Ранньоквітучі трав’янисті рослини. Міні-проект. Не зривай первоцвітів! Природознавство
Хід заняття Ранньоквітучі трав’янисті рослини. Міні-проект. Не зривай первоцвітів! Природознавство
I. Організаційний момент
1. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?
2. Запитання для повторення
Слухання вірша Н. Забіли
ВЕСНА
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить з під землі
Лізуть паростки малі.
Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.
На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.
А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.
Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
За весною літо йде!
— Про які ознаки весни йдеться у вірші?
II. Повідомлення теми і мети
Сьогодні на уроці ми ознайомимося ранньоквітучими трав’янистими рослинами, будемо вчитися розпізнавати їх.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь
Ще біліє сніг, морози змінюються відлигою, а під сніговою ковдрою вже пробуджується нове життя. То з’являються провісники зеленої весни.
Пролісок
Я перша квіточка весни,
Я пролісковий цвіт.
Я пережив зимові сни —
І знов родивсь на світ.
Зелененькі рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
Люблю і сонце, й тінь.
І вірю люблять всі мене,
Як весну золоту,
Бо знають, що зима мине,
Коли я розцвіту
М. Познанська
— Чому проліски зацвітають ранньої весни?
— Послухайте казку про походження проліска, її розповіла латиська письменниця Ганна Саксе
ПРОЛІСОК
(Казка)
У богині Снігу народилася дівчинка, яку назвали Сніжинкою. Коли вона підросла, то полюбила юнака на ім’я Південний вітер. Його гарячі обійми розтопили Сніжинку, і вона краплею пішла в землю, розчинилася в ній. Ранньої весни Сніжинка, відчуваючи наближення Південного вітру, диханням розтоплює сніг і, висунувши голівку, заглядає у блакитні очі свого коханого.
Багато пролісків занесено до Червоної книги. Причина їх зникнення інтенсивне збирання.
Після зимового спокою найпершими пробуджуються багаторічні трави. Варто сонечку тільки пригріти де-небудь на проталині землю, як тут же з’являються паростки і навіть квітки нетерплячої травички. Такі рослини називають первоцвітами, або пролісками. Для зацвітання проліскам потрібно зовсім трохи тепла.
ВЕСНА, ВЕСНА! РАДІЙТЕ, ДІТКИ.
Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть і клітки, —
З кімнати, хати у садки.
А там, в садочках, — сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли.
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі
О. Олесь
— Чому ранньої весни з’являються джмелі і метелики? Який зв’язок існує між ними і пролісками?
Квітки пролісків першими годують джмелів, бджіл і інших ранніх весняних комах. Живлячись солодким соком (нектаром), джмелі запилюють проліски. Ось так у природі все взаємозв’язано.
Перші весняні квіти на ивають «первоцвітами», або «очима з емлі». Справді, земля ніби розплющує їх, прокидаючись від зимового сну. Ледь пригріє у березні сонечко, як з’являються молочно білі підсніжники, лазурові проліски, білий та бузковий ряст.
Наприкінці лютого — на початку березня з’являються в лісі підсніжники. Цвітіння підсніжників — захоплююче видовище. Здається, що ґрунт у весняному лісі покритий мереживною скатертиною, зітканою з безлічі дзвоникоподібних сніжно-білих квіточок.
(Показ квітки.)
У березні, коли земля вже пробуджена від зимового сну, в лісі можна побачити таку картину: ніби клаптики блакитного весняного неба впали на землю і синіють серед голого віття лісових дерев та чагарників. Тому серед народних назв проліски є такі, як «синятка», «синій ряст». Цікаво, що німецька назва цієї квітки — «блакитна зірка». А ще проліски називають «очима березня».
Мати-й-мачуха
Тільки сонечко пригріло,
Мати- й-мачуха з’явилась.
Серед чорної землі
Сяють сонечки малі.
Золотим промінням сяють,
Нашу емлю зігрівають,
Щоб прокинулась вона
І до нас прийшла весна!
В. Паронова
У природі є квіти, які заявляють про себе спочатку квіткою, ніби поспішають прикрасити землю, бо бояться, що не встигнуть продовжити свій рід. До таких рослин належить мати й мачуха. Своєю квіткою вона схожа на сонячний промінчик.
Ще не зійшов сніг, а рослина пробивається до сонечка. За квіткою з’являється листя, зверху гладеньке, а знизу — пухнасте, м’якеньке й тепле. Саме за це прозвали рослину мати-й-мачуха.
Я лікую від кашлю, простуди,
З мене чай пити корисно всім.
Мати й мачуха звуть мене люди.
Я приходжу і лісу у дім.
Сон-трава
Ще холодні в лісі ранки,
Сніг ще в лісі дотліва.
Та розкрила на світанку
Сині очі сон трава.
Перші теплі квітневі дні. У ярку на пригріві трава зеленішає, хоч на дні ще лежать рештки сивого снігу. Квітка нагадує фіолетову зірку жовтою цяткою в центрі. На ніч у квітки закриваються пелюстки і їй не страшний навіть колючий мороз. Сон-квітка зацвіла — незабаром щире тепло прийде!
Ряст
Пізніше з’являється ряст, який ще називають «кониками», «кукурічками», і «півниками». Коли буйно зацвітав напровесні ряст, парубки й дівчата ходили в ліс і там топтали ряст, приказуючи:
Топчу, топчу ряст, ряст,
Бог здоров’я дасть, дасть,
Іще буду топтати,
Щоб на той рік діждати.
У народі вважалося, що «топтати ряст» — це означає жити, ходити по землі, а «не топтати рясту» — помирати.
Конвалія
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки,
Як зовуть їх — угадай!
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть,
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть!
В них так пахощів багато,
У такій вони красі…
Хай ростуть — не буду рвати,
Хай отут цвітуть усі.
М. Познанська
Краса квіточок конвалії поєднана з тонким чарівним ароматом. Тому так приваблює конвалія кожного, хто побачить її. І саме вона є однією з найулюбленіших весняних рослин нашого народу.
Білі запашні квіти конвалії нагадують застиглі краплини сльозинки.
У давніх легендах розповідається, що ці дивні квіти виросли із сліз нареченої, яка виплакала очі, чекаючи далекого походу козака нареченого
Фіалка
— Діти, подивіться, що це за чудова квітка? (Фіалка)
— Так, ця прекрасна квітка, яка милує наше око, зветься фіалка. Ось як гарно про неї пишуть!
Ми фіалочки синенькі,
Наші квіти запашні,
Розцвітаємо ми раненько
Скрізь під лісом навесні.
Вітер пестить нас, гойдає,
Бджоли мед і нас беруть.
Соловейко нам співає,
На віночки діти рвуть.
К. Переліска
— Фіалка любить лісові галявини, прохолоду. Це лікарська рослина.
2. Охорона первоцвітів
Люди завдають чимало шкоди ранньоквітучим рослинам, особливо підсніжникам, проліскам, конваліям. Багато рослин стали рідкісними. Це проліски, фіалки, медунки, дзвіночки тощо.
Найкрасивіша квітка — та, що квітує там, де росла. Не губіть її! Такі квіти, як підсніжник звичайний, проліски, лілія лісова, конвалія, квітка сон, занесені до Червоної книги.
Як весняна пташечка співа,
Розцвітає на осонні сон-трава.
Хоч морози запізнілі —
Он підсніжники вже білі.
Над снігами квітнуть рано.
Фіолетові шафрани.
Дістає весна і скрині
Проліски небесно-сині.
І трави нам шлють привіти
Жовті жовті первоцвіти.
Ряст, медунка, горицвіт
Майоріють серед віт.
Бережіть красу цю, діти,
Не зривайте первоцвіти.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь
1. Міні-проект. Не зривай первоцвітів!
Квіти дарують нам насолоду, а також почуття чого? (Радості, спокою, краси, загадковості, гарного настрою, любові, життя, ніжності, цікавості, свіжості, тепла, …)
Але квіти теж хочуть сказати нам про свої почуття . (Учні виступають у ролі квітів.)
Підсніжники. Ми з’являємося найпершими, коли ще лежить сніг.
Нас вважають сміливими і сильними. Але тільки-но ми зацвітаємо, нас зривають. Нам сумно. Через те ми потрапили до Червоної книги України. Але від цього нас не стало більше. Ось чому ми не радіємо!
Надія лише на тебе, друже!
Проліски
Іще сніг не зійшов із землі,
А ми вже визираємо,
Весняне сонечко вітаємо,
Синім цвітом зацвітаємо.
Якщо рідну природу ти знаєш,
То одраз у нас ти впізнаєш.
Ми — проліски. Нас теж стає все менше і менше.
Нам і сумно. Надія лише на тебе, друже!
Сон-трава
Ллється зранку навкруги
Знов мелодія весни —
То у лісі ожива
Гарна квітка сон-трава.
Чере красу та лікувальні властивості нас нещадно винищують. А як хочеться, щоб збереглися назавжди наші чудові фіолетово-лілові килими!
Надія лише на тебе, друже!
Ряст
Вітерець зиму розтряс.
І в лісочку на горбочку
Виріс ряст, синій ряст.
Я дуже ніжний, швидко в’яну, тому не рвіть мене! А крім того мої квіти дуже люблять бджоли, та і людям я приношу користь: з моїх бульб виготовляють цінні ліки. Надія лише на тебе, друже!
Конвалія
Ми квіточки ніжні,
Тендітні, білосніжні.
Послухай, як срібно
Дзвенить наш голосок:
«Не треба, не треба
Зривати квіток!»
Надія лише на тебе, друже!
Червона книга
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнути дивні квіти?
Конвалії й фіалки ніжні,
І вісник березня — підсніжник?
Невже ми більше не побачим,
Як сон-трава росою плаче?
Троянда степу, квітка мрії,
Жар-цвітом землю не зігріє?
Ми всі господарі природи,
Тож бережемо її вроду!
М. Познанська
2. Робота над загадками
• Де вона проходить —
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають. (Весна)
• Як пригріло сонце — стрілки
Зеленясті підняла
Від ласкавого тепла.
Он її навколо скільки!
Двір, і лан, і луг вкрива
Росяна густа. (трава).
• Навесні вона в теплі
Проростає з-під землі.
Має трунок, має вроду
І дарує насолоду. (Квітка)
• Тільки вчора теплий вітер
Вість приніс нам від весни,
А сьогодні дивні квіти
Крізь замети проросли. (Підсніжники)
• Ну, а я за ним у квітні
Голубим намистом квітну.
Не одну вже квітку маю
Сім до неба піднімаю (Проліски)
• Я на інших геть не схожий:
Кучерявий та пригожий.
Постелю під голе віття
Фіолетові суцвіття… (ряст)
• Що за квітка така? І від неї дрімота.
А сама не спить,
Весняним цвітом всіх манить. (Сон-трава)
3. Кросворд «Весняні квіти»
Знайдіть у кросворді якомога більше назв весняних квітів. Читати можна у різних напрямах.
(Тюльпан, конвалія, ряст, пролісок, підсніжник, кульбаба, барвінок, нарцис, примула, крокус, гіацинт)
4. Поетична хвилинка
ПРОЛІСКИ
Як зелені списи,
з вогкої землі
виткнулися в лісі
проліски малі.
Я візьму лопату
в ліс я побіжу,
пролісків багато
в горщик посаджу.
Може, знов навмисно
вернеться зима,
зірве свіже листя,
гілля полама.
І завиє вітром,
снігом як війне,
як заб’ється в вікна,
щоб лякать мене!
Та в кімнаті в мене
холоду не чуть.
Проліски зелені
в горщику ростуть.
Проліскам блакитним
тепло на вікні — розкривають квіти
вінчики ясні.
Буду поливати їх,
буду берегти,
щоб на Майське свято
з квітами піти.
Н. Забіла
КУЛЬБАБКИ
На леваду я пішла б,
ціла купа там кульбаб —
ніби сонечка малі
посідали на землі.
Я нарвала б тих квіток
та сплела б собі вінок,
щоб і я була в вінку,
наче квітка на лужку.
Тільки вранці квіти всі
умиваються в росі,
росяна травичка —
мокнуть черевички.
Н. Забіла
V. Підбиття підсумків
— Які квіти приносять весну?
— Чому їх називають первоцвітами?
— Які квіти розквітають у кінці весни, в травні? (Конвалії, кульбаби, фіалки)
— Багато хто збирає навесні букети весняних рослин. Чи добре це? (Ні)
— Чому не слід рвати квіти?
— Які квіти занесені до Червоної книги?
— Чому потрібно оберігати ці квіти?
— Назвіть причину зникнення первоцвітів.
— Як зберегти первоцвіти?
Перші квіти після тривалої зими приносять величезну втіху для душі. Прогулянка до лісу ранньої весни просто спокуса. Руки так і тягнуться до квітів. Але не поспішайте рвати це чудо!
ЗВЕРНЕННЯ ПЕРВОЦВІТІВ
Ми б завжди були щасливі,
І пахучі, і красиві,
Якби в полі, в лісі, в лузі
Бачили нас тільки друзі,
Ті, які б нас не топтали,
Без потреби не зривали.
А на клумбах вдома, в школі
Висівали нас доволі,
Доглядали, поливали.
Ми б красу їм дарували!
Ранньоквітучі трав’янисті рослини. Міні-проект. Не зривай первоцвітів! Природознавство
Повернутися на сторінку Природознавство