Види навчання, біологія
Хід заняття Види навчання, біологія
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
1. Що таке безумовні рефлекси?
2. Що таке умовні рефлекси?
3. Навіщо потрібно навчатися?
III. Вивчення нового матеріалу
Види навчання
У різні епохи формувалися свої погляди на завдання й характер навчання, що визначали навчальний процес, специфічний для кожного суспільства, конкретних умов його життя, тенденції в теорії та практиці навчання. Так, у середні віки склався догматичний вид навчання. Суть навчання вбачали в механічному заучуванні учнями догматів Святого Письма. Від учнів вимагали лише відтворення навчального матеріалу, нікого не цікавило, чи розуміють вони те, що заучують. Така система не сприяла їх розумовому розвиткові, не пробуджувала інтересу до знань.
Розвиток виробництва й суспільний прогрес зумовили появу пояснювального навчання, яке передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам’ять, а й спостережливість, мислення.
Пояснювально-ілюстративне навчання забезпечує сприймання учнями навчальної інформації з одночасним її узагальненням, засвоєнням понять, законів, теорій. Мета практичних вправ — поглиблення знань, формування, закріплення знань, умінь і навичок, застосування їх у нових ситуаціях. Вони передбачають самоконтроль ефективності засвоєння знань, умінь і навичок, повторення вивченого. Цей вид навчання орієнтує на репродуктивне засвоєння знань, умінь і навичок. Він забезпечує всебічне та міцне засвоєння навчальної інформації й оволодіння способами практичної діяльності. Найефективніший цей вид навчання в тому разі, коли зміст навчального матеріалу має переважно інформативний характер, є описом способів практичних дій і надто складний для того, щоб учні здійснювали самостійний пошук знань, є принципово новим, через що в учнів відсутні опорні знання для розв’язання проблемних ситуацій.
Пояснювально-ілюстративне навчання не передбачає самостійного пошуку учнів у процесі оволодіння знаннями, не сприяє підготовці людей із творчим мисленням, здатних самостійно розв’язувати творчі пізнавальні завдання. Тому пізніше виникла така форма, як проблемне навчання.
Проблемне навчання передбачає послідовні й цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні розв’язують під керівництвом учителя й активно засвоюють нові знання. Використання теоретичних та експериментальних завдань само по собі ще не робить навчання проблемним. Усе залежить від того, наскільки вчителеві вдається надати цим завданням проблемного характеру й поєднувати проблемний підхід з іншими методичними підходами. Завдання стає пізнавальною проблемою, якщо воно потребує роздумів над проблемою, викликає в учнів пізнавальний інтерес, спирається на попередній досвід і знання за принципом апперцепції.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь
1. В який період історії широко використовували догматичне навчання?
2. Які переваги має пояснювально-ілюстративне навчання?
3. Чи завжди можна використовувати проблемне навчання?
Види навчання, біологія
Повернутися на сторінку Біологія