Мова, біологія
Хід заняття Мова, біологія
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
1. Як між собою спілкуються тварини?
2. Які системи органів можуть виконувати функцію обміну інформацією між особинами тварин?
3. Навіщо людині потрібна мова?
III. Вивчення нового матеріалу
Перша і друга сигнальні системи
І. П. Павлов, вивчаючи особливості вищої нервової діяльності людини і тварин, розвинув учення про дві сигнальні системи.
Сигнальні системи — два основні фізіологічні механізми діяльності головного мозку. Будь-які зовнішні подразнення, зокрема й умовні, що є сигналами безумовних подразників, утворюють першу сигнальну систему, характерну для високоорганізованих тварин і людини. У немовляти з перших днів життя виробляються різноманітні умовні рефлекси на положення тіла, вигляд матері, пляшечки, час тощо. Поступово їх стає дедалі більше. Дитина чує слова матері, і вони поєднуються з певними процедурами — годуванням, прогулянкою, купанням. На ці слова теж виробляються умовні рефлекси. Ці умовні рефлекси нічим не відрізняються від умовних рефлексів тварин і є компонентами першої сигнальної системи.
Але поступово у дитини зростає запас слів, з них вона будує речення. Слова починають утрачати своє вузьке конкретне значення, у них вкладається значно ширший, узагальнюючий зміст, виникають поняття. Узагальненню підлягають не тільки слова, що означають предмети, явища природи, а й наші відчуття, переживання, дії. Так виникли абстрактні поняття, а з ними — абстрактне мислення. На цьому етапі в людини виникає друга сигнальна система, в якій слово відіграє роль не просто умовного подразника, а його сигналу, тобто воно є сигналом сигналу.
У зв’язку з розвитком другої сигнальної системи в людини виникли центри мови. Вони непарні та знаходяться в більшості людей у корі лівої півкулі головного мозку.
Ядра аналізаторів усіх сенсорних систем властиві не тільки людині, але й вищим тваринам. Але людина має ще й інші ядра, яких немає у тварин. Це ядра аналізаторів мови. Анатомічні особливості їх полягають у тому, що вони закладаються в обох півкулях, але розвиваються лише в одній (у правші — у лівій, у лівші — у правій) і не мають безпосереднього зв’язку з рецепторами.
Серед кіркових центрів аналізаторів мови розрізняють: ядро рухового аналізатора мови, ядро слухового аналізатора мови і ядро зорового аналізатора мови. Вони знаходяться в лобній, скроневій і тім’яній частках півкуль.
Фізіологічні основи мови
Мова — засіб спілкування людей у формі усного мовлення, письма або знаків (символів). Мова людини сприяє спілкуванню, абстрактному мисленню, інтелектуальній діяльності, регуляції енергетичного і пластичного забезпечення функцій в організмі. Друга сигнальна система функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні мовні поняття.
Розрізняють три форми мови: слухову, зорову, кінетичну (письмову, жестів).
Реалізація кожної форми забезпечується функціонуванням відповідного аналізатора. Особливістю слухової форми мовлення є те, що звуковий потік розділяється на елементи (слова), кожен з яких утримується в чутливій пам’яті близько 0,01 с, а потім відбувається консолідація слів у поняття. Таким чином, здійснюється дискретність інформації і виробляється зручна форма для фіксації в довгостроковій пам’яті.
У процесі мовлення беруть участь багато функціональних структур кори півкуль великого мозку, але окремі її ділянки відіграють найістотнішу роль у виконанні цієї функції, тому їх називають мовними аналізаторами, або центрами мови. У задніх відділах нижньої лобової звивини знаходиться центр артикуляції та мови, або центр Брока. Його пошкодження зазвичай призводить до втрати мови. У задній частині верхньої скроневої звивини розташований слуховий центр Верніке. У разі його ураження втрачається здатність розуміти зміст слів. На присередній поверхні потиличної ділянки знаходиться зоровий центр, пошкодження якого викликає втрату здатності впізнавати написане.
Мовна функція виконується, як правило, лівою півкулею великого мозку. Це спостерігається в усіх правшів і у 70 % лівшів, що підтверджується як клінічною практикою, так і електрофізіологічним подразненням відкритої кори під час хірургічних операцій. А зони кори, що контролюють артикуляцію, локалізуються в обох півкулях великого мозку.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь
1. Що таке мова?
2. Де розташований центр Брока й до яких наслідків призводить його пошкодження?
3. Де розташований центр Верніке й до яких наслідків призводить його пошкодження?
Мова, біологія
Повернутися на сторінку Біологія