Червона книга України. Червонокнижні рослини свого краю, природознавство
Хід заняття Червона книга України. Червонокнижні рослини свого краю, природознавство
I. Організаційний момент
1. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?
2. Запитання для повторення
— Чому виникла потреба охорони рослинного та тваринного світу?
— Яку природоохоронну роботу ви проводите у своєму місті (селі)?
— Розкажіть про правила поведінки в природі. Яку користь приносять рослини?
— Чи завжди люди ставляться добре до рослин?
— Як ви вважаєте, що сказали б нам рослини, якби могли говорити?
— Наведіть приклади рослин, які, на вашу думку, не можна зривати.
— Що трапилося б, якби на Землі зникли рослини?
II. Повідомлення теми і мети
Сьогодні на уроці ми ознайомимося з рослинами нашого краю, що охороняються і занесені до Червоної книги України.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь
Рослини прикрашають природу, очищають повітря. Вони дають їжу тваринам і вкривають їх від негоди і ворогів. Із-за господарської діяльності людини, витоптування, збирання букетів зникає багато рослин. Їх з кожним днем стає менше. Щоб вони не зникли, держава взяла їх під свою охорону. Зривати ці рослини строго заборонено. Щоб про це було відомо всім, їх заносять до Червоної книги. За останні роки багато рослин потрапило до Червоної книги. Це книга тривоги. Вона попереджає людей, що ці рослини не можна чіпати, бо їх залишилося дуже мало.
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
— Чому ця книга названа Червоною?
Червоний колір означає заборону, пересторогу, як у світлофора. Тому так названо книгу, яка забороняє знищувати рослини, що до неї занесені.
До Червоної книги України занесені… (Учитель демонструє ілюстрації із зображенням рослин із Червоної книги.)
• Водяний горіх плаваючий — зростає у мілководних водоймах, це дуже давня рослина. Колись його плоди вживали в їжу.
• Зозулині черевички — перша рослина України, яка потрапила до Міжнародної Червоної книги. Належать до орхідей. Це отруйна рослина.
• Лілія лісова — цінний для науки вид. Якщо вона розвивається з насінини, то вперше зацвітає аж на сімнадцятому році життя!
• Любка дволиста — має ніжний медвяний аромат, її ще називають нічна фіалка або нічниця Лікарська рослина.
• Шафран (крокус) — квітує ранньою весною, назва походить від арабського слова «жовтий». Одна з найперших культурних рослин на Землі. 1 грам шафранової фарби забарвлює у жовтий колір 100 літрів води!
2. Червонокнижні рослини свого краю
• Підсніжник білий.
Ще навкруги в лісах лежать сніги,
Та на горбочку, там, де сонечко пригріло,
Розцвів раніше від усіх і глянув навкруги
Малесенький підсніжник білий.
Ранньої весни на залитих сонцем галявинах і під деревами, коли ще лежить сніг, з’являються ці милі оку паростки. Весна милує своїми білосніжними посмішками. У повітрі стоїть неперевершений аромат.
Одна з легенд розповідає: коли Бог вигнав з раю Адама і Єву, йшов сніг, і Єва дуже змерзла. На втіху їй кілька сніжинок перетворилися на ніжно білі квітки підсніжника. Змерзлій Єві вони ніби дали надію, що незабаром буде потепління. З того часу підсніжники вважаються вісниками тепла.
А інша легенда розповідає, що плакала Снігуронька, проводжала зиму. Йшла сумна, за нею стали всі тужити. Там, де йшла і плакала, торкаючи лози, виросли підсніжники — снігуроньчині сльози.
Під назвою «підсніжники» об’єднують декілька рослин первоцвітів.
• Сон.
Серед весняних квітів, що прикрашають наші ліси, сон — одна з найкрасивіших. На вкритому шовковистими волосками стебельці розкривається чарівна квітка фіолетового кольору, схожа на невеличкий тюльпан. Цвіте сон у квітні-травні. Розцвітає так рано тому, що ще минулого літа і восени запасає в своєму товстому кореневищі поживні речовини. Важко буває весняним квітам, коли повертаються морози. Та сону вони не страшні. Сріблясті волоски, наче шубка, прикривають його від холодів, а квітка на морозі закривається і поникає. Сон прикрашає весняний ліс, а тому його не можна рвати. Хай цю красу побачать й інші люди!
• Глечики жовті.
Красиво виглядають на спокійній голубій воді яскраво золотисті квіти глечиків жовтих. І квіти, і листя їх схожі на латаття біле, але вони менші і скромніші: їхні квітки мають лише один ряд пелюсток. Широке листя, що плаває на воді, довгими черешками прикріплюється до товстого кореневища що росте на дні водойми. Коли квітка відцвітає, утворюється плід, схожий на маленький глечик, у якому визріває насіння. Тому, мабуть, квітка одержала таку назву. Кореневищами і листками жовтих глечиків живляться бобри, видри, а насінням — водоплавні птахи. Глечики жовті — окраса нашої природи, їх треба оберігати.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь
1. Поетична хвилинка
Є люди, які виривають лікарські рослини з корінням, навесні безжально обламують черемху і бузок, повертаючись із прогулянок, несуть цілі оберемки квітів. Ці люди нівечать природу. Особливо страждають первоцвіти.
Послухайте, що нам говорять перші весняні квіти. (Вірші декламують учні.)
Підсніжник
З-під снігу я пробився,
Бо силу добру маю.
Своїм біленьким цвітом
Я землю прикрашаю.
Мені морози не страшні,
Повірте, друзі милі!
Ви тільки нас охороняйте,
Й весною в лісі не зривайте.
Пролісок
Я перша квіточка весни,
Я пролісковий цвіт.
Я пережив зимові сни,
І знов родивсь на світ.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
Люблю і сонце, й тінь.
Конвалія
В мене квіточки ніжні,
Такі білосніжні.
Тоненькі, тендітні,
Ласкаві, привітні.
Послухай — як срібно
Дзвенить голосок.
«Не треба, не треба
Зривати квіток!»
В полі, у лісі, над яром —
Квіти, дерева і трави…
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.
Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаї.
Все те окрасою буде
Нашого рідного краю.
Йтиму садом, полем, а чи лугом,
Буду я природі вірним другом.
Не столочу навіть і трави,
Я скажу їй : «Зеленій, живи!»
Коли лісом буду я іти,
Теж посію зерна доброти.
Побажаю дереву і пташці,
Щоб вони жили у мирі й щасті.
Шануйте й оберігайте рослини! Не ламайте даремно гілок, підв’яжіть до кілочка похилене деревце. Вдома, біля школи посадіть дерева, кущі, квіти. Доглядайте їх.
2. Слухання пісні «Дерево роду» (сл. Н. Кир’ян, муз. М. Ведмедері)
Щоб квітла Україна
Із сонцем, з вітерцем,
Кожнісінька родина
Плекає деревце.
Той вишеньку, той яблуньку,
Той дуб, а той горіх,
Для того, щоб прикрасити
Свій батьківський поріг.
У донечки, у сина
Калинонька росте,
Матуся Україна
Всім дякує за те.
За вишеньку, за яблуньку,
За сосну, за дубок,
І за такий пахучий
Віночок із гілок.
3. Тестування
Позначте правильну відповідь
1) Червона книга України — це:
а) перелік рослин і тварин;
б) Закон України;
в) перелік рослин і тварин, що зникають.
2) Назви рослин і тварин, яких залишилося мало, заносяться до:
а) Червоної книги;
б) енциклопедії.
3) Доповни визначення : «Червона книга — книга, яка містить відомості про…»
а) рідкісні рослини;
б) зниклі рослини і тварин;
в) рідкісні і зниклі рослини і тварин.
4) Чому для цієї книги вибраний червоний колір?
а) Це красивий колір;
б) це яскравий сигнал;
в) це сигнал небезпеки.
5) Познач рослину, яку занесено до Червоної книги:
а) Глечики жовті;
б) очерет;
в) осока.
6) Познач тварину, яку занесено до Червоної книги:
а) Слон;
б) зубр;
в) олень.
7) Познач птаха, якого занесено до Червоної книги:
а) Качка;
б) пелікан;
в) білий журавель.
8) Познач комаху, яку занесено до Червоної книги:
а) Бабка;
б) сонечко;
в) метелик махаон.
4. Гра «Чи правильно, що…»
Учні використовують сигнальні картки: якщо висловлювання правильне — зелену, якщо неправильне — червону.
• Рослини очищають повітря.
• З вини людини на Землі зникло багато рослин.
• Усі рослини можна зривати і робити з них букети.
• Наша держава взяла під охорону рідкісні рослини.
• Кульбабу відносять до рослин, що охороняються.
• Учні повинні знати рослини, які охороняються державою.
• Ти можеш допомогти рослинам, щоб їх не ставало менше.
Сподіваюся, що тепер серед вас не буде байдужих до рослин рідного краю, а особливо представників Червоної книги. Я звертаюся до вас і проханням не рвіть даремно квіти, охороняйте ніжні й одночасно тендітні й беззахисні рослини.
V. Підбиття підсумків
— Пригадайте, що таке Червона книга?
— З якою метою створена ця книга?
— Які рослини заносять до Червоної книги?
— Чому певні види рослин занесено до Червоної книги України?
— Що сталося б, якщо б природу не охороняли?
— Яку участь ви берете в охороні природи своєї місцевості?
— Чому необхідно охороняти природу?
Потрібно добре знати рослинний та тваринний світ своєї місцевості, щоб зберегти всю красу та різноманітність рідної природи. Знати, любити і берегти природу — це обов’язок кожного громадянина нашої країни. І ви, маленькі громадяни, теж повинні оберігати все живе, що вас оточує, не завдавати шкоди рідній природі.
Червона книга України. Червонокнижні рослини свого краю, природознавство
Повернутися на сторінку Природознавство