Екскурсія на пришкільну ділянку. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі, природознавство
Першу екскурсію в природу необхідно провести у вересні, обравши сонячний день. Учні ще добре пам’ятають про літню пору, що сприятиме проведенню бесіди на високому емоційному рівні.
Хід заняття Екскурсія на пришкільну ділянку. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі, природознавство
Сьогодні у нас незвичайний урок. Так, саме урок, хоча і на природі. Озирніться навколо! Яка пишність фарб нас оточує! Хочу висловити свої почуття словами Марії Хоросницької.
ОСІНЬ
Нарядилась осінь
В дороге намисто,
Золоте волосся
Розплела над містом.
Кольорові фарби
Вийняла з кишені
І малює осінь
Жовтим по зеленім.
Здогадатись можна
В парку по деревах:
Є червона фарба
В неї і рожева.
Ще й відтінків різних
Безліч осінь має,
А стрункі ялини
Боком обминає.
їй не шкода фарби
й часу ні хвилини —
Колються нечемні
Сосни та ялини.
— Про яку пору пише поетеса?
— Назвіть слова, що підтверджують ваше припущення.
— Що таке явища природи? (Усі зміни, що відбуваються в природі..)
— Що називається сезонними явищами? (Природні явища, що пов’язані зі зміною пір року)
— Назвіть усе те, що належить до природи. (Дерево, кущ, трава, ворона, собака, камінь, небо, сонце тощо)
Діти можуть називати об’єкти, зроблені руками людини (будинок, машина, водопровід), або називати рослини (береза, бузок, горець, кульбаба і т. ін.) Учитель дає можливість усім висловитися, а потім підбиває підсумок.
Як багато ви назвали предметів, але ви забули, що природа не зроблена руками людини. Пропоную виправити помилки і назвати об’єкти природи. (Хмари, небо, сонце, рослини, тварини)
Те, що ви назвали, можна розподілити на дві групи. Назвіть їх. (Нежива і жива природа)
Я загадаю загадки, а ви, не називаючи відгадок, скажіть, про яку природу в них ідеться.
• Не звір, а виє. (Вітер)
• Йшов довгов’язий, та в землю зав’язнув. (Дощ)
• Без вогню горить. (Сонце)
Можливо, загадки здадуться простими, але дітям потрібно не лише знайти відповідь на них за певними ознаками, але і визначити, що це — живе або неживе, а учитель логічно розпочне бесіду про ознаки осені в неживій природі.
— Отже, в цих загадках згадується нежива природа — вітер, дощ, сонце.
— Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте? (Тепло)
— Згадайте, як ми відчували сонечко влітку? (Сонце світило дуже яскраво, тому було спекотно.)
— Яке положення займало сонце на небі влітку? (Воно було високе.)
— Як розташоване сьогодні? (Нижче, тому і гріє слабко.)
Хтось відкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця ллється.
Як це явище зоветься? (Дощ)
— Що це? (Дощ)
Два дні тому «небо продірявилося» і пройшов перший осінній дощ. Порівняйте за тривалістю і температурою літній і осінній дощі. (Восени він довгий і не такий теплий. А влітку можна під дощем купатися, радіти прохолоді, яку він дає в спеку.)
— Подивіться на небо. Чому не видно сонця?
З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві:
Принесли водиці дзбан,
Полили і ліс, і лан. (Хмари)
— Що це? (Ми бачимо хмари.)
— Чи часто пливли хмари по літньому небу? (Ні, рідко.)
Кого вони вам нагадують? (Поставлене запитання вимагає відповіді про об’єкти живої природи, що відповідають на питання хто?, проте діти зазвичай називають предмети, що вони бачать у цей момент. Учитель вислуховує відповіді, а потім уточнює ознаки живих об’єктів природи.)
— Про який об’єкт неживої природи ми ще не говорили? Послухайте підказку.
Летить коник, басує.
Полем-долем пустує.
Ніхто його не впіймає
І ніхто не загнуздає.
Так, це вітер. Якщо він дме сильно, то дерева згинаються і навіть можуть зламатися. А коли дме на воду в річці, то вона рябить. Тому його називають пустуном. (Під час відгадуваня загадок необхідно вимагати від дітей наводити ознаки, за якими вони знаходять відповіді.)
— Зробимо висновок. Які зміни відбуваються в неживій природі восени? (Сонце світить і гріє слабше, по небу часто пливуть хмари, посилюється вітер, часто дощить, стає прохолодніше.)
— А зараз пограємо! Я читатиму загадки про природу. Хто здогадається, про кого вони, той повинен бігти до своєї відгадки.
