Урок 87. Пам’ять. Види пам’яті, біологія, 9 клас

Урок 87. Пам’ять. Види пам’яті, біологія, 9 клас

Цілі уроку: сформувати загальне уявлення про пам’ять, ознайомити учнів з механізмами та видами пам’яті. обладнання й матеріали: таблиці для дослідження різних видів пам’яті, таблиця «Будова головного мозку».

Базові поняття й терміни: пам’ять, види пам’яті, рухова, емоційна, образна, словесно-логічна пам’ять, миттєва (сенсорна), короткочасна та довгострокова пам’ять, мимовільна та довільна пам’ять.

 

 

Хід уроку 87. Пам’ять. Види пам’яті, біологія, 9 клас

 

I. Організаційний етап

 

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Чи є пам’ять у комах?

2. Чи є пам’ять у ссавців, які не належать до ряду Примати?

3. Навіщо людині потрібна пам’ять?

 

III. Вивчення нового матеріалу

Пам’ять — це психічний феномен, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.

Види пам’яті

Розрізняють два типи пам’яті: генетичну і прижиттєву. Генетична пам’ять містить інформацію, що визначає анатомічну та фізіологічну будову організму в процесі розвитку, а також інстинкти.

У прижиттєвій пам’яті зберігається інформація, яка отримана людиною протягом її життя. Залежно від критерію виділяють різні види прижиттєвої пам’яті.

За змістом матеріалу, що запам’ятовується (тобто за модальністю), розрізняють рухову, емоційну, образну і словесно-логічну пам’ять.

Рухова пам’ять — це пам’ять на позу, рух тіла. Вона виявляється в людини ще в ранньому дитинстві та є основою для формування рухових навичок: ходіння, танцю, гри на музичному інструменті, спортивних, професійних та великої кількості інших навичок.

Емоційна пам’ять — це пам’ять емоцій, почуттів. Вона надає можливість зберігати емоції та почуття, що раніше виникали, і відновлювати певний емоційний стан у разі повторної дії в ситуації. Слідами в емоційній пам’яті є не самі по собі емоції та почуття, а події, що їх викликали. Особливості цієї пам’яті полягають у швидкості, винятковій стійкості, тривалості зберігання слідів та мимовільності відтворення.

Пам’ять на почуття присутня вже у піврічної дитини й досягає повного розквіту в три-п’ять років. Спогади дитинства найчастіше пов’язані з глибокими переживаннями. Узагалі, яскраві, емоційно насичені події можуть зберігатися в пам’яті дуже довго. І запам’ятовується, насамперед, та інформація, що емоційно забарвлена.

Образна пам’ять — це пам’ять на зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові образи. У ній зберігаються картини навколишнього світу, звуки, запахи, що колись сприймалися людиною.

Словесно-логічна пам’ять — це суто людська пам’ять на думки, судження, закономірності та зв’язки між предметами і явищами дійсності. Цей вид пам’яті тісно пов’язаний з мовленням і мисленням, формується разом із ними й досягає свого розвитку пізніше за рухову, емоційну, образну.

За часом зберігання інформації розрізняють миттєву (сенсорну), короткочасну та довгострокову пам’ять.

У миттєвій (сенсорній) пам’яті інформація зберігається дуже короткий час (від 0,3 до 2,0 секунди) і стосується того, як відображається дійсність на рівні рецепторів. З допомогою цього виду пам’яті людина на дуже короткий час утримує картину зовнішнього світу. Її обсяг набагато перевищує обсяг короткочасної пам’яті, але інформація, яка міститься в ній, дуже швидко руйнується. Миттєва пам’ять забезпечує збереження сприйнятого образу під час мигання та рухів очима й під впливом інших факторів.

Короткочасна пам’ять утримує інформацію, яка надходить до неї з миттєвої та довгострокової пам’яті. Час зберігання інформації в ній — від 15 до 30 секунд. Ця пам’ять не має різновидів за модальністю і зберігає те, на що спрямована увага людини. Обсяг короткочасної пам’яті обмежений. Дослідження показали, що в ній можуть одночасно утримуватися лише 7 ± 2 структурні одиниці. Короткочасна пам’ять забезпечує константність образу, що сприймається та обслуговує розуміння, мислення. Вона дозволяє керувати тривалістю збереження слідів з допомогою повторення.

Довгострокова пам’ять практично не обмежена за об’ємом і тривалістю зберігання інформації.

За метою діяльності, в яку включено запам’ятовування, розрізняють мимовільну та довільну пам’ять.

Мимовільна пам’ять є продуктом діяльності, не спрямованої безпосередньо на запам’ятовування матеріалу. Утримання та відтворення матеріалу відбувається без мети його утримати чи відтворити. Цей вид пам’яті з’являється в ранньому дитинстві й обслуговує процес набуття дитиною певних навичок. Мимовільна пам’ять є підґрунтям для виникнення довільної, що починає розвиватися набагато пізніше, й удосконалюється у взаємодії з нею.

Довільна пам’ять є продуктом особливої, мнемічної діяльності, спрямованої на запам’ятовування. Ця діяльність характеризується наявністю мнемічної мети, сукупності мнемічних дій, часто супроводжується вольовими зусиллями.

 

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Питання до учнів

1. Що таке пам’ять?

2. Які існують види пам’яті?

3. Як людина запам’ятовує інформацію?

 

V. Домашнє завдання

Урок 87. Пам’ять. Види пам’яті, біологія, 9 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків біології 9 клас

Комментарии закрыты.