КИТАЙ. ІНДІЯ, ІСТОРІЯ

КИТАЙ. ІНДІЯ, ІСТОРІЯ

Основні дати та події:

1639–1644 рр. — Селянська війна у Китаї;
1644–1911 рр. — панування маньчжурської династії Цін;
1556–1605 рр. — роки правління Акбара;
1630–1652 рр. — зведення мавзолею Тадж-Махал.

ХІД ЗАНЯТТЯ КИТАЙ. ІНДІЯ, ІСТОРІЯ

ІІ. Актуалізація знань

Бесіда за запитаннями

Проаналізуйте напрями турецької експансії в XVI–XVII ст. Назвіть причини, які зумовили військовий характер імперії Османа.
За допомогою фактів доведіть, що підкорені народи зазнавали гноблення з боку Османської імперії.
Охарактеризуйте основні ознаки боротьби балканського населення проти османів у XVI–XVII ст.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Для Китаю епоха Нового часу починається з часів правління династії Мін. Незважаючи на спроби європейців розширити кордони свого світу, Китай був закритий для них. Ця величезна країна була завойована маньчжурами і перебувала в ізоляції від зовнішнього світу .

Індія ж, навпаки, привертала до себе представників різних країн. Одні приходили як завойовники, інші прагнули налагодити торгові відносини. Учитель пропонує учням пригадати попередню інформацію щодо Індії ті Китаю. Результати записуються на дошці.

Орієнтовні відповіді:

центри найдавніших цивілізацій;
Великий Шовковий шлях;
династія Тан;
династія Мін;
імператор — Син Неба;
численні урядовці;
ієрогліфи;
Конфуцій;
шовк;
фарфор;
чай;
папір;
раджа;
Делійський султанат;
Тимур;
касти;
санскрит;
шахи;
десяткова система;
буддизм.

Учитель пропонує учням згрупувати написані на дошці поняття й скласти орієнтовний план вивчення історії Індії та Китаю.

Орієнтовний план

1. Китай:

а) жителі Піднебесної Китайської імперії та їхнє господарське життя;

б) утвердження монгольської династії Цін;

в) культура Китаю.

2. Індія:

а) жителі Індії та їх господарство.

б) імперія Великих Моголів;

в) культура Індії.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Робота у групах за методом «Карусель»

Учитель ділить клас на групи. Кожна група готує відповідь на один з пунктів орієнтовного плану, використовуючи історичні документи і підручник.

Китай

Текст 1.

Структура населення в Китаї за імператорів династії Мін

З кінця Середньовіччя в Китайській імперії правила династія Мін (в перекладі значить «світло»). За традицією владика Серединної Піднебесної імперії вважався «Сином Неба», тобто сином владики всього світу.

До вищого стану, привілеї якого передавалися спадково, належали: родичі імператора та їхні нащадки — «жовтопоясні», які носили пояс імператорського, жовтого, кольору; «червонопоясні» та «залізошоломні» — нащадки наближених перших імператорів.

Привілейованим станом, приналежність до якого передавалася спадково, були шеньши — «учені». Щоб стати шеньши, необхідно було скласти іспит та отримати вчений ступінь, який дозволяв поступити на державну службу. Правом складати іспит користувалися не тільки поміщики, але й селяни, ремісники (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. Конец XV–XVIII век (зарубежные страны). — М.: Баласс, 2002. — С. 201–210; Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1640–1870): Учебник для 9 класса средней школы.– СПб: СМИО-Пресс, 1999. — С. 427–438).

Запитання

Як жителі Китаю називали свою державу?
Назвіть представників вищого стану в Китаї.
Хто міг стати представником привілейованого стану шеньши?

Текст 2.

Китай династії Мін

Столиця династії Мін Пекін була прикрашена величним Храмом Неба — одразу декілька споруд з багатоярусними дахами небесного кольору були оточені однією квадратною стіною. В іншій частині Пекіна за високою червоною стіною ховалося «Заборонене місто». Тут розміщувалися імператорські палаци, дома урядовців, гареми наложниць, імператорський сад з горами, штучними струмками та дивовижними рослинами. Все життя імператора проходило за цими стінами, а укази «Сина Неба» переправляли до країни у дзьобі величезного золотого птаха, що спускався на мотузці зі стіни Забороненого міста.

Сам Пекін з його широкими вулицями, площами, ринками й кварталами ремісників був збудований з каменю. Його дахи виблискували золотистою, синьою і зеленою черепицею. Таких міст з населенням у декілька сотень тисяч чоловік у Китаї налічувалося близько 40–50.

Особливо багато їх було на південно-східному узбережжі. Звідси на «острови прянощів» щороку йшли каравани багатопалубних судів із сотнями людей команди і важкими вантажами у трюмах. Одні міста були сповнені шумом дерев’яних ткацьких верстатів, причому деякі ткачі відкривали власну мануфактуру і ставили там досконаліші верстати, здатні ткати тканину з ниток одразу 20 кольорів. В інших містах небо було осяяно полум’ям печей, в яких обпалювали знаменитий китайський фарфор. У третіх містах робили папір, використовуючи для приведення преса у дію водяне колесо. На державній мануфактурі виготовлялася зброя, у тому числі особливі китайські рушниці й пістолети.

У Китаї до початку XIX ст. 9/10 всіх земель належало приватним власникам: феодалам-поміщикам, урядовцям, купцям, лихварям, частково селянам. Створювалася райони інтенсивного землеробства, в якому була зайнята абсолютна більшість населення.

Працьовитість китайських землеробів була надзвичайною: праця вважалася в Китаї не тягарем, не покаранням за гріхи, а священним обов’язком, на який небо благословило людський рід (Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история Нового времени. Конец XV–XVIII век (зарубежные страны). — М.: Баласс, 2002. С. 202; Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1640–1870): Учебник для 9 класса средней школы.– СПб: СМИО-Пресс, 1999. — С. 427–438).

Запитання

Назвіть визначні пам’ятки Пекіна династії Мін.
Опишіть столицю Китаю часів династії Мін.
Назвіть основні заняття жителів Китаю.
Чим для китайського селянина була праця?
Назвіть ремесла, які розвивалися в Китаї.

Текст 3.

Встановлення династії Цін

Пекін був захоплений у 1644 р. У Китаї почалося правління маньчжурської династії Цін («світла»).

Маньчжурський вождь став китайським імператором з титулом богдихана. Усі вищі урядові посади обійняли маньчжури. Стан завойовників (професійних воїнів) належав до вищого щаблю, порівняно зі станами вчених, землеробів, ремісників і торговців. Поступаючись китайцям у чисельності, завойовники-маньчжури боялися розчинитися у їхній масі, тому міжнаціональні шлюби були заборонені. Все китайське суспільство перебувало під суворим поліцейським контролем. Китайці повинні були голити півголови, а волосся, що залишилося, заплітати у косу. Якщо хтось відмовлявся це робити, йому тут же відрубували голову й виставляли її на жердині у центрі селища. Городяни повинні були вивішувати на своїх будинках таблички з відомостями, скільки у ньому проживає людей. Селянам під страхом покарання батогами було заборонено залишати села, а також різати худобу і птахів без дозволу властей. Був складений список книг, які, за словами маньчжурів, «протистоять нашій династії та які треба спалити». Тільки за офіційними даними, з 1774 по 1782 рр. вилучення заборонених книг проводилося 24 рази, при цьому було спалено понад 13 800 найменувань різних книг. Всі військові держави були зобов’язані під страхом смерті беззаперечно коритися встановленому порядку. Страта непокірних або тих, хто завинив, була справою звичайною й повсякденною. «Якщо одна сім’я завинила, дев’ять інших сімей притягуються за співучасть» — такий напис був вибитий на одній з кам’яних стел XVIII ст. у м. Сучжоу (Китай).

До початку XX ст. у Китаї проживало 5 млн маньчжурів і 400 млн китайців (Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1640–1870): Учебник для 9 класса средней школы.– СПб: СМИО-Пресс, 1999. — С. 427–438; Сидихменов В. Я. Китай: страницы прошлого. — М.,1987. — С. 3–4).

Запитання

Назвіть подію, яка передувала встановленню династії Цін.
Які зміни сталися у китайському суспільстві після завоювання Китаю маньчжурами ?
Наведіть приклади регламентації життя китайського суспільства.

Індія

Текст 4.

Індійське суспільство

В Індії, наприклад, у безпосередньому розпорядженні правителя держави — падишаха — перебувала 1/8 частина орної землі, решта належала феодальній знаті.

В Індії кожний феодал був зобов’язаний тримати для падишаха кавалерійський загін, чисельність якого визначалася розміром земельної ділянки (Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1640–1870): Учебник для 9 класса средней школы.– СПб: СМИО Пресс, 1999. — С. 427–438).

Текст 5.

Касти

Сім’ї в Індії були розподілені за чотирма класами. До першого класу належали брахмани. Це люди чистої поведінки, суворо дотримуються розпоряджень релігії, ведуть етичне життя й виконують всі правила. До другого класу належали кшатрії. Протягом багатьох століть вони складали правлячий клас. Кшатрії піклуються про чесноту і про милосердя.

Люди третього класу йменуються вайшьями. Вони займаються торгівлею і шукають прибутків як у своїй власній країні, так і за її межами.

Люди четвертого класу називаються шудрами. Це клас землеробів. Шудри займаються обробкою землі. Місце кожної людини у цих чотирьох класах визначається ступенем її чистоти й нечистоти (Степанова В. Е., Шевеленко А. Я. История средних веков: Хрестоматия. — В 2-х т. — М., 1988. — С. 84).

Запитання

Хто був верховним власником землі в Індії?
Дайте визначення поняття «касти».
Назвіть індійські касти. Чим різнилося становище представників каст?

Текст 6.

Індійська община

Індійська община зазвичай складалася з одного села. У центрі містився храм і головна площа, а також квартали чистих каст — брахманів, купців, землеробів, ткачів. За межами основної території села жили люди, що належали до нижчих каст, їхні селища були розташовані на околиці. Найбільш віддаленими були селища недоторканних.

У кожній общині було 10–12 ремісників, які обслуговували всі потреби общинників, а також староста, збирач податків та інші посадовці.

Всі посади та обов’язки, що виконувалися окремими общинниками, передавалися за спадком, з покоління у покоління. Цим община прив’язувала селян і сільських ремісників до землі, оскільки тільки у своїй общині селянин і ремісник мали право на певне заняття. Юридично більшість селян була вільною, але фактично індійський селянин не міг залишити свою общину (Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1640–1870): Учебник для 9 класса средней школы.– СПб: СМИО-Пресс, 1999. — С. 427–438).

Запитання

Чим займалася переважна більшість жителів Індії?
Як община регламентувала життя селянина або ремісника?

Текст 7.

Утворення імперії Великих Моголів

Бабур об’єднав під своєю владою значну частину північної Індії від Інду до Гангу. Цю державу згодом назвали імперією Великих Моголів.

Золотим століттям цієї держави вважають час правління онука Бабура, падишаха Акбара (1556–1605). Він навіть під час військових походів не забував розв’язувати судові суперечки, призначати урядовців на нові посади. Через всю Індію за його наказом прокладалися дороги. Розширюючи кордони імперії, він говорив: «Правитель завжди повинен прагнути завоювання, інакше його сусіди піднімуть проти нього зброю». За Акбара Великі Моголи завоювали обидва побережжя Індостану та отримали вихід до Індійського океану. Проте… власного флоту Великі Моголи так і не створили. Індійські товари почали перевозити на європейських судах.

Акбар намагався не допустити війни між мусульманами та індуїстами, тому він проголосив рівність усіх релігій імперії.

Запитання

Назвіть засновника династії Великих Моголів.
Чому період правління Акбара називали «золотим століттям»?

Після опрацювання матеріалу групи складають таблицю «Порівняльна характеристика Індії та Китаю».

Питання для порівняння	Індія	Китай
Населення і Індії та Китаю, господарське життя
Держава в Індії та Китаї
Культура Індії та Китаю
Висновки

V. Закріплення знань

1. Співвіднесіть дати та події.

а) 1639–1644 рр.	1) панування маньчжурської династії Цін
б) 1644–1911 рр.	2) роки правління Акбара
в) 1556–1605 рр.	3) зведення мавзолею Тадж-Махал
г) 1630–1652 рр.	4) Селянська війна в Китаї

Відповідь: а — 4; б — 1; в — 2; г — 3.

2. Визначте, до якої касти в Індії належать наведені категорії населення.

Жерці, наставники, учителі, учені — __ . (Брахмани)
Військові, державні урядовці, світська знать й аристократія — __ . (Кшатрії)
Купці, скотарі, лихварі, землероби — __ . (Вайшьї)
Прибиральники сміття і нечистот — __ . (Шудри)

3. Закінчіть речення.

У 1644 р. Китай був завойований __. Їхній вождь Доргон заснував династію __. Маньчжурські князі встановили у Китаї необмежену монархію (__), яка відзначалася цілковитою сваволею. (Маньжурами, Цін, деспотичну)

VІ. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Заповнити таблицю «Основні життєві цінності людини Сходу та Заходу».

Людина сходу	Людина Заходу

3. Підготуватися до тематичного оцінювання.