Стоять у полі сестриці, платтячка білі, шапочки зелені.
Дитина біжить до берези і називає ознаки, за якими відгадала (білий стовбур, листя зелене).
Не з’їсть ту ягідку людина,
Гірка й несмачна… (горобина).
Дитина відповідає, що це горобина; ознака — червоні плоди; вони гіркі, тому люди їх не їдять.
Що ж це за дівиця?
Не шваля, не майстриця,
Зимою й літом — одним цвітом.
Нічого сама не шиє,
А в голках круглий рік.
Дитина відповідає, що це ялина; ознака — голки, які є листям; вони опадають не одразу, а поступово, тому дерево завжди зелене.
Часто діти використовують назви рослин, притаманні живій мові. Вони вважають, що ялинка і ялина — дві різні рослини. Тому вчитель повинен наводити наукові назви природних об’єктів. Розглядаючи дерева, необхідно звертати увагу дітей на красу зовнішнього вигляду рослини, забарвлення стовбура і листя, форму листових пластинок, доступну для розуміння дітей цього віку (пальчата, лінійна, трикутна, ромбічна), тобто прагнути до естетичного сприйняття природних об’єктів.
Молодці, відгадали всі загадки правильно, та й бігаєте прудко! Отже, ви назвали: береза, горобина, ялина. Яким загальним словом можна їх визначити? (Дерева)
— Яку однакову ознаку ви побачили? (Один головний стовбур)
Послухайте уважно наступну загадку.
Як була молода — була біла,
А як постаріла — то почервоніла.
Дитина відповідає, що це калина; навесні вона цвіла білим кольором, а зараз на ній висять червоні плоди.
Червона кожушинка, всередині вітамінка. (Шипшина)
Дитина відповідає, що це шипшина; у неї зараз червоні плоди, а на стеблинках — гострі шпильки.
— Яким загальним словом назвемо калину, шипшину? (Кущі, тому що у них декілька стебел ростуть із землі.)
Зараз збиратимемо листочки, що впали з рослин. Подивіться на їх забарвлення, форму, на виїмки по краях пластинки. Намагайтеся обрати, на вашу думку, найгарніші з-поміж них. Ми покладемо листя в газети, а потім — у гербарну теку і засушимо. На наступних уроках пограємо в гру «З якої рослини ці листочки». Згодні? Тоді до роботи!
Важливо закласти добре розпрямлене листя, щоб потім зробити барвисте панно або гербарні зразки. Теку для гербаризації можна зробити з цупкого картону або фанери. Цю роботу можна виконати в класі, зібравши листя у букети, а потім відібрати найкращі.
У такому разі збирати доцільно наприкінці екскурсії, оскільки листя заважатиме подальшій роботі.
Зараз перевіримо, хто з вас найспостережливіший. З якого дерева найбільше впало листочків? (Орієнтовна відповідь: «Я не знаю, як називається дерево, але на ньому висять «парашути»».)
Це плоди цікавої форми, ми їх теж зберемо в гербарій. Рослина називається клен американський. Вам відомий клен із пальчатими листочками. Знайдіть їх! Подивіться на них уважно — і ви побачите ознаки відмінності.
— Під час наступних наших спостережень ми з’ясуємо, яка рослина останньою скине листя. Як називається це явище природи? (Листопад)
ЛИСТОПАД
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
жовте листя стелить садом.
А. Житкевич
— Яку ознаку листопада підкреслює поет?
— А зараз пограємо! Уявіть, що ви листочки. Коли я скажу, що дме вітер, ви бігатимете, а коли скажу: «Тихо» — ви зупинитеся.
Малювання на асфальті осінніх дерев
— А як змінилося життя людей із настанням осені? (Одягаємося тепліше, у садах і городах, на полях збирають урожай.)
— Так, правильно! Чому листя восени опадає? (Відповіді дітей.)
Діти, справа в тому, що скидаючи листя, дерева готуються до зими. Земля під опалим листям глибоко не промерзне, під тягарем сніга не ущільниться, збереже повітря, що дуже важливо для мешканців ґрунту, які спушують землю і роблять її родючою. Навесні під опалим листям земля тривалий час зберігає вологу снігу, що розтанув. Опале листя — не сміття: воно дуже потрібно ґрунту і рослинам. Восени рослини, готуючись до зими, не лише скидають листя, а й припиняють ріст і цвітіння. Вони також готуються не лише до зими, але й до майбутньої весни, закладаються бруньки на гілках дерев і кущів, у багатьох трав’янистих рослин утворюються бутони, з яких навесні з’являться листя, квіти.
