Гумористичні твори М. Возіянова, українська література
Хід заняття Гумористичні твори М. Возіянова, українська література
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вікторина «Визнач правильне твердження»
Завдання: відповідаючи «Так» чи «Ні», визначте правильність поданої думки.
1. Твір І. Франка «Іван Вишенський» є гумористичним. (Ні)
2. Сатира — різке осміяння суспільних вад за допомогою відповідних засобів. (Так)
3. І. Вишня — засновник в українській літературі жанру усмішки. (Так)
4. Сарказм — поетичний твір, написаний у давньоримській літературі гекзаметром. (Ні)
5. Комедія — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища. (Так)
6. Художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, які зображені в сатиричному або гумористичному плані називається гуморескою. (Ні)
7. Гумор — узагальнена назва творів, мета яких — розсмішити, викликати гарний настрій. (Так)
8. За жанровою спрямованістю твір П. Глазового «Найважча роль» — гумористичний. (Так)
9. Скоромовка — народний жарт. (Так)
10. Фейлетон, усмішка, комедія, анекдот, пародія — всі ці жанри художньої літератури вважаються гумористичними. (Ні)
11. До письменників-гумористів належать В. Самійленко, Є. Дудар, О. Вишня, Леся Українка, І. Франко. (Ні)
12. «Сарказм» з грецької мови означає «рвати м’ясо». (Так)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
IV. Основний зміст уроку
1. Життя і творчість М. Возіянова
ВОЗІЯНОВ МИКОЛА КИРИЛОВИЧ
Возіянов М. К. народився 19 січня 1937 року в селі Байрак Горлівського району на Донеччині в сім’ї шахтаря.Закінчив Український заочний політехнічний інститут. Працював слюсарем, майстром, старшим майстром, заступником начальника цеху, інженером-енергетиком.
Друкуватися почав з 1954 року. Тільки в періодиці опубліковано майже півтори тисячі байок, гуморесок, усмішок. З часом численні публікації з’явилися в журналах «Вітчизна», «Україна», «Дніпро», «Донбас», «Березіль», «Перець» (надруковано близько 200 творів), газеті «Літературна Україна», у колективних збірках (Рига — 1960, Москва — 1960, Київ — 1989, 1991 роки). Окремі збірки: «Скажіть, будь ласка» (1997), «Мудрість кутнього зуба» (1997), «Терорист» (1999), «Смішний заєць» (2001).
У літературі відомий як прозаїк, поет, гуморист. Автор розважальної передачі на радіо «Від суботи до суботи», член Національної спілки письменників України з 1999 року. З 2000 року — відповідальний секретар Харківської організації Національної спілки письменників України.
2. Ідейно-художній аналіз творів М. Возіянова
2.1. «Традиція».
2.1.1. Виразне читання твору в ролях.
2.1.2. Тема: зображення Цапів, які під час зустрічі, переходячи річку по вузенькій колоді, не могли поступитися один одному аби дотриматися традиції.
2.1.3. Ідея: засудження гордості, намагання довести свою зверхність героїв твору.
2.1.4. Основна думка: бійка неминуча у разі, коли один не бажає поступитися іншому.
2.1.5. Жанр: гумореска.
2.1.6. Обговорення змісту твору за питаннями:
- Стисло розкажіть про Цапа як тварину.
- Які риси характеру людини уособлює ця тварина?
- Через що, на ваш погляд, герої твору не бажали поступатися один одному?
- Чому Цапи, зважаючи на попередній досвід, намагалися все-таки довести свою зверхність один над одним?
- В яких життєвих ситуаціях людина виявляє свою гордість? Наведіть приклади, посилаючись на власний досвід. А ви буваєте горді? Відповідь обґрунтуйте.
- Про яку традицію згадують Цапи?
- Яка мораль цього твору? У чому його актуальність?
2.1.7. Завдання.
2.1.7.1. Доберіть до слова «гордість» синоніми.
2.1.7.2. Гра «Мікрофон». «Щоб ви порадили Цапам аби уникнути дотримання ними традиції?».
2.1.8. Прислів’я про упертість, настирність; їх обговорення.
