Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?, природознавство
Хід заняття Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?, природознавство
I. Організаційний момент
Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?
II. Актуалізація опорних знань
1. Запитання для повторення
— Що падає від предметів, які освітлює Сонце?
—Що таке гномон? Як виникає тінь?
— У який час доби найдовша тінь від різних предметів?
2. Тестування
1) День настає, тому що:
а) не видно Місяця і зірок;
б) Земля обертається до Сонця;
в) Земля обертається навколо своєї осі
2) На Землі змінюються пори року, тому що:
а) на небі з’являється Сонце;
б) Земля обертається навколо Сонця;
в) змінюється відстань від Землі до Сонця
3) Познач правильне висловлювання.
а) Уранці Сонце з’являється на сході, а ввечері — на півночі;
б) якщо дивитися на захід, то північ находитиметься праворуч;
в) о 12 годині дня утворюються щонайдовші тіні.
3. Робота над загадкою
• Є в квартирі молодець,
Математик і мудрець,
Він тебе не підведе
Бо точний рахунок дням веде. (Календар)
III. Повідомлення теми і мети
Сьогодні на уроці ми поговоримо про дивний винахід, яким користується кожна людина, про винахід, який є в кожному будинку. Ми так звикли до нього, що дуже часто здається — він був завжди . Але це не так . Тільки завдяки цьому пам’ятнику культури і науки ми вами можемо по справжньому вивчати історію, саме цей винахід пов’язує нас з історією всього людства.
— Наш сьогоднішній урок буде присвячений календарю. Ми з’ясуємо, які спостереження за природою допомогли людині створити календар
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь
— Що ж таке календар?
Календар — це система або спосіб числення часу. Ви, звісно, знаєте безліч одиниць вимірювання часу години, хвилини, секунди. З їх допомогою будь-кому з вас легко виміряти невеликий відрізок часу. А календар служить для вимірювання дуже великих проміжків часу — від доби до тисячоліть.
Щоб виміряти ці великі відрізки, вже не вистачить сил однієї людини. Ось чому історія нашого календаря налічує декілька тисячоліть.
Колись дуже давно, на зорі людської історії, люди звернули увагу на те, що безліч природних явищ повторюються. Сходить і заходить Сонце, зиму змінює весна, а потім осінь і багато чого іншого. А коли виникла необхідність створити точну систему вимірювання часу, люди вирішили скористатися цими природними явищами.
Коли людина почала вирощувати хліб і збирати врожай, було відмічено, що час посіву щорічно припадав на один і той самий час. Люди почали рахувати, скільки часу проходить між посівами. Це була перша спроба людини визначити число днів у році!
Стародавні єгиптяни першими виззначили тривалість року з високою точністю. Вони знали, що кращим часом для посівів був час після щорічних розливів річки Нілу. Єгиптяни побачили, що між розливами проходить 12 повних місяців.
Відлічивши 12 «місяців», можна було визначити початок нового розливу. Але це було недостатньо точно. Єгиптяни також відзначили, що щорічно, приблизно одночасно з початком розливу, перед сходом Сонця на небосхилі з’являлася яскрава зірка. Перерахували дні між цими подіями — виявилося 365 днів. Це було 6000 років тому, а до цього ніхто не знав, що рік складається із 365 днів. Єгиптяни розділили рік на 12 місяців по 30 днів, у кінці року додавали 5 додаткових днів. Таким чином, з’явився перший календар.
V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь
1. Про які місяці йдеться?
• Пухнастий сніг усе вкриває,
Різдвяна зірка в небі сяє.
Повсюди радість, щастя, сміх —
Цей місяць перший із усіх . (Січень)
• Другий він в календарі,
Холодно о цій порі.
Снігопади, завірюха,
Всі ховають в шапки вуха. (Лютий)
• Промінчик лагідно всміхнувся,
У лісі пролісок проснувся.
Все прокидається від сну,
Стрічає дівчину-Весну. (Березень)
• Квітнуть вишні, абрикоси,
Зеленіють верби коси…
…І зайчик сонячний сміється,
Бо теплий дощик з неба ллється. (Квітень)
• П’ятим в році він приходить,
І з лепехою заходить.
У весни — останній він,
Далі — літа чути д звін! (Травень)
• Полуничку у сметанці
Приготуємо ми вранці
Літо бавиться в дворі,
Знов кусають комарі! (Червень)
• Липи квіточками вбрались,
Віддавати цвіт зібрались.
Покупатись кличе річка,
Тепла в ній уже водичка! (Липень)
• Дині, гарбузи, томати:
Смакувати, смакувати…
От і літечка кінець,
Осінь йде вже навпростець. (Серпень)
• В школах дзвоник продзвенів,
Школярів дім знань зустрів.
В лісі виросли грибочки,
У опеньках всі пеньочки. (Вересень)
• Мов вогонь палає світ,
Полетіло листя з віт…
Пташки в вирій відлітають,
Хмарки дощик розсипають. (Жовтень)
• Вправо, вліво, вниз, назад —
Всюди справжній листопад.
Трішки ще і вже зима,
От і осені нема (Листопад)
• Під подушкою пакунки —
Миколайчика дарунки.
Трішки ще й почне свій лік,
Не старий, а Новий рік! (Грудень)
2. Гра «Правильна відповідь»
Календар потрібний людям для
• прикраси;
• відліку часу;
• тренування в математиці й астрономії.
3 Запитання для допитливих
• Березень — місяць, коли на березах з’являються сережки. Квітень — це місяць цвітіння квітів. Як ви гадаєте, чому травень був так названий нашими далекими предками?
• Червень — червоний, красивий. Липень — час цвітіння липи. Здогадайтеся, чому серпень так назвали?
VI. Підбиття підсумків
— Що нового вивчили на уроці?
— Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?
— Назвіть зимові, весняні, літні, осінні місяці.
— Які з цих назв ви можете пояснити?
Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?, природознавство
Повернутися на сторінку Природознавство