Сенсорна система рівноваги, біологія
Хід заняття Сенсорна система рівноваги, біологія
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
1. Які частини входять до складу слухового аналізатора?
2. Які функції виконує середнє вухо?
3. Які фактори можуть спричиняти погіршення слуху?
III. Вивчення нового матеріалу
В організмі людини внутрішнє вухо виконує подвійну роль: сприйняття звуків (завитка зі спіральним органом), а також регулювання положення тіла в просторі, збереження рівноваги. Остання функція забезпечується вестибулярним апаратом, що складається з двох мішечків — овального і круглого — і трьох півколових каналів, розширених у своїй основі. Канали й мішечки сполучені між собою й заповнені рідиною. На внутрішній поверхні мішечків і розширень півколових каналів розміщені чутливі волоскові клітини. Від них відходять волокна нервів.
Кутове прискорення сприймається головним чином рецепторами, розміщеними в півколових каналах. Вони збуджуються під тиском рідини каналів. Прямолінійні прискорення реєструються рецепторами мішечків. Чутливі волоскові клітини занурені в желатиноподібну речовину — мембрану отолітів. Верхня частина цієї мембрани має вкраплені в неї кришталики кальцій гідрогенкарбо-нату — отоліти. Під впливом прямолінійних прискорень ці кришталики дією своєї маси змушують мембрану згинатися. При цьому відбувається деформація волосків, і в них виникає збудження, яке передається по відповідному нерву в центральну нервову систему.
Система рівноваги
Хвороба руху
Хвороба руху являє собою стан, що характеризується загальним нездужанням, відчуттям дискомфорту в області шлунка, втратою апетиту, блідим і холодним потом, запамороченням, нудотою, іноді блювотою. У разі важких форм заколисування людина зазнає жорстоких страждань і стає зовсім безпомічною.
Хвороба руху також включає такі поняття, як кинетоз, заколисування, автомобільна, морська, повітряна, залізнична хвороба. Розлади, що нагадують заколисування, можуть відзначатися в деяких осіб під час хитання на гойдалці, на різних розважальних атракціонах, каруселях, під час вальсування, навіть під час підйому й спуску в ліфті.
За визначенням англійського дослідника Бенсона, хвороба руху «є нормальною реакцією здорової людини, що не має яких-небудь органічних або функціональних порушень, на вплив незвичного виду рухів певної інтенсивності й тривалості». При цьому термін «хвороба» не несе патологічного змісту, а використовується лише для характеристики синдрому вестибуловегетативних і вестибулосенсорних порушень, викликаних різними видами реального або гаданого руху.
Незважаючи на різноманіття форм хвороби руху, основні характеристики факторів, що є причиною цих розладів, та їхні клінічні прояви є практично однаковими, що дозволяє використовувати універсальний термін «хвороба руху» в разі всіх видів заколисування. Провідним симптомом хвороби руху є нудота, а основними ознаками — блідість, потовідділення й блювота (іноді багаторазова).
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь
1. Де розташовано орган рівноваги людини?
2. З яких частин складається орган рівноваги?
3. Що може викликати «морську хворобу» та інші форми хвороби руху?
Сенсорна система рівноваги, біологія
Повернутися на сторінку Біологія