А тепер намалюйте кольоровою крейдою на асфальті осінні дерева. Покажіть всю красу осінньої природи. (Малюють у групах, за бажанням дітей. Наприкінці обирають кращий малюнок.)
— Наблизьтеся до кущика бузку. Я бачу на ньому живі істоти. Хто причаївся поміж листочків? (Я бачу метелика і когось, схожого на осу.)
— Це квіткова муха. На відміну від метелика у неї два крильця. Що видно ще на їх тілі? (Вусики, ніжки, красиве забарвлення.)
— Яким загальним словом назвемо цих тварин? (Це комахи)
— А тепер постежимо за дивною твариною. Що вона робить? Подивіться уважно в лупу! (Павук плете павутиння.)
— Навіщо він це робить? (У нього ловить мух, маленьких жучків, метеликів, а потім їх їсть.)
— До якої природи належать побачені нами тварини? (Це жива природа. Вони рухаються, їдять, плетуть павутиння або споруджують будиночки.)
— Придивіться до зеленої травички. Хто там стрибає?
Маленький хлопчик у сірій свитинці
По дворах стрибає, крихти збирає.
Дитина відповідає: горобець; він покритий сірим пір’ям, живе у дворі поряд із людиною.
— Назвіть ознаки, які добре помітні у горобця. (Два крила, дві кінцівки з пальцями, маленька голівка з дзьобом і двома очима, на кінці тіла — хвіст.)
— Що він робить? (Клює насіння трави.)
— Рослину називають горець пташиний, або пташина гре-чишка тому, що багато птахів люблять поласувати його насінням.
— Чому ми не чуємо соловейка? Куди він зник? (З похолоданням птахи поселяються ближче до житла людини, а деякі відлітають у теплі краї.)
— З чим пов’язаний відліт пернатих птахів? (Він пов’язаний із температурою повітря: з похолоданням деякі комахи гинуть, інші забираються під кору, корені дерев, опале листя, мох. Птахи залишаються без корму, тому вони переселяються в теплі краї.)
— Як пристосовуються інші тварини до несприятливих умов зовнішнього середовища? (З настанням зими одні тварини впадають у сплячку (ведмідь, їжак, жаба, жаба), інші переселяються туди, де знаходять собі харчування (кочівні птахи, лосі, олені), треті запасають корм (гризуни). З настанням зими у зайця, білки змінюється забарвлення, виростає тепла світла шерсть (хутро).)
— Ось і добігає кінця наша подорож в осінню природу. Скільки різних ознак ви побачили в неживій і живій природі! Коли повертатиметеся зі школи додому або підете гуляти з друзями, намагайтеся постежити за хмарами, за листям, що падає, за птахами, які відлітають у теплі краї, за останніми комахами, послухайте звуки крапель дощу і шелест листя і багато чого іншого, чим багата рідна природа. На наступних уроках ви розкажете про все, що побачите і почуєте в природному оточенні. Наостанок послухайте вірш Катерини Перелісної.
ЗОЛОТА ОСІНЬ
В парках і садочках
На доріжки й трави
Падають листочки
Буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі,
Небо синє чисте.
Метушні немає,
Тиша й прохолода.
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.
— Чи сумуємо ми про літо? (Звісно, але його вже не повернеш. Настала осінь.)
— Про які зміни в неживій природі ми сьогодні говорили?
— Які зміни в живій природі відбуваються з настанням осені?
— Що нового дізналися про природу?
Гра «Я — диктор»
— Зараз я буду диктором: розкажу вам про погоду восени, а ви маєте відгадати, коли така погода буває — на початку осені чи в кінці.
1) Шановні радіослухачі! Сьогодні сонячна, тепла погода. Легкий вітерець похитує гілки дерев, небо безхмарне. Протягом усього дня на дощ не очікують. Температура повітря — 10-12 градусів тепла.
2) Шановні радіослухачі! Сьогодні холодна, дощова погода, поривчастий вітер. Температура 2-3 градуси тепла.
(Перше — про вересень, ранню осінь, друге — про жовтень-листопад, пізню осінь.)
Отже, ми завершили невелику екскурсію в наш осінній чудовий куточок природи. Що ви дізналися? Що вас уразило? Що ви побачили і почули в природі? Будь ласка, спробуйте вдома все це намалювати. Можливо, хтось придумає невелику розповідь або казку, а на наступному уроці ми їх послухаємо.
Екскурсія на пришкільну ділянку. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі, природознавство
Повернутися на сторінку Природознавство