Сюжет повісті «Гобсек» О. дe Бальзака. Багатогранність образу Гобсека, засоби його створення. Зарубіжна література
Перебіг заняття Сюжет повісті «Гобсек» О. дe Бальзака. Багатогранність образу Гобсека, засоби його створення. Зарубіжна література
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
За давньогрецькою легендою, Вакх веселився на березі річки разом із сатирами й вакханками, поруч не було тільки улюбленого Вакхового вчителя Силена. У цей час селяни знайшли знесиленого Силена та відвели його до царя Мідаса, який улаштував 10-денне свято на честь учителя. Вакх винагородив царя Мідаса за шану до свого вчителя, зробивши на його прохання так, щоб усе, чого торкався цар, перетворювалося на золото: навіть вода, якою він мив руки, стікала з долонь золотими струмочками. Зрадів Мідас! Але ось сів він за стіл, щоб насолодитися їжею. Торкнувся хліба — той став золотим, торкнувся вина — те саме. Зрозумів тоді цар, який страшний дар він здобув: смерть від голоду чекала на нього. Наляканий, звернувся Мідас до Вакха з проханням забрати назад дароване. Бог погодився, та дорого поплатився за пожадливість Мідас — утратив улюблену дочку.
- Який життєвий урок несе ця прадавня легенда? (Відповіді учнів.)
Ґобсек, сучасний Бальзакові Мідас, також постраждав, адже прожив на самоті, без близьких і друзів, так нікого не зігрівши та нікому не допомігши. Саме цьому образу присвячений наш урок-дослідження.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
Робота з текстом літературного твору
- Перекажіть останню умовну третину повісті О. де Бальзака «Ґобсек».
2. Сприйняття творів інших видів мистецтва
- Перегляньте фінал кінофільму «Ґобсек» (СРСР («Молдова-філм») — Франція, 1987, реж. О. С. Орлов)1. Порівняйте побачене з останнім епізодом літературного твору.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ
1. Аналіз образів літературного твору (робота в групах)
- Об’єднайтеся у 4 групи. Проаналізуйте образ Ґобсека:
1-ша група — як соціальний типаж
2-га група — як філософа
3-тя група — засоби творення цього образу
4-та група — в образотворчому мистецтві й кінематографі
Доберіть цитати за тематикою роботи вашої групи. Зробіть висновки.
Очікувані відповіді
1-ша група
- «— Я беру за кредит по-різному,— почав він знов.— Найменше п’ятдесят процентів, сто, двісті, а то й п’ятсот».
- За словами Дервіля, він «побачив, до чого може призвести скупість, коли вона перетворюється на несвідому, позбавлену всякої логіки пристрасть…»
- «Цей дивний чоловік жодного разу не захотів побачити будь-кого з чотирьох жіночих поколінь свого роду».
- Жорстко та жорстоко поводиться з людьми: позичає Дервілеві гроші під 13 %, бере у заставу діаманти графині; згодом привласнює маєток де Ресто; нічого з подарунків і хабарів не продавав, боячись продешевити.
- Прагне провчити графиню де Ресто: повертає боржниці зайві 200 франків; повертає документи Ернесту де Ресто на володіння майном батька; заповідає своє майно дочці чарівної Голландки.
Висновки. Ґобсек — тип лихваря, який неймовірно збагатився за рахунок того, що брав високі відсотки з клієнтів, економив на своєму побуті, відцурався від родичів, не мав згубних витратних звичок, насолоджувався тільки своєю таємною владою над людьми; був управним фінансистом, умів передбачати вигоду в різних справах. Уважав себе ледь не володарем світу.
2-га група
- «А життя? Хіба це не машина, яку приводять у рух гроші?»
- «Влада і втіха — хіба не в цьому полягає суть усього нашого суспільного ладу?»
- «Я досить багатий, щоб купити сумління тих, що керують міністрами, починаючи від канцелярських служителів і закінчуючи їхніми коханками».
- «Нещастя — наш найкращий вчитель. Нещастя навчить… знати ціну грошам і людям, чоловікам і жінкам».
- «З усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це є золото. В золоті втілено всі людські сили».
- «То краще вже самому утискувати, ніж дозволяти, щоб тебе утискували інші».
- «Я володію світом, не втомлюючи себе, а світ не має наді мною ані найменшої влади».
- «Мій погляд як у Господа Бога,— я читаю в серцях. Від мене нічого не сховається».
- «Гонор — це завжди наше «я». А що може вдовольнити гонор? Золото! Щоб здійснити ваші примхи, потрібні час, матеріальні засоби або зусилля. І от золото містить у собі все це в зародку і все дає в дійсності».
- «А хіба можуть у чомусь відмовити тому, в кого в руках мішок золота».
Висновки. Ґобсек, попри свою скнарість, виявився ще й філософом. До цього його спонукали важкі дитинство та юність, сповнені небезпеки, пригод і тяжкої праці, природні розум та спостережливість, талант фінансиста-лихваря. Герой вирішив для себе, що він і такі, як він,— таємні володарі світу. І це було правдою в суспільстві того часу, коли гроші правили світом. На жаль, цю тенденцію не подолано й досі.
3-тя група
- «Жовтувато-бліде, тьмяне обличчя… скидалося на позолочене срібло, з якого зійшла позолота».
- «Будинок і його господар були схожі один на одного — мов скеля і устриця, що приліпилася до неї».
- «Якщо цей чоловік був задоволений з минулого дня, він потирав руки, а з глибоких зморшок його обличчя неначе випромінювався димок веселості, справді-бо неможливо інакше передати німу гру його мускулів обличчя, що нагадувала беззвучний сміх Шкіряної панчохи. Навіть під час найсильніших проявів радості його мовлення було односкладове, а манери стримані».
- «Волосся в мого лихваря було зовсім гладеньке, завжди старанно зачесане, з сивиною, попелясто-сіре. Риси його обличчя, непорушні, холодні, як у Талейрана, були мов вилиті з бронзи. Його маленькі очі, жовті, як у тхора, були майже зовсім без вій і боялися світла; тому він захищав їх козирком старого картуза. Кінчик гострого носа був так поритий віспою, що скидався на буравчик. Губи в нього були тонкі, як в алхіміків та старезних дідів на картинах Рембрандта або Метсю. Говорив цей чоловік тихо, лагідно і ніколи не гарячкував. Його вік був загадкою…»
- «Його кімната, де все було охайне і потерте, починаючи з зеленого сукна на письмовому столі до килима над ліжком,— скидалася на холодну оселю самотньої старої діви, що цілими днями стирає порох зі своїх меблів. Узимку головешки в каміні, завжди присипані купкою попелу, диміли, ніколи не розгоряючись полум’ям. Його вчинки, з тієї миті, коли він прокидався, і до нападів кашлю ввечері, були розмірені, як коливання маятника. Це була якась людина-автомат, котру нібито щоденно заводили».
- «Цей чоловік спинявся раптом посеред розмови і мовчав, коли проїжджав екіпаж, чекаючи, доки гуркіт стихне, щоб не напружувати голосу. …він заощаджував свою життєву енергію, приборкуючи в собі всі людські почуття. Тим-то життя його текло так само безшумно, як пісок у старовинному пісковому годиннику. Іноді його жертви обурювались, несамовито кричали, потім наставала глибока тиша, немов у кухні, де щойно зарізали качку. Надвечір людина-вексель ставала звичайною людиною, а злиток металу в її грудях — людським серцем».
Висновки. Гроші спопелили серце Ґобсека, і це відбилося на його зовнішності. У портреті героя автор підкреслює жовті, золотаві, місячні тони, співзвучні з метою героя — мати якомога більше золота. Письменник добирає оригінальні порівняння, наприклад, порівнюючи помешкання Ґобсека з його господарем. Характер героя розкривається через його монологи, вчинки, висловлювання Дервіля та інших персонажів про Ґобсека, через психологічні деталі (однією з умов позики Ґобсека адвокатові був щотижневий обід за рахунок Дервіля. Це свідчить, з одного боку, про скнарість лихваря, а з іншого — про його неймовірну самотність, відсутність родини та справжніх друзів).
4-та група
На теренах колишнього СРСР до повісті «Ґобсек» створювали ілюстрації різні художники: Д. П. Штеренберг, Ю. С. Гершкович, Г. Г. Філіпповський та ін.
1936 року за повістю О. де Бальзака «Ґобсек» зняв фільм режисер К. В. Еггерт.
1987 року режисер О. С. Орлов поставив на кіностудії «Молдова-філм» за участі Совінфільм (СРСР) та Інтерамедіа (Франція) фільм «Ґобсек», ролі в якому зіграли В. М. Татосов (Ґобсек), С. С. Бєхтєрєв (Дервіль), Б. Г. Плотников (граф де Ресто), А. З. Будницька (графиня де Ресто), І. М. Костолевський (М. де Трай), К. Ю. Богомолов (Ернест).
Висновки. В образотворчому мистецтві й кінематографі дещо по-різному представлено образ Ґобсека, адже описане в літературному творі кожен читач бачить по-своєму, розбурхуючи власну уяву та творчу фантазію. Проте щодо Ґобсека враження митців здебільшого збігаються: цей лихвар — похмура, темна особистість, жертва власної пристрасті, хоча й не позбавлена філософсько-романтичних рис.
Повідомлення про результати роботи в групах
2. Творча робота
- Складіть модель французького суспільства за повістю О. де Бальзака «Ґобсек».
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Аналіз образів літературного твору
- Визначте позитивні й негативні риси Ґобсека.
Очікувана відповідь
Позитивні й негативні риси Ґобсека
Позитивні | Негативні |
Працелюбність, гострий розум, феноменальна пам’ять, прозорливість, скромність, енергійність, самовладання, комерційний досвід, знання людської психології | Скнарість, жадібність, байдужість, жорстокість, суворість, владолюбство, честолюбство |
2. Постановка та розв’язання проблемних питань
- На вашу думку, чи мають золото та гроші бути єдиними пріоритетами в житті людини?
- Чому справжніми господарями Парижа є такі, як Ґобсек? Чи погоджуєтеся ви з поглядами героя?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
1. Завершальне слово
— Сила й таємниця цієї повісті полягають у тому, що Ґобсек, який чудово розумів владу грошей над людьми, сам не зміг протистояти їхньому згубному впливу: наприкінці твору ми бачимо вже не філософа, а жалюгідну істоту, яка гине в порожньому будинку, повному золота та зіпсованих продуктів.
2. Інтерактивний прийом «Займи позицію»
- Висловіть своє ставлення до твердження Ґобсека: «Гроші — головний закон світу». Свою думку обґрунтуйте.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: знати зміст повісті О. де Бальзака «Ґобсек», уміти коментувати, виокремлювати головне й деталі, характеризувати образ Ґобсека та решти героїв, робити висновки.
Творче: скласти (усно) нарис про майбутнє Камілли де Ґранльє й Ернеста де Ресто.
Сюжет повісті «Гобсек» О. дe Бальзака. Багатогранність образу Гобсека (як соціального типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет, психологічна деталь, монолог, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.). Зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література