Весняні зміни в житті звірів. Розмноження. Піклування про потомство. Практична робота. Виготовлення екологічної листівки «Тиша в лісі», природознавство
Хід заняття Весняні зміни в житті звірів. Розмноження. Піклування про потомство, природознавство
I. Організаційний момент
1. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?
2. Запитання для повторення
Слухання вірша
ВСЕ ПРОКИДАЄТЬСЯ ПОВОЛІ
Все прокидається поволі,
зі сну зимового встає.
Радіє гай, радіє поле,
земля поталу воду п’є.
Скресає і щезає крига,
бурульки падають з дахів,
і вітерець прозорокрилий
додому підганя птахів.
А в лісі на галяві теплій
поміж ялинок запашних
уперше спалахнув метелик —
тендітний вогничок весни.
А. Костецький
— Що змінилося в природі з приходом весни?
— Назвіть ознаки настання весни в неживій природі. (Підвищення температури, тобто збільшення кількості тепла.)
— Чому потепліло? (Сонце піднялося вище над горизонтом.)
— Чи відбуваються зміни в житті звірів з настанням весни?
— Що ви про це знаєте?
II. Повідомлення теми і мети
Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про зміни, що відбува ються в житті звірів з настанням тепла.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь про линьку, пробудження від зимової сплячки.
— Що таке линька? (Відповіді учнів.)
Линька — це пристосування, підготовка до спекотної пори року. Тварини змінюють теплу шубу на рідкішу, коротшу і не таку теплу. Деякі тварини в процесі линьки змінюють колір свого хутра.
— Які це тварини? (Заєць, білка, песець)
— Чому змінюється їх забарвлення? (Можливість бути непоміченим від ворогів, тобто це пристосування до навколишньої природи.)
— Що змінилося в житті ведмедя з приходом весни? (Він пробуджується від сплячки, виходить з барлогу.)
— Які тварини ще пробуджуються від сплячки? (Їжак, борсук, бурундук)
— Як ви вважаєте, чому вони пробуджуються? (Відповіді учнів.)
Виявляється, в організмі тварин є особливий годинник, який підказує час незалежно від зовнішніх умов. Посади таку тварину в постійну темряву, внутрішній годинник все одно показуватиме, коли день, а коли — ніч. Також вони показують і пору року, хоча навкруги в норі нічого не змінилося. За цим годинником і прокидаються в норах і барлогах зимові «засоні». Ведмідь прокидається у березні і з того часу не спить, а злегка дрімає, чекає відповідної погоди, щоб вийти з барлогу. Борсук, прокинувшись рано, часто вибігає подивитися на першу відлигу. Він «легкий на підйом», та і запаси на весну в нього є. А якщо зима повернеться, то борсук ще може поспати.
— Чи змінюється рослинний світ з настанням тепла? Як? (З’являється трава, квіти, листя на деревах.)
— Чим є рослини для деяких тварин? (Їжею)
2. Розповідь про народження нового потомства
— Яка важлива подія відбувається у тварин навесні? (Народження дитинчат)
— Чому навесні? (Стає тепло, а головне — з’являється багато корму.)
Корм у різних тварин різний, кількість його зростає в різні терміни, тому не всі тварини починають розмножуватися в один і той самий час.
— У якої групи тварин дитинчата з’являються раніше? (У тих, що живляться рослинами.)
— Чому? (Велика кількість їжі, їжа з’являється дуже рано.)
Як помітили вчені, кількість народжених дитинчат залежить від розміру тіла тварини. Чим дрібніша тварина, тим більше дитинчат у неї народжується, оскільки тривалість розвитку дитинчат різна.
Наприклад, миші-полівки дуже плідні. Розвиток новонароджених відбувається швидко: з моменту народження до відходу від батьків минає 20 днів. За весну-літо одна миша може дати потомство близько 30 полівок.
Більші тварини (бурундуки, білки, зайці, їжаки) виховують своїх дитинчат уже довше: 1,5-2 місяці. За сезон народжується на 10-15 дитинчат менше, ніж у полівок .
Інсценізація «Білченя, Їжаченя, Зайченя»
Послухайте, що вам розповідять про своє народження Білченя, Їжаченя, Зайченя.
Діти в масках шапочках розігрують сценку
Білченя. Ой, Їжачок, який ти колючий!
Їжаченя. Так, шубка у мене колюча. Але, маючи таку шубку, я нікого не боюся. З’явиться небезпека — згорнуся в клубок — спробуй торкнися мене, відразу отримаєш тисячу уколів.
Білченя. А народився ти теж з голками?
Їжаченя. Їжаки народжуються без голок і сліпі. На рожевому тілі у нас тільки безліч горбків. Голки на їхньому місці з’являються через декілька годин. Спочатку вони м’які і світлі, але поступово тверднуть і темніють. Голки мої ростуть дуже швидко.
Білченя. А я теж народився голим і сліпим. Але в нашому дуплі мені не було холодно, тому що моя дбайлива мама зігрівала мене м’якою підстилкою.
Зайченя. А я свою маму не пам’ятаю! І домівки у мене немає!
Білченя. Як це? Чому?
Зайченя. Я народився прямо на землі відразу зрячим, вкритим шерстю. Мама мене погодувала молоком, залишила під кущем і втекла.
Їжаченя. І тобі не хотілося їсти?
Зайченя. Ні, молоко у мами поживне і жирне, тому протягом 3-4 днів я не був голодний.
Білченя. А як же в наступні дні?
Зайченя. А я коли захочеться їсти, починаю пересуватися, залишаючи пахучий слід від лап. За цим слідом мене знаходить будь-яка зайчиха і годує молоком. І знову вистачає на 3-4 дні. А коли я підросту, починаю живитися травою.
— Що нового ви дізналися про народження і перші дні життя звірів?
— Яким народжується їжаченя?
— Чому білці не холодно в дуплі?
Пізньої весни або на початку літа білка виводить потомство. У неї народжується від 3 до 6 білченят. Білка не проти зайнятися хижацтвом: тягає яйця, пташенят з пташиних гнізд, а іноді нападає і на дорослого птаха.
— Чому зайченя не знає свою маму?
Покидаючи новонароджених зайченят, зайчиха тим самим проявляє турботу про них. Покинуте зайченя не має запаху, сидить воно нерухомо, має хороше захисне забарвлення, і жоден хижак не може учути його навіть зблизька.
— А як же виховують своїх дитинчат більші тварини — хижаки?
Час виховання дитинчат у них збільшується до 1 року, кількість дитинчат від 4-6.
Вихованням дитинчат займається вовк і вовчиха. Дитинчата вовків дуже довго залишаються під опікою батьків у своєму лігві. У 1,5-2 місяці вони перестають смоктати материнське молоко, і батьки починають привчати їх до звичайної їжі. Вовченят спочатку годують відригуваною їжею. Потім починають приносити вбиту здобич і допомагають дитинчатам її розривати. Ближче до осені їм приносять напівживу здобич і навчають її вбивати. Восени молоді вовки вчаться полювання під керівництвом батьків. Вовки супроводжують своїх дітей усю зиму, а навесні вони починають самостійне життя.
Таким чином, чим хижаки більші, тим менше у них народжується потомства, оскільки час їх виховання — цілий рік (згадайте дрібних тварин, у яких цей час набагато менший)
— Яка тварина найбільша в нашому краї? (Ведмідь)
Послухайте, як виховує своє потомство ведмідь
Розповідь
Ведмідь довше всіх виховує своїх дитинчат. У другій половині лютого у ведмедиці народжуються маленькі, величиною з рукавицю, ведмежата вагою всього 500 г. Вони сліпі, голі. Ведмедиця тримає їх у себе на череві серед шерсті в теплі, зігріває їх своїм диханням. Вона годує їх своїм молоком, але вони не ростуть, оскільки молока у ведмедиці мало, адже ведмідь узимку нічого не їсть. Вийшовши з барлогу, ведмежата починають швидко рости. Восени вони знову залягають у барліг з матір’ю і тільки до нової осені йдуть з сім’ї. Таким чином, ведмеді виховують своїх дітей 1,5-2 роки.
Окрім батьків, вихованням малюків у деяких тварин займаються ще і торішні діти-няньки. У ведмежій сім’ї таку няньку називають пестуном, у вовків переярком (молодий вовк).
— Усі батьки піклуються про своїх дитинчат. Як? (Оберігають від ворогів, годують, навчають знаходити корм, рятуватися від ворогів, полювати.)
— Навіщо вони це роблять? (Готують дитинчат до дорослого життя.)
У разі небезпеки для дитинчат матері прибігають до різних хитрощів. Лисиця намагається відвести їх від свого житла. Якщо біля нори побували люди, то вони перетягують у зубах дітей у безпечне місце. При появі людини зайчиха відводить її від зайченяти, прикидаючись пораненою, хворою або намагається притягнути до себе увагу, стукаючи лапами об землю.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь
1. Робота в групах. Практична робота. Виготовлення екологічної листівки «Тиша в лісі»
Навесні ліс наповнюється чарівними звуками: пташиними переспівами, дзюрчанням струмків, дижчанням джмелів, кумканням жаб — усе це прекрасна музика. Але іноді до цієї музики додає «свою» людина — гучний крик, увімкнений на всю потуж ність магнітофон або плейєр. Цей галас негативно впливає на мешканців лісу. Так, від увімкненого голосно магнітофона або від сильного крику не можуть піднятися в повітря джмелі, бджоли. Птахи і звірі від такої розваги назавжди покинуть свої гнізда і нори. Це особливо погано навесні. Чому? Виявляється, і рослини негативно реагують на сильний галас — вони уповільнюють свій ріст.
— Як же треба поводитися навесні в лісі? (Слухати природу, спостерігати, насолоджуватися красою, але не галасувати.)
Травень і червень місяці тиші. Не лякайте тварин, не підходьте близько до гнізд, не беріть яєць чи пташенят до рук, бо птахи покинуть гнізда.
Не поспішайте підбирати в лісі пташенят, їжаченят та малят інших тварин. Можливо, десь недалеко причаїлися їхні батьки і чекають, коли ви підете.
Якщо у вас є собака, не беріть його із собою в ліс навесні і на початку літа, бо він може впіймати пташеня чи безпомічне звірятко.
Учні обговорюють у групах правила і виготовляють листівки. Після цього проводиться презентація робіт.
2. Аналіз ситуацій
1) Чому не можна брати їжаків лісу? (Для їжака ліс — рідний будинок. Їжак поїдає шкідників лісу, отруйних комах. У неволі, в куточках природи їжаки більш схильні до різних хвороб і потім стають їх переносниками )
2) Уявіть і ви, що ви знайшли в лісі дитинча тварини. Воно здалося вам бідним, покинутим і ви взяли його додому. Через рік тваринка підросла, вам набридло її тримати, і ви вирішили її випустити на волю.
— Що чекає тваринку в лісі? (Вона загине, оскільки не навчена ані добувати їжу, ані рятуватися від ворогів.)
— Яких помилок ви припустилися, взявши тваринку додому? (Не можна брати дитинчат, а якщо вже забрали, то годуйте до кінця життя або віддайте до зоопарку.)
Висновок. Природа наш дім, і порядок у ньому багато в чому залежить від людини
3. Тестування
1) Ви побачили пташенят, що випали з гнізда. Як ви вчините?
а) Спробую покласти пташенят в гніздо;
б) пройду повз і не заважатиму птахам;
в) заберу пташенят додому і доглядатиму за ними.
2) Чому особливо навесні і на початку літа не можна галасувати і розпалювати вогнища в лісі?
а) Вас оштрафують за неправильну поведінку;
б) галас, запах диму лякають лісових мешканців, примушують птахів кидати гнізда, тварин шукати — затишні місця.
V. Підбиття підсумків
— Що нового ви дізналися про життя тварин навесні?
— Поставте одне одному питання за темою уроку.
— Як зустрічають весну звірі? (Прокидаються від зимового сну ведмеді, борсуки, їжаки. У багатьох тварин народжуються дитинчата. Звірі линяють.)
— Чому у тварин навесні відбувається линька?
— Чому дитинчата народжуються навесні?
— Чому у рослиноїдних тварин дитинчат більше, ніж у хижаків?
— Чому навесні не полюють на хутрових звірів? (Навесні хутрові звірі линяють, втрачають густий і теплий підшерсток — це знецінює хутро. Крім того, навесні у звірів з’являються дитинчата.)
— Чому навесні тварин охороняють особливо ретельно? (Вони зайняті піклуванням про потомство.)
Весняні зміни в житті звірів. Розмноження. Піклування про потомство. Практична робота. Виготовлення екологічної листівки «Тиша в лісі», природознавство
Повернутися на сторінку Природознавство