Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями. Зарубіжна література
Перебіг заняття Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм). Зарубіжна література
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ
«Просвітництво — це вихід людини зі стану свого неповноліття, у якому вона перебуває з власної провини.
Неповноліття є неспроможністю користуватися власним розумом — не через відсутність розуму, а через відсутність рішучості й мужності застосовувати його без стороннього керівництва. «Май мужність користуватися власним розумом!» — таким є гасло Просвітництва. <…> Ще багато бракує для того, щоб люди почали послуговуватися власним розумом без стороннього втручання. <…> Проте перепон на шляху до справжнього Просвітництва, для подолання стану неповноліття, у якому людство перебуває з власної провини, дедалі меншає. У цьому аспекті наше століття є століттям Просвітництва, або століттям Фрідріха»,— так німецький філософ XVIII ст. Іммануїл Кант пояснював, що таке Просвітництво.
- Визначте за цією цитатою ключове слово, що характеризує добу Просвітництва.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
- Процитуйте фрагменти творів, що свідчать про специфіку жанрів і стилів різних національних літератур. Зробіть висновок.
Очікувана відповідь
Данте. Сонет № 11 | В. Шекспір. Сонет № 130 |
В своїх очах вона несе Кохання,— На кого гляне, ощасливить вмить; Як десь іде, за нею всяк спішить, Тріпоче серце від її вітання. Він блідне, никне, множачи зітхання, Спокутуючи гріх свій самохіть. Гординя й гнів од неї геть біжить. О донни, як їй скласти прославляння? Хто чув її,— смиренність дум свята Проймає в того серце добротливо. Хто стрів її, той втішений сповна. Коли ж іще й всміхається вона, Марніє розум і мовчать уста. Таке-бо це нове й прекрасне диво. Переклад М. П. Бажана | Її очей до сонця не рівняли, Корал ніжніший за її уста, Не білосніжні пліч її овали, Мов з дроту чорного коса густа. Троянд багато зустрічав я всюди, Та на її обличчі не стрічав, І дише так вона, як дишуть люди, А не конвалії між диких трав. І голосу її рівнять не треба До музики, милішої мені, Не знаю про ходу богинь із неба, А кроки милої — цілком земні. І все ж вона — найкраща поміж тими, Що славлені похвалами пустими. Переклад Д. Х. Паламарчука |
Висновок. Шекспірівський (англійський) сонет мав простішу композицію, ніж італійсько-французький: він містив три чотиривірші (катрени) й один двовірш (дистих). Перший катрен викладав основну тему сонета, другий — розвивав цю тему, третій — наближав розв’язку, два останні рядки завершували сонет висновком. Проте слід зазначити, що англійці, зокрема В. Шекспір, не завжди дотримували такої композиції
2. Евристична бесіда
- Які найважливіші зміни відбулися у XVIII ст. за часів Просвітництва? (Добі Просвітництва, що розпочалася в другій половині XVII ст. і тривала до Великої французької революції, передували наукові відкриття, які змінили уявлення людей про світ (геліоцентрична теорія Галілея, винайдення телескопа та мікроскопа, теорія відносності Ньютона та ін.). У той час Західна Європа втратила релігійну цілісність — із католицизму виокремився протестантизм; утвердилися різні політичні режими (від абсолютизму до конституційної монархії), проте збереглося кріпацтво; почали формуватися капіталістичні виробничі відносини, зміцнила свої позиції буржуазія.)
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ
- Опрацюйте статтю підручника про добу Просвітництва. Складіть план прочитаного й запитання до вчителя щодо незрозумілого. У парах перевірте розуміння один одним теми.
Орієнтовний план
- Просвітництво як соціально-політичний рух XVIII ст.
- Діяльність французьких енциклопедистів.
- Провідні світоглядно-філософські концепції Просвітництва:
а) віра в перетворювальну силу ідей та освіти;
б) віра в гармонійну єдність розуму та Природи;
в) ідея «освіченого абсолютизму»;
г) концепція «природної людини»;
д) теорія «природного права». - Література Просвітництва:
а) класицизм;
б) просвітницький реалізм;
в) сентименталізм. - Значення доби Просвітництва.
2. Словникова робота
Просвітницький класицизм — стиль і напрям у літературі та мистецтві доби Просвітництва, який уособлював буржуазно- революційні ідеали та прагнення. Ґрунтувався на ідеях філософського раціоналізму, на уявленні про розумну закономірність світу, про прекрасну природу; прагнув зображати піднесені героїчні й моральні ідеали, суворо організовані логічні, чіткі й гармонійні образи. Найвидатніші представники: Даніель Дефо, Джонатан Свіфт, Генрі Філдінґ.
- Який класицистичний твір ви вивчали у 8-му класі? Назвіть ознаки класицизму. («Міщанин-шляхтич» Мольєра; ознаки: єдність місця, часу й дії, однолінійні статичні характери, протиставлення чеснот і недоліків характеру, розподіл на стилі — високий, середній і низький тощо.)
Просвітницький реалізм — напрям у літературі XVIII ст., який розвивав формальні принципи класицизму, але був сповнений новим змістом, суголосним ідеям доби Просвітництва. Найвидатніші представники: Вольтер, Деніс Іванович Фонвізін.
Сентименталізм — літературний напрям, що виник у другій половині ХVIII — на початку ХіХ ст. Письменники-сентименталісти прагнули відтворити світ почуттів пересічної людини й викликати співчуття до неї у читачів. Назву напрям дістав від роману англійського письменника Лоуренса Стерна «Сентиментальна подорож Францією та Італією» (1768). Герої сентименталізму часто є людьми добрими, непристосованими до жорстокості світу, які вміють співчувати та любити. Сентименталізм відкидає класичні канони композиції. Твір будується не за правилами логіки, а вільно. Для творів цього напряму є характерними ліричні відступи. Сентименталісти описують почуття, занурюються у думки героя, спонукають читача уявляти образи не як чіткі форми, а як ніжні картини, створені аквареллю. Найвидатніші представники: Томас Ґрей, Семюел Лічардсон, Лоуренс Стерн.
У першій половині XVIII ст. у європейському мистецтві існував також стиль рококо — напрям, для якого є характерним відхід від життя у світ фантазії, театралізованої гри, міфології та пасторальних сюжетів.
3. Слово вчителя
— У пізній період найвідомішим популяризатором ідей Просвітництва став Жан-Жак Руссо. У трактаті «Про суспільний договір, або Принципи політичного права» (1762) він озвучив ідею народного суверенітету: уряд отримує владу з рук народу у вигляді доручення, яке він зобов’язаний виконувати відповідно до народної волі; якщо він цю волю порушує, то народ може обмежувати, видозмінювати чи забирати дану ним владу. Ідеї Руссо знайшли подальший розвиток у теорії та практиці ідеологів Великої французької революції.
Новий поштовх Просвітництво дістало в німецькій літературі й філософії. Німецькі просвітники були духовними спадкоємцями ідей англійських і французьких мислителів, але в їхніх творах ці ідеї трансформувались і набули глибоко національного характеру. Самобутність національної культури та мови стверджував Йоганн Ґотфрід Гердер, твір якого «Ідеї до філософії історії людства» (1784-1791) став класичним зразком історико-філософської думки Німеччини. Філософські пошуки європейського Просвітництва та творчість багатьох німецьких письменників були співзвучними. Вершини німецького Просвітництва — твори Фрідріха Шиллера, Ґотгольда Ефраїма Лессінґа та Йоганна Вольфґанґа Ґете (особливо «Фауст»). У формуванні ідей Просвітництва важливу роль зіграли філософи Ґ. В. Лейбніц та І. Кант.
Оскільки у цей час нового соціального статусу набула філософія, добу Просвітництва почасти називають століттям філософії (філософія стала виразником найважливіших суспільно- історичних і політичних потреб, передових ідей, мала неабиякий перетворювальний потенціал). Філософи-просвітники прагнули поліпшити життя, змінити усталений спосіб мислення, намагалися звільнити людство від неуцтва та забобонів. Навіть літературні й мистецькі твори були насичені глибоким філософським змістом та сповнені суспільно значущих ідей.
Англійська філософія відкрила шлях до розвитку філософської та суспільно-політичної думки французьких діячів Просвітництва: Ж. Мельє, Вольтера, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Л. де Монтеск’є, К. А. Гельвеція, Ж. О. де Ламетрі, П. А. Гольбаха, Д. Дідро, Е. Б. де Кондільяка, Ж. ле Рон д’Аламбера.
Особлива сторінка доби Просвітництва — створення та видання групою французьких учених багатотомної «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтва й ремесел» (1751-1772), що сприяло формуванню нових уявлень і поширенню ідей французького Просвітництва. Започаткували це видання Д. Дідро та Ж. ле Рон д’Аламбер. Автори «Енциклопедії…» — науковці, митці, військові, теологи — мали на меті спрямувати читачів до розуміння того, якими мають бути нові суспільні відносини. Ця фундаментальна праця, що у 35 томах охопила знання з природничих, соціальних і технічних наук, стала справжньою академією науки. Видання сприяло тому, що всі французи й навіть усі європейці, за словами Вольтера, перетворилися на енциклопедистів.
4. Постановка та розв’язання проблемного питання
- На вашу думку, наскільки розвиток науки пов’язаний з розвитком духовності й моральності людини? (Корисні винаходи (наприклад, атомна енергія) у руках злих людей можуть перетворитися навіть на зброю масового знищення.)
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Літературний практикум
- Опрацюйте у чотирьох групах фрагменти праць діячів доби Просвітництва. Поділіться здобутою інформацією з учасниками решти груп і складіть спільні «портрети» цієї епохи: політичний, психологічний та освітньо-виховний.
Завдання для 1-ї групи
(із праці Дж. Локка «Два трактати про правління»)
Про обсяг законодавчої влади. Ось <…> межі, що їх встановили повноваження, дані суспільством, та закон Бога і природи для законодавчої влади будь-якої держави, за всіх форм правління: по- перше, <…> мусить існувати один закон для багатого та бідного, для фаворита при дворі та для селянина за плугом; по-друге, ці закони не повинні призначатися для жодної іншої мети, а виключно для блага народу; по-третє, вони не мають підвищувати податки на власність народу без згоди народу, даної їм самим або через його представників <…>; по-четверте, законодавчий орган не повинен і не може передавати її будь-кому, за винятком тих, кому її довірив народ.
