ОСНОВИ СИСТЕМАТИКИ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, БІОЛОГІЯ

Основи систематики. Основні поняття, біологія

Хід заняття Основи систематики. Основні поняття, біологія

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Питання для бесіди

1. Які органи входять до складу організму вищих рослин?

2. Які органи є генеративними?

3. Які органи є вегетативними?

III. Вивчення нового матеріалу

Вивчення рослин у висхідному еволюційному порядку, що дозволяє простежити природне, цілком закономірне ускладнення в будові рослинних організмів, має для учнів величезне не тільки навчально-пізнавальне, але й світоглядне значення.

Після ознайомлення з будовою і життям квіткових рослин та їх розмаїтістю слід звернутися до більш глибокого з’ясування різноманіття рослинного світу. Вивчаючи розмаїтість рослин, не складно розставити їх у певній послідовності поступового ускладнення будови. Така послідовність може бути представлена певною системою, що відбиває об’єктивний процес історичного розвитку рослин.

Еволюційний порядок вивчення основних груп рослин відповідає дидактичному принципу науковості, а отже, систематичності навчання. Провідним питанням цієї теми є розкриття особливостей будови рослин у зв’язку з розмаїтістю їх живлення і розмноження, що визначили напрямок еволюції.

Це заняття є вступним до теми. Його мета полягає в попередньому ознайомленні учнів з різноманіттям рослинного світу у висхідному порядку — від нижчих рослин до вищих, у з’ясуванні відмінностей між вищими та нижчими рослинами.

Ознайомлення з різноманіттям рослинного світу бажано здійснити з допомогою екскурсії (до ботанічного саду або музею краєзнавства). Якщо поблизу школи немає ні ботанічного саду, ні музею краєзнавства
й екскурсія неможлива, слід провести класне заняття, використавши для цього різноманітні натуральні й образотворчі наочні засоби навчання.

Основний зміст теми:

  • будова, живлення, розмноження, поширення і значення в природі, народному господарстві й житті людини найважливіших представників основних груп рослин;
  • біологічні закономірності індивідуального розвитку рослинних організмів;
  • елементарні філогенетичні зв’язки на основі подібності й ускладнення будови певної групи рослин порівняно з попередніми (ускладнення будови мохів порівняно з водоростями; ускладнення папоротей порівняно з мохами), а також еволюційний характер ускладнення рослинних форм.

Необхідний для постановки спостережень і дослідів матеріал заготовлюється завчасно, при цьому забезпечуються зберігання і догляд за ним.

Пам’ятка

  1. Підготувати демонстраційний матеріал для першого уроку (квіткові рослини, голонасінні, папороті, мохи, гриби).
  2. За п’ять-шість днів до початку вивчення теми «Бактерії» розпочати одержання культури сінної палички. Це слід робити вчителеві разом з учнями в позаурочний час (спосіб одержання культури сінної палички викладено в підручнику).
  3. Для вивчення теми «Водорості» потрібно наповнити дві склянки річковою або ставковою водою. Одну зі склянок слід поставити в добре освітлене місце, іншу — в темне місце. Через 12—15 днів вода в склянці, що розміщалася на світлі, позеленіє: у ній міститимуться різні одноклітинні водорості, у тому числі хламідомонади. У склянці, яка стояла в темряві, зелених водоростей не виявиться. Виконати дослід доручають окремим учням, а під час вивчення хламідомонади його демонструють у класі.
  4. Закласти дослід зі з’ясування природи лишайника. Для цього необхідно дрібно скришити лишайник (стінну золотянку) і покласти його шматочки в банку з водою. Банку поставити в тепле освітлене місце. Грибна тканина протягом місяця згниває, а зелені клітини водорості вкривають стінки посудини.

Різноманіття рослинного миру

Огляд різноманіття рослинного світу доцільно почати з відомих учням квіткових рослин.

Під час розгляду покритонасінних рослин необхідно домогтися від учнів відтворення знань про основні ознаки цієї групи рослинних організмів (наявність вегетативних і генеративних органів, клітинна будова, їх функції, розподіл на класи, переважна кількість видів з-поміж рослин).

Які рослини можна віднести до нижчих, а які — до вищих?

Після цього вчитель розповідає учням, що в покритонасінних є найближчі й більш далекі в родинному відношенні групи рослин.

Звернувшись до розгляду окремих представників нижчих рослин, учитель зазначає, що, крім листостеблових рослин, є багатоклітинні й одноклітинні організми, в яких немає розмежування тіла на органи. Це нижчі рослини.

Указавши, що нижчі рослини, як більш прості, виникли на Землі раніше за вищих, що листостеблові утворилися природним шляхом з нижчих у процесі тривалого історичного розвитку (про що учні більш докладно дізнаються наприкінці вивчення ботаніки).

Запропонувати учням сформулювати такі висновки:

Рослинний світ величезний. Він включає як одноклітинні, так і багатоклітинні організми й ділиться на дві групи:
а) нижчі рослини;
б) вищі рослини.

Нижчі рослини не мають розмежування на органи тіла.

Вищі рослини називаються листостебловими. Вони мають вегетативні органи й органи розмноження. Найбільш високоорганізованою групою серед них є покритонасінні рослини.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь

Дати відповіді на питання

  • Які рослини відносять до нижчих?
  • Які рослини відносять до вищих?
  • Де можуть жити рослини?

Основи систематики. Основні поняття, біологія

Повернутися на сторінку Біологія

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *