Жанрова своєрідність роману Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера…» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова. Зарубіжна література
Перебіг заняття Жанрова своєрідність роману Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера…» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова. Зарубіжна література
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ
Джонатан Свіфт у романі «Мандри Лемюеля Гуллівера…» виявив надзвичайну художню майстерність, фантазію та винахідливість у зображенні найменших технічних деталей, що мали скласти уявлення читача про змальовані автором речі. Водночас письменник яскраво виявив свій сатиричний талант. Зазирнімо й ми до його творчої лабораторії, щоб визначити ознаки індивідуального стилю Дж. Свіфта.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
- Назвіть ключові епізоди розділів VI-VIII частини I роману Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера…».
- Розкажіть про нові подорожі та пригоди Гуллівера (частини II-IV твору).
IV. ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ НА РОБОТУ НАД ТЕМОЮ
— Подвійну художню функцію фантастики — наочність і гротескну пародію — Свіфт опрацював у дусі античної та гуманістичної традиції. Описи морських подорожей XVII ст. допомагають створити мандрівний колорит, що надає фантастиці ефекту реальності. Цю ілюзію підтримано співвідношеннями, які автор встановлює між розумовим і моральним рівнем Гуллівера, його свідомістю і відповідно свідомістю ліліпутів, бробдинґнеґців, єгу, гуїгнгнмів. Кут зору, під яким Гуллівер бачить чергову країну своїх мандрів, заздалегідь точно обумовлено тим, наскільки її мешканці більші чи менші за Гуллівера в розумовому й моральному аспектах.
Протест проти відсутності свободи належить до головних тем «Мандрів…»; тим більш значущим є епізод про те, як зачарований інтелектом гуїгнгнмів Гуллівер відчуває тільки відразу до істот, подібних до себе, адже він бачить їх «прив’язаними за шию до колоди»: так Свіфт висміює раціоналізм просвітників і вбачає в ньому не лише перспективу для розвитку особистості, а й можливість її деградації.
Найдокладніше ознаки ідеального суспільного ладу зображено в частині IV роману, в описах життя гуїгнгнмів. Спартанська простота, товариська приязнь та абсолютна щирість є типовими ознаками взаємин цих простих і благородних тварин. У мові гуїгнгнмів немає слів, що означають «брехня», «заздрість», «підступність» та ін. Одружуються тут не з любові, а з міркувань користі та необхідності. Усілякі вульгарні почуття, ревнощі, зрада тут невідомі, розум — ось основний принцип співіснування цього ідеального суспільства.
Виховати в людині ясне мислення та почуття моральної відповідальності за свої вчинки, сприяти її моральному й фізичному здоров’ю без будь-яких крайнощів (розкошів або марного витрачання сил) — такою є прихована думка автора.
Жанрова своєрідність роману Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера…» полягає у влучному поєднанні реалістичних елементів і соціальної фантастики.
V. РОБОТА НАД ТЕМОЮ
1. Літературознавча робота
- У групах визначте елементи реального життя (1-ша група) та соціальну фантастику, спрямовану на покращення життя людей (2-га група), наявні в романі Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера…».
Очікувані відповіді
1-ша група. Реалістичні елементи | 2-га група. Соціальна фантастика |
Буря на морі, морська пригода, полон, спостереження за життям інших народів; суспільний устрій, життя, побут ліліпутів такі самі, як у звичайних людей | Розміри ліліпутів, ідеальні (утопічні) закони; саме існування країн ліліпутів, велетнів, розумних коней, єгу, «летючого острова» та ін. |
- Пригадайте, що таке езопова мова. Назвіть засоби комічного в романі Дж. Свіфта. (Сатира, іронія, езопова мова, сарказм, гротеск, гумор.)
- Визначте різновиди комічного, використані в наведених цитатах.
Очікувана відповідь
Цитати | Засіб комічного |
Якщо, наприклад, у листі до приятеля я напишу: «Наш брат Том захворів…» — то спритний розшифрувальник доведе, що літери, з яких утворено цю фразу, можуть мати інше значення: «Опирайтеся, змову викрито» | Сатира |
Коли його величність, зважаючи на ваші заслуги й слухаючись своєї милосердної вдачі, захоче зберегти вам життя, наказавши тільки виколоти вам обидва ока, то, на його нікчемну думку, така кара якоюсь мірою і задовольнила б правосуддя, і змусила б увесь світ захоплено вітати лагідність імператора та розум і великодушність тих, хто мають за честь бути його радниками. Що втрата зору аж ніяк не зашкодить вашій фізичній силі, якою ви можете ще бути корисними його величності. Що сліпота ще й додасть вам відваги, тому що ви не бачитимете небезпеки,— адже ж саме побоювання за очі найдужче заважало вам привести сюди ворожий флот. Для вас, мовляв, досить буде дивитися на все очима міністрів, тому що так само роблять і найбільші монархи | Іронія |
Якщо, задовольняючи мстивість монарха або злість фаворита, суд ухвалює особливо суворий вирок, то імператор на засіданні державної ради завжди виголошує промову, підкреслюючи свою велику ласкавість і доброту, відомі й визнані в усьому світі. Промову зараз же оголошують по всій державі, і ніщо не жахає народ так, як це вихваляння милосердя його величності, тому що чим довші й пишніші такі панегірики, то, як помічено, жорстокіша буває кара та безневинніша жертва | Сатира |
І от, як я вже почав був говорити, ці дві могутні держави вже тридцять шість місяців перебувають у стані запеклої війни, і ось із якої причини. Всім відомо, що яйця, перед тим, як їх їсти, розбивають з тупого кінця, і так ведеться споконвіку. Одначе, коли дід його величності ще хлопчиком, розбивши яйце за старовинним звичаєм, урізав собі пальця, його батько, тодішній імператор, видав указ, щоб усі підданці під страхом найсуворішої кари розбивали яйця тільки з гострого кінця. Цей закон так обурив населення, що від того часу в наших літописах згадується шість спричинених цим повстань, внаслідок яких один імператор позбувся голови, а другий — корони. <…> Протягом усіх цих чвар імператори Блефуску не раз подавали нам через своїх послів протести, звинувачуючи нас у релігійному розколі та в порушенні основного догмата нашого великого пророка Ластрога, викладеного в п’ятдесят четвертому розділі Брандрекалю (їхнього Алькорану). Та все це чистісіньке перекручення, тому що насправді там сказано: «Всі істинно віруючі хай розбивають яйця з того кінця, з якого зручніше» | Езопова мова |
Щодо першого лиха, то треба вам сказати, що сімдесят місяців тому в нашій імперії утворилися дві ворожі партії, відомі під назвами Тремексенів і Слемексенів, від високих і низьких підборів на черевиках, чим вони відрізняються одні від одних. І хоч є думка, що високі підбори більше відповідають нашим стародавнім звичаям, його величність звелів надавати урядові та всі інші посади, на які призначає корона, лише тим, хто носить низькі підбори, чого ви не могли не помітити. …У всякому разі, кожен може помітити, що один з його підборів вищий за другий, і він через це навіть накульгує | Езопова мова |
Потім, обернувшися до прем’єр-міністра, який стояв позаду, тримаючи білий жезл завдовжки з грот-щоглу на «Царственому монарху», король зауважив, яка нікчемна ота пиха — людське величання, коли її наслідують і такі мізерні комахи, як я. «А проте,— сказав він,— я ладен заприсягтися, що й у цих створінь є свої титули та ордени; вони ліплять собі гнізда та риють нірки, називаючи їх будинками та містами; вони вихваляються вбранням та каретами; вони кохають, воюють, сперечаються, обдурюють і зраджують одне одного» | Сарказм |
Він говорив і далі всякі подібні речі, а я аж мінився на виду з обурення таким презирливим трактуванням нашої благородної батьківщини — законодавиці мистецтва і воєн, постраху Франції, судді всієї Європи, осередку доброзвичайності, благочестя та справедливості, предмета гордості й заздрощів усього світу | Гротеск |
Мій історичний нарис нашої країни за останнє сторіччя надзвичайно здивував короля; у нашій історії він убачав самі змови, заколоти, вбивства, страти, революції та заслання, що є найгіршими наслідками зажерливості, розбрату, лицемірства, зрадництва, жорстокості, люті, безумства, злостивості, заздрощів, розпусти та чванливості | Сатира |
Ви ясно довели, що найпотрібніші риси для законодавця — неуцтво, лінощі та розбещеність; що найкраще тлумачать і застосовують закони люди, чиї інтереси і здібності спрямовані на те, щоб їх перекручувати та заплутувати або нехтувати ними | Сатира |
Там він покликав дружину й показав мене їй, але та заверещала й утекла, як тікають англійські жінки, уздрівши жабу або павука | Гумор |
Гламделкліч поставила на землю мою дорожню скриньку, і я вийшов із неї погуляти. На стежці лежав коров’ячий кізяк, і я вирішив показати свою спритність, перестрибнувши через нього. Я розбігся, але, на лихо, не розрахував відстані й загруз по коліна в кізяку. З великими труднощами пощастило мені вибрести звідти, і один з лакеїв якомога старанніше обтер своєю хусточкою мій закаляний одяг | Гумор |
2. Сприйняття творів інших видів мистецтва
- Порівняйте фрагменти кінофільму про Гуллівера з текстом роману.
VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Аналіз літературного твору
- Що мав на меті Дж. Свіфт, застосовуючи у своєму творі різноманітні засоби комічного?
- Чому письменникові довелося вдаватися до езопової мови?
- Як реагували на книгу Свіфта його сучасники та як, на вашу думку, маємо реагувати ми?
VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
- Завершіть речення: «я вважаю, що використання різноманітних засобів комічного робить твір “Мандри Лемюеля Гуллівера…”…».
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: уміти розповідати про жанрову своєрідність, художні засоби виразності та значення твору Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера…».
Індивідуальне: підготувати повідомлення про цікаві факти з життя Й. В. Ґете.
Жанрова своєрідність роману Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера…» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова. Зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література