Інтеграція України в світове господарство, географія
Хід заняття Інтеграція України в світове господарство, географія
I. Мотивація навчальної діяльності
У структурі експорту чорні метали займають більше 45 %. Подумайте, яким чином світова фінансово-економічна криза зачепила Україну? Чому звільняють робітників металургійних підприємств? Поясніть фразу «криза перевиробництва»? Висловіть свою точку зору щодо різкого коливання курсу долара. Зробіть висновок про інтеграцію України у світове господарство.
II. Вивчення нового матеріалу
1. Інтеграція України у світове господарство. Глобалізація
Перехід до ринкової економіки у незалежній України потребує її входження у світове господарство на засадах ринкових відносин та на принципах рівноправності та взаємної вигоди у співробітництві.
Дипломатичне визнання української держави більшістю країн світу прискорює й урізноманітнює розвиток її зовнішньоекономічних відносин. Це стосується як незалежних країн, що утворилися після розпаду СРСР і переходять до ринкового типу відносин, так і держав з розвинутою ринковою економікою, а також країн, що розвиваються.
Інтеграція України у світове господарство і розвиток її міжнародних відносин пояснюються передусім потребою використання в національній економіці міжнародного поділу праці. Це дозволить прискорити реформування господарства ринкової економіки країни з метою її розвитку і зростання багатства суспільства. Така необхідність сприяє формуванню ефективної структури економіки країни. Зовнішньоекономічні зв’язки в процесі інтеграції України у світове господарство охоплюють також комплекс екологічних проблем, що розв’язуються спільними зусиллями. Нарешті, розвиток зовнішньоекономічних відносин відкриває додаткові можливості у створенні належних умов для задоволення життєвих потреб народу України.
Економічний потенціал нашої країни дає підставу для належної участі в міжнародному поділі праці.
Об’єктивною можливістю для інтеграції у світове господарство є вироблення механізму зовнішньоекономічних зв’язків, по-перше, на макрорівні — загальнодержавному; по-друге, на мікрорівні підприємств; по-третє, на глобальному та регіональному макрорівнях через участь у спеціалізованих і багатоцільових економічних міжнародних організаціях ООН і регіональних економічних об’єднаннях (наприклад, Чорноморська зона співробітництва). Поєднання об’єктивної необхідності та об’єктивних можливостей входження України у світове господарство робить цей процес закономірним. Відомо, що енергетичне самозабезпечення є однією з головних умов незалежності. Досягти його Україна може, якщо візьме курс на модернізацію наявних і спорудження нових сучасних екологічно чистих вугільних та газотурбінних електростанцій, на розвиток власного енергетичного машино- та котлобудування, скориставшись вітчизняними науковими та виробничими здобутками й досягненнями високорозвинених країн. Без розвитку відповідних форм зовнішньоекономічних відносин зробити це практично неможливо.
В умовах формування сучасної моделі міжнародного поділу праці (МПП), основу якої має становити якісно оновлена технологічна база виробництва, Україна повинна поступово, цілеспрямовано розв’язувати проблеми ефективної участі в МПП, використовуючи зовнішньоекономічні зв’язки для реалізації національних економічних інтересів.
Україна має як природні, історичні, так і техніко-економічні, соціально-економічні, організаційно-економічні основи для участі в МПП. Слід зауважити, що в геологічному і гідрогеологічному аспектах територія України слабко вивчена.
З історичних джерел відомо, що організовані суспільства, які існували на нинішній території України, завжди підтримували економічні зв’язки із зовнішнім світом. Тож з огляду на власні культурні та історичні традиції Україна має всі можливості для того, щоб стати рівноправним членом європейської спільноти.
Рівень розвитку продуктивних сил є одним з тих техніко-економічних чинників, які найбільше сприяють активній участі України в сучасному МПП. Видобуток залізної руди, вугілля, виробництво сталі, чавуну, мінеральних добрив, цементу, електроенергії, цукру, тракторів і металорізальних верстатів становлять значний економічний потенціал нашої країни. За кількісними характеристиками і потужностями продуктивних сил Україна може бути гідним партнером у світових економічних зв’язках. Наявний науково-технічний потенціал дасть змогу Україні за сприятливих умов утримати передові позиції у світовій науці з цілого ряду науково-технічних напрямів і, найголовніше, провадити незалежну економічну політику на включення в систему світових господарських зв’язків.
Організаційно-економічні чинники включення України в систему сучасного МПП за своїм змістом відображають ступінь розвитку процесів концентрації, спеціалізації, кооперації й комбінування виробництва (за участю української сторони) на рівні міжнародних економічних зв’язків.
Але існують причини ускладнення інтеграції економіки України у світове господарство:
- відсутність чітко визначених напрямів та механізму структурної перебудови економіки, які врахували б особливості розвитку світового господарства та реальні можливості входження в нього України;
- необхідність розробки стратегії економічної безпеки та створення структур, які б забезпечували і координували активне конкурентне протистояння України на світовому ринку;
- існування певних геополітичних протиріч, усунення яких можливе лише на основі довгострокового договірного процесу;
- суперечлива реакція українського суспільства на співробітництво з міжнародними фінансовими інститутами за відсутності чіткої внутрішньої та зовнішньої економічної стратегії держави.
Зовнішні фактори впливу, що ускладнюють процес інтеграції України у світове господарство:
- значне посилення міжнародної конкуренції на основних товарних ринках;
- істотне підвищення вимог споживачів до технологічного рівня якості товарів, що зробило цінові фактори конкурентоспроможності вторинними, а фактори швидкості технологічних інновацій та гарантій якості — первинними;
- витончені форми протекціонізму та дискримінації щодо українських експортерів;
- складність входження в міжнародні проекти високотехнологічного співробітництва через невідповідність міжнародним критеріям захисту прав інтелектуальної власності;
- висока взаємна конкуренція інтересів України та інших постсоціалістичних країн на міжнародних кредитно-інвестиційних ринках.
Для прискорення процесу входження України у світові господарські структури головними орієнтирами українських виробників повинні бути: технологічний фактор, світові норми та ємність ринку.
Характерними ознаками сучасного ефективного виробництва є його вибірковість, пріоритетність. Перспективною стає міжнародна спеціалізація. Пошук власного місця у світогосподарській структурі вимагає знань специфіки сучасного світового ринку, який теж постійно змінюється. Також необхідно враховувати тенденцію до зниження ролі природних ресурсів, географічного положення, виробничого досвіду у визначенні профілю економіки будь-якої держави, її позиції на світовому ринку.
2. Напрями ефективної адаптації України до системи МПП
1. Формування галузевого (міжгалузевого) експортно-зорієнтованого комплексу. У процесі структурних перетворень слід чітко визначити, які виробництва і галузі становитимуть профіль міжнародної спеціалізації.
2. Використання для співробітництва на коопераційній основі, на основі міжнародної спеціалізації потенціалу таких сфер економіки України, як науково-технічна, енергетична, продовольча, екологічна та транспортна.
3. Спеціалізація українського експорту на деяких нових наукомістких виробах, конкурентоспроможних на світових ринках. Ідеться насамперед про окремі види озброєнь.
4. Визначення специфічних сфер співробітництва та стратегічних пріоритетів у відносинах з іншими країнами та інтеграційними угрупованнями. Один з таких пріоритетів уже визначено: це інтегрування в західноєвропейський економічний простір.
5. Взаємовигідні зовнішньоекономічні відносини з такими провідними світовими організаціями, як Світовий банк реконструкції та розвитку, МВФ, СОТ, МОП тощо. Участь у діяльності цих організацій дасть змогу підвищити можливості щодо: а) залучення іноземного капіталу, фінансових ресурсів; б) отримання певних торгових пільг, використання цивілізованих тарифних засобів захисту національної промисловості, сільського господарства та ін.
ІІІ. Закріплення знань
Скласти невеличкі повідомлення (або комп’ютерні презентації) про участь України в міжнародних організаціях: СНД, ГУАМ, ЧЕС, а також про СОТ та МВФ.
V. Домашнє завдання
Читати відповідний матеріал підручника.
Інтеграція України в світове господарство, географія
Повернутися на сторінку географія