Упертий як цап!
Становиться, як окунь проти води.
Все по-вашому, а ми по-нашому, а вони по-своєму.
Ти йому печене, а він тобі — жарене!
Хоч кілка на голові теши, а він своє.
Хоч гавкай на його,— нічого не вдієш.
Ярема у воду, Хама на одно: обоє уперті.
Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться!
2.2. «Чого так?»
2.2.1. Виразне читання гуморески у ролях.
2.2.2. Тема: розмова Лиса і Корови про користь, яку отримує людина від свійських тварин та Бджоли.
2.2.3. Ідея: уславлення праці та засудження тих, кого «дрюком частують».
2.2.4. Основна думка: у суспільстві шанують працю, а ледарів зневажають.
2.2.5. Жанр: гумореска.
2.2.6. Композиція.
Твір побудований у формі діалогу (Лис і Корова).
2.2.7. Обговорення змісту гуморески. Бесіда за питаннями:
- Чому Лис, розмовляючи з Коровою, посміювався над нею?
- За що Лис критикує Бджолу? («Здавалося б, скільки їй, такій маленькій, того меду треба? Дріб’язок, якщо не менше. А бач, на медозборі не розгинає спини. Мед до вулика носить. Знає напевне, що викачають… А носить…»)
- Через що хижак називає Бджолу, Курку та Корову недоумкуватими?
- Як люди дбають про тих, хто їм допомагає? («…Лікують, від дощів і снігів захищають, кормами забезпечують…»)
- Через що Лис не розуміє прагнення Бджоли, Курки, Корови працювати на благо людини?
- Прокоментуйте висловлювання Лиса, яке звернене до Корови: «У тебе теж… не всі вдома».
- Стисло охарактеризуйте Лиса. Чи траплялися у вашому житті такі люди, як цей герой? Відповідь обґрунтуйте.
- Над чим запропонувала Корова поміркувати Лису?
2.2.8. Гра «Мікрофон» «Що мав відповісти Лис Корові наприкінці твору».
2.3. «Не бере».
2.3.1. Виразне читання гуморески у ролях.
2.3.2. Тема: розповідь про відвідування Сірком Бульдога з «сувенірами»
2.3.3. Ідея: висміювання хабарництва, засудження тих, хто прагне щоразу отримувати «сувеніри».
2.3.4. Основна думка: прагнення довести, що ти не береш хабаря, є дуже складно і морально важко.
2.3.5. Жанр: гумореска.
2.3.6. Композиція.
Твір побудований у формі діалогу між Сірком і Бульдогом.
Експозиція: Сірко збирається на прийом до Бульдога, взявши із собою хабаря.
Зав’язка: розповідь Бровка Сіркові про те, що Бульдогу за хабар «добре хвоста нам’яли».
Кульмінація: Бульдог понюхав «сувенір», а брати його відмовився.
Розв’язка: доведення Бульдогом своєї чесності і порядності.
2.3.7. Опрацьовування змісту гуморески. Бесіда за питаннями:
- Про що свідчить, що Сірко поспішав до Бульдога.
- Як поставився Бровко до того, що Сірко, йдучи до Бульдога, приготував йому «сувенір».
- З чого складався «сувенір»? (набір кісток)
- Яке покарання отримав Бульдог за «отримання сувенірів»? («… за оті «сувеніри» йому «добряче хвоста нам’яли»)
- Як Бульдог сприймав подарунок від Сірка? («Бульдог розгорне подарунок, понюхає, зітхне, а брати… відмовляється. Навідріз»)
- Для чого Сірко носив пакунок для Бульдога? («Бульдог велить»)
- Що намагається висміяти М. Возіянов у цьому творі?
- Як довго, на вашу думку, ще буде ходити Сірко до Бульдога з пакунком?
- Чи можна звинуватити або засудити Сірка в тому, що він прагне дати Бульдогу хабаря?
Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
«Традиція»
1. Герої твору намагалися по вузенькій колоді перейти:
а) річку;
б) болото;
в) прірву;
г) звалище сміття.
2. Цапи порівнювали себе з:
а) Буйволами;
б) Леопардами;
в) Баранами;
г) Людьми.
3. Риса характеру, яка притаманна героям твору:
а) підступність;
б) гордість;
в) легковірність;
г) улесливість.
4. З яким питанням один Цап звернувся до іншого?
а) «Чому ти такий упертий?»;
б) «Гадаю, битися не будемо?»;
в) «Куди ти так поспішаєш?»;
г) «Чи не бажаєш ти зі мною позмагатися?».
«Чого так?»
1. Розпочавши розмову з Коровою, Лис звернувся до неї з таким питанням:
а) «А чому ти така велика?»;
б) «За що мене не люблять люди?»;
в) «Яким краще бути лінивим чи працьовитим?»;
г) «Чого усі такі недоумкуваті?».
2. Кого з героїв твору стосується фраза: «…працює, не розгинаючи спини»?
а) Курки;
б) Лиса;
в) Бджоли;
г) Корови.
3. Чому Лис, звертаючись до Корови зазначив: «У тебе теж… не всі вдома»? Бо:
а) заздрив їй;
б) намагався її принизити;
в) вона їсть виключно траву;
г) тричі на день з неї молоко видзюркують.
4. Чим люди почастували Лиса?
а) Дрюком;
б) лайливим словом;
в) залізним цепком;
г) молоком Корови.
«Не бере»
1. У що загорнув Сірко «сувенір», вирушаючи на прийом до Бульдога?
а) Темний пакет;
б) чорну ганчірку;
в) білий папірець;
г) стару газету.
2. За словами Бровка, Бульдог не візьме «сувенір» від Сірка, бо:
а) вважав це непристойним;
б) був переляканий через попередні неприємності з цього приводу;
в) не хотів, щоб через це його могли звільнити з посади;
г) подарунок був мізерним.
3. Сувенірний набір складався із:
а) виделок;
б) вишиваного рушника;
в) шматочків смаженого м’яса;
г) кісток.
4. Для чого Сірко йшов до Бульдога? Щоб:
а) підписати папірець;
б) потрапити його зі святом;
в) привітати його зі святом;
г) попросити гроші.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Висловіть своє ставлення щодо розуміння слова «традиція». Якими бувають традиції? Як ви ставитеся до традиції, що згадується у творі М. Возіянова «Традиція»?
2. Дослідіть що намагався висміяти М. Возіянов у творі «Чого так?».
Наведіть переконливі обґрунтування.
3. Який вислів використав М. Возіянов, характеризуючи покарання Бульдога за хабарництво («Не бере»)?
а) «Добряче хвоста нам’яли»;
б) «Без бариша голодна душа»;
в) «Хто грошей не має, той пішки махає»;
г) «Тоді в мене хрестини, коли є що в хустині».
Картка № 2
1. Як на ваш погляд, чи можна пов’язати і ідейний зміст твору М. Возіянова «Не бере» і байку Л. Глібова «Щука». Відповідь обґрунтуйте, наводячи переконливі аргументи.
2. Вмотивуйте, чи трапляються ситуації в житті людей, подібні до Цапів. Відповідь аргументуйте.
3. Чого не роблять господарі (М. Возіянов, «Чого так?»), доглядаючи Бджолу, Курку та Корову?
а) Лікують;
б) миють;
в) захищають від негоди;
г) забезпечують кормами.
Картка № 3
1. Як ви вважаєте, чи заздрить Лис людині (М. Возіянов, «Чого так?»). Відповідь вмотивуйте, посилаючись на зміст твору.
2. З якою метою людина дає людині хабаря? Висловіть своє ставлення до Бульдога, героя твору М. Возіянова «Не бере».
3. Чого намагалися не порушувати герої твору М. Возіянова «Традиція»?
а) Прав тварин;
б) норм поведінки;
в) традиції;
г) етичних взаємостосунків.
IX. Домашнє завдання
Написати міні-твір на одну з тем:
- «Виховне значення гуморесок М. Возіянова»;
- «Сміх добрий і злий у творах М. Возіянова»;
- «Актуальність гуморесок письменника».
Гумористичні твори М. Возіянова, українська література
Повернутися на сторінку Української література