Планування спостережень за природою навесні, природознавство
Хід заняття Планування спостережень за природою навесні, природознавство
I. Організаційний момент
1. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?
2. Запитання для повторення
1) Підкресліть природні явища, характерні для весни.
Заєць змінив свій колір з білого на сірий. Білка запасає їжу. День дорівнює ночі. Тане сніг. Птахи летять на північ. Дзюрчать струмки. День довгий. Мороз. Тепло. Яскравіше світить сонце.
2) Слухання веснянки.
Весна прийшла!
А вже весна, а вже красна
Та й три вітри нам принесла!
Та й три вітри нам принесла!
Один з дощем, другий з зелом,
А третій з сонцем і теплом!
А третій з сонцем і теплом!
Що сонечко пригріває,
А зимоньки убуває!
А зимоньки убуває!
Що зимоньки убуває,
А весноньки прибуває!
А весноньки прибуває!
— Коли настає весна?
— Назвіть весняні місяці.
— Коли ви помітили перші ознаки весни?
II. Повідомлення теми і мети
Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, як спостерігати за весняними явищами в природі
III. Вивчення нового матеріалу
1. Планування спостережень за природою навесні
Навесні поступово подовжується день, і тепло приходить теж поступово. Відбуваються певні явища у світі рослин, тварин і у світі неживої природи. Поміркуйте, які спостереження потрібно проводити навесні?
Діти пропонують визначати температуру повітря, вимірювати за допомогою гномона довжину тіні. За цими спостереженнями можна буде робити висновок, що Сонце над горизонтом стає вище, на вулиці потеплішало, тривалість дня більшилася, небо блакитне тощо.
Учитель записує на дошці пам’ятку-план з дитячих пропозицій — за чим будуть спостерігати, робить доповнення.
1) Зміни в неживій природі:
положення Сонця;
тривалість дня;
стан неба (ясно, хмарно або похмуро);
температура повітря;
опади;
2) Як цвітуть дерева і кущі.
3) Цвітіння трав’янистих рослин.
4) Поведінка звірів, комах і птахів.
5) Робота на присадибних ділянках.
6) Життя водойми.
Учитель радить звернути увагу, коли розпочинається рух соку в берези, клена, коли починають бубнявіти і розпускатися бруньки у дерев і кущів найближчого оточення, коли з’являться перші весняні квіти, коли зацвітуть черемха, бузок.
Коли повертаються у рідні краї шпаки, ластівки? Коли ви вперше почули спів зозулі? Коли навесні з’явилися метелики, мухи, бджоли, джмелі?
2. Розповідь про весну
Березень — перший місяць весни, початок весни. Ми дізнаємося про весну за такими ознаками: Сонце світить яскравіше, збільшується світловий день. Усе коротше стає ніч. Від сонячного тепла сніг тане, темніє, стає рихлим, з’являються проталини. Вранці і вечорами ще холодно. Погода у березні мінлива: то холодно і небо закрите хмарами, то яскраво світить сонце. Утворюється багато бурульок, скрізь чути дзвінку крапель з дахів.
Квітень — другий місяць весни, середина весни. У квітні бурхливо тане сніг, біжать струмки, на річках починається льодохід, розлив річок, ходити по льоду небезпечно. Ночі ще холодні, калюжі покриваються кірочкою льоду. Але з приходом весни набрякають бруньки, прилітають граки, шпаки, жайворонки, з’являються первоцвіти і трава. Відлітають на північ снігурі, синиці. З барлогу вилазять ведмеді, виводять ведмежат. Люди будують птахам шпаківні.
Травень третій місяць весни, кінець весни. Кругом росте трава, перші весняні квіти. Ожили і заворушилися мурашки, вилітають метелики і бджоли. На лісових пагорбах на сонечку гріються ящірки. Розпускаються листочки на деревах і кущах. Цвітуть дерева яблуні, черемха, бузок. Птахи висиджують яйця в гніздах, виводять пташенят Люди працюють у полі, на городі копають землю, висаджують насіння овочів. У полі сіють пшеницю, жито.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь
1. Доповнення речень
НАВЕСНІ
Сонце над горизонтом піднялося … (вище), тому стало … (більше) світла і тепла.
… (збільшилася) тривалість дня і …. (зменшилася) тривалість ночі.
«Прокинулися» дерева, набрякають … (бруньки).
Почав чорніти … (сніг).
Прокинулися … (тварини)
Люди змінили … (зимовий) одяг і взуття на … (весняний).
Сонце гріє, з’явилися … (проталини).
Прокинулися і виповзли … (комахи), прилетіли …. (шпаки), які живляться комахами.
2. Порівняння результатів спостережень на початку зими і початку весни
Зима | Весна |
Зниження температури, скорочення світлового дня, сніг укрив землю, рослини знаходяться в стані спокою, тварини впали в сплячку | Підвищення температури, збільшення світлового дня, сніг почав танути, набрякають бруньки, прокидаються комахи, голосніше співають птахи |
— Яка головна причина весняних явищ? (Сонечко стало більше пригрівати; дні стали довшими.)
3. Народні прикмети
1) До потепління, до відлиги:
• туман, хмарність;
• на річці вода виступила на лід;
• у печі слабка тяга;
• галки грають у повітрі;
• горобці розцвірінькалися.
2) Про весну в народі кажуть…
• Весна красна квітами, а осінь пирогами.
• Весна — що дівчина: не знаєш, коли заплаче, коли засміється.
• Весняний день — що ласкаве слово.
— Поясніть, чому так говорять?
3) Учіться передбачати погоду за прикметами.
Якщо хмари швидко рухаються в один бік — потеплішає.
4. Календар весняних спостережень
Позначити дати:
• початку танення снігу;
• появи перших проталин;
• прильоту шпаків.
V. Підбиття підсумків
— Які явища природи бувають навесні?
— За якими ознаками люди дізнаються про настання весни? (Танення снігу, льоду, льодохід, перші листочки, проталини, поява квітів, приліт птахів.)
— У чому головна причина цих явищ? (Сонце сильніше пригріває.)
Планування спостережень за природою навесні, природознавство
Повернутися на сторінку Природознавство