ПРАВОСЛАВНІ БРАТСТВА, ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Православні братства, Історія України

Хід заняття Православні братства, Історія України

І. Актуалізація опорних знань

Бліц-опитування

1. На які дві гілки розкололася християнська церква в 1054 р.?
2. До якої з цих двох гілок християнства належить українська церква?
3. Які розбіжності існують між католицькою і православною церквами?
4. Що таке Люблінська унія і який вплив вона мала на становище Української православної церкви?
5. Як змінилося становище Української православної церкви після Люблінської унії?
6. Пригадайте з курсу всесвітньої історії, що таке Реформація. У чому її суть?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Після Люблінської унії становище православної церкви не змінилося на краще. Слабким і розладнаним залишалося церковне управління. Посилився процес переходу в католицизм української шляхти. Все це свідчило про складне становище, в якому у другій половині XVI ст. опинилася православна церква. Це спонукало українське населення стати на захист православної віри. У 80-х роках XV ст. на українських землях з’являються й активно поширюються громадські організації православного міщанства — братства.

Словникова робота

Єзуїти — члени католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», що було створене для зміцнення католицької віри і влади Папи Римського.

Церковні братства — національно-релігійні громадські об’єднання міщан при православних церквах, які стали на захист православ’я.

Завдання
1. Пригадайте з курсу всесвітньої історії, хто такі єзуїти.
2. З якою метою в країнах Західної Європи був створений орден єзуїтів?

Історична довідка

Єзуїти
Єзуїти — члени найбільш впливового католицького чернечого ордену.

Заснований у 1534 р. іспанцем Ігнатієм Лойолою у Парижі й затверджений Папою Римським Павлом III під назвою «Товариство Ісуса».

Головна мета ордену:
• проповідування ідей християнства;
• поширення впливу католицької церкви;
• зміцнення влади папи римського.

Організація будувалась на основі суворої дисципліни, безумовного підпорядкування лише генералові ордену («чорному папі») або папі римському. Члени ордену мали право ходити у цивільному одязі, відмовлятися від клятв і здійснювати будь-які дії, що йшли на користь католицькій церкві. Деякі принципи діяльності єзуїтів, якими вони користувалися для досягнення своєї мети, дали підставу приписати їм девіз: «Мета виправдовує засоби». Єзуїти діяли в багатьох країнах світу. У середині XVI ст. вони поширили свій вплив і на Україну.
Тут починають відкривати єзуїтські школи у Львові (1608), Луцьку (1609), Києві (1690) та ін. містах. У 1661 р. грамотою польського короля Яна II Казимира Львівська єзуїтська колегія була перетворена на університет.
На українських землях у складі Російської імперії єзуїти вимушені були припинити свою діяльність у 1820 р., а в Західній Україні у 1939 р. На початку 1990-х ХХ ст. діяльність ордену в Україні була відновлена.

На захист православної віри стали братства. Братства в Україні діяли у XV–XVII ст. Спочатку вони виконували релігійно-благодійницькі функції:

• опікування православною церквою;
• турбота про її побудову та обслуговування;
• облаштування громадських богослужінь, місцевих церковних урочистостей, братських обідів;
• допомога бідним і хворим братчикам;
• організація шпиталів та ін.

А ось у XVI ст. братства набувають великого громадсько-політичного і національно культурного значення. Вони відкривали братські школи, друкарні, збирали бібліотеки. Найдавнішим і найбільш відомим було Львівське братство, засноване близько 1453 р. Наприкінці XVI — на поч. XVIІ ст. братства діяли в Києві, Луцьку, Острозі, Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Судовій Вишні та ін. містах України. В XVIІ ст. велику роль у національно-культурному житті України відіграло Київське братство, засноване 1615 р. при Богоявленському монастирі. До числа його членів, крім київських міщан і української шляхти, вступило також і Запорозьке Військо на чолі з гетьманом П. Сагайдачним.
1632 р. Київську братську школу було об’єднано з Лаврською школою і створено Києво-Могилянську колегію. У числі провідних діячів братства були видатні вчені, письменники, політичні діячі того часу: Ю. Рогатинець, І. Красовський, С. Зизаній, І. Борецький,
П. Беринда та ін. Характер своєї діяльності братства зберегли до кін. XVIІ ст. На початку XVIІІ ст. братства занепали й перетворилися на виключно церковні організації, які дбали про збереження церков і відправу богослужінь.

Історична довідка

Львівське Успенське братство
Найбільш впливовим в Україні було Львівське Успенське братство. Перші відомості про нього належать до 1463 року. До нього входило 30 міщан, які спочатку займалися тільки церковними справами: дбали про забезпеченість храмів книжками, свічками, іконами, влаштовували храмові свята. Згодом братчики розпочали боротьбу проти обмежень, що накладала на них польська влада.
Їхню діяльність підтримував Костянтин Острозький.
Братство сприяло відкриттю друкарні Івана Федорова, домоглося відновлення Галицького єпископства. Також воно вкладало в будівництво чималі кошти, залучало талановитих майстрів.
За його сприяння побудовано ансамбль Успенської церкви.
Скоро братські організації поширилися по всій Галичині, Волині, Холмщині, Поділлю. У 1615 р. з’явилося Київське братство.

Робота з документами

Документ 1. З «Правил Львівського братства»
«…3) Кожен, хто бажає вступити до братства, хоч би він був: міщанин чи шляхтич, чи предміщанин, чи хто з посполитих людей усякого стану, як тутешній, так і сторонній, повинен дати вступного шість грошей…
5) Кожного року брати обирають з-поміж себе чотири старшини…
7) Щороку, коли складають свої посади, старшини звітують перед усіма…
10) Якщо брат брата в братстві зганив, то повинен відсидіти на церковній дзвіниці, повинен дати воску та, не виходячи з братства, просити вибачення у скривдженого брата та у всього братства…
14) Старший за провину повинен платити кару удвічі чи тричі протии молодшого…
17) В обміркуванні беруть участь всі, як старші, так і молодші; котрі всі молодші висловлять свою думку, тоді починають говорити старші…
19) Справи братські не повинні виноситися за поріг будинку братства…
25) Якщо хтось із братів не з’явиться на засідання або на поховання брата в церкву, …повинен сплатити фунт воску…
30) Якщо єпископ поводитиметься проти закону, то і йому повинні чинити опір як ворогові істини». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 106)

Документ 2. Із «Правил Київського братства»
«Братство називається, коли православні християни, що живуть серед чужовірців, серед ляхів, уніатів і проклятих єретиків, хочуть від них відлучитися і не мати нічого спільного з ними, а самі з собою любов’ю єднаються. Імена свої разом вписують і браттями називаються: а це для того, щоб твердіше і скоріше могли відперти противовірних». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 106)

Завдання
Проаналізуйте запропоновані документи за таким планом:

1. Мета і завдання братств.
2. Склад братства за соціальним походженням членів.
3. Принципи, на які спиралися братчики в своїй діяльності.
4. Відносини братства з церковними ієрархами.
5. Основні напрями діяльності братств.
6. Дайте своє визначення терміна «братство».

Робота зі схемою
Для більш детального визначення завдань, які вирішували братства, учні складають схему.

601

Завдання
1. Поясніть причини виникнення братств. Які питання вони вирішували?
2. Подумайте, яку роль відігравали братства в національно-визвольному русі.

Отже, як ми тільки-но з’ясували, релігійне життя в Україні було дуже складним. Підвищувалася роль шляхти в житті держави, яка прагнула влади й розширення своїх землеволодінь, а на той час багато земель належало церкві. Це сприяло поширенню реформаційних ідей в Україні, а саме — однієї з течій протестантизму — соцініанства.
Нове віровчення привертало увагу насамперед шляхти й магнатів такими вимогами, як послаблення влади вищих церковних ієрархів, ліквідація церковного землеволодіння, контроль над духівництвом, обмеження королівського всевладдя. Але масового поширення протестантизм на Україні не набув. У більшості випадків українські шляхтичі обирали католицизм.

Словникова робота

Реформація — рух за реформу церкви.

Соцініанство — одна із течій протестантизму, яка виникає в XVI ст. і назва якої походить від імені основного теоретика Фавста Соціна.

Повідомлення учня «Соцініанство як один із напрямків протестантизму»

Соцініани — представники напряму в протестантизмі, послідовники вчення гуманістів і мислителів італійців Лелія Соціна (1525–1562) і Фавста Соціна (1539–1604). Соцініанство виникло наприкінці XVI ст. у Швейцарії. Головною ознакою доктрини Ф. Соціна була її антропоцентристська орієнтація: він переносив головний акцент у християнській релігії зі справ віри на поведінку й етику людини, підкреслював її моральні та інтелектуальні можливості.
Організація соцініан нагадувала кальвіністську: пастори, які обиралися синодом, зобов’язані були лише проповідувати слово Боже, а внутрішніми справами соцініанських громад відали старійшини і диякони, обрані цими громадами. Особливого поширення воно набуло у Польській державі після прибуття сюди Ф. Соціна (1579), який став головним ідеологом лівого крила кальвіністської течії польської Реформації. В умовах наступу католицької
Контрреформації варшавський сейм у 1658 р. заборонив діяльність соцініан у Речі Посполитій, їхні молитовні доми, школи, друкарні конфісковувалися. Значна частина соцініан відмовились перейти в католицизм, виїхали за межі Речі Посполитої та оселились у Прусському князівстві, Трансільванії, Голландії та інших країнах. Соцініанство створило передумови для зародження Просвітництва у XVIІІ ст.

Робота з таблицею

Соцініанство в Україні
• визнавали тільки Бога-Отця;
• заперечували ікони і всі обряди;
• виступали проти воєн і смертної кари;
• проголошували свободу думок і переконань;
• займалися відкриттям шкіл, друкарень, розповсюджували літературу;
• було поширене на Волині, Поділлі, в Києві, Житомирі

Завдання
1. Охарактеризуйте особливості реформаційного руху в Україні.
2. Як ви думаєте, чому протестантизм не набув масового поширення серед українського населення?
3. Як ви розумієте слова українського історика Ю. Терещенка: «Реформація і Контрреформація, вплинувши на суспільно-культурне і релігійне життя України, по-своєму вирішували назрілу потребу відновлення релігійного життя»? Свою відповідь аргументуйте.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Графічний диктант

Позначте правильні твердження знаком «+», а неправильні — «–».

1. Братства — це національно-релігійні громадські об’єднання міщан при католицьких церквах, які захищали православну віру.

2. Братства в Україні діяли в XІV–XVIІІ ст.

3. Спочатку братства виконували релігійно-благодійницькі функції, а згодом набули великого громадсько-політичного і національно-культурного значення.

4. Найдавнішим і найбільш відомим було Львівське братство, засноване близько 1453 р.

5. Велику роль у національно-культурному житті України відіграло Київське братство, засноване 1630 р. при Києво-Печерській лаврі.

6. Діяльність Львівського братства підтримував Костянтин Острозький.

7. Один із напрямків діяльності братств — відкриття друкарень і шкіл, організація випуску й розповсюдження полемічних творів.

8. Членами Львівського братства були: Ю. Рогатинець, І. Красовський, С. Зизаній, І. Борецький, П. Беринда.

9. Соцініанство — одна із течій протестантизму, яка виникає в XVIІ ст., назва якої походить від імені основного теоретика Фавста Соціна.

10. Енциклопедія соцініан «Бібліотека польських братів» була видана у Варшаві.

11. Головною соцініанською школою була школа в Кам’янці, заснована близько 1612 р.

12. Соцініанські школи було ліквідовано у 1698 р.

Православні братства, Історія України

Повернутися на сторінку Історія

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *