І. КАРПЕНКО-КАРИЙ. «СТО ТИСЯЧ». ПРОБЛЕМА БЕЗДУХОВНОСТІ ЛЮДИНИ, ЗАСЛІПЛЕНОЇ ПРАГНЕННЯМ ДО НАЖИВИ, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи, українска література

Хід заняття І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи,  українська література

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Всім відомий чарівний театрал І. Карпенко-Карий»

Завдання: підтвердіть або спростуйте думку.

1. І. Карпенко-Карий народився на Сумщині. (Ні)

2. На одинадцятому році життя майбутній драматург почав учитись у Бобринецькій повітовій школі. (Так)

3. Коли Іванові було чотирнадцять років, батько влаштував його працювати секретарем у повітовому суді. (Ні)

4. Під наглядом поліції Іван Карпович перебував, коли жив у Бобринцях. (Ні)

5. І. Карпенко-Карий написав 18 п’єс. (Так)

6. У своїх творах Іван Карпович виявляє глибоке співчуття до трудящих, показує їх ненависть до хижаків-капіталістів. (Так)

7. Писати І. Карпенко-Карий почав ще у Бобринцях, навчаючись в університеті. (Ні)

8. Перша назва комедії «Сто тисяч» — «Гроші». (Так)

9. Гроші — улюблена тема розмов Герасима Калитки. (Так)

10. Роль Герасима Калитки прекрасно виконав Панас Саксаганський, рідний брат письменника. (Ні)

11. «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого належать до реалістичної соціально-побутової драми. (Ні)

12. В Єлисаветграді Тобілевич розпочав нелегальну політичну діяльність. (Так)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

V. Основний зміст

1. Вступне слово

Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург І. Карпенко-Карий. У комедії «Сто тисяч» він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80–90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч».

2. Порушення у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» проблеми бездуховності людини, яка прагне наживи.

2.1. Бесіда за питаннями.

  • Що таке гроші? Які функції вони виконують у суспільстві?
  • З чим пов’язане те, що одні люди «купаються у грошах», інші стоять з простягнутою рукою?
  • Яку людину ми називаємо духовною? Від чого це залежить?
  • Назвіть літературних героїв, які, на ваш погляд, є духовно багатими. Свій вибір вмотивуйте.
  • У чому полягає бездуховність окремих героїв твору І. Карпенка-Карого?
  • Під впливом яких подій сенсом життя їх є виключно прагнення до наживи?
  • Яким чином тогочасна соціальна дійсність знайшла відбиток у в програмовому творі І. Карпенка-Карого? Наведіть переконливі приклади.

2.2. Робота з текстом твору.

2.2.1. Калитка і земля:

«Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку».

«Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає… а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнати!..»

«Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито… Легко по своїй власній землі ходить».

«Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»

«Обікрали… ограбили… Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!»

2.2.2. Герой-експлуататор:

«робітники та собаки надворі повинні буть»;

«ні світ, ні зоря вже й жереш!»;

«обіцянка-цяцянка, а дурневі радість»;

«кругом, кругом моє»;

«бери і в свого і в чужого»;

«лупи — та дай»;

«Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять… Мені треба невістку з приданим, з грішми».

2.2.3. Господар і гроші:

«Скотина гроші коштує»;

«Е куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя»;

«Гроші всьому голова»;

«А скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми?»;

«Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю»;

«Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женишся на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;

«З грішми, сказано ж і чорт не брат».

«Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує»;

«Застав його коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тим рихметиках шукать, як це робиться»;

«Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;

«Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається…».

Висновок. Таким чином, у п’єсі «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя. Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа: «Не збирайте скарбів на землі». Адже душа — дорожче.

3. Опрацьовування ідейного змісту другої дії п’єси. Бесіда за питаннями.

