РІВНІ СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ЛЮДИНОЮ, БІОЛОГІЯ

Рівні сприйняття інформації людиною, біологія

Хід заняття Рівні сприйняття інформації людиною, біологія

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Що таке ретикулярна формація?

2. Де розташована ретикулярна формація?

3. Які функції виконує ретикулярна формація?

III. Вивчення нового матеріалу

Основними психічними процесами, що беруть участь у прийомі інформації, є відчуття, сприйняття, уявлення й мислення. Прийом інформації людиною необхідно розглядати як процес формування перцептивного образу. Під ним розуміють суб’єктивне відбиття у свідомості людини властивостей об’єкта, який вона спостерігає. Дослідження показують, що формування перцептивного образу є фазним процесом. Воно включає декілька стадій: виявлення, розрізнення й пізнання.

Виявлення — стадія сприйняття, на якій спостерігач виділяє об’єкт із фону, але ще не може судити про його форму й ознаки.

Розрізнення — стадія сприйняття, на якій спостерігач здатний роздільно сприймати два об’єкти, розташовані поряд (або два стани одного об’єкта), виділяти деталі об’єктів.

Пізнання — стадія сприйняття, на якій спостерігач виділяє істотні ознаки об’єкта й відносить його до певного класу.

Сприйняття як основа процесу прийому інформації оператором характеризується такими властивостями, як цілісність, свідомість, вибірковість, константна. Цілісність сприйняття виникає в результаті аналізу й синтезу комплексних подразників у процесі діяльності оператора. Свідомість полягає в тому, що сприйманий об’єкт належить до певної категорії.

Сприйняття володіє також вибірковістю, яка полягає в переважному виділенні одних об’єктів порівняно з іншими. Вибірковість сприйняття є виразом певного відношення оператора до дії на нього предметів і явищ зовнішнього середовища.

Константною сприйняття називається відносна постійність деяких сприйманих властивостей предметів у разі зміни умов сприйняття. Наприклад, під час зорового сприйняття має місце постійність кольору, величини й форми предметів. Константне сприйняття кольору полягає у відносній незмінності видимого кольору за зміни освітлення. Відносна постійність видимої величини предметів за їх різної віддаленості називається константним сприйняттям величини. Константне сприйняття форми предметів полягає у відносній незмінності сприйняття форми предмета в разі зміни положення його по відношенню до лінії погляду оператора. Константне сприйняття пов’язано зі сприйняттям предмета або наочної ситуації як єдиного цілого.

Фізіологічною основою формування перцептивного образу є робота аналізаторів. Аналізаторами називаються нервові «прилади», з допомогою яких людина здійснює аналіз роздратувань. Будь-який аналізатор складається з трьох основних частин: рецептора, провідних нервових шляхів і центру в корі великих півкуль головного мозку.

Основною функцією рецептора є перетворення енергії подразника, що діє, на нервовий процес. Вхід рецептора пристосований до прийому сигналів певної модальності (вигляду) — світлових, звукових та ін. Проте його вихід надсилає сигнали, за своєю природою єдині для будь-якого входу нервової системи. Це дозволяє розглядати рецептори як пристрої кодування інформації.

Провідні нервові шляхи здійснюють передачу нервових імпульсів у кору головного мозку. Ці імпульси, досягнувши кори головного мозку, піддаються там певній обробці та знову повертаються в рецептори. Тільки в цьому процесі взаємодії рецепторів і центрів у корі великих півкуль відбувається формування перцептивного образу.

Залежно від модальності сигналу, що надходить, розрізняють види аналізаторів. Найбільше значення для діяльності оператора мають зоровий, слуховий і тактильний аналізатори. Участь інших аналізаторів у діяльності оператора невелика.

Основними характеристиками будь-якого аналізатора є пороги — абсолютний (верхній і нижній), диференціальний і оперативний. Поняття кожного з цих порогів може бути введено по відношенню до енергетичних (інтенсивність), просторових (розмір) і тимчасових (тривалість дії) характеристик сигналу.

Мінімальна величина подразника, що викликає ледве помітне відчуття, носить назву нижнього абсолютного порогу чутливості, а максимально допустима величина — назва верхнього порогу чутливості (це поняття вводиться по відношенню лише до енергетичних характеристик). Інтервал між нижнім і верхнім порогами носить назву діапазону чутливості аналізатора.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь

1. З допомогою яких структур людина сприймає інформацію?

2. Які існують рівні сприйняття інформації людиною?

3. Чому потрібно обробляти інформацію на різних рівнях сприйняття?

Рівні сприйняття інформації людиною, біологія

Повернутися на сторінку Біологія

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *