М. В. Гоголь «Ревізор»: образ Хлестакова та його динаміка. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього конфлікту та жанру п’єси. Зарубіжна література
Перебіг заняття М. В. Гоголь «Ревізор»: образ Хлестакова та його динаміка. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього конфлікту та жанру п’єси. Зарубіжна література
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ
1835 року М. В. Гоголь писав: «Скільки є у нас добрих людей, але скільки є також бур’янів, від яких життя немає добрим… На сцену їх! Хай бачить їх весь народ! Хай посміється над ними! О, сміх — велика річ!» І це справді так. Неодноразово хтось із глядачів вистави «Ревізор» — чиновників чи поміщиків — полишав театр із гнівним криком: «Це ж мене показують!» Ось якою є сила слова, сила сміху! як цією силою скористався видатний письменник, щоб засудити вади суспільства свого часу, розглянемо сьогодні.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
1) Робота з текстом літературного твору
- Перекажіть сюжет п’єси М. В. «Ревізор». Прокоментуйте, висловіть свої враження про прочитане.
2) Літературна вікторина
- Оберіть по одній правильній відповіді на кожне запитання.
1) Яке прислів’я Гоголь узяв за епіграф до «Ревізора»?
а) На всякого мудреця доволі простоти.
б) Не кивай на дзеркало, коли пика крива.
в) Не в свої сани не сідай.
2) Що є провідною рисою Хлестакова?
а) Легковажність;
б) підступність;
в) боягузтво.
3) який засіб проти ревізора городничий вважає найнадійнішим?
а) Лестощі й догоджання;
б) хабар;
в) залякування.
4) У кого з персонажів «Ревізора» помітна «легкість надзвичайна в думках»?
а) У Бобчинського;
б) у поштмейстера;
в) у Хлестакова.
5) Кому «снилися… два незвичайні пацюки. …чорні, отакенні!»?
а) Городничому;
б) Хлестакову;
в) Держиморді.
6) Які хабарі бере суддя Ляпкін-Тяпкін?
а) Цуценят-хортів;
б) голови сиру й цукру;
в) шампанське й ікру.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ
В. І. Немирович-Данченко у відомій статті про «Ревізора» зауважив, що навіть найгеніальнішим драматургам потрібно кілька сцен для того, щоб «зав’язати п’єсу». У «ревізорі» ж лише перша фраза городничого — і пішла круговерть, п’єса вже круто зав’язана, причому зав’язана щільно, в один вузол, «всією своєю масою», долями всіх основних персонажів.
«Ревізором» М. В. Гоголь, по суті, не хотів нікого ображати. Але від задоволення перекидати й перекручувати дійсність він, як художник, також не міг відмовитися. За законами комізму у смішне становище тут потрапляє не дрібний грішник, якому й падати нема куди, настільки він низько стоїть, але владна особа досить високого рангу. Чим вищі чини зачіпає гумор, тим краще для мистецтва, для примирення та просвітлення, яке це мистецтво обіцяє глядачеві. Гоголь, не замислюючи нічого поганого, зробив «Ревізором» підкоп і сам потрапив до пастки: йому довелося довго доводити, по-перше, що світлий сміх його комедії прославляє та примиряє, вселяючи любов навіть у носіїв зла, по-друге, що цей сміх суспільно корисний, адже викликає жах, обурення й розпочинає боротьбу з лиходіями. Проте яким би світлим примирителем не був цей сміх, усе одно він викликає підозру з боку можновладців.
Після «Ревізора» Гоголь не міг сміятися. Сміх «Ревізора» довів його до німоти. Початок паралічу відчутно вже в німій сцені, що увінчує комедію. Ледве городничий вимовив: «Чого смієтесь? Із себе смієтесь!..» — розвиток комічного сягнув кульмінації. Коли ж, досхочу насміявшись і наплескавши в долоні, ми знову подивилися на сцену, то з жахом виявили поміж застиглих фігур автора всесвітньої комедії.
Ідейний задум свого твору Гоголь визначив так: «У «Ревізорі» я вирішив зібрати в одну купу все погане в Росії, яке я тоді знав, усю несправедливість, яка твориться в тих місцях і в тих випадках, де найбільше потрібні від людини справедливість, а заразом і посміятися над усім цим».
2. Аналіз тексту й образів літературного твору (робота в групах)
- Об’єднайтеся у 5 груп та виконайте такі завдання за комедією М. В. Гоголя «Ревізор»: 1-ша група — складіть композиційний план п’єси; 2-га група — проаналізуйте образи чиновників і складіть таблицю, заповнивши відповідні стовпці (ім’я; посада; стан справ у галузі, якою має опікуватися; заходи усунення недоліків); 3-тя група — складіть план характеристики городничого; 4-та група — схарактеризуйте Хлестакова та хлестаковщину; 5-та група — з’ясуйте засоби комічного в комедії.
Очікувані відповіді
1- ша група
Композиційний план комедії М. В. Гоголя «Ревізор»
1. Зав’язка. Повідомлення про приїзд ревізора.
2. Розвиток дії:
а) розпорядження городничого чиновникам;
б) новини з готелю;
в) візит городничого до удаваного ревізора;
г) огляд Хлестаковим богоугодних закладів;
д) Хлестаков у домі городничого;
е) парад чиновників та скаржників;
ж) сватання Хлестакова.
3. Кульмінація. Брехливе хвастання Хлестакова і торжество городничого.
4. Розв’язка:
а) лист Хлестакова Тряпічкіну;
б) повідомлення про приїзд справжнього ревізора.
2- га група
Характеристика образів чиновників п’єси М. В. Гоголя «Ревізор»
| Ім’я чиновника | Посада | Стан справ у галузі, якою має опікуватися | Заходи усунення недоліків |
| Антон Антонович Сквознік- Дмухановський | Городничий | Хабарник; у місті повний безлад, на вулицях бруд; один із поліцейських п’яний, як чіп; арештантів не годували; за словами Хлестакова, «городничий — дурний, як сива шкапа» | Поставив квартального на мосту «для благоустрою»; наказав розкидати старий паркан «і поставити солом’яну тичку, щоб схоже було на планування»; звелів не випускати солдатів на вулицю та «сказати Держиморді, щоб… не… давав волі кулакам» та ін. |
| Артем Пилипович Земляника | Попечитель богоугодних закладів | Усі хворі схожі на ковалів; хворих не лікують і погано годують; у палатах курять тютюн; усі «одужують як мухи»; за словами Хлестакова, «наглядач за богоугодним закладом — справжнісінька свиня в ярмулці» | Одягти хворим чисті ковпаки; повісити таблички з назвою хвороби; щоб зменшити кількість хворих, їх відправили додому |
| Амос Федорович Ляпкін-Тяпкін | Суддя | Бере хабарі цуценятами-хортами; за словами Хлестакова, «суддя… найбільшою мірою моветон» | Вважає припустимим брати хабарі цуценятами: це не великий гріх |
| Іван Кузьмич Шпекін | Поштмейстер | Читає чужі листи; за словами Хлестакова, «поштмейстер… мабуть, також негідник, п’є запоєм» | Читати далі, щоб вище начальство перебувало в курсі всіх справ і новин |
| Христіан Іванович Гібнер | Повітовий лікар | Не розуміє російською, не може спілкуватися з пацієнтами | … |
| Степан Ілліч Уховертов | Часний пристав | … | … |
| Свистунов, Пуговіцин, Держиморда | Поліцейські | Пиячать, б’ють мешканців (переважно безневинних) | … |
| Бобчинський і Добчинський | Міські поміщики | Живуть розкішним життям, нероби, повсякчас пліткують | … |
| Лука Лукич Хлопов | Смотритель училищ | Недолугі вчителі; за словами Хлестакова, «смотритель училищ наскрізь протух увесь цибулею» | Гнати, щоб не розводили вільнодумства |
3-тя група
План характеристики городничого Антона Антоновича Сквознік-Дмухановського
- Ставлення до влади як до засобу збагачення.
- Свавілля й беззаконня.
- Боягузтво й угодництво перед начальством.
- Грубість і низький рівень освіти.
- Мовлення городничого як засіб особистої характеристики. (Городничий робить зауваження та дає поради чиновникам; у висловлюваннях не соромиться; тон начальницький, але в ньому через ситуацію з ревізором прориваються нотки страху; мовлення городничого свідчить про те, що це малоосвічена, груба людина, яка зловживає владою.)
4-та група
Характеристика Хлестакова та хлестаковщини Хлестаков, на думку М. В. Гоголя, найголовніший персонаж п’єси і найнезвичайніший — не тільки за характером, а й за своєю роллю у п’єсі. Насправді Хлестаков — не ревізор, але й не авантюрист, що свідомо обманює навколишніх. На продуману заздалегідь хитрість, авантюру він, здається, просто не здатний; Хлестаков, як говорить у ремарках Гоголь, молодий чоловік «без царя в голові», що «говорить і діє без усякої тями», дещо наївний і щиросердний. Але саме це дозволяє псевдоревізорові обдурити городничого з компанією, точніше — дозволяє їм обдурити самих себе. «Хлестаков зовсім не обманює, він не брехун за ремеслом,— писав Гоголь,— він сам ледь не непритомнів, коли брехав, і вже сам майже вірив тому, що говорив». Бажання похизуватися, стати трохи вищим, ніж у житті, зіграти роль, кращу за призначену долею, властиве кожній людині. Слабкий же особливо схильний до цієї пристрасті. Зі службовця IV класу Хлестаков виростає до «головнокомандуючого». Герой переживає свій зоряний час. Розмах брехні ошелешує всіх. Але Хлестаков — геній брехні, він може легко придумати незвичайне та щиро повірити у вигадане.
Отже, на думку літературознавців, Гоголь глибоко розкриває багатоплановість характеру головного героя: зовні звичайний, непоказний, порожній, «фітюлька», а внутрішньо — талановитий фантазер, поверхово освічений фанфарон, у сприятливій ситуації перевтілюються в господаря становища. Він стає «значною особою», якій дають хабара. Набравши смаку, він навіть грубо вимагає грошей у Добчинського й Бобчинського.
У сцені брехні Хлестаков-пузир максимально роздувається й показує себе в правдивому світлі, щоб тріснути в розв’язці — фантасмагорично зникнути, умчати геть трійкою. Цей епізод — воістину «магічний кристал» комедії. Тут сфокусовано всі риси головного героя, його акторську майстерність. Сцена дозволяє краще зрозуміти ту «легкість у думках незвичайну», про яку попереджав Гоголь у зауваженнях для акторів. Тут настає кульмінаційний момент облуди та брехні героя. Це — грізне попередження Гоголя наступним поколінням, які бажають уберегтися від страшної хвороби — хлестаковщини, уплив якої є значущим: той, хто хоча б раз у житті обманював, побачить, які наслідки може спричинити брехня.
У мовленні Хлестакова переплутано різні стилі, він часто протирічить сам собі й не помічає цього, що свідчить про його невисоку освіченість, емоційність, схильність до брехні та фразерства, нікчемність.
5-та група
Засоби комічного у комедії М. В. Гоголя «Ревізор»
Контраст бажаного та реального в описі життя Хлестакова, поєднання в його поведінці нібито різних людей; текст уголос і вбік; промовисті прізвища героїв; іронія, гіпербола, саморозвінчання; накладки текстів, плутання персонажів у прислів’ях; натяки; гротеск брехні героя — фантастичне поєднання страшного та смішного; «вибух відвертості» Хлестакова у його листі Тряпічкіну.
Повідомлення про результати роботи в групах
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Інтерактивний прийом «Займи позицію»
- Чи погоджуєтеся ви із твердженням М. В. Гоголя: «Кожен хоч на хвилину, якщо не на кілька хвилин, робився Хлестаковим або робиться Хлестаковим»? Свою думку обґрунтуйте.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
М. В. Гоголь змалював типове повітове провінційне містечко, що перебувало в цілковитій залежності від свавілля чиновників, які дбали лише про свої інтереси. Про стан справ свідчать безлад на вулицях міста і в його закладах, казнокрадство та хабарництво, беззаконня (побили нізащо вдову унтер-офіцера), шахрайство, низький рівень моралі, пияцтво. І так було в усій миколаївській Росії. Подібні явища зустрічаються, на жаль, і донині. Саме в їхньому засудженні полягає безсмертність гоголівського твору.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: знати зміст комедії М. В. Гоголя «Ревізор», уміти переказувати, аналізувати, характеризувати героїв, порівнювати їх, робити висновки.
Творче (одне за вибором учнів): проілюструвати улюблений фрагмент п’єси Гоголя; скласти ситуативне оповідання про сучасних «ревізорів».
М. В. Гоголь «Ревізор»: образ Хлестакова та його динаміка. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього конфлікту та жанру п’єси. Зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література