  • Чим був стурбований Копач? («Боковенька… копили, кам’яна фігура… Там гроші, іменно там. Там моя судьба… сьогодні цілу ніч снилась кам’яна фігура»). Що запропонував Копач Герасиму? («Ви б зробили калакольчик у ту хату… Тут вірьовка над ліжком. От прокинулись, пора вставать — зараз дзінь-дзінь-дзінь, сам ще лежиш, а там устають»)
  • Як Герасим ставиться до своєї родини та робітників? («Вони надолужать: то вмиваннячком, то взбуваннячком, або як почнуть богу молиться, то й сонце зійде. Хоч би ж молилось, а то стоїть, чухається та шевче собі губами, аби простоять більше без роботи. Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі… Параско, пора до коров, чого ви там ленетесь?.. Хлопці, гайда з хати! Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть»)
  • В яких гріхах звинуватив Герасим Клима? («І тобі не гріх. Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень. Однеси хліб назад»)
  • За що критикував Герасим своїх робітників? («Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже з’їли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають»)
  • Як Калитка висловив свою занепокоєність з приводу ведення власного господарства? («…Ти мізкуєш, ти крутиш головою: де того взять, де того; як обернуться, щоб земельки прикупить, та за думками і не їсться тобі, і не спиться тобі… Мене вже ці думки зовсім ізсушили… До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві»)
  • У чому виявилася неповага Герасима до жінки? («У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові»)
  • Чим Мотря подобалась Парасці? («…Я до неї привикла, вона до мене, дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів — одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як у кімнаті я вже нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було, ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, ніхто хліба не спече, хоч і без олії іноді, а всі їдять не нахваляться»)
  • Яку невістку бажав мати Герасим? («Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять… Мені треба невістку з приданим, з грішми»)
  • Як Савка ставиться до своєї дружини? («А ми з старою тільки лаємось, і все через гроші; того нема, другого нема — і раз у раз гиргир-гир, гар-гар-гар! Оце й зараз посварились: виряджав її до церкви, а вона і напосіла: у других, каже, фургони, любо глянуть, а я на возі, який ти хазяїн, каже»)
  • Через що для Савки щастя — здобути фальшиві гроші? («Коли люде багатіють, то чом же нам не попробувать щастя… Надокучили прокляті злидні!.. Тільки горе моє — грошей нема; а без грошей же не достанеш і фальшивих бумажок»)
  • Яку махінацію пропонує Герасим Савці? («Отже, незважаючи на те що гроші зроблені дуже добре, все-таки перше, ніж купити таку суму, їдьте ви, куме, хоч зараз в казначейство і розміняйте ці гроші, як казначей прийме, то всяке прийме…»)
  • Яким чином багатій хоче вигородити кума на випадок «провалу операції»? («Скажете, що ви продали незнакомому чоловікові воли і між іншими грішми взяли й ці, а я посвідчу, що іменно так, то й край»)
  • Яку винагороду хотів отримати Савка за ризик? («Від кожної тисячі, що купите, мені сто карбованців»)
  • Що повинен був врахувати Роман за наказом батька під час купівлі свиней у Пизиря? («На ж тобі двадцять п’ять карбованців на свиней, та хоч і їхать. Тільки не давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женишся на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»)
  • Якоб була думка Романа щодо одруження з Мотрею? («Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв’яже! Та хоч би батько цапа скакав, а я таки женюсь на Мотрі!»)
  • Чому Герасим не вважав важливим на низині насадити фруктових дерев? («На біса нам той садок? Нам земля потрібна, нам немає часу по садку ходить на проходку…»)
  • Про що подумав Герасим, коли Копач разом з його сином вирушили до Пузиря? («От і вчений на язики, а дурний! Таки що не кажи, а у нього є зайці в голові! Поїхали. Слава богу. Не так мені ті оглядини, як те, що здихався. Тут такі діла, що треба думать та ще думать, а він слідком ходить за мною і що не ступінь, то й порада…»)
  • З яким проханням звернулася Параска до чоловіка? («У церкву поїду з Мотрей… Звели і нам коней запрягти»)
  • Що той їй відповів? («До церкви можна й пішки піти, тут недалеко — три версти. Люде в Київ ходять за чотириста верстов, а ти не хочеш потрудиться для божого дому й шість верстов — ай-ай-ай, а ще й богомольна!… Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує»)
  • Як Герасим піклується про худобу? («Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочити, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хозяйськи». «От якби ви вдвох з Мотрею крумера попотягали, то інша річ… Не дам коней. Пожалій скотину раз, вона тобі послуже десять раз… Іди тільки, господь прийме твої труди і дасть тобі здоров’я»)
  • Через що Герасим майже трохи не побив дружину? («Ах ти ж відьма чортова, то ти оце мене дратувать заходилась, та я…»)
  • Як на ваш погляд, що єднає Герасима, Бонавентуру, Савку? Наведіть переконливі аргументи.
  • Що згадала Параска відтоді, коли була молодою? («Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається…»)
  • За що дружина дорікала чоловікові? («Сором людям в очі дивиться! Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люде з церкви, а ми в церкву»)

VI. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. За що Герасим дорікав Климу зранку? Бо той:
а) проспав;
б) не нагодував увечері худобу;
в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу;
г) не накосив коням трави.

2. Копач назвав робітників Герасима:
а) сараною;
б) прожорами;
в) товстунами;
г) худобою.

3. Копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до:
а) Києва;
б) Парижа;
в) Лондона;
г) Нью-Йорка.

4. Думок у Герасима було стільки, як:
а) листячка на дереві;
б) хмар на небі;
в) піску в морі;
г) худоби в Жолудя.

5. За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі:
а) Пузиря;
б) Смоквинова;
в) Чобота;
г) найбагатшого купця.

6. Хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «Опит — велике діло»?
а) Параска;
б) Копач;
в) Герасим;
г) Савка.

7. На низинці Копач пропонує Герасиму:
а) посадити садок;
б) збудувати ферму;
в) викопати колодязь;
г) зробити власний ставок.

8. Ідучи до Пузиря, Копач із собою взяв:
а) шматок сала і хліб;
б) глек сметани;
в) хліб з часником;
г) домашньої ковбаски.

9. На думку Копача, біди не чинить:
а) запас їжі;
б) сотня грошей;
в) раціональна думка;
г) теплий одяг.

10. Герасиму не подобалося в Копачеві те, що той:
а) постійно надавав поради;
б) просив у нього їсти;
в) хвалився своїми досягненнями у розкопках;
г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним.

11. «Блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився Герасим, коли:
а) Копач просив у нього коней, щоб поїхати до Пузиря;
б) дізнався про зневажливе ставлення Жолудя до своєї худоби;
в) Параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви;
г) бачив, як Клим годує худобу.

12. Герасим порівнював Параску з:
а) пишною квіткою;
б) конякою;
в) бджолою;
г) соловейком.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Якими двома важливими справами був заклопотаний Копач? Чим це зумовлено? Наведіть переконливі аргументи.

2. Через що Герасим не бажав радитися з дружиною щодо реалізації своїх планів, думок? Що про це зазначено у творі?

3. Калитка намагався побити Параску, але коли з’явився Копач, він:
а) її почав цілувати;
б) заспівав арію;
в) став перед нею на коліна;
г) їй збивав пил на чобітках.

Картка № 2

1. Чому, на ваш погляд, Герасим не особисто хоче обміняти фальшиві гроші, а звертається з цією пропозицією до Савки? Як це характеризує багатія?

2. Дослідіть, як Герасим ставився до Копача. Відповідаючи, посилайтесь на зміст твору.

3. Що саме пригадалося Парасці замолоду? Як:
а) чоловік їй дарував квіти;
б) вона виховувала Романа;
в) її бив Герасим;
г) до неї сватався Жолудь.

Картка № 3

1. Як ви вважаєте, чим пояснити те, що Герасим дав коней Копачу і Роману для поїздки до Пузиря, а дружині, щоб поїхати в церкву, відмовив.

2. Герасим Калитка — економний чи жадний? Свої міркування обґрунтуйте, посилаючись на приклади з твору.

3. В якій яві другої дії п’єси відбулася розмова Герасима із Савкою щодо обміну фальшивих грошей у казначействі?
а) VII;
б) V;
в) IX;
г) III.

IX. Домашнє завдання

Скласти питання або тестові завдання для опрацювання ідейно-художнього змісту п’єси ІІІ дії.

І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи, українська література

Повернутися на сторінку Української література