування комунізму» |
Складання таблиці «Ключові міжнародні події цього періоду» здійснюється під час опрацювання тексту підручника.
Ключові міжнародні події цього періоду
Дата | Подія |
| 1945 р. | Створення ООН (для збереження миру та запобігання розв’язуванню нової війни) |
| 1948–1949 рр. | Блокада Західного Берліну (розкол Німеччини та утворення ФРН і НДР). Початок відкритого протистояння США і СРСР в Європі) |
| 1949 р. | Утворення НАТО (Північноатлантичний союз) — військово-політичного союзу західноєвропейських країн і США та Канади (для «стримування комунізму»). У відповідь під егідою СРСР створюється РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги) — політико-економічний союз комуністичних країн Європи |
| 1950–1953 рр. | Війна в Кореї (спроба поширення комуністичного впливу на Сході СРСР в союзі з комуністичним Китаєм). Перша спільна військова операція ООН проти Північної Кореї |
| 1955 р. | Утворення Організації Варшавського Договору (ОВД) — військово-політичного союзу комуністичних держав (у відповідь на прийом ФРН до НАТО), посилення конфронтації двох блоків — ОВД і НАТО |
| 1961 р. | Берлінська криза (завершилася побудовою «берлінського муру»). Загроза збройного конфлікту між СРСР і США |
| 1962 р. | Карибська криза (внаслідок спроби СРСР в ході підтримки кубинської революції змінити баланс ядерних сил). Загроза розгортання збройного конфлікту світового масштабу |
| 1963 р. | Підписання Договору про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах (в атмосфері, космічному просторі і під водою) — початок обмеження гонки ядерних озброєнь |
| 1968 р. | Підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї |
| 1964–1973 рр. | Агресія США в Індокитаї — В’єтнамі |
| 1967 р. | «Шестиденна війна» Ізраїлю проти арабських держав |
Робота з документами
Північноатлантичний Договір. Вашингтон, 4 квітня 1949 р. (Витяг)
«…Договірні Сторони підтверджують свою віру в мету та принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй і своє прагнення житии в мирі з усіма народами. Вони сповнені рішучості захистити свободу, спільний спадок і цивілізацію своїх народів, що засновані на принципах демократії, свободи та верховенства права. Вони прагнуть забезпечити стабільність та добробут у районі північної частини Атлантичного океану. Вони твердо вирішили об’єднати свої зусилля для колективної оборони і для збереження миру і безпеки.
Тому вони домовилися про поданий нижче Атлантичний пакт…
Стаття 5. Договірні сторони погоджуються, що збройний напад проти однієї чи кількох із них у Європі чи в Північній Америці розглядатиметься як напад проти них усіх; і як наслідок, вони згоджуються, що, якщо такий збройний напад станеться, кожна з них… допомагатиме стороні чи сторонам, які зазнали нападу, шляхом негайного вжиття індивідуально чи за згодою з іншими сторонами такої дії, яка видається їм необхідною, включаючи застосування збройної сили, щоб відновити і підтримати безпеку району північної частини Атлантичного океану…»
Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу… Варшава, 14 травня 1955 р. (Витяг)
«Договірні сторони, знову підтверджуючи своє прагнення створити систему колективної безпеки в Європі в результаті ратифікації Паризьких угод, які передбачають створення нового військового угруповання у вигляді «Західноєвропейського союзу» за участі Західної Німеччини, яка ремілітаризується… що посилює небезпеку нової війни і створює загрозу національній безпеці миролюбних держав, переконані в тому, що за цих умов миролюбні держави Європи повинні вжити необхідних заходів для забезпечення своєї безпеки і в інтересах підтримання миру в Європі… вирішили укласти цей Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу…»
Стаття 3. Договірні сторони консультуватимуться між собою з усіх важливих міжнародних питань, що зачіпають їхні спільні інтереси…
Стаття 4. У разі збройного нападу в Європі на одну або кілька держав-учасниць договору з боку будь-якої держави або групи держав, кожна держава-учасниця Договору… надасть державі або державам, що зазнали такого нападу, негайну допомогу, індивідуально і за згодою з іншими державами — учасницями Договору, усіма засобами, які вона вважатиме за потрібне, включаючи застосування збройної сили…»
Запитання і завдання
1. Про що свідчать наведені статті договорів Північноатлантичного союзу і Організації Варшавського Договору?
2. З якою метою були створені військово-політичні союзи за участі СРСР і США? Визначте території, на які поширювався вплив окремих воєнно-політичних союзів.
Спроби роззброєння. Курс на розрядку міжнародної напруженості та його зрив
13 листопада 1968 р. у виступі перед п’ятим з’їздом Польської об’єднаної робітничої партії генеральний секретар ЦК КПРС Л. Брежнєв проголосив «доктрину Брежнєва», у якій йшлося про право переступити через суверенітет країни, якщо виникне загроза заміни марксизма-ленінізма на капіталізм. У промові він заявив: «Якщо ворожі соціалізму сили намагатимуться повернути розвиток деяких соціалістичних країн в бік капіталізму, це стане турботою не тільки тієї країни, але спільною турботою всього соціалістичного табору».
Запитання
- Про що свідчить дане висловлювання?
Передумови розрядки міжнародної напруженості
- Досягнення на початку 1970-х рр. військово-стратегічного паритету (рівноваги) між СРСР і США.
- Негативні наслідки виснажливої гонки озброєнь для економіки провідних держав.
- Загострення соціальних проблем у США внаслідок війни у В’єтнамі.
- Усвідомлення світовою громадськістю, керівниками провідних держав науково обґрунтованого висновку про катастрофічність для життя на Землі будь-якого ядерного конфлікту.
Робота з таблицею
Хроніка розрядки
Дата | Подія |
| 1970 р. | Договір між ФРН та СРСР про непорушність східного кордону ФРН, між ФРН та ПНР |
| 1971 р. | Чотиристороння угода між СРСР, США, Францією та Великобританією про статус Західного Берліна |
| 1972 р. | Договір про непорушність кордонів між ФРН та ЧССР. Радянсько-американська угода про ПРО (протиракетну оборону). Радянсько-американська угода ОСО–1 (обмеження стратегічних озброєнь). Початок нормалізації відносин між США та КНР. Договір про «Основи взаємовідносин між СРСР та США» |
| 1973 р. | Договір про непорушність кордонів між ФРН та ЧССР. Радянсько-американська угода про відвернення ядерної війни. Угода про припинення війни та повернення миру у В’єтнамі, завершення виводу американських військ із країни |
| 1974 р. | Договір про обмеження підземних випробувань ядерної зброї. Підтвердження СРСР та США наміру підписати договір ОСО-2 |
| 1975 р. | Спільний політ радянських космонавтів та американських астронавтів за програмою «Союз-Аполлон» |
Підписання 33-ма державами Європи, США та Канадою в Ґельсінкі Заключного Акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), що закріпив основні принципи взаємин між державами:
Зустрічі держав-учасниць Загальноєвропейської Наради: • Белград — 1977-1978 рр.; • Мадрид — 1980-1983 рр. |
Запитання
1. Наведіть факти, що свідчать про розрядку міжнародної напруженості в 70-х роках і визначте її причини.
2. Чому відносини між СРСР та США визначали основні тенденції у міждержавних відносинах на міжнародній арені?
Наприкінці 70-х рр. ускладнюються міжнародні відносини. Серед причин такого ускладнення слід назвати проблеми врегулювання на Кіпрі та Близькому Сході, військовий переворот генерала Піночета в Чилі (1973). Після здобуття незалежності Кіпром (1960) виник конфлікт між греками та турками, які проживають на острові. 1974 р. греки-кіпріоти влаштували переворот з метою об’єднання з Грецією. Турки-кіпріоти, підтримані грецьким десантом, у відповідь утворили «Турецьку федеративну державу Кіпр». Питання єдності Кіпру не вирішено до сьогодні.
У 1973 р. Єгипет напав на Ізраїль, проте зазнав поразки. Новий президент Єгипту А. Садат переорієнтувався від СРСР на США. Позиції СРСР у цьому регіоні, як і в Латинській Америці, похитнулися.
СРСР почав втрачати свій вплив на Китай, проте посилив його на Індію.
1973 р. укладена Паризька угода із В’єтнаму. В результаті цієї угоди бойові дії в регіоні припинено й утворено Соціалістичну Республіку В’єтнам (1976). 1977 р. припинив своє існування блок СЕАТО, у 1979 р. — СЕНТО.
Термін «Друга холодна війна» використовується деякими істориками для позначення періоду інтенсифікації напруження холодної війни і конфліктів початку 1980-х. Напруження зростало зросла переважно між основними силами, обидві наддержави ставали більш мілітаристськими.
Економічна криза 70-х рр., наростання революційних і національних рухів призупинили процес розрядки і відновили «холодну війну». Остаточного занепаду політика розрядки зазнала у грудні 1979 р., коли СРСР ввів війська до Афганістану. СРСР твердив, що США безпосередньо допомагають афганським «контрреволюціонерам». Радянська розвідка «засікла» у районі Пешавара радіогру, яка означала концентрацію американських військ у цьому районі.
Коли до Афганістана ввели радянські війська, американців там не було. Це була чудово організована провокація з боку ЦРУ — СРСР перед усім світом постав як агресор. Так США помстилися СРСР за програш у в’єтнамській війні.
У 1980 р. адміністрація США на чолі з президентом Р. Рейганом бойкотувала Олімпіаду у Москві. Республіканці і не намагалися до 1985 р. покращити відносини з СРСР.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Якими були причини виникнення «холодної війни»?
2. Охарактеризуйте локальні конфлікти в 60–70-х рр. ХХ ст.
3. У чому полягали причини зриву політики розрядки в Європі наприкінці 70-х років?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.
ВИНИКНЕННЯ І РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ» В 40–80-Х РР. ХХ СТ., ІСТОРІЯ
Повернутися на сторінку Історія