Завдання для 2-ї групи
(з трактату Ж.-Ж. Руссо «Про походження і причини нерівності серед людей»)
Перший, хто, обгородивши ділянку землі, сказав: «Ця земля моя» — і знайшов людей, достатньо наївних, щоб цьому повірити, був справжнім засновником громадянського суспільства. Скількох нещасть і жахіть позбавив би рід людський той, хто крикнув би, вириваючи кілки і засипаючи рви: «Бережіться, не слухайте цього ошуканця! Ви загинете, якщо забудете, що плоди землі належать усім, а земля — нікому».
Завдання для 3-ї групи
(з твору Х. Вуллі «Довідник справжньої леді»)
Поспішайте до шкіл. Не затримуйтеся дорогою й не прогулюйте занять. Не забувайте нічого вдома: ані книжок із зошитами, ані рукавичок із носовичками. Не відволікайтеся на порожню балаканину в школі; не шуміть, аби не турбувати вчительку та однокласників. Намагайтеся писати гарно, чисто й без помилок. Бережіть ручки, не розливайте чорнила й не брудніть ними свій та чужий одяг і пальці.
Завдання для 4-ї групи
(з трактату Дж. Локка «Думки про виховання»)
У дитини має бути лише одна іграшка. Це привчає дітей до ощадливості, вони бояться загубити або зіпсувати свій скарб, а велика кількість іграшок робить із них розтринькувачів і марнотратів… Красивий камінчик, аркуш паперу, мамина зв’язка ключів і все, що є безпечним для життя, може розважити маленьких дітей не гірше за дорогі магазинні покупки, які легко розбити або зіпсувати. Із дітей, яких часто б’ють, рідко виростають хороші люди.
Очікувані відповіді
«Психологічний портрет» — прагнуть до пізнання законів світу, допитливі, сміливі, прогресивні.
«Політичний портрет» — мрія про вільне суспільство, особисту свободу й природні права людини; закон — один для всіх: і для багатих, і для бідних; керують ті, кому народ довіряє і кого цей народ обрав для керівництва; закони призначені виключно для блага народу, а не для блага держави.
«Освітньо-виховний портрет» — суспільство дбає про освіту та моральне виховання дитини, про необхідність готувати її до дорослого життя, формуючи потрібні навички.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
1. Заключне слово
— «Знання — це сила»,— проголосив англійський філософ XVII ст. Френсіс Бекон, поширивши цей латинський вислів. Опановуючи знання про закони розвитку світу та його складових (зокрема, художньої творчості, літератури й мистецтва), ми сильнішаємо й мудрішаємо.
2. Інтерактивний прийом «термометр»
- За шкалою уявного термометра визначте градус вражень і коефіцієнт корисності уроку. Свою думку обґрунтуйте.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: уміти характеризувати добу Просвітництва, її літературні напрями, називати її кращих представників, наводити приклади, показувати зв’язок із сучасною літературою.
Творче: підготувати презентацію про ознаки Просвітництва у різних видах мистецтва — живописі, музиці, театрі, архітектурі та ін.
Індивідуальне: підготувати повідомлення1 про історію написання Дж. Свіфтом «Мандрів Лемюеля Гуллівера…».
- Члени «Попівської академії» (у с. Попівка на Сумщині) в маєтку О. О. Паліцина вивчали твори французьких просвітників. Так виникла ідея створення Харківського університету, яку 1805 р. втілив у життя член гуртка Василь Назарович Каразін. Засновник Харківського університету відомий також тим, що налагодив технологію виробництва макаронів, консервування продуктів, які швидко псуються, а також вивчав уплив лісосмуг на клімат і родючість ґрунтів.
- Серед просвітників — випускників Києво-Могилянської Академії — були літератори, перекладачі, публіцисти, зокрема Микола Мотоніс, Василь рубан, Григорій Полетика, яків Козельський та ін. В основу суспільного ідеалу просвітники поклали ідеї свободи та рівності, висуваючи концепцію розумного егоїзму або доброчесності, філософське підґрунтя якої Я. Козельський розробив у творі «Філософські речення». Вищим закономдержавного управління вважали загальну вигоду.
Напрями ідеології Просвітництва в Україні XVIII ст. | |
Науково-освітній | Етико-гуманістичний |
Дворяни-просвітники, які виражали інтереси міщан, були зацікавлені у розвитку освіти, науки, техніки. Вони ратували за вдосконалення розуму як запоруку історичного поступу людства | Виражав протест широких мас проти феодально-кріпосницького гноблення та негативних явищ, пов’язаних із зародженням буржуазії. Його засади найповніше втілено у творчості Г. С. Сковороди, де заперечено матеріальну зацікавленість і зазначено, що моральне вдосконалення та духовне просвітлення приведуть людину до щастя |
Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм). Зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література