Характер людини. свідомість, біологія
Хід заняття Характер людини. свідомість, біологія
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
1. Що таке темперамент?
2. Які типи темпераменту трапляються в людини?
3. Чи завжди можна визначити темперамент людини з першого погляду?
III. Вивчення нового матеріалу
Характер — це сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, які формуються й виявляються в діяльності та спілкуванні, зумовлюючи типові для індивіда способи поведінки. Діючи на основі загальних інтересів, однакових поглядів, мотивів, люди виявляють у поведінці індивідуальні особливості. Так, вони можуть бути поступливими або твердими, рішучими або нерішучими, впевненими або скутими, зауваження можуть висловлювати в м’якій, доброзичливій або грубій формі тощо.
Характер людини виявляється в тому, як вона спілкується з іншими людьми. У комунікативних контактах найбільш виразно виявляються такі риси характеру, як домінантність — недомінантність; мобільність — ригідність; екстраверсія — інтроверсія. Слід відмітити, що люди різняться не лише типом характеру, але й інтенсивністю проявів тих чи інших його рис. Коли та чи інша риса досягає граничних величин і перебуває на межі з нормою, то виникає так звана акцентуація характеру.
Увага та її роль у сприйнятті інформації
Увага — це стан активної бадьорості, який характеризується готовністю виділити з багатьох подій найважливіше й відповісти на нього активною діяльністю. Це перша необхідна умова відбору інформації для будь-якої форми вищої нервової діяльності. Розрізняють два види уваги:
1) Мимовільна — пов’язана з безумовним рефлексом, не залежить від волі та свідомості, виникає без будь-яких зусиль з боку людини. Важливим джерелом мимовільної уваги є інтерес людини до певних предметів або явищ — читання цікавої книги, перегляд фільму.
2) Довільна — це нервовий процес направленої свідомості, який є продуктом соціального розвитку особистості. Залежить від нашої волі. Довільна увага цілеспрямована, виникає внаслідок свідомо поставленої мети й потребує певних вольових зусиль. Вона здійснюється на фоні загальної бадьорості й полягає у відбиранні інформації через усвідомлення її значення.
Емоції — психічні стани і процеси в людини та вищих тваринах; це відповідні реакції на зовнішні та внутрішні подразники, що проявляються у формі задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо. В емоціях виявляється позитивне або негативне ставлення людини до навколишнього світу. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують їх задоволення, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні — негативні.
Вищим рівнем психічного відображення, властивого тільки людині як суспільно-історичній істоті, є свідомість. Свідомість — це відображення у психіці людини ідеальних образів дійсності, своєї діяльності, самої себе.
Свідомість не слід ототожнювати з усією психікою. Це особливий психічний процес або їх сукупність.
Свідомість — особливе утворення, що сформувалось у ході суспільно-історичного розвитку на основі праці як специфічного виду людської діяльності, специфічна форма цілеспрямованого психічного відображення.
Вона являє собою таку функцію людської психіки, сутність якої полягає в адекватному, узагальненому, цілеспрямованому активному відображенні, що здійснюється в символічній формі, та творчому перетворенні зовнішнього світу, у зв’язку вражень, що постійно надходять, із попереднім досвідом, у виділенні людиною себе з навколишнього середовища і протиставленні йому як суб’єкт об’єкту. Свідомість полягає в емоційному оцінюванні дійсності, забезпеченні діяльності цілепокладання — у попередній побудові дій та передбаченні їхніх наслідків, у контролюванні поведінки й керуванні нею, у здатності особистості давати собі раду в навколишньому матеріальному світі, у власному духовному житті.
Отже, свідомість — не просто образ дійсності, а особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення й перетворення дійсності. Свідомість не дана людині від народження. Вона формується не природою, а суспільством.
Явища людської психіки дуже різноманітні. І далеко не всі з них охоплюються сферою свідомості. Психічна діяльність може не перебувати у фокусі свідомості, не досягати рівня свідомості (досвідомий чи передсвідомий стан) або опускатися нижче порога свідомості (підсвідоме). Сукупність психічних явищ у станах людини, що лежать поза сферою розуму, непідзвітні їй і принаймні в конкретний момент не піддаються контролю, належить до несвідомого.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь
1. Що таке характер?
2. Що таке свідомість?
3. Що таке несвідоме?
Характер людини. свідомість, біологія
Повернутися на сторінку Біологія