Фразеологізми. Значення, походження та вживання фразеологізмів. Сторінка 2: Дулю — Між
Сторінка 1: Або — Друг
Сторінка 2: Дулю — Між
Сторінка 3: Міряти — Ріг
Сторінка 4: Робити — Як у воду
1. Фразеологізм Дулю з’їсти (взяти) дулю
Походження фразеологізма Дулю з’їсти (взяти) дулю
Дуля — образливий жест, проте за народними уявленнями вона є оберегом від нечистої сили, чаклунства і хвороб. Якщо, проходячи повз відьму, тримати дулі в кишені і за пазухою, її чари не діятимуть і вона нічого не досягне.
Значення фразеологізма Дулю з’їсти (взяти) дулю
Дулю з’їсти, взяти дулю — нічого не одержати, не дістати.
2. Фразеологізм Еврика!
Походження фразеологізма Еврика
Вислів приписують грецькому математикові Архімеду (прибл. 287—212 до н. е.). Сіракузький тиран Гієрон доручив йому перевірити, з якого сплаву зроблена його корона. Архімед довго шукав спосіб, як це зробити. Одного разу він вирішив покупатися і заліз у повну по самі вінця ванну. Витіснена його тілом вода полилася через краї. Так Архімед відкрив новий закон («всяке тіло, занурене в рідину, втрачає у своїй вазі стільки, скільки важить витіснена ним рідина»). Навіть забувши одягнутись, із криком «Еврика!» («Я знайшов!») він побіг додому перевіряти цей закон і за його допомогою обчислив співвідношення металів у сплаві, з якого була зроблена Гієронова корона.
Значення фразеологізма Еврика
Фразеологізм «Еврика!» вживають як вияв радості від несподіваного відкриття.
3. Фразеологізм Егіда. Перебувати (відбуватись) під егідою
Походження фразеологізма Егіда. Перебувати під егідою
Походить фразеологізм із грецької міфології. Егіда — щит верховного бога Зевса, викуваний Гефестом. У центрі егіди була зображена голова Медузи Горгони. Згодом цей щит став атрибутом богині мудрості Афіни і символом її заступницької зверхності над богами й людьми. У виняткових випадках його міг носити також Аполлон.
Значення фразеологізма Егіда. Перебувати під егідою
У сучасному розумінні «під егідою» означає під захистом, заступництвом, патронатом.
4. Фразеологізм Езопівська мова
Походження фразеологізма Езопівська мова
Давньогрецький поет-байкар Езоп жив у VІ ст. до н. е. Він був рабом, тому не мав права вільно казати те, що думає, зате міг замасковано висловлювати свої думки у байках. Героями його байок були тварини, але вони діяли і мали характери, погляди, звички, як люди.
Значення фразеологізмаЕзопівська мова
Замаскований спосіб висловлення думок із натяками й недомовками називають езопівською мовою.
5. Фразеологізм Ескулап
Походження фразеологізма Ескулап
У пантеоні давньогрецьких богів за лікування відповідав Асклепій, син бога мистецтв Аполлона. Батько віддав його на виховання кентаврові Херону, від якого Асклепій навчився мистецтва лікування. Він досяг такої майстерності, що міг воскрешати мертвих. За це верховний бог Зевс убив його блискавкою. У латинській мові ім’я Асклепій набуло форми Ескулап.
Значення фразеологізма Ескулап
Нині так іронічно називають лікарів.
6. Фразеологізм Єгипетські кари
Походження фразеологізма Єгипетські кари
За біблійною легендою, ізраїльський народ багато років перебував у рабстві в Єгипті. Почувши стогони і благання євреїв, Бог послав пророка Мойсея, щоб він вивів свій народ із полону. Та фараон не захотів відпускати ізраїльтян, і тоді Бог вирішив налякати його десятьма карами: Він перетворив воду на кров, наслав нашестя жаб, комах, потім собачих мух, моровицю на худобу, запалення з наривами на єгиптян, град і грози, сарану, пітьму, що не прояснювалась кілька днів, смерть на всіх первістків у єгипетських родинах.
Значення фразеологізма Єгипетські кари
Фразеологічний зворот «єгипетські кари» вживають для опису великого нещастя. З цієї самої легенди походить і фразеологізм «єгипетська тьма», що означає непроглядну темряву.
7. Фразеологізм Жереб кинуто
Походження фразеологізма Жереб кинуто
Так мовив римський полководець Юлій Цезар, коли переходив річку Рубікон (див. «перейти Рубікон»). Він сказав його латинською мовою: «alea ava jacta est», процитувавши рядки із комедії давньогрецького драматурга Менандра (342—292 до н. е.), яка звучала так: «Буде кинуто жереб». Цезар розумів, що перехід через річку, яка була кордоном між Галлією та Італією, фактично означав початок громадянської війни. Однак цією фразою підтвердив невідступність від своїх намірів.
Значення фразеологізма Жереб кинуто
Фразеологізм «жереб кинуто» використовують, щоб наголосити остаточність, незворотність рішення чи кроку.
8. Фразеологізм Жива вода
Походження фразеологізма Жива вода
Вода, за народним уявленням, буває чоловіча (дощова, снігова — «небесна» вода) і жіноча (кринична, джерельна, морська — «земна» вода). Небесна вода, поєднавшись із земною, запліднює землю. Пращури вважали воду священною, обожнювали її, освячували в церкві. Особливу силу має йорданська (водохрещенська), стрітенська, благовіщенська, купальська та непочата (взята з криниці перед світанком) вода — її називали живою.
Значення фразеологізма Жива вода
Найчастіше фразеологізм «жива вода» використовують у казках на позначення чарівної, цілющої води, що воскрешає і дає богатирську силу.
9. Фразеологізм Жити на широку ногу
Походження фразеологізма Жити на широку ногу
У XIV ст. в Західній Європі знатність визначалася довжиною черевика. Дворяни носили черевики завдовжки півтора фута (фут — міра довжини, що становить від 28,3 до 32,48 см), барони — два фути, а князі — два з половиною фута. Тобто багатії та аристократи носили взуття «на велику ногу».
Значення фразеологізма Жити на широку ногу
Пізніше, замість «жити на велику ногу», стали вживати фразеологізм «жити на широку ногу», тобто розкішно, багато, без жодних обмежень або на найвищому сучасному рівні.
10. Фразеологізм Жовта преса
Походження фразеологізма Жовта преса
Цей вираз виник у США. Американський художник Річард Ауткоулту в 1895 р. помістив у декількох нью-йоркських газетах серію малюнків з гумористичним текстом: дитина в жовтій сорочечці висловлювала різні кумедні ідеї. Через деякий час інша американська газета розпочала друкувати серію аналогічних малюнків. Між ними виник спір за право першості на «жовтого хлопчика». Тоді редактор «New York Press» надрукував статтю у своєму журналі, в якій зневажливо назвав обидві газети-конкуренти «жовтою пресою».
Значення фразеологізма Жовта преса
Фраза Жовта преса стала крилатою і тепер означає низькопробну, скандальну періодику, яка публікує дешеві сенсації.
11. Фразеологізм Жуйку жувати
Походження фразеологізма Жуйку жувати
В одній із народних казок на біблійну тематику розповідається, що коли народився Ісус Христос і лежав у печері в яслах, то віл, якому ті ясла слугували годівницею, і стеблини з них не взяв. Ще й дихав на Немовля, щоб зігріти. А кінь, який стояв з іншого боку ясел, навпаки — тягнув звідти сіно, скільки міг. Отоді Божа Мати і сказала: «Будеш ти, добрий воле, завжди в Бога ситим, а ти, коню, — завжди голодним, хоч і матимеш їжі досхочу». І справдилися її слова: хоч би скільки кінь їв — завжди голодний, а віл, якщо й голодний, то завжди жуйку в роті жує.
Значення фразеологізма Жуйку жувати
У переносному значенні фразеологізм «жувати жуйку» означає нудно, настирливо повторювати те саме.
12. Фразеологізм Заборонений плід
Походження фразеологізма Заборонений плід
Фразеологізм тісно пов’язаний із висловом «дерево пізнання добра і зла» і походить з тієї самої легенди. Заборонене, недосяжне буває особливо привабливим і спокусливим, а вся насолода найчастіше — у порушенні заборон.
Значення фразеологізма Заборонений плід
Заборонений плід — це сильна спокуса, оволодіння якою може призвести до біди.
13. Фразеологізм Заварити кашу
Походження фразеологізма Заварити кашу
Слово «каша» колись було багатозначним і, окрім страви, позначало ще й велике зібрання людей: весілля, толоку, свято з нагоди хрестин тощо. Згодом ним стали називати метушню, сум’яття, плутанину, безладдя.
Значення фразеологізма Заварити кашу
У сучасному розумінні «заварити кашу (пиво, халепу)» — затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.
14. Фразеологізм За великим рахунком
Походження фразеологізма За великим рахунком
Походження цього вислову пов’язане з німецьким містом Гамбург. Щороку тут відбувалися змагання циркових борців, на яких судді з’ясовували дійсні класи професійної боротьби, на відміну від циркових поєдинків, де часто практикували програші за домовленістю і панував дух наживи. Тому кваліфікацію борців визначали подвійно — за звичайним рахунком і за гамбурзьким, тобто за великим.
Значення фразеологізма За великим рахунком
Фразеологізм «за великим рахунком» означає по-справжньому, як потрібно, зрозуміло як.
15. Фразеологізм За душею нічого не мати
Походження фразеологізма За душею нічого не мати
За народними уявленнями, душа людини міститься в ямочці між ключицями на шиї, тому цю заглибинку теж називали душею. Раніше гроші зберігали зазвичай на грудях, тобто «за душею». Фразеологізм «за душею нічого не мати» означає бідування, коли людина не має ні грошей, ні житла. Із цим уявленням пов’язані також інші вислови. «Душа навстіж (нарозхрист)» означає, що сорочка на грудях розстібнута і людина не боїться показати, що в неї за пазухою.
Значення фразеологізма За душею нічого не мати
Фразеологізм За душею нічого не мати набув значення: щира, відверта, чистосердечна людина. Виставити душу — розстібнутися, а сховати душу — закутати шию, застібнути комірець.
16. Фразеологізм Зайти в тупик (глухий кут)
Походження фразеологізма Зайти в тупик
Залізничники вислів «зайти в тупик» уживають в прямому значенні: загнати локомотив на колію, яка не має продовження. Тупиком (глухим кутом) називають також вулиці та провулки, які не мають наскрізного проходу.
Значення фразеологізма Зайти в тупик
У переносному значенні фразеологізм «зайти в тупик (глухий кут)» означає потрапити в безвихідне становище.
17. Фразеологізм Закачати (засукати) рукави
Походження фразеологізма Закачати рукави
Цей фразеологізм з’явився в сиву давнину, коли носили одяг з довгими рукавами: у чоловіків вони досягали майже метра, а в жінок були ще довшими — 130—140 см. Щоб виконувати якусь роботу, їх обов’язково потрібно було закачати, аби не заважали. Мода на рукави змінилася, а фразеологізм зберігся у значенні: ретельно, хвацько взятися за роботу.
Значення фразеологізма Закачати рукави
Фразеологізм Закачати рукави зберігся у значенні: ретельно, хвацько взятися за роботу.
18. Фразеологізм Закопати талант у землю
Походження фразеологізма Закопати талант у землю
В одній із євангельських притч розповідається про чоловіка, який перед тривалим від’їздом доручив рабам оберігати його гроші: одному дав п’ять талантів (талант — давня єврейська срібна монета), другому — два, а третьому — один. Раби, які отримали п’ять і два таланти, пустили їх у справу, а той, що отримав один талант, закопав його в землю, щоб зберегти. Повернувшись, хазяїн наказав рабам звітувати про майно. Він похвалив тих, хто вклав гроші у справу й отримав прибуток для господарства, і висварив того, хто не скористався можливістю збагатити хазяїна.
Значення фразеологізма Закопати талант у землю
Фразеологізм «закопати талант у землю» означає не використати всіх можливостей, не розвивати своїх здібностей, втратити їх.
19. Фразеологізм Записати в аннали
Походження фразеологізма Записати в аннали
Слово «аннали» походить з латинської мови і означає щорічні записи подій. У давнину в Римі перед будинком верховного жерця щороку виставляли дошки, на яких жерці та працівники магістрату записували імена консулів, відомості про підвищення цін, про війни та перемир’я, перемоги й поразки та інші надзвичайні події. У ІІ ст. до н. е. ці записи було об’єднано у великий літопис.
Значення фразеологізма Записати в аннали
У сучасній мові слово «аннали» вживають у значенні історичної праці, що покликана зберегти відомості про найважливіші події. «Записати в аннали» — значить записати події в цю історичну працю, щоб увічнити в пам’яті нащадків.
20. Фразеологізм Зарубати на носі
Походження фразеологізма Зарубати на носі
У давнину неписьменні люди носили із собою дощечки, на яких зарубками робили різні позначки, тобто примічали, що потрібно запам’ятати: вели облік боргів, роботи, різного товару тощо. Ці дощечки називали носами, бо їх носили.
Значення фразеологізма Зарубати на носі
Фразеологізм «Зарубати на носі» означає запам’ятати, добре засвоїти раз і назавжди.
21. Фразеологізм За сімома замками (печатями)
Походження фразеологізма За сімома замками
У Біблії згадується про книгу, яку нікому не вдавалося розгорнути, щоб подивитись, що в ній написано. Книга була за сімома печатками. У давнину на важливі документи накладали декілька печаток. А було їх сім тому, що це число вважали магічним. Люди сподівалися зберегти таємницю за допомогою надприродних сил.
Значення фразеологізма За сімома замками
У сучасній мові фразеологізм За сімома замками уживають на позначення чогось далекого, неприступного, неможливого для користування.
22. Фразеологізм Заткнути за пояс
Походження фразеологізма Заткнути за пояс
У часи Київської Русі ходити без пояса і чоловікам, і жінкам вважалося великим гріхом. Під час хрещення православне немовля підперезували. Пояс ніби ділив людське тіло на дві половини: верхню, що є вмістилищем душі, та нижню — нечисту, земну. Жодна мати не випускала дитя на вулицю непідперезаним, боячись наслання, зурочення. Зірвати пояс у людини — означало її смертельно образити. Того, хто ходив підперезаним, вважали фізично і духовно сильним, майстром своєї справи. Тому він міг невмілих, слабких, легкодухих заткнути за пояс.
Значення фразеологізма Заткнути за пояс
«Затикати за пояс» — значить перевершувати кого-небудь у чомусь.
23. Фразеологізм За царя Гороха
Походження фразеологізма За царя Гороха
Жодних історичних підтверджень, що цар Горох колись існував, немає. Це радше вигаданий персонаж, згадкам про якого не менше трьох тисяч років. Відомий вислів «за царя Гороха, як було людей троха». А можливо, це казковий Котигорошко, який народився з горошини.
В одній карпатській легенді розповідається, що на горі Городищі жив колись цар Горох, який володів великим замком-палацом, але дні й ночі проводив у льосі, бо мав лихі очі. Як гляне — людина помирає, будинок руйнується… Надвір його виводили із зав’язаними очима. А коли він захотів побачити світ на власні очі, йому відрубали голову. Місто, в якому жив цар Горох, пішло під землю, а на його місці утворилася трясовина.
Значення фразеологізма За царя Гороха
Фразеологізм «за царя Гороха» означає дуже давно, за незапам’ятних часів.
24. Фразеологізм Зачароване коло
Походження фразеологізма Зачароване коло
За народним повір’ям, з молитвами і закликами захиститися від нечистої сили можна, описавши навколо себе коло, проте людина не могла його полишити, бо ззовні чекала небезпека. За цим самим принципом колись люди обходили дім і двір з предметами, що мали магічну силу: кочергою (коцюбою), мітлою. Навіть міста оборювали, щоб захистити від ворогів та пошестей.
Значення фразеологізма Зачароване коло
У сучасному розумінні фразеологізм «зачароване коло» — скрутне, безвихідне становище; постійне повернення до відправної точки у розв’язанні проблеми.
25. Фразеологізм Зелена вулиця
Походження фразеологізма Зелена вулиця
Ще століття тому цей вислів викликав жах. Зеленою вулицею тоді називали прохід між двома шеренгами солдат, озброєних гнучкими прутами (шпіцрутенами), яким проганяли нещасних засуджених. З обох боків на них сипали удари, часто в кінці такої вулиці людина помирала від болю.
З розвитком транспорту і впровадженням регулювання дорожнього руху фразеологізм змінив своє значення. Зелена вулиця — відкритий вільний проїзд, де горить лише зелене світло світлофорів.
Значення фразеологізма Зелена вулиця
У переносному значенні «зелена вулиця» — це пряма, вільна дорога; можливість реалізувати свої задуми без перепон.
26. Фразеологізм Зірковий час
Походження фразеологізма Зірковий час
Австрійський письменник Стефан Цвейг (1881—1942) у новелі «Зірковий час людства» писав: «Одна миттєвість визначає долю сотень поколінь, направляє життя окремих людей, всього народу чи навіть людства». Такі історичні миттєвості він називав зірковим часом.
Значення фразеологізма Зірковий час
Про визначальні моменти в житті людства чи людини, коли вирішується доля і складаються найсприятливіші умови для самореалізації, кажуть, що це зірковий час.
27. Фразеологізм Зі щитом або на щиті
Походження фразеологізма Зі щитом або на щиті
У давнину війни між різними племенами й державами були звичним явищем, тому особливо цінувалися мужність, відвага і вправність у бою. Найбільше уваги вихованню цих якостей приділяли у давньогрецькій державі Спарті, мешканці якої славилися витривалістю, строгістю і безстрашністю. Загинути в бою вони вважали найвищою честю, а зазнати поразки, віддати ворогові зброю і повернутися живим — страшною ганьбою. Існував також звичай виносити загиблого воїна з поля бою на щиті. За легендою, одна спартанка, проводжаючи сина у бій, подала йому щит зі словами «З ним чи на ньому», що означало: повертайся або переможцем, або мертвим, але збережи свою честь воїна.
Значення фразеологізма Зі щитом або на щиті
Фразеологізм «зі щитом або на щиті» означає перемогти або загинути (зазнати поразки).
28. Фразеологізм Злий геній
Походження фразеологізма Злий геній
Стародавні римляни вірили, що геній — це дух-охоронець людини, який формує її характер і супроводжує протягом життя, впливаючи на її вчинки. Часто геніїв ототожнювали з демонами (злими духами, дияволами).
Значення фразеологізма Злий геній
Образний вислів «злий геній» уживають для характеристики вчинків людини, ніби незалежних від її волі.
29. Фразеологізм Знати, де раки зимують
Походження фразеологізма Знати, де раки зимують
Науковцям про зимівлю раків достеменно відомо мало. За однією версією, раки виривають у піску або камінні глибокі нори, в яких сплять усю зиму, тому знайти їх важко. За іншою — вони лазять по дну і навіть нерідко розмножуються. Хай там як, а визначити, де саме раки зимують, — непросто.
Значення фразеологізма Знати, де раки зимують
Фразеологізм Знати, де раки зимують означає вміння знаходити безпомилкове рішення, найвигідніший вихід зі становища; бути хитрим, спритним.
30. Фразеологізм Знати на зубок
Походження фразеологізма Знати на зубок
У народі існував звичай перевіряти на зуб (кусати) монети чи інші вироби із золота. Якщо на них не залишалось заглиблень від зубів, золото вважали справжнім, не підробкою.
Значення фразеологізма Знати на зубок
Фразеологізм «знати на зубок» означає дуже добре знати, глибоко засвоїти, вивчити напам’ять.
31. Фразеологізм Золоте руно
Походження фразеологізма Золоте руно
У давні часи люди видобували золото, вимиваючи його з вод гірських річок за допомогою овечої шкури — руна, яке закріплювали на дні річки, а через деякий час забирали вже насичене коштовним металом. На думку істориків мови, саме про таке руно йшлося в міфі про Ясона та аргонавтів, з якого й постав популярний крилатий вислів.
Значення фразеологізма Золоте руно
Золотим руном називають багатство, золото, яким хочуть заволодіти, а аргонавтами — сміливих мандрівників, шукачів пригод.
32. Фразеологізм Золотий вік
Походження фразеологізма Золотий вік
Давні греки склали чимало міфів про золотий вік, який створили на землі боги, коли ще не було Зевса. Тоді люди не знали горя, старості, виснажливої праці; жили на багатій землі, вмирали, тихо засинаючи.
Потім настав срібний вік, люди якого ціле століття були дітьми, але їхня зрілість тривала недовго. Вони були дуже гордими, не корилися богам, не приносили їм жертви, за що Зевс винищив їх.
Після цього настав мідний вік — час воєн, коли люди мали мідну зброю, жили в мідних будинках, не обробляли землі, а їжу здобували, грабуючи інших. Зрештою, вони винищили один одного.
Існував також залізний вік, коли боги не давали людям вільно зітхнути, примушували важко працювати; вік людський був дуже коротким, діти народжувалися старими; на землі панувала сила, а не закони, скрізь були чвари й непорозуміння; не було ніякого порятунку від зла — людство йшло до загибелі.
Значення фразеологізма Золотий вік
Тепер золотим віком називають щасливу пору; епоху розвитку, радісних змін, безпечного життя; період розквіту мистецтва, науки.
33. Фразеологізм Золотий дощ
Походження фразеологізма Золотий дощ
Для давніх греків Зевс був богом ясного дня і неба, дощу, бурі, грому, батьком усіх богів і людей. Він спокусив багатьох богинь і земних красунь, до яких приходив у різних подобах. До красуні Данаї, яку, за наказом батька, переховували в підземному замку, Зевс проник у вигляді золотого дощу.
Значення фразеологізма Золотий дощ
Фразеологізм «золотий дощ» уживають, коли говорять про несподіване, раптове збагачення, що, ніби дощ, упало з неба.
34. Фразеологізм З роси та води
Походження фразеологізма З роси та води
Давні слов’яни на Івана Купала (7 липня) відзначали свято роси. Вони вірили, що на світанку цього дня роса має цілющі властивості, надає краси і здоров’я, тому нею вмивалися, промиваючи хворі очі, качалися в росі, вважаючи, що вона передає земну плодючість. Існує приказка: «Діти — то Божа роса». За народними прикметами, коли роса — то гарна погода, а коли немає — буде дощ. Часто молоко називають «Божою росою», бо воно живить, додає здоров’я.
Роса — єдина форма природної води, яка оживлює землю, робить її родючою, змиває все нечисте, хвороботворне і зле: недарма вогонь і воду використовували як засоби магічного очищення. Тому наші предки щиро бажали одне одному: «Будь багатим, як земля, а здоровим, як вода».
Значення фразеологізма З роси та води
Фразеологізм «з роси і води Вам» означає побажання доброго здоров’я, багатства, гарного врожаю.
35. Фразеологізм Зустрічати хлібом-сіллю
Походження фразеологізма Зустрічати хлібом-сіллю
Хліб і сіль в українців здавна були знаком чистоти і благородства намірів, гостинності. З хлібиною старости приходили сватати дівчину. Коли вперше бували в гостях, обов’язково дарували господарям хліб. Хлібосольними господарями називали людей, які вміли приймати гостей. Із часів Київської Русі зберігся ритуал урочисто зустрічати хлібом-сіллю шанованих людей.
Значення фразеологізма Зустрічати хлібом-сіллю
У сучасній мові фразеологізм «зустрічати хлібом-сіллю» набув символічного значення: зустрічати гостинно, урочисто, щиросердно.
36. Фразеологізм Зустріч за круглим столом
Походження фразеологізма Зустріч за круглим столом
Коріння цього фразеологізму сягає в глибину історії на півтори тисячі років. За легендою, батько британського короля Артура створив лицарський орден Круглого Стола, до якого належали дванадцять найшляхетніших і найхоробріших лицарів. На радах і бенкетах вони сиділи за круглим столом, причому на кожній зустрічі лицарі пересувалися на одне місце за годинниковою стрілкою, щоб не склалося думки, ніби комусь король виявляє більше або менше шани. Кругла форма стола означала рівноправність, незалежність тих, хто за ним сидів.
Значення фразеологізма Зустріч за круглим столом
Фразеологізм «зустріч за круглим столом» — це зустріч на рівних правах, умова для обговорення чогось, переговори з приводу чогось.
37. Фразеологізм Іду на ви
Походження фразеологізма Іду на ви
Про минуле Київської Русі можна довідатися з літописів — історичних зведень, у яких записи вели за роками. Окрім історичних фактів, у літописах міститься багато народних переказів, легенд, а також висловів відомих осіб. Збереглася й фраза київського князя Святослава «іду на ви», якою він оголошував війну ворогам. Князь не нападав зненацька, бо вважав це підлістю. Він посилав до свого противника гінця, якому велів переказати ці слова.
Значення фразеологізма Іду на ви
Фразеологізм «іду на ви» найчастіше вживають в іронічному, жартівливому значенні: виступати «війною».
38. Фразеологізм Іван безрідний
Походження фразеологізма Іван безрідний
Поява цього вислову зумовлена суспільно-історичними обставинами. За часів кріпаччини люди втікали з-під панського гніту. Коли вони наймалися на заробітки, то мусили приховувати своє ім’я, щоб не бути впійманими і поверненими панові. Тому втікачі називали себе Іванами безрідними, непам’ятущими.
Значення фразеологізма Іван безрідний
Пізніше так почали називати людей, які навмисне забували свій рід, країну. Це люди духовно вбогі, без принципів, традицій, переконань. У народі їх часто називають безбатченками або манкуртами.
39. Фразеологізм Ім’я їм — легіон
Походження фразеологізма Ім’я їм — легіон
Це біблійний фразеологізм. У Євангелії від Луки (8:30) розповідається, як Ісус Христос вийшов на берег і побачив чоловіка, що мав у своєму тілі бісів. Чоловік упав до Його ніг, демон його вустами благав, щоб Спаситель не мучив його, бо Ісус велів нечистому вийти з чоловіка. Тоді Христос запитав: «Як тебе на ім’я?». А той відповів: «Легіон ім’я моє!», багато-бо бісів було в тій людині. Вийшли демони з чоловіка і вселилися в стадо свиней, а ті кинулись із кручі і потонули.
Значення фразеологізма Ім’я їм — легіон
У переносному значенні фразеологізм «ім’я їм — легіон» означає величезну кількість, надзвичайно багато.
40. Фразеологізм Іронія долі
Походження фразеологізма Іронія долі
За народними уявленнями, доля — це добрий дух, який захищає людину, приносить щастя та багатство. Та якщо людина ледача або зла, то доля її покидає. Кожному Бог призначає долю, тому життя визначене наперед. У тяжку хвилину людина на рівні інтуїції може відчути долю, яка їй приходить на допомогу. Інколи доля робить зовсім непередбачувані повороти, щоб поставити людину на визначений шлях. Від долі не можна ні втекти, ні сховатися. Проте існує і злий дух — недоля. Коли людина не ладить із долею, слід чекати недолю. Кого дбайливо доглядають, потурають у бажаннях, примхах або кому таланить у житті, того називають «пестуном долі». Буває, що люди ризикують, наважуються зробити щось нове, розраховуючи на успіх, хочуть «випробувати долю».
Значення фразеологізма Іронія долі
Часто вживаний фразеологізм «іронія долі» означає безглуздий, непередбачуваний, небажаний збіг обставин; насмішку долі.
41. Фразеологізм І слід прохолов
Походження фразеологізма І слід прохолов
В українській мові багато мисливських фразеологізмів. Справжні мисливці розпізнають звірів чи птахів, дивлячись на сліди (іти по слідах, тримати слід, по гарячих слідах, по свіжих слідах). Фразеологізм «і слід прохолов» означає: минуло багато часу, відколи пробіг звір.
Значення фразеологізма І слід прохолов
Вираз став загальновживаним і почав означати, що пройшло багато часу чи хтось кудись зник.
42. Фразеологізм Іти на Голгофу
Походження фразеологізма Іти на Голгофу
Фразеологізм походить із Біблії, з історії про життя Ісуса Христа. У Римській імперії, до якої належала Юдея, засуджених до страти розпинали на хресті. Прибита цвяхами до хреста людина повільно помирала від болю, голоду і спраги. Так було розіп’ято Ісуса Христа на Голгофі — пагорбі на околиці Єрусалима. Туди після катувань піднявся приречений Спаситель, несучи на собі важкого хреста для власної страти, як і всі, кого прирікали на смерть.
Значення фразеологізма Іти на Голгофу
Фразеологізм «іти на Голгофу» означає терпіти страждання за певну ідею чи людину; свідомо йти на безнадійну справу в ім’я високої мети.
43. Фразеологізм Іудин поцілунок
Походження фразеологізма Іудин поцілунок
У Євангелії розповідається, що Іуда Іскаріот, один із дванадцяти апостолів Христа, зрадив свого вчителя за тридцять срібняків. Первосвящеників, які прагнули заарештувати Ісуса, він попередив: «Кого я поцілую, то він, — беріть його і обережно ведіть». Підійшовши до Спасителя, Іуда сказав: «Учителю!» — і поцілував його. Ісуса схопили, судили, катували, після чого розіп’яли на Голгофі. Через деякий час від докорів власного сумління Іуда повісився на осиці.
Значення фразеологізма Іудин поцілунок
На основі цієї історії склався вислів «іудин поцілунок», який символізує зрадництво та лицемірство. Його вживають, коли йдеться про людей, які за дружбою приховують справжню ворожість.
44. Фразеологізм Їхати зайцем
Походження фразеологізма Їхати зайцем
Цей фразеологізм народився у Франції. Колись французькі поштові кучери називали кроликами товари і пасажирів, яких перевозили таємно від господарів. Коли вони казали «покласти кролика», це означало прийняти безквиткового пасажира або перевезти незаконний товар. Звідси й походить фразеологізм «їхати зайцем».
Значення фразеологізма Їхати зайцем
Фразеологізм «їхати зайцем» означає їхати без квитка і боятися бути пійманим, викритим.
45. Фразеологізм Кадити фіміам
Походження фразеологізма Кадити фіміам
У давні часи під час жертвоприношень у священне багаття кидали пахуче зілля або смоли, щоб його аромат підносився до неба. Фіміам — це ладан, запашна речовина для обкурювання, а також ароматичний дим, що виникає при її спалюванні. Його використовують у церквах під час урочистих відправ.
Значення фразеологізма Кадити фіміам
У прямому значенні «кадити фіміам» — значить спалювати пахуче зілля з ритуальною метою, а в переносному — дуже вихваляти когось, прославляти, звеличувати.
46. Фразеологізм Казанська сирота
Походження фразеологізма Казанська сирота
Народився цей фразеологізм у ХVІ ст. після завоювання російським царем Іваном Грозним Казані. Тамтешнім князям довелося вдавати із себе бідних, щоб домогтися від нового господаря подарунків і милості.
Значення фразеологізма Казанська сирота
Того, хто прибідняється, вдає скривдженого, ображеного, нещасного, щоб викликати жалість, співчуття, народ зневажливо називає казанською сиротою.
47. Фразеологізм Каліф на годину
Походження фразеологізма Каліф на годину
Вираз прийшов із арабської казки «Сон наяву, чи Каліф на годину» зі збірника «Тисяча й одна ніч». У ній молодий чоловік із Багдада покликав у гості незнайомця, і гадки не маючи, що це каліф (у мусульманській країні монарх, що поєднує світську владу з духовною), який оглядає місто у вбранні купця. Молодик зізнався гостю, що має заповітну мрію: дивом стати хоч на день каліфом. І тоді незнайомець підсипав у вино снодійне і наказав слугам перенести чоловіка в палац, а коли прокинеться, віддавати йому всілякі почесті, як каліфу. Жарт удався: увесь день чоловік насолоджувався придворним життям, входив у роль каліфа і навіть віддавав різні накази. Увечері йому знову підсипали у вино снодійне і віднесли додому. Так він побув «каліфом на годину».
Значення фразеологізма Каліф на годину
Тепер так називають людей, наділених владою на короткий час.
48. Фразеологізм Камінь за пазухою тримати (лежить)
Походження фразеологізма Камінь за пазухою тримати
Вислів набув поширення у XVII ст., коли польська шляхта захопила українське Правобережжя, а на Лівобережжя зазіхала російська імперія. Між поляками та московитами тримався формальний мир, хоча обидві держави щомиті були готові до нападу сусідки. Польський літописець Л. С. Мацієвич у своїй праці навів приказку: «З москалями дружи, а камінь за пазухою держи». Вона збереглася в польському, українському та російському фольклорах.
Значення фразеологізма Камінь за пазухою тримати
У сучасному мовленні фразеологізм «камінь за пазухою» вживають, коли йдеться про приховані лихі наміри, нещирість, підступність і лицемірство.
49. Фразеологізм Канути в Лету
Походження фразеологізма Канути в Лету
У грецькій міфології Лета — містична річка забуття, що текла в підземному царстві Аїда. Ковток води з неї примушував людину забути про земне життя.
Значення фразеологізма Канути в Лету
«Канути в Лету» означає назавжди зникнути, піти в непам’ять, пропасти безслідно.
50. Фразеологізм Катюзі по заслузі
Походження фразеологізма Катюзі по заслузі
Ще кілька століть тому слово «катюга» у приказці звучало як «котюга» (від слова кіт). Проте і катюга (кат), і котюга (кіт) часто-густо схожі своїми ділами: вони роблять капості, шкоду, і за це їм перепадає. Така гра слів дала початок фразеологізму «катюзі по заслузі».
Значення фразеологізма Катюзі по заслузі
Фразеологізм Катюзі по заслузі означає: за кожну провину, шкоду, злочин буде покарання.
51. Фразеологізм Кинути камінь
Походження фразеологізма Кинути камінь
Вислів походить із Євангелія. Фарисеї привели до Ісуса Христа жінку, яку викрили в перелюбі і, за тодішніми законами, хотіли привселюдно забити камінням. Та милосердний і справедливий Христос відповів їм: «Хто з вас без гріха, — нехай перший кине в неї камінь».
Значення фразеологізма Кинути камінь
У сучасній мові фразеологізм «кинути камінь» означає осуджувати, ганьбити, звинувачувати.
52. Фразеологізм Китайський мур (стіна)
Походження фразеологізма Китайський мур
У ІІІ ст. до нашої ери, щоб боронити внутрішній Китай від нападу кочових орд, було побудовано велику стіну: завдовжки майже 4 тис. кілометрів, заввишки — від п’яти до десяти метрів, а завширшки сім метрів. Зводили її кілька століть. Кожний шостий житель Китаю брав участь у будівництві. Залишки цієї стіни досі збереглися.
Значення фразеологізма Китайський мур
Фразеологізм «китайський мур (стіна)» вживають у багатьох мовах світу у значенні нездоланної перешкоди, неприступного захисту, наглухо закритого доступу, відокремлення.
53. Фразеологізм Кінець світу
Походження фразеологізма Кінець світу
В останній книзі Біблії (Апокаліпсисі, чи Одкровенні Іоанна) ідеться про друге пришестя Ісуса Христа й появу Антихриста, про боротьбу між ними, тисячолітнє царство Ісуса, Страшний суд і кінець світу, про встановлення вічного царства Ісуса Христа і праведників. У ній напророчено, що другому пришестю передуватимуть великі біди, війни і катастрофи.
Значення фразеологізма Кінець світу
Вислови «страшний суд» і «кінець світу» вживають у перебільшених описах чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха.
54. Фразеологізм Кований на всі чотири (копита)
Походження фразеологізма Кований на всі чотири
Раніше так казали про коня. Підкований не на два, а на чотири копита, він міцно тримався на слизькій дорозі.
Значення фразеологізма Кований на всі чотири
Фразеологізм «кований на всі чотири (копита)» вживають у значенні: досить обізнаний у будь-якій справі, дуже досвідчений, бувалий, який упевнено тримається.
55. Фразеологізм Козел відпущення
Походження фразеологізма Козел відпущення
Виникнення цього фразеологізму сягає в глибину сторіч і описане в Біблії. У давніх євреїв існував особливий обряд. У день відпущення гріхів брали двох козлів і, кинувши жереб, одного з них кололи, приносячи в жертву Богові. А другого, провівши над ним певну церемонію, що означала покладання на нього всіх гріхів єврейського народу, відводили в пустелю для відпущення гріхів.
Значення фразеологізма Козел відпущення
У переносному значенні «козлом відпущення» називають людину, на яку постійно звалюють чужу провину; яка незаслужено несе відповідальність за гріхи інших.
56. Фразеологізм Колесо фортуни (щастя)
Походження фразеологізма Колесо фортуни
За давньоримським міфом, Фортуна — це богиня сліпого випадку (щастя або нещастя). Люди уявляли її з крилами і зав’язаними очима. Стоїть вона на колесі, що весь час обертається. В одній руці Фортуна тримає кермо — символ того, що вона керує людською долею, а в іншій — ріг достатку, благополуччя, який дарує своїм обранцям.
Значення фразеологізма Колесо фортуни
Нині широко вживають фразеологізм «колесо Фортуни». Він означає непостійність, мінливість долі, адже на зміну щастю приходить нещастя, удачі — невдача; нічого постійного в житті немає.
57. Фразеологізм Коли гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори
Походження фразеологізма Коли гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори
На думку дослідників народної творчості, цей фразеологізм походить з анекдотичного оповідання про Ходжу Насреддина, героя східного фольклору. Ходжа Насреддин видавав себе за святого. Він казав, що примусить пальмове дерево підійти до нього, та, зрозуміло, це не сталося. Тоді кмітливець сам підійшов до пальми зі словами: «Якщо пальма не йде до мене, я йду до неї. Пророки й святі не зарозумілі».
Значення фразеологізма Коли гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори
У переносному значенні фразеологізм «коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори» означає вимушену поступку.
58. Фразеологізм Колос на глиняних ногах
Походження фразеологізма Колос на глиняних ногах
Слово «колос» походить з грецької мови і означає «статуя». Спочатку колосом називали будь-яку статую, а з появою Колоса Родоського (одного із семи чудес світу — величезної статуї Геліоса, що стояла над протокою на острові Родос) — тільки статуї великих розмірів. Закінчені глиняні деталі скульптури ховали під бронзовою оболонкою. Для того часу споруда була великою і величною. Однак глиняна основа зрештою не витримала, і під час землетрусу статуя зруйнувалася.
Значення фразеологізма Колос на глиняних ногах
Фразеологізм «колос на глиняних ногах» означає щось величне, що має неміцну, хитку основу.
59. Фразеологізм Колумбове яйце
Походження фразеологізма Колумбове яйце
Вираз пішов у світ з іспанського народного анекдоту: багато мудреців намагалися поставити яйце вертикально, та лише Хуанело здогадався вдарити кінцем яйця об стіл, — шкаралупа тріснула, і яйце було встановлено. Дехто пов’язує цей анекдот із Христофором Колумбом. У відповідь на іронічне зауваження, що відкриття Америки не становило великих труднощів, Колумб запропонував своєму співбесіднику поставити яйце вертикально. Коли той не зміг, Христофор поставив яйце, надбивши його, і сказав, що це зовсім не складно.
Значення фразеологізма Колумбове яйце
«Колумбовим яйцем» називають неочікуваний сміливий вихід зі скрути чи кмітливе вирішення складного питання.
60. Фразеологізм Колупати піч
Походження фразеологізма Колупати піч
В Україні здавна існував культ печі. І не тільки тому, що в ній варили їжу, пекли хліб, сушили збіжжя, на ній спали, лікували застуди тощо. Піч була покровителькою і членом родини. Її вважали символом материнського начала, непорушності сім’ї, неперервності життя, рідної хати. Тому піч була священним місцем, де жінка мала народжувати дитину. Категорично заборонялося плювати в палаючий вогонь, лаятись біля печі. Вона була оберегом від нечисті. У ній випікали святиню — весільний коровай. З великою пошаною наречена вклонялася передньому куту хати, порогу і печі, а потім уже іконам.
Відомий обряд, коли засватана дівчина колупала піч. Деякі дослідники вважають, що в такий спосіб вона виконувала символічний акт: під нігті потрапляли часточки батьківського домашнього тепла, які дівчина хотіла взяти в дім нареченого.
Значення фразеологізма Колупати піч
Фразеологізм колупати піч означає висловлювати бажання вийти заміж за того, хто просить руки.
61. Фразеологізм Комар носа не підточить
Походження фразеологізма Комар носа не підточить
Цей фразеологізм є у всіх слов’янських мовах. Спочатку під фразою «комар носа не підточить» розуміли щільно підігнані дошки, колоди, камені, між якими важко було просунути навіть такий тонкий і гострий предмет, як комариний ніс.
Значення фразеологізма Комар носа не підточить
У наш час фразеологізм «комар носа не підточить» уживають на означення якісної роботи, в якій важко знайти недоліки.
62. Фразеологізм Корінь зла
Походження фразеологізма Корінь зла
У Біблії вислів ужито в розумінні «основа, першоджерело зла».
Значення фразеологізма Корінь зла
Фразеологізм Корінь зла таке значення має і в сучасній мові.
63. Фразеологізм Крапля камінь точить
Походження фразеологізма Крапля камінь точить
Вислів «Крапля камінь точить не силою, а частим падінням» приписують багатьом відомим людям — поетам і вченим, зокрема Овідію.
До такого висновку люди дійшли в результаті тривалих спостережень. Справді, якщо вона навіть по краплі впродовж тривалого часу падає на твердий камінь, поступово його поверхня шліфується, а згодом з’являється заглибина.
Значення фразеологізма Крапля камінь точить
Фразеологізм «крапля (води) камінь точить» означає, що навіть найскладнішу проблему можна розв’язати, якщо ненастанно докладати зусиль, навіть незначних.
64. Фразеологізм Краще пізно, ніж ніколи
Походження фразеологізма Краще пізно, ніж ніколи
Автором фразеологізму є давньоримський історик Тіт Левій, який використав його у своїй великій праці «Римська історія заснування міста». Над нею Тіт Левій працював майже сорок років, а складався твір зі ста сорока двох книг.
Значення фразеологізма Краще пізно, ніж ніколи
У багатьох мовах фразеологізм «краще пізно, ніж ніколи» набув широкого вжитку. У переносному значенні — це заохочення, схвалення дій людини, яка зробила, хоч із запізненням, важливу, необхідну благородну справу.
65. Фразеологізм Крез. Бути багатим як Крез
Походження фразеологізма Крез. Бути багатим як Крез
Загальновідомим ім’я лідійського царя Креза стало завдяки його незліченному багатству. Крез був не тільки багатим, а й щедрим: робив великі жертвоприношення під час війни з Персією. Він зазнав поразки, але уник спалення, бо царю-переможцю сподобалися його слова: «Не слід вважати себе найщасливішою людиною, поки життя не добігло до кінця».
Значення фразеологізма Крез. Бути багатим як Крез
З часом ім’я «Крез» набуло загального значення «багатій».
66. Фразеологізм Крилате слово (вислів)
Походження фразеологізма Крилате слово
Вираз належить давньогрецькому поету Гомеру. В його поемах «Іліада» та «Одіссея» повторюється декілька разів. Гомер називав слова «крилатими» тому, що вони ніби перелітають з уст того, хто говорить, у вуха того, хто слухає.
Значення фразеологізма Крилате слово
Тепер і сам вислів став крилатим. Його вживають у значенні: влучний вираз, афоризм, популярна цитата.
67. Фразеологізм Крокодилячі сльози
Походження фразеологізма Крокодилячі сльози
Ще давні люди спостерегли: крокодил, коли їсть жертву, особливо людину, то плаче, але їсти не перестає.
Значення фразеологізма Крокодилячі сльози
Крокодилячі сльози стали символом нещирого, лицемірного співчуття.
68. Фразеологізм Кругова порука
Походження фразеологізма Кругова порука
Кругова порука — це система колективних зобов’язань жителів одного округу перед владою, існування якої відображено ще в «Руській правді» Ярослава Мудрого (ХІ ст.). Вона зберігалася майже до початку ХХ ст. в сільських громадах. Якщо общину обкладали податтю, збирали якісь кошти (казенні, земські), вона повинна була гарантувати їх виплату. Навіть якщо хтось ухилявся від свого внеску чи скоював ганебний учинок, відповідала вся громада; у разі відмови брати участь у якомусь беззаконні він все одно мав нести відповідальність зі всіма членами.
Значення фразеологізма Кругова порука
Фразеологізм «кругова порука» означає взаємну відповідальність у певному соціальному середовищі, колективі, групі за когось, що-небудь. Є й інше значення: взаємне утримування від чесного зізнання, приховування чогось (з метою порятунку, винагороди та ін.). Формула «один за всіх, а всі за одного» теж належить до кругової поруки.
69. Фразеологізм Куди не кинь — всюди клин
Походження фразеологізма Куди не кинь — всюди клин
У часи Київської Русі общинні землі розподіляли між селянами невеликими ділянками, щоб усім порівну дісталися наділи на хорошій та піщаній і неродючій землі. Власника кожного клину (одна восьма десятини або 1,25 сотки) визначали жеребкуванням. Так усі поля були розбиті на клинки селянської землі, жодного цілого хорошого угіддя не було. Не вистачало родючих ґрунтів, а на невеличкому клинку багато не виростиш. Часто між селянами через це виникали непорозуміння. Клин ставав між людьми. Звідси й вираз «вбити клин», тобто роз’єднати, посварити.
Значення фразеологізма Куди не кинь — всюди клин
Фразеологізм «куди не кинь — всюди клин» означає безвихідність ситуації.
70. Фразеологізм Курям на сміх
Походження фразеологізма Курям на сміх
Курка, за народним уявленням, належить до малошанованих птахів. На відміну від інших свійських птахів вона не вміє ні плавати, ні літати. Усі курячі інтереси обмежуються їжею, що й відображено у прислів’ї: «Кому що, а курці — просо».
Значення фразеологізма Курям на сміх
Про недобре збудовану хатину кажуть, що вона стоїть на курячих ніжках. А коли людина зробить щось таке, що з неї й «кури сміються», то це вже буде неперевершена дурниця.
71. Фразеологізм Куряча сліпота
Походження фразеологізма Куряча сліпота
Куряча сліпота — це захворювання, за якого з настанням темряви людина погано бачить. За народним повір’ям, щоб вилікуватись, потрібно піти на перехрестя, сісти на землю і вдавати, ніби щось загубив. На питання подорожнього «Що шукаєш?» слід відповісти: «Що знайду, те тобі не віддам!», витерти очі рукою і махнути на допитливого. Цього досить, щоб хвороба залишила одного, а перейшла на іншого. Курячу сліпоту передавали й самим курям: ходили в курник, де обливалися холодною водою або їли варену яловичу печінку. Також рано-вранці ходили вмиватися весняним дощем; цілющою вважали і воду, взяту з того місця, де річка бере свій початок. За повір’ям, не можна ступати на попіл чи сажу, бо нападе куряча сліпота.
Значення фразеологізма Куряча сліпота
У переносному значенні «куряча сліпота» — це нерозуміння, несприйняття очевидного; небажання прислухатися до загальноприйнятої думки.
72. Фразеологізм Лавровий вінок
Походження фразеологізма Лавровий вінок
В античній Греції лаврове дерево вважали символом бога Аполлона, покровителя мистецтва. Переможців на змаганнях (музичних чи поетичних) нагороджували вінком із лаврових гілок, від чого пішло слово «лауреат». Такий звичай зберігся і до нашого часу.
Значення фразеологізма Лавровий вінок
У сучасному розумінні «одягти лавровий вінок» — означає здобути перемогу і славу.
73. Фразеологізм Лебедина пісня
Походження фразеологізма Лебедина пісня
Вислів відомий ще з античних часів. Він оснований на народному повір’ї, начебто лебідь співає тільки раз у житті — перед смертю. Його голос нагадує приємне звучання срібного дзвоника, а останній подих дуже мелодійний.
Значення фразеологізма Лебедина пісня
Найчастіше фразеологізм «лебедина пісня» уживають, коли йдеться про останній твір митця.
74. Фразеологізм Левова частка
Походження фразеологізма Левова частка
Батько фразеологізму — давньогрецький байкар Езоп. В одному з його творів Лев сказав: «Першу частку я дістаю як учасник полювання, другу — за відвагу, третю беру, знаючи апетит моєї сім’ї. Хто сумнівається в моєму праві на четверту частку, нехай виступить». І так він забрав собі всю здобич.
Значення фразеологізма Левова частка
Згодом фразеологізм «левова частка» набув іншого значення — найбільша частка здобичі, грошей, майна, спадку тощо.
75. Фразеологізм Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в царство небесне
Походження фразеологізма Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в царство небесне
Вислів належить Ісусові Христу, однак його походження неоднозначне. За однією з версій, верблюд — це товстий канат, виплетений з верблюжої шерсті, і його справді неможливо втягти в голку. За іншою — вушком голки жителі Єрусалима називали одні з міських воріт, які були надто низькі й вузькі, щоб пропустити караван верблюдів.
Значення фразеологізма Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в царство небесне
Широковживаною стала перша частина вислову — «легше верблюдові пройти крізь вушко голки», яка набула значення «надто важко, майже неможливо».
76. Фразеологізм Летючий голландець
Походження фразеологізма Летючий голландець
За моряцькою легендою, один голландський капітан заприсягнувся обійти на своєму кораблі мис (невелику ділянку суші, яка дуже виступає у море чи річку), що заступив йому шлях, навіть якщо на це буде потрібна вічність. За таку зухвалість і виклик бурям він був приречений разом із мертвою командою вічно гасати (синонім до «літати») морем на кораблі-примарі, не причалюючи до берега. Моряки вірили, що зустріч з летючим голландцем віщувала бурю, загибель корабля і людей.
Значення фразеологізма Летючий голландець
Фразеологізм «летючий голландець» використовують для характеристики людей, які постійно в дорозі.
77. Фразеологізм Лика не в’яже
Походження фразеологізма Лика не в’яже
Колись прості люди носили взуття, сплетене з лика — внутрішньої частини липової кори. Називалося воно личаками. Із лика плели кошики та інші вироби. Кожен селянин умів, якщо не плести, то принаймні лагодити личаки.
Значення фразеологізма Лика не в’яже
Сказати про людину, що вона лика не в’яже, означало, що вона або не сповна розуму, або дуже п’яна. У сучасному розумінні «лика не в’яже» — неспроможний нормально, зрозуміло говорити (про п’яного).
Із ликом пов’язані й інші фразеологізми: не ликом шитий — здібний, кмітливий, сміливий, сильний, досвідчений; надерти лика — бити, карати, розправлятися або жорстоко оббирати, експлуатувати; як з гречки лико — погано, незграбно.
78. Фразеологізм Лізти на рожен
Походження фразеологізма Лізти на рожен
Слов’яни рожном називали довгу палицю із загостреним кінцем, яку використовували на полюванні. Декілька таких палиць під кутом укопували в землю вістрям догори і на них наганяли ведмедя.
Значення фразеологізма Лізти на рожен
Фразеологізм «Лізти на рожен» означає йти на вірну смерть, зважуватися на ризиковане діло.
79. Фразеологізм Лови момент
Походження фразеологізма Лови момент
Давньоримський поет Горацій завжди влучно відгукувався на всі важливі проблеми і події сучасності. Тому вважають, що і цей вислів походить від його фрази «лови день», тобто «лови момент».
Значення фразеологізма Лови момент
Фразеологізм Лови момент означає: використовуй слушну нагоду, не пропускай жодної можливості, не марнуй часу, намагайся використовувати його найефективніше.
80. Фразеологізм Луснути від злості
Походження фразеологізма Луснути від злості
Походження фразеологізму пов’язане з давньогрецьким богом лихослів’я і глузування Момом. Він ганив богів, коли ті давали людям дари, порадив Зевсові затіяти Троянську війну, щоб зменшити тягар землі. Саме Мом луснув від злості, бо не зміг у жодній з богинь знайти хоч якісь вади.
Значення фразеологізма Луснути від злості
У переносному значенні фразеологізм «луснути від злості» означає дуже розсердитися.
81. Фразеологізм Майстер на всі руки
Походження фразеологізма Майстер на всі руки
Вислів належить до професійних фразеологізмів, оскільки виник у мовленні представників певної професії. Він з’явився у середовищі майстрів, які шили рукавиці. Майстрами на всі руки називали умільців, які могли зробити рукавиці на будь-яку руку.
