Осінь. Осінні місяці, природознавство
Хід заняття Осінь. Осінні місяці, природознавство
I. Організаційний момент
1. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
—Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?
2. Запитання для повторення
— Які пори року ви знаєте?
— Що є причиною зміни пір року?
— Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?
II. Повідомлення теми і мети
Звучить музика П. І. Чайковського «Пори року. Жовтень. Осіння пісня», учитель читає загадку.
Без пензлика, без олівця
Розфарбувала деревця.
Сумно у гаях блукає,
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль,
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
— Які слова допомогли вам відгадати загадку? (Розфарбувала, жовті шати одягає, жде білу сестрицю)
— Сьогодні на уроці ми поговоримо про осінь, її красу, вивчимо назви осінніх місяців, складемо казку про осінь.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Слухання казки про осінь
КАЗКА ПРО ОСІНЬ
Давно це було, у краї щасливім та квітучім. Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. Правив цим краєм цар, що мав одну доньку — царівну Осінь. Росла вона стрункою та гарною мала коси, як золото, очі — як синє небо. Коли виповнилося їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар Вересень.
Погодилась Осінь, бо припав їй до серця цей юнак. Висловила вона бажання, щоб приніс Вересень весільний подарунок — перли заморські. Вирушив лицар у путь-дорогу, а царівна взялася до роботи — гаптувати вбрання весільне. Була вона вмілою та спритною — і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню. Одного дня сиділа вона біля вікна світлиці. Раптом бачить вершник скаче до палацу. То був чаклун Жовтень. Під’їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:
— Здрастуй, царівно Осінь! Почув я про твою красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг. Прошу тебе, будь моєю дружиною! Привіз я весільні подарунки: парчу золоту і корали багряні.
Промовляє Жовтень, а водночас чарує, чарує та й зачарував царівнуОсінь. Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. Вже й день весілля з ним призначила.
От і настав цей день. З усіх-усюд з’їхалися гості. Лине музика, пісні величальні. Веселяться гості, п’ють мед-вино за здоров’я молодих, танцюють, співають. Саме в цей час Вересень повернувся з весільним дарунком. Зупинив коня й питає в людей:
— Що це святкують?
— Наша царівна Осінь за Жовтня заміж іде!
Побачила царівна Осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані. Вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою. У гніві кинулась до Жовтня:
— Геть звідси, підступний! Хотів ти мене обдурити, так знай: не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки!
Зажурилася Осінь, засумувала, але що ж робити? Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже:
— Не зможеш ти повернути назвжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильні чари має Жовтень. Проте позбався його подарунків, і тоді чере рік прийде твій коханий. Однак лише на місяць. А зараз заспокойся й спочинь.
Так і зробила Осінь. Кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та поніс. Зачепились дарунки Жовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто- багряними, але сумною була їхня краса. Багато води спливло з тих часів. Бачили ви, як щороку, наприкінці вересня, вкривається земля сріблястою памороззю? То Вересень дарунки свої Осені приніс. Потім знову чаклує Жовтень: золото і корали — свої принади — по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за своїм утраченим нареченим, і втішає її мудрий сивий Листопад.
— Як звали царівну?
— Як звали її нареченого?
— Хто зачарував Осінь?
— Як звали мудрого порадника?
Вересень, жовтень, листопад — це назви осінніх місяців.
2. Читання вірша про осінні місяці
Матінко-осінь полями іде,
Трійко хлоп’ят за собою веде:
Вересень, жовтень старшенькі,
А листопад ще маленький.
Вересень каже «На полі, в гаю,
Я подарунки усім роздаю:
Повні грибів мої жмені,
Яблука маю в кишені».
Жовтень говорить «А я, погляди,
В жовту одежу вдягаю сади,
З мряки заслону розстелю,
Сонце вкладу у постелю».
А листопад «А я з тихим плачем
Землю поллю безкінечним дощем,
Листя стрясу з деревини,
Вистелю гори й долини».
— Про які осінні місяці ви прослухали вірш?
— Який перший осінній місяць? другий? третій?
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь
1. Робота над загадками про осінні місяці
• У південний край землі
Відлітають журавлі,
Знов лункий шкільний дзвінок
Нас покликав на урок.
Як цей місяць звати?
Прошу відгадати. (Вересень)
• Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте,
То землею ходить місяць… (жовтень).
• Крапле з неба, дахів, стріх.
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад.
Що за місяць? (Листопад).
• Листя жовте та червоне
Легко дерева літає,
Мов метелик, на долоні,
З тихим шелестом сідає.
Сяють золотом берези,
Місяць ним вінчає осінь.
Журавлиний клин мережить
Висоти холодну просинь. (Жовтень)
На дошці з’являються назви місяців: вересень, жовтень, листопад.
Вересень місяць добре ґаздує,
Овоч смачненький дітям дарує
(Учитель чіпляє біля вересня кошик з осінніми плодами.)
А місяць жовтень мряку розвіє,
В лісах, у садочках листя жовтіє.
(Учитель чіпляє біля жовтня вінок з осіннього листя.)
А листопад — той жалю не має.
З дерев останнє листя зриває.
(Учитель чіпляє біля листопада кетяги горобини.)
2. Робота над загадками про овочі
Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажить гарбузи
На машини і вози…
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт
М. Сингаївський
— А тепер перевіримо, які ви, діти, кмітливі та спостережливі. Відгадайте, які овочі збирають на полях, а фрукти — у садах у вересні.
Група дітей читають загадки про овочі. Коли звучить правильна відгадка, дитина, яка читала загадку, одягає на голову корону із зображенням цього овоча.
Не стелюсь я спати долі,
Дерусь вгору. Я — …(квасоля)
Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять
Звати як мене? … (Картопля).
Повз, мов танк, я на городі
Повз на грудині й загруз.
Та чомусь мене в народі.
Звуть не танк . А як? . . (Гарбуз).
Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю
Гарбузову господиню
Усі знають . Хто я? . . (Диня) .
Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках
На елених ланцюжках.
Гарбуза ми сини й дочки.
Звати як нас? … (Огірочки).
В темній я живу коморі,
А коса моя надворі.
Гарбузова я сестриця.
Мене звати…(морковиця).
Ми цукрові, ми кормові,
Є брати у нас столові.
Ми ростаєм всі рядками.
Люди звуть нас… (буряками)
3. Робота в групах. Розпізнавання і розфарбовування листя
Подивись: на видноколі
мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
так барвисто прикрасив?
Ось край річки жовті клени
і берези золоті.
Лиш ялиночки зелені
залишились в самоті.
І пишаються дерева
золотим своїм вбранням.
— Це якийсь маляр, напевно,
догодити хоче нам.
А маляр цей — місяць Жовтень —
у відерцях чарівних
жовту фарбу перебовтав
і розбризкує по них.
У кожної групи — різноманітні листячка паперу. Учням пропонують вибрати кленові і розфарбувати їх, як це робить осінь.
4. Цікаво знати! (Інформація про походження назв місяців)
• Вересень
Слово «вересень» походить від назви вічно зеленого куща-вересу, який росте на Поліссі. Оскільки верес починає масово цвісти восени, то і перший місяць після літа назвали на його честь.
Спершу вересень звався «ревун», «марев», тому що голосно перегукувалися олені. Пізніше називали «сівнем» — період сівби зернових, «маїком» — од зелені озимини. У давнину 14 вересня був перший день Нового року.
Прислів’я
Вересень красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає.
Вересень місяць добре годує, овоч смачненький дітям дарує.
• Жовтень
Жовтнем ще відносно недавно в Україні називали дев’ятий місяць. Але у вжиткові була інша назва — «паздерник», що походить від промислу, що пов’язаний з переробкою льону та конопель. Пізніше десятий місяць жовтень ще називали «хмурень», «зазимник». А оскільки жовтня починали справляти весілля, його охрестили і «весільником».
Прислів’я
Жовтень ходить по краю, та й виганяє пташок гаю.
Плаче жовтень холодними сльозами.
• Листопад
У давнину листопад називали «братчини» . Це від давнього обряду, що звався «братчина» . Його справляли в листопаді. Якщо сусіди хотіли заприятелювати між собою, то купували в пасічників бджолиний рій. З весни до осені гуртом доглядали його. Зібраний мед ділили порівну. На це свято збиралися сім’ями, гуляли, чи як казали в народі, браталися. Були ще назви: «листопадень», «падолист», «напівзимник».
Прислів’я
Листопад зимі ворота відчиняє.
Листопадовий день, як заячий хвіст.
5. Творче завдання. Складання казки про осінь
Спробуймо скласти казку про синочків Осені! А розпочнемо її так, як зазвичай починаються казки.
Жила-була на світі Осінь…
— Як звали синочків Осені? (Вересень, Жовтень, Листопад — сини Осені.)
— Де вони жили? (Жили вони окремо від своєї матусі.)
—Що вирішила Осінь одного разу робити? (Вирішила відвідати своїх синів.)
— До кого першого Осінь пішла в гості? (До Вересня)
— Що вона побачила в господарстві старшого синочка? (Син веселий, лагідний, багатий)
— Чим же порадував її середній син? (Різнокольоровим убранням дерев, золотими килимами.)
— Як зустрів свою матір Листопад? (Голими деревами, пустими полями)
Учні добирають заголовок до казки та переказують її.
Зразок
КАЗКА ПРО ОСІНЬ
Жила була на світі Осінь. У неї були сини Вересень, Жовтень, Листопад. Вони жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного з них, побачити, як вони поживають.
Спочатку заглянула в господарство старшого сина Вересня. Там вона побачила свого сина лагідного, веселого, багатого, щедрого.
Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина. Жовтень зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під ноги. Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе в роботі.
Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він струшує сердито листя з дерев, лякає пташок. Засмутилася матуся повернулася додому стомлена й заснула міцним сном на цілий рік.
6. Читання віршів про осінь
ОСІНЬ
Вересень зеленим
Осінь залишила,
Бо в траві високій
Пензлик загубила.
А у жовтні осінь
Пензлика найшла
Й малювати фарбами
Скрізь розпочала.
Золотим й червоним
Змалювала гай,
Річку — темно-синім
Й синім небокрай.
Ще милує око
Листячко зелене,
Та пожовкли липи,
В позолоті клени.
Вже птахів гуртує
В небі чиста просінь.
І врожай в комори
Вносить щедра осінь.
В. Успенська
ВЕРЕСЕНЬ
Через гору та через ліс
Вересень осінь до нас перевіз.
Журавлі в синім небі летять,
Гайда в поле врожаї збирать!
М. Познанська
ЖОВТЕНЬ
На світанку, весь у позолоті
Настигнув жовтень —
Вересню він брат. Дерева пожовтіли і кущі,
Осінні перші почались дощі.
М. Познанська
7. Розгадування ребусів
8. Гра «Добери назви місяців»
1) … — рум’янець року.
2) … — жовтню син, а зимі рідний брат.
3) … стелить землю листям, а … — снігом.
4) … пахне яблуками, а … — капустою.
5) … ходить по краю та й виганяє птахів із гаю.
V. Підбиття підсумків
— За якою порою року йде осінь?
— Скільки осінніх місяців? Назвіть їх.
— Який цих місяців вінчає початок осені, який середину, а який є передвісником зими? (Вересень — початок осені, жовтень — середина, листопад — кінець цієї пори року.)
Осінь. Осінні місяці, природознавство
Повернутися на сторінку Природознавство