Значення фразеологізма Майстер на всі руки
У сучасному розумінні «майстер на всі руки» — це людина, яка багато вміє, вправна, тямуща.
82. Фразеологізм Малиновий дзвін
Походження фразеологізма Малиновий дзвін
У народній символіці звук завжди тісно поєднували з кольором. Малина — солодка ягода, а колір малиновий приємний, красивий. Тож «малиновий» став синонімом чогось хорошого, що приносить задоволення. Малиновим дзвоном називали приємний, мелодійний передзвін.
Для досягнення гарного звуку дзвони виготовляли за особливою технологією. Ще понад вісім століть тому їх робили зі спеціального сплаву міді й олова, взятих у певній пропорції. Цей сплав називався дзвоновою мідю. Метал плавили в особливих печах і виливали так, щоб не було пухирців. Дзвони виливали вертикально, щоб сплав розподілявся рівномірно. Завдяки цьому звук ставав приємним, чистим, голосним.
Значення фразеологізма Малиновий дзвін
Фразеологізм Малиновий дзвін зберіг і дещо розширив своє значення: малиновим називають будь-який дзвін приємного, м’якого тембру.
83. Фразеологізм Манкурти
Походження фразеологізма Манкурти
В одній з киргизьких легенд ідеться про войовниче плем’я женьжуанів, яке дуже жорстоко поводилось із полоненими. Їм голили голови, накладали свіжу шкуру верблюда і саджали на сонце. Всихаючи, шкура стягувалась і завдавала нещасним настільки нестерпного болю, що полонені просто божеволіли. Ці люди повністю втрачали пам’ять — забували, хто вони, не пам’ятали своїх батьків, звідки родом, і думали лише про їжу. Такі полонені були дуже цінними робітниками. Скалічених, позбавлених пам’яті рабів женьжуани називали «манкуртами».
Значення фразеологізма Манкурти
Нині це слово використовують як синонім людини, що втратила пам’ять про свій народ, по-зрадницьки відступилася від нього.
84. Фразеологізм Манна небесна
Походження фразеологізма Манна небесна
Біблія розповідає, що після визволення з полону пророк Мойсей вів іудеїв у землю обітовану протягом сорока років. Він добував людям воду зі скелі, а їли люди манну, яка щоранку падала з неба. Дослідники припускають, що цією манною був їстівний лишайник, який давньоєврейською мовою називають «манн». Плоди цього лишайника — дрібні білі кульки, схожі на крупу.
Значення фразеологізма Манна небесна
Фразеологізм «манна небесна» вживають у значенні несподіваних життєвих благ; чогось бажаного і легкодоступного, що можна отримати, не докладаючи жодних зусиль.
85. Фразеологізм Мати міст руських
Походження фразеологізма Мати міст руських
Так у княжих літописах називали Київ, який був найдавнішим містом, культурно-політичним і релігійним центром Київської Русі. Тут були резиденція князя, багато храмів і монастирів, найбільша бібліотека. Тепер Київ — столиця України.
Значення фразеологізма Мати міст руських
Іменування його матір’ю міст руських є нагадуванням про давню славну історію, велич і могутність.
86. Фразеологізм Мафусаїлів вік
Походження фразеологізма Мафусаїлів вік
Мафусаїл — біблійний персонаж, який прожив 969 років. Уперше цей фразеологізм використав письменник і культурно-політичний діяч Феофан Прокопович у складеному ним «Духовному регламенті» в контексті: освічена людина ніколи не насититься в пізнанні, ніколи не перестане вчитися, хоч і Мафусаїлів вік переживе.
Значення фразеологізма Мафусаїлів вік
Фразеологізм «мафусаїлів вік» уживають у значенні довголіття.
87. Фразеологізм Медовий місяць
Походження фразеологізма Медовий місяць
У романі «Задич, чи Доля» французький письменник Вольтер писав, що перший шлюбний місяць медовий, а другий — полиновий.
Значення фразеологізма Медовий місяць
Медовим місяцем називають перші тижні шлюбу, а також початкову пору явища, тобто ту фазу, яка ще не викликала розчарування, незадоволення.
88. Фразеологізм Менторський тон
Походження фразеологізма Менторський тон
Коріння цього вислову сягає античної літератури. Коли герой гомерівських поем Одіссей зібрався в похід проти Трої, він залишив свого сина Телемаха під наглядом друга на ім’я Ментор, людини освіченої, розважливої і розумної. Починаючи з ХІХ ст. слово «ментор» стали вживати з іронічним відтінком у значенні «той, хто повчає».
Значення фразеологізма Менторський тон
Фразеологізм «менторський тон» використовують, коли говорять про нудну, повчальну, моралізаторську промову.
89. Фразеологізм Мертві душі
Походження фразеологізма Мертві душі
Вираз належить Миколі Гоголю, в однойменному творі якого головний герой Чичиков скуповує в поміщиків «мертві душі» — померлих селян, які за документами вважаються живими. Та насправді цей вислів алегоричний, бо істинно мертвими душами є самі поміщики, які погрузли в захланності і бездуховності.
Значення фразеологізма Мертві душі
Фразеологізм «мертві душі» зберіг обидва значення: це люди, фіктивно десь зараховані, а також люди «мертві духом».
90. Фразеологізм Метати громи і блискавки
Походження фразеологізма Метати громи і блискавки
Походження виразу пов’язане з головними міфічними божествами: у греків — із Зевсом, у римлян — Юпітером, в українців — Перуном. Саме цих богів вважали верховними, головними і вшановували як громовержців, які метали на землю громи і блискавки, якщо хотіли когось покарати.
Значення фразеологізма Метати громи і блискавки
Фразеологізм «метати громи і блискавки» має подвійне переносне значення: гнівно, роздратовано говорити про когось, щось, сварити виглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитись.
91. Фразеологізм Мідний лоб
Походження фразеологізма Мідний лоб
За українською міфологією, Мідний Лоб (Лісове Чудо) — істота, яка живе в лісових нетрях; заступник мисливців. У казках часто виступає як дарувальник: дарує героєві хустинку-самобранку, чарівні пір’їнки, гуслі, а також силу, живу воду та ін.; досить про нього згадати або назвати, щоб сам з’явився. Етнографи припускають, що цей персонаж є сторожем скарбів. Жодного зв’язку з металами він не має: мідний — синонім жовтого. Є казки, у яких це лісове чудовисько золоте. Від його дотику в царевича золотіло волосся.
Вважається, що фразеологізм «мідний лоб» походить із Біблії. У Старому Завіті у книзі пророка Ісайї про язичників сказано так: «А що знав я, що ти впертий, що твоя шия — залізна палиця, що лоб твій мідяний» (48:4).
Значення фразеологізма Мідний лоб
Фразеологізм «мідний лоб» означає не дуже розумний, упертий, нерозсудливий. А от «золотий лоб» — дуже розумний, мудрий, здібний.
92. Фразеологізм Між двох вогнів
Походження фразеологізма Між двох вогнів
Фразеологізм виник у часи татаро-монгольського поневолення, яке тривало на українській землі більше двохсот років (XIII—XIV ст.). Щоб зустрітися з ординським ханом, князі повинні були пройти крізь вогонь, очиститись і освятитись. Для цього їх проводили між двома багаттями. За свідченням літописців, 1246 р. у ставці хана Батия скарали князя Михайла Чернігівського, який не хотів пройти цей обряд.
Значення фразеологізма Між двох вогнів
Опинитися між двох вогнів — означає потрапити у безвихідне становище, коли небезпека загрожує